Журнал «Здоровье ребенка» 2(5) 2007

Антагоністи кальцієвих каналів — велика група препаратів, що заслужено посіла одне з провідних місць з частоти вживання при лікуванні серцево-судинних захворювань [1, 2, 6, 8]. Ці препарати використовуються в кардіології з 70-х років, мають високу клінічну ефективність, відносно невелику кількість протипоказань до призначення. Останнім часом все ширше використовуються лікарські форми антагоністів кальцію пролонгованої дії. До них відносяться або спеціальні лікарські форми ніфедипіну, верапамілу й ділтіазему, що забезпечують рівномірне вивільнення препарату протягом тривалого часу, або сучасні препарати цієї групи II–III покоління (фелодипін, амлодипін, лацидипін тощо) [3, 4].

Антагоністи кальцію з групи дигідропіридинів пролонгованої дії (амлодипін) широко використовуються в терапевтичній практиці, особливо у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічними порушеннями (ліпідного та вуглеводного спектру), порушеннями церебральної гемодинаміки, захворюваннями нирок [5–7].

Результати їх використання в підлітків із первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) на сьогодні відсутні. Разом із тим існує категорія хворих із ПАГ, у яких уже в підлітковому віці формуються зміни в ліпідному спектрі крові атерогенної спрямованості [5, 7], а також зміни гемодинаміки (гіпокінетичний тип), що потребують використання антигіпертензивних метаболічно нейтральних препаратів із переважним селективним впливом на периферичну ланку серцево-судинної системи [8, 9]. Крім того, використання лікарських засобів із подібним ефектом не повинно стимулювати активність симпатоадреналової системи, особливо у підлітків. Такі властивості має амлодипін.

Але наукових розробок з визначення ефективності амлодипіну у підлітків із ПАГ і впливу його на динаміку змін органів-мішеней у цієї категорії хворих не проводилось. Саме це і послужило обгрунтуванням для проведення даного дослідження.

Обсяг та методи дослідження

У зв'язку з поставленим завданням проведено комплексне обстеження 54 юнаків із ПАГ віком 14–17 років, з них 18 знаходились на терапії з використанням антагоністів кальцію (амлодипін 5–10 мг/добу). Препарат призначався протягом трьох місяців. Показаннями для його призначення були: стабільний характер артеріальної гіпертензії з переважним підвищенням діастолічного артеріального тиску, брадикардія, гіпокінетичний варіант гемодинаміки, ознаки ураження органів-мішеней (гіпертрофія міокарда, спастичний тип церебрального кровотоку, мікроальбумінурія, ангіопатія сітківки), порушення в ліпідному спектрі крові, обтяжена спадковість із серцево-судинних захворювань і цукрового діабету. 36 підлітків знаходились на немедикаментозній терапії, яка включала: режим, дієту, фітотерапію, ЛФК, масаж воротникової зони.

Функціональний стан серцево-судинної системи вивчався за допомогою ультразвукового дослідження серця в В-режимі з використанням датчика 3,5 мГц на апараті «Sonoline-SL1», «Siеmens», за стандартною методикою, що рекомендована Асоціацією спеціалістів з ехокардіографії. При цьому вимірювалися: кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка (КДР), кінцево-систолічний розмір лівого шлуночка (КСР), діаметр правого шлуночка (ДПШ), товщина міжшлуночкової перегородки (Т_мшп), товщина міокарда задньої стінки лівого шлуночка (Тм_зслш), кінцево-діастолічний (КДО) і кінцево-систолічний (КСО) об'єми ЛШ, а також масу міокарда лівого шлуночка (ММЛШ) та індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ).

Для визначення типу загальної гемодинаміки вивчалися показники: ударний об'єм (УО), хвилинний об'єм (ХО) та загальний периферичний судинний опір (ЗПСО).

Параметри церебральної гемодинаміки аналізувалися з використанням даних реоенцефалографії (РЕГ). Аналіз РЕГ-кривих проводився як за допомогою кількісних показників (дикротичний індекс (ДКІ) та діастолічний індекс (ДСІ)), так і на основі оцінки їх контурної характеристики (форма хвиль).

