Журнал «Здоровье ребенка» 1(4) 2007
Вернуться к номеру
Характеристика вигодовування дітей першого року життя в умовах великого міста
Авторы: Ю.В. МАРУШКО, О.Д. МОСКОВЕНКО, Н.С. БОЙКО, Г.Г. ШЕФ,
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ
Рубрики: Педиатрия/Неонатология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Проведено вивчення реального стану вигодовування дітей першого року життя, які проживають в м. Київ, шляхом анкетування з використанням спеціально розробленої «Анкети для батьків», яка містила 48 питань. У ній були відображені основні анкетні дані, антропометричні виміри, характеристика антенатального періоду, перебіг вагітності. Для оцінки природного вигодовування в анкеті відмічали вік, до якого дитина отримувала грудне молоко, терміни введення корективних добавок та прикормів. Детально фіксувалися причини переходу на штучне вигодовування, вказувалася причина вибору тієї чи іншої штучної молочної суміші. Усього було проведено анкетування 500 матерів м. Київ, які мали дітей віком від 10 до 12 місяців. Встановлено превалювання у дітей на першому півріччі життя грудного вигодовування, терміни введення корективних добавок та прикормів. Найвагомішою з причин відмови від грудного вигодовування на перших місяцях життя була гіпогалактія. Основну інформацію про принципи раціонального вигодовування новонароджених та дітей грудного віку матері отримували з популярної літератури.
Вступ
Не викликає сумніву, що оптимальним засобом вигодовування дитини на першому році життя є грудне молоко з додаванням в певні терміни корективних добавок та прикормів [2–4, 6, 8, 9]. Але в останні роки в багатьох високорозвинених країнах, у т.ч. в Україні, склалася несприятлива ситуація, пов'язана з ранньою відмовою від грудного вигодовування [2, 5]. МОЗ України розроблена і затверджена Програма підтримки грудного вигодовування дітей в Україні. З цією метою впроваджуються принципи підтримки лактації та грудного вигодовування дітей першого року життя, основані на директивних рекомендаціях ВООЗ/ЮНІСЕФ, що базуються на виконанні десяти принципів успішного грудного вигодовування, певній зміні термінів уведення корективних добавок та прикормів дітям, які знаходяться на грудному вигодовуванні [7]. Поряд із новітніми рекомендаціями частина населення використовує і класичні вітчизняні [8]. На даний час необхідно дослідити реальний стан харчування дітей до року, це важливо для розробки рекомендацій щодо їхнього харчування.
Метою наших досліджень стало вивчення реального стану вигодовування дітей першого року життя в умовах міста Київ, виявлення причин ранньої відмови від грудного вигодовування у дітей на першому році життя, строки введення корективних добавок та прикормів.
Матеріали і методи дослідження
Для вивчення реального стану вигодовування дітей першого року життя нами була розроблена «Анкета для батьків», яка містила 48 питань. У ній були відображені анкетні дані обстежуваної дитини, антропометричні виміри від народження до моменту заповнення анкети, характеристика антенатального періоду розвитку дитини, перебіг вагітності. Для оцінки природного вигодовування в анкеті відмічали терміни першого прикладання до грудей, вік, до якого дитина отримувала грудне молоко, терміни введення корективних добавок та прикормів. Детально фіксувалися причини переходу на штучне вигодовування, позначалася причина вибору тієї чи іншої штучної молочної суміші. Було проведено анкетування 500 матерів м. Київ, які мали дітей віком від 10 до 12 місяців.
Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проводили за загальними принципами статистики.
Результати досліджень та їх обговорення
За даними анкетування було встановлено, що на 1-му місяці життя на грудному вигодовуванні знаходилося 448 дітей (89,6 %), на 2-му — 376 дітей (75,2 %), на 3-му — 311 дітей (62,2 %), на 4-му — 244 дитини (48,8 %), на 5-му — 189 дітей (37,8 %). Починаючи з 6-го місяця життя рахували дітей, у яких у раціоні зберігалося грудне молоко та вводилися прикорми. Таких дітей на 6-му місяці життя було — 133 (26,6 %), на 7-му місяці життя — 89 (17,8 %), на 9-му місяці життя — 61 (12,2 %), на 12-му місяці життя грудне молоко отримували лише 27 дітей (5,4 %).
