Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №5, 2025

Мета: висвітлити результати соціологічного дослідження щодо проблем болю, пов’язаного з бойовою травмою. Матеріали та методи. У дослідженні використані аналітичний та статистичний методи. Матеріалами слугували результати опитування пацієнтів, що лікуються в стаціонарах лікувальних закладах України, а також метод індивідуального інтерв’ю (face-to-face) і самозаповнення анкет респондентом. Похибка не перевищує 3,1 % (без урахування дизайн-ефекту). Всього опитано 1015 респондентів. Дослідження проводилось з 19 березня до 9 травня 2025 р. в 30 лікарнях зі всіх регіонів України. Обробка даних проводилася за допомогою пакета програм Microsoft Excel® (trial version); статистична обробка результатів — за допомогою пакета програм статистичного аналізу Statsoft Statistica® ver. 10 (STA999K347156-W) та IBM SPSS 25.0 (trial version). Результати. У місці поранення знеболювання отримала незначна частка поранених — 24,2 %, які скористалися медикаментами із аптечки. На етапі евакуації знеболювання отримали 43,1 % опитаних пацієнтів, 19,5 % зазначили, що отримали знеболювання у закладі охорони здоров’я (ЗОЗ), наближеному до фронту, 6,1 % — у стаціонарах медичних закладів, де вони перебували під час опитування, 7,2 % не змогли пригадати, на якому етапі вони отримали знеболювання. Найвища частка отримання знеболювання, за результатами опитування, припадає на етап евакуації — 43,1 %, відразу після поранення з аптечки — лише 24,2 %, у ЗОЗ, наближеному до фронту, — 19,5 %, у стаціонарі ЗОЗ наступного етапу надання медичної допомоги пораненим — 6,1 %. Із загальної кількості опитаних 7,2 % поранених не пам’ятають місце проведеного знеболювання. За місцем локалізації болю більшість опитаних військових, які брали участь у дослідженні, відзначає, що переважно вони відчувають біль у місці рани — 68,4 %, у куксі — 7,6 %, у відсутній кінцівці (фантомний біль) — 12,1 %. Висновки. За результатами дослідження встановлений вірогідний зв’язок віку пацієнтів з рівнем болю (р = 0,031): пацієнти більш молодого віку (18–30 років) вірогідно частіше відмічають сильний біль порівняно з пацієнтами старшої вікової групи (46–60 років); не виявлено вірогідного зв’язку рівня болю, який описують респонденти, з місцем першого проведення знеболювання (р = 0,177); наявний вірогідний (р = 0,024) зв’язок вищого рівня болю у пацієнтів, які відмічають біль у тілі, порівняно з тими, хто вказує на біль інших локалізацій (за аналізом стандартизованих залишків, пацієнти в графі з відсутнім болем переважно вказують на біль у куксі та біль у місці рани); вірогідного зв’язку локалізації поранення зі ступенем болю не визначено (р = 0,193); наявний вірогідний (р = 0,016) зв’язок між локалізацією ампутації та рівнем болю (пацієнти з ампутацією лівої ноги частіше відзначають відсутній та помірний біль, при цьому слабкий біль більше характерний для ампутацій правої руки.

Background. Objective: to present the results of a sociological study on pain problems related to combat injury. Materials and methods. Analytical and statistical methods were used in the study. The materials were the results of a survey of patients undergoing treatment in Ukrainian hospitals, as well as individual face-to-face interviews and self-reported questionnaires. The error did not exceed 3.1 % (without considering the design effect). A total of 1015 respondents were surveyed. The study was conducted from March 19 to May 9, 2025, in 30 hospitals across all regions of Ukraine. Data processing was performed using Microsoft Excel® (trial version); statistical processing of the results was carried out using statistical ana­lysis software package StatSoft Statistica® ