Архив офтальмологии Украины Том 13, №2, 2025

Актуальність. У період 2019–2024 рр. система охорони здоров’я України зазнала серйозних навантажень через два глобальні кризові фактори — пандемію COVID-19 (2020–2021 рр.), а також повномасштабну війну з 2022 р. Це створило нові виклики для організації медичної допомоги та системи охорони здоров’я загалом і умови для впливу хронічного стресу на організм в українській популяції. Тому вплив цих факторів варто розглядати у контексті поширеності та перебігу ретинопатії недоношених (РН). Мета: дослідити вплив глобальних зовнішніх факторів на захворюваність на РН у західному регіоні України. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне клінічне дослідження на базі КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня», до якого було включено 1341 недоношене немовля гестаційним віком (ГВ) менше 37 тижнів. Проаналізовані дані з 2019 по 2024 р. Результати. Кумулятивна захворюваність на РН у 2019 р. становила 14,9 % — найнижче значення за період спостереження. У 2020–2021 рр. вона зросла до ~ 19 % на тлі пандемії COVID-19. У 2022 р., на фоні повномасштабної війни, показник різко зріс до 32,1 % (p = 0,0034) — найвищого рівня, з подальшим частковим зниженням у 2023–2024 рр., що, ймовірно, відображає адаптацію системи охорони здоров’я. Частка РН серед новонароджених із ГВ < 28 тижнів досягала 52 %, у групі 28–36 тижнів — 9–19 %, з піком у 2022 р. Усі роки спостереження продемонстрували статистично значущі відмінності між цими групами (χ² = 3,86–37,03; p < 0,005). Популяційний аналіз показав зростання питомої ваги дітей < 28 тижнів серед усіх випадків РН — з 8 % у 2019 до 22 % у 2022 р. Оцінка ризиків підтвердила стабільно високі показники у групі < 28 тижнів: RR = 3,5–4,5, OR = 7–11 (найвищі значення у 2022–2024 рр.), що свідчить про додаткове епідеміологічне навантаження, пов’язане зі зміною структури популяції. Трендовий аналіз і декомпозиція підтвердили, що зростання захворюваності у 2022 р. було не випадковим, а зумовленим структурними факторами. ADF-тест підтвердив нестаціонарність ряду. У 2022 р. частка тяжких стадій РН (3–5) перевищила 40 %, тоді як у 2019–2021 рр. переважали легкі форми (> 70 %). Частота агресивних форм досягла піку, а частота спонтанного регресу знизилася. Аналіз терміну маніфестації РН і форми клінічного перебігу показав, що агресивні форми мали найнижчий середній ПМВ (32,7 тижня), на відміну від форм без ускладнень (35,5 тижня); залежність була статистично значущою (ANOVA: F = 33,64; p < 0,001). Висновки. Глобальні зовнішні фактори значною мірою вплинули на зростання захворюваності на РН, її тяжкість і зміну структури популяції недоношених. Глибока недоношеність (< 28 тижнів) залишається основним детермінантом високого ризику РН. Аналіз терміну маніфестації РН може бути перспективним маркером тяжкого перебігу та використовуватися для персоналізованої стратифікації ризику й оптимізації скринінгових програм.