За даними літератури, результатами досліджень МОЗ України [9], кількість дітей, які залишалися на грудному вигодовуванні до 3 місяців, становила приблизно 50 %. Згідно з нашими дослідженнями, кількість дітей, які отримували грудне молоко, становила майже на 12,2 % більше. Починаючи з 7-місячного віку спостерігалося значне зменшення кількості дітей, які отримували жіноче молоко (менше 20 %).
За даними анкетування, майже всіх дітей було прикладено до грудей у перші дві години життя. Виключення становили діти, які народилися через кесарів розтин, та глибоко недоношені діти (приблизно 5 % всіх дітей). Тобто практично повністю виконується рекомендація щодо раннього прикладання дитини до грудей матері.
Нами визначені причини відмови дітей від грудного вигодовування на перших місяцях життя (рис. 1).
Проведені дослідження показали, що основною причиною відмови від грудного молока була гіпогалактія (65,5 %). Лактостаз чи мастит у матері призводив до втрати грудного молока втричі рідше (18,8 %), дещо рідше до відмови від грудного вигодовування призводили хвороби матері (12,5 %). Відмова дитини від грудей зустрічалася досить рідко (3,2 %).
Отримані дані в основному корелюють з даними літератури. Так, згідно з результатами досліджень О.А. Васильєвої та соавт. [1], основною причиною відмови від грудного вигодовування була гіпогалактія (57,5 %), відмова дитини від грудей (15 %), проблеми з молочною залозою (5 %).
Дослідників зацікавили інформаційні джерела, з яких вагітні жінки чи матері-годувальниці отримували інформацію про доцільність і переваги жіночого молока в вигодовуванні дитини першого року життя.
Проведене анкетування виявило, що жінки за першою та повторною інформацією про вигодовування та догляд за дітьми першого року життя зверталися до декількох джерел інформації. Результати опитування представлені на рис. 2.
Результати анкетування показали, що жінки за необхідною інформацією про вигодовування та догляд за дітьми першого року життя здебільшого зверталися до популярної чи спеціальної літератури (81,8 %); бесіди зі знайомими мали значення для 40,6 % опитуваних матерів; відвідували спеціальні лекції та семінари, зверталися за порадою до спеціаліста лише третина опитуваних (33,4 %). Отримані дані вказують на великий потенціал для пропаганди грудного вигодовування, який, на жаль, використовується далеко не в повному обсязі. Необхідно проводити спеціальні заняття з вагітними жінками в жіночих консультаціях, пологових будинках та дитячих поліклініках щодо режиму дня, особливостей вигодовування згідно з рекомендаціями у спецільної літератури. Необхідно й надалі впроваджувати в практику Програму підтримки грудного вигодовування.
Згідно з даними анкетування, до 2 місяців життя діти, які знаходилися на природному вигодовуванні, не отримували корективних добавок. Першою корективною добавкою був яблучний сік. У два місяці життя яблучний сік отримували 5,8 % дітей, на третьому місяці життя — 69,0 %, після четвертого місяця життя всі діти отримували фруктовий сік. Фруктове пюре (переважно яблучне, бананове) у необхідній кількості діти отримували з 4 місяців життя (65 %). Введення фруктового пюре у всіх випадках відбувалося після введення соку, через 2–3 тижні.
Сир 37,9 % дітей отримували в 6 місяців життя. Жовток починали вводити в 5 місяців, але в основному — з 6 місяців життя. Кефір діти отримували з 6 місяців життя (25 %). Можливо, це пов'язано з відсутністю молочних кухонь в Києві на момент анкетування.
Щомісячні терміни введення корективних добавок у дітей, які знаходилися на природному вигодовуванні, представлені в табл. 1. Отже, введення в раціон харчування корективних добавок дітям першого року життя, які знаходилися на грудному вигодовуванні, відрізнялося від термінів їх введення як згідно з класичною, так згідно і з новітньою (рекомендованою в останні роки) Програмою підтримки грудного вигодовування.
