Международный эндокринологический журнал Том 21, №5, 2025

Актуальність. Акромегалічна кардіоміопатія — вагоме серцево-судинне ускладнення, пов’язане з акромегалією, здебільшого спричинене надмірним виробленням гормону росту аденомою гіпофіза. Клінічна картина може змінюватися від початкової безсимптомної стадії до застійної серцевої недостатності. Хворобу часто діагностують через багато років після початкових змін з боку ендокринної системи. Клінічний випадок. Представлено клінічний випадок у 47-річного чоловіка, який проходив планове кардіологічне обстеження. Він повідомив про задишку при фізичному навантаженні та періодичний дискомфорт у грудях протягом останніх трьох місяців. Крім того, зазначені підвищене потовиділення, втома та поступові зміни рис обличчя, а також збільшення розмірів рук і ніг за останні кілька років. У сімейному анамнезі серцево-судинних захворювань не було, але серед традиційних факторів їх ризику пацієнт мав такі, як куріння і незначна артеріальна гіпертензія впродовж останніх п’яти років. За місяць до огляду хворий відзначив схильність до артеріальної гіпотензії. При лабораторному аналізі виявлено помірну мікроцитарну залізодефіцитну анемію, дисліпідемію, предіабет, підвищений рівень гормону росту та інсуліноподібного фактора росту-1. Трансторакальна ехокардіографія продемонструвала потовщення стінки лівого шлуночка (ЛШ), розширення передсердь та зниження фракції викиду до 35 %. Також спостерігалися порушення релаксації ЛШ і легка недостатність мітрального клапана. Ці дані вказували на акромегалічну кардіоміопатію в проміжній та прогресуючій стадії, що нагадує гіпертонічну кардіоміопатію у фазі «вигорання». На магнітно-резонансній томографії (МРТ) спостерігалися потовщення черепа та лобні бугри. Лівобічне 9-мм утворення з низькою інтенсивністю сигналу на Т2-зображенні (мікроаденома) межує з медіальним дуральним відростком кавернозного синуса, що спричинило вогнищеве контурне випиpання верхнього краю залози, незначні провисання дна турецького сідла та відхилення ніжки вправо. Пацієнта направили на консультацію до нейрохірурга. Через наявність серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду та помірною залізодефіцитною анемією операцію було відкладено. Чоловік отримав рекомендації щодо зміни способу життя. Йому також призначили октреотид, засоби для корекції серцевої недостатності, препарати заліза. Протягом двомісячного спостереження не відзначено суттєвих змін в ехокардіограмі чи лабораторних маркерах, окрім підвищення рівня гемоглобіну та феритину. Під час шестимісячного спостереження пацієнт повідомив про загальне поліпшення самопочуття. Артеріальний тиск перебував у межах норми, ознак серцевої недостатності не зареєстровано. Ехокардіограма виявила позитивні зміни, включаючи зменшення розміру ЛШ та поліпшення фракції викиду до 52 %. Згодом проведено нейрохірургічне втручання, і аденома гіпофіза була видалена через трансфеноїдальний доступ. Під час контрольної МРТ головного мозку через три місяці післяопераційних залишків не виявлено. Висновки. Серцево-судинні ускладнення є найбільш суттєвими проблемами в пацієнтів з акромегалією, що значнo впливають на якість їхнього життя та виживання. Рання діагностика має вирішальне значення для оборотного розвитку серцевих ускладнень і поліпшення загального прогнозу. Необхідна багатопрофільна команда, що включає ендокринологів, кардіологів та нейрохірургів.