Функціональний стан симпатоадреналової системи вивчали за вмістом у добовій сечі вільних катехоламінів — адреналіну та норадреналіну флюорометричним методом за Е.Ш. Матліною. Дослідження системи ренін — альдостерон включало вивчення активності реніну плазми й концентрації альдостерону в периферичній венозній крові за допомогою радіоімунологічного аналізу, який проводили на гамма-рахувальнику «Наркотест». Для визначення активності реніну плазми (нг/мл/час) використовували набір «Ангіотензин-1-ренін» фірми «IMMUNOTECH» (Чехія), а концентрації альдостерону (пг/мл) — набір «Альдостерон» фірми «CIS biointer» (Франція).

Ліпідний спектр крові вивчався за рівнем загального холестерину (ЗХС), тригліцеридів (ТГ) і холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) фотометричним методом на фотометрі загального призначення «CORMAY MULTI» (Польща).

Статистична обробка матеріалу проведена на IBM PC / Pentium 4 з використанням пакету прикладних програм «Statgraphics».

Результати та їх обговорення

Аналіз динаміки змін показників систем нейрогуморальної регуляції у підлітків із ПАГ свідчить про те, що під впливом амлодипіну відбувається активація симпатоадреналової активності, а також системи ренін — ангіотензин II, що проявляється вірогідним підвищенням рівня адреналіну (р < 0,05), тенденцією до підвищення норадреналіну (р < 0,1) та активності реніну плазми (р < 0,1) (табл. 1).

Зміни показників загальної гемодинаміки під впливом амлодипіну в підлітків із ПАГ представлено в табл. 2.

Як видно з табл. 2, під впливом антагоністів кальцію зміни відбуваються перш за все в периферичному судинному руслі, що проявляється зниженням ЗПСО. У відповідь на це збільшуються показники ударного та хвилинного об'єму серця, але значного збільшення частоти серцевих скорочень не відбувається, що є досить важливим при використанні цієї групи препаратів у підлітків.

Аналіз змін морфофункціональних показників серця під впливом лікування антагоністами кальцію представлено в табл. 3.

Установлено, що основні характеристики серця під впливом амлодипіну практично не змінюються, хоча ММЛШ та ІММЛШ мають тенденцію до збільшення (табл. 3).

Оцінка показників церебральної гемодинаміки при лікуванні амлодипіном свідчить про зниження тонусу артеріального русла без суттєвої динаміки з боку венозного кровотоку. Слід зазначити, що позитивні, найбільш виражені зміни у взаємовідношеннях артеріального й венозного русла церебрального басейну в підлітків із ПАГ встановлено саме при лікуванні антагоністами кальцію пролонгованої дії (табл. 4).

Аналіз динаміки показників ліпідного спектру крові в підлітків із ПАГ свідчить про позитивні зміни, що характеризувались тенденцією до зниження рівня загального холестерину й тригліцеридів та підвищення рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (табл. 5). Така динаміка показників призводить до зниження коефіцієнту атерогенності. Необхідно відмітити, що лише на фоні прийому амлодипіну з'явилась тенденція до зниження рівня тригліцеридів (р < 0,1).

Отже, у підлітків із ПАГ використання антигіпертензивних препаратів із групи антагоністів кальцію (амлодипін) сприяє нормалізації АТ, позитивній динаміці показників церебрального кровотоку, ліпідного спектру крові. Разом із тим у деяких підлітків відбувається активація симпатоадреналової системи, що необхідно враховувати при використанні цієї групи антигіпертензивних засобів.

Проведені дослідження показали, що в підлітків із ПАГ груп високого ризику несприятливого перебігу й формування ускладнень використання антигіпертензивних засобів першої лінії (β-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію) є засобом нормалізації АТ та попередження формування уражень органів-мішеней. Вибір препаратів тієї чи іншої групи необхідно проводити з урахуванням особливостей гемодинаміки, регіонарного кровотоку та показників метаболізму ліпідів.