Під час анкетування виявилося, що перший прикорм деякі матері починали вводити в раціон дітей, які знаходилися на грудному вигодовуванні, вже в 3 місяці життя. Терміни введення прикормів у цих дітей представлені в табл. 2.
З табл. 2 видно, що в 4 місяці 10,6 % дітей отримували овочеве пюре, 20,9 % — молочну кашу. В 5 місяців також превалював молочно-круп'яний прикорм. Починаючи з 6 місяців життя більшість дітей (79,7 %) отримували овочевий прикорм, 45,1 % — молочно-круп'яний. За анкетними даними, у 59 % випадків картопляне пюре готувалося безпосередньо перед годуванням, решта дітей вигодовувалася овочевими консервами.
Отже, виявлені певні особливості харчування дітей першого року життя, які вигодовувалися грудним молоком, що не відповідають як новітнім рекомендаціям, так і класичній схемі. Упровадження Програми підтримки дещо збільшило кількість дітей на грудному вигодовуванні в перші три місяці життя. Необхідним на сьогодні є проведення широкомасштабних досліджень, моніторингу за процесом вигодовування дітей, що важливо для розробки практичних рекомендацій.
Висновки
1. Результати досліджень свідчать про те, що у дітей на першому півріччі життя превалює грудне вигодовування. Відповідно до анкетних даних, на грудному вигодовуванні на першому місяці життя знаходилося 89,6 % дітей, у 3 місяці — 62,2 %, в 5 місяців — 37,8 % дітей. Терміни введення корективних добавок та прикормів серед дітей першого року життя в певній мірі відмінні від рекомендованих.
2. Основною з причин відмови від грудного вигодовування на перших місяцях життя є гіпогалактія — в 65,5 % випадків, рідше — лактостаз, мастит та інші хвороби матері, відмова дитини від грудей.
3. Встановлено, що основну інформацію про принципи раціонального вигодовування новонароджених та дітей грудного віку матері отримували з літератури (у 81,8 % випадків).
1. Васильева О.А., Лукушкина Е.Ф. Практика вскармливания детей первого года жизни после внедрения образовательной программы по питанию грудных детей в Нижнем Новгороде // Педиатрия. — 2002. — № 5. — С. 51-55.
2. Конь И.Я., Сорвачева Т.Н., Куркова В.И. Современная схема вскармливания детей первого года жизни // Педиатрия. — 1997. — № 3. — С. 61-65.
3. Конь И.Я., Фатеева Е.М., Сорвачева Т.Н. К дискуссии по проблемам вскармливания детей первого года жизни // Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 69-74.
4. Майданник В.Г., Смиян И.С. Некоторые проблемные вопросы естественного вскармливания детей первого года жизни с позиций доказательной медицины // Педиатрия. — 2003. — № 1. — С. 56-63.
5. Марушко Ю.В., Московенко О.Д., Таринська О.Л. та співавт. Особливості харчування дітей першого року житя, жителів м. Києва та сільської місцевості в сучасних умовах // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матеріали 11-го з'їзду педіатрів України. — Київ, 2004. — С. 90-91.
6. Отт В.Д., Тутченко И. Пути повышения частоты и продолжительности грудного вскармливания // ПАГ. — 1995. — № 4.— С. 22-24.
7. Сучасне ведення лактації та грудного вигодовування. Навчальний посібник / Р.О. Моісеєнко, Л.І. Тутченко, О.О. Костюк, Т.Л. Марушко. — К.: АКВІ-К, 2002. — 152 с.
8. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Вигодовування та харчування здорових дітей раннього віку // Пропедевтична педіатрія. — Київ, 1999. — С. 448-537.
9. Шунько Е.Е., Шлемкевич О.Л., Лехновська Т.А. Результати моніторингу грудного вигодовування немовлят // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.П. Шупика. — Київ, 2005. — Вип. 11, кн. 2. — С. 387-398.