Background. Acromegalic cardiomyopathy is a significant cardiovascular complication associated with acromegaly, primarily caused by excessive growth hormone production from a pituitary adenoma. The clinical presentation can range from an initial asymptomatic stage to congestive heart failure. The diagnosis often comes many years after the initial onset of endocrine changes. Clinical case. We present the case in a 47-year-old man who sought a routine cardiac evaluation. He reported experiencing shortness of breath upon exertion and occasional chest discomfort over the past 3 months. Additionally, he noted increased sweating, fatigue, and gradual changes in his facial features, as well as enlargement of his hands and feet over the past few years. Patient had no family history of cardiovascular disease. Among traditional cardiovascular risk factors, he was a smoker and had a history of mild hypertension for the past five years. A month before examination, he had noted a tendency towards hypotension. The laboratory analysis revealed moderate microcytic iron deficiency anemia, dyslipidemia, prediabetes, increased growth hormone and insulin-like growth factor 1. Transthoracic echo revealed thickening of the left ventricular (LV) wall, dilation of the left chambers, and a reduced ejection fraction (35 %). There was also impaired LV relaxation and mild mitral insufficiency. These data indicated acromegalic cardiomyopathy in an intermediate to advanced stage, resembling hypertensive cardiomyopathy in a burn-out phase. On magnetic resonance imaging (MRI), there was thickened skull and frontal bossing. Left-sided 9-mm T2 low signal intensity lesion (microadenoma) abuts medial dural reflection of cavernous sinus, it caused focal contour bulge of the gland superior margin, mild sagging of the sellar floor and mild deviation of the stalk to the right side. Patient was referred to neurosurgery consultation. Due to the presence of heart failure with reduced ejection fraction and moderate iron deficiency anemia, the surgery was postponed. He received recommendations for lifestyle modifications and was also prescribed treatment with octreotide and therapy for heart failure, iron supplements. In a two-month follow-up, there were no significant changes in echocardiogram or laboratory markers, except increased hemoglobin and ferritin. At a six-month follow-up, the patient reported a general improvement in well-being. Blood pressure was within normal ranges, and there were no signs of heart failure. The echocardiogram revealed positive changes, including a decrease in LV size and improvement in ejection fraction up to 52 %. The patient subsequently underwent neurosurgery, and the pituitary adenoma was excised via transsphenoidal nasal access. No post-surgical residues were detected during a follow-up MRI of the brain conducted three months after operation. Conclusions. Cardiovascular complications are the most significant concerns for patients with acromegaly, profoundly affecting their quality of life and survival. Early diagnosis is crucial to reverse the progression of cardiac complications and improve overall prognosis. Multidisciplinary team involving endocrinologists, cardiologists, and neurosurgeons is essential.

акромегалічна кардіоміопатія; гормон росту; серцева недостатність; клінічний випадок

acromegalic cardiomyopathy; growth hormone; heart failure; clinical case

1. Faraj R, Diallo TH, Abdelali M, Lahjouji R, Benmessaoud FA, et al. Regression of biventricular hypertrophy in acromegalic cardio–myopathy following management of excessive growth hormone secretion. Oxf Med Case Reports. 2024;2024(10):omae112. doi: 10.1093/omcr/omae112.
2. Bonora T, Rigamonti E, Capoferri M, De Perna ML. Acromegalic cardiomyopathy: a neglected cause of cardiomyopathy. Clin Ter. 2022;173(1):31-34. doi: 10.7417/ct.2022.2387.
3. Rivera FB, Taliño MK, Ansay MF, Mangubat GF, Mahilum ML, et al. Cardiovascular effects of excess growth hormone: How real is the threat? Rev Cardiovasc Med. 2023;24(4):95. doi: 10.31083/j.rcm2404095.
4. Crisafulli S, Luxi N, Sultana J, Fontana A, Spagnolo F, et al. Global epidemiology of acromegaly: a systematic review and meta-–analysis. Eur J Endocrinol. 2021;185(2):251-263. doi: 10.1530/eje-21-0216.
5. Colao A, Grasso LFS, Di Somma C, Pivonello R. Acromegaly and heart failure. Heart Fail Clin. 2019;15(3):399-408. doi: 10.1016/​j.hfc.2019.03.001.
6. Sharma AN, Tan M, Amsterdam EA, Singh GD. Acromegalic cardiomyopathy: epidemiology, diagnosis, and management. Clin Cardiol. 2018;41(3):419-425. doi: 10.1002/clc.22867.
7. Esposito D, Ragnarsson O, Johannsson G, Olsson DS. Prolonged diagnostic delay in acromegaly is associated with increased morbidity and mortality. Eur J Endocrinol. 2020;182(6):523-531. doi: 10.1530/eje-20-0019.
8. Krygier A, Szczepanek-Parulska E, Cieślewicz M, Wrotkow–ska E, Chanaj-Kaczmarek J, Ruchała M. Iron homeostasis and hepcidin concentration in patients with acromegaly. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;12:788247. doi: 10.3389/fendo.2021.788247.
9. Mizera Ł, Elbaum M, Daroszewski J, Bolanowski M. Cardiovascular complications of acromegaly. Acta Endocrinol (Buchar). 2018;14(3):365-374. doi: 10.4183/aeb.2018.365.