Background. Between 2019 and 2024, Ukraine’s healthcare system was subjected to considerable stress due to two global crises: the COVID-19 pandemic (2020–2021) and the full-scale war beginning in 2022. These events posed new challenges to the organization of medical care and the healthcare system in gene­ral and contributed to chronic stress in the Ukrainian population. Therefore, the influence of such factors should be considered in the context of the prevalence and course of retinopathy of prematurity (ROP). Aim: to investigate the impact of global external factors on the incidence of ROP in the Western region of Ukraine. Mate­rials and methods. A retrospective clinical study was conducted at the Ivano-Frankivsk Regional Children’s Hospital, including 1341 preterm infants with gestational age (GA) < 37 weeks. Data from 2019 to 2024 were analyzed. Results. Cumulative ROP incidence in 2019 was 14.9 %, the lowest during the observation period. In 2020–2021, it increased to ~ 19 %, coinciding with the COVID-19 pandemic. In 2022, amid full-scale war, the incidence rose sharply to 32.1 % (p = 0.0034), the highest level, followed by a partial decline in 2023–2024, likely reflecting the healthcare system’s adaptation. The proportion of ROP among infants with GA < 28 weeks reached 52 % compared to 9–19 % in those with GA 28–36 weeks, peaking in 2022. All observation years showed statistically significant differences between these groups (χ² = 3.86–37.03; p < 0.005). Population analysis revealed an increase in the proportion of infants with GA < 28 weeks among all ROP cases — from 8 % in 2019 to 22 % in 2022. Risk assessment confirmed consistently high values in the < 28-week group: risk ratio 3.5–4.5, odds ratio 7–11 (highest in 2022–2024), indicating additional epidemiological burden due to population structure shifts. Trend analysis and time series decomposition confirmed that the 2022 increase in ROP incidence was not random but structurally driven. The ADF test confirmed non-stationarity of the time series. In 2022, the share of severe ROP stages (3–5) exceeded 40 %, whereas mild stages prevailed (> 70 %) in 2019–2021. The frequency of aggressive forms peaked, and spontaneous regression rates decreased. Analysis of the time at ROP onset and clinical subtype showed that in aggressive forms, the mean postmenstrual age was lowest (32.7 weeks), while non-complicated forms had the highest one (35.5 weeks); this association was statistically significant (ANOVA: F = 33.64; p < 0.001). Conclusions. Global external factors significantly influenced ROP incidence, severity, and changes in the population structure of preterm infants. Extreme prematurity (GA < 28 weeks) remains the primary determinant of high ROP risk. Analysis of the onset time may serve as a prognostic marker of severe disease and help tailor personalized risk stratification and optimize screening programs.

ретинопатія недоношених; гестаційний вік; клінічні форми РН; термін маніфестації РН; COVID-19; повномасштабна війна

retinopathy of prematurity; gestational age; clinical forms of retinopathy of prematurity; time of retinopathy of prematurity onset; COVID-19; full-scale war

1. Chiang MF, Quinn GE, Fielder AR, Ostmo SR, Paul Chan RV, Berrocal A, et al. International Classification of Retinopathy of Prematurity, Third Edition. Ophthalmology. 2021;128(10):e51-e68. Doi: https://doi.org/10.1016/j.ophtha.2021.05.031.
2. Barfield WD. Public Health Implications of Very Preterm Birth. Clinics in perinatology. 2018;45(3):565-577. Doi: https://doi.org/10.1016/j.clp.2018.05.007.
3. Hong EH, Shin YU, Cho H. Retinopathy of prematurity: a review of epidemiology and current treatment strategies. Clinical and experimental paediatrics. 2022;65(3):115-126. Doi: https://doi.org/10.3345/cep.2021.00773.
4. Kimyon S, Çelemler P, Mete A, Güngör K. Comparison of retinopathy of prematurity incidence between Turkish citizens and Syrian refugees. Indian journal of ophthalmology. 2019;67(6):811-815. Doi: https://doi.org/10.4103/ijo.IJO_1639_18.
5. Ludwig CA, Chen TA, Hernandez-Boussard T, Moshfeghi AA, Moshfeghi DM. The Epidemiology of Retinopathy of Prematurity in the United States. Ophthalmic surgery, lasers & imaging retina. 2017;48(7):553-562. Doi: https://doi.org/10.3928/23258160-20170630-06.
6. Kang EY, Lien R, Wang NK, Lai CC, Chen KJ, Hwang YS, et al. Retinopathy of Prematurity Trends in Taiwan: A 10-Year Nationwide Population Study. Investigative ophthalmology & visual science. 2018;59(8):3599-3607. Doi: https://doi.org/10.1167/iovs.18-24020.
7. Bas AY, Demirel N, Koc E, Ulubas Isik D, Hirfanoglu ІM, Tunc T, TR-ROP Study Group (2018). Incidence, risk factors and severity of retinopathy of prematurity in Turkey (TR-ROP study): a prospective, multicentre study in 69 neonatal intensive care units. The British journal of ophthalmology. 2018;102(12):1711-1716. Doi: https://doi.org/10.1136/bjophthalmol-2017-311789.
8. van Sorge AJ, Termote JU, Kerkhoff FT, van Rijn LJ, Simonsz HJ, Peer PG, et al. Nationwide inventory of risk factors for retinopathy of prematurity in the Netherlands. The Journal of paediatrics. 2014;164(3),494-498.e1. Doi: https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2013.11.015.
9. Gerull R, Brauer V, Bassler D, Laubscher B, Pfister RE, et al.; Swiss Neonatal Network & Follow-up Group. Incidence of retinopathy of prematurity (ROP) and ROP treatment in Switzerland 2006–2015: a population-based analysis. Archives of disease in childhood. Fetal and neonatal edition. 2018;103(4):F337-F342. Doi: https://doi.org/10.1136/archdischild-2017-31357.
10. Ohuma EO, Moller AB, Bradley E, Chakwera S, Hussain-Alkhateeb L, et al. National, regional, and global estimates of preterm birth in 2020, with trends from 2010: a systematic analysis. Lancet (London, England). 2023;402(10409):1261-1271. Doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00878-4.
11. Barfield WD. Public Health Implications of Very Preterm Birth. Clinics in perinatology. 2018;45(3):565-577. Doi: https://doi.org/10.1016/j.clp.2018.05.007.
12. Hong EH, Shin YU, Cho H. Retinopathy of prematurity: a review of epidemiology and current treatment strategies. Clinical and experimental paediatrics. 2022;65(3):115-126. Doi: https://doi.org/10.3345/cep.2021.00773.
13. Gilbert CE, Todd J. Impact of COVID-19 pandemic on retino–pathy of prematurity services in low resource settings. Eye. 2024;38:2102-2109. Doi: https://doi.org/10.1038/s41433-023-02784-6.
14. Yang J, D’Souza R, Kharrat A, Fell DB, Snelgrove JW, Murphy KE, et al. COVID-19 pandemic and population-level pregnancy and neonatal outcomes: a living systematic review and meta-analysis. Acta obstetricia et gynecologica Scandinavica. 2021;100(10):1756-1770. Doi: https://doi.org/10.1111/aogs.14206.
15. Naqvi S, Naqvi F, Saleem S, Thorsten VR, Figueroa L, Mazariegos M, et al. Health care in pregnancy during the COVID-19 pandemic and pregnancy outcomes in six low- and-middle-income countries: Evidence from a prospective, observational registry of the Global Network for Women’s and Children’s Health. BJOG: an international journal of obstetrics and gynaecology. 2022;129(8):1298-1307. Doi: https://doi.org/10.1111/1471-0528.17.175
16. Chakraborty S, Sheth JU. Impact of COVID-19 Pandemic on Retinopathy of Prematurity Services in the Indian Public Healthcare System. Clinical ophthalmology (Auckland, N.Z.). 2023;17:2871-2877. Doi: https://doi.org/10.2147/OPTH.S426219.
17. Markin L, Malachynska M, Korytko O. Martial law in Ukraine as a risk factor for gestational disorders. International Journal Of Endocrinology (Ukraine). 2025;21(2):237-240. Doi: https://doi.org/10.22141/2224-0721.21.2.2025.1523.
18. Lucassen PJ, Pruessner J, Sousa N, Almeida OF, Van Dam AM, Rajkowska G, et al. Neuropathology of stress. Acta neuropathological. 2014;127(1):109-135. Doi: https://doi.org/10.1007/s00401-013-1223-5.
19. Malan L, Hamer M, von Känel R, van Wyk RD, Wentzel A, Steyn HS, et al. Retinal-glia ischemia and inflammation induced by chronic stress: The SABPA study. Brain, behavior, & immunity – health. 2019;2:100027. Doi: https://doi.org/10.1016/j.bbih.2019.100027.
20. Matsas A, Panopoulou P, Antoniou N, Bargiota A, Gryparis A, Vrachnis N, et al. Chronic Stress in Pregnancy Is Associated with Low Birth Weight: A Meta-Analysis. Journal of Clinical Medicine, 2023;12(24):7686. Doi: https://doi.org/10.3390/jcm12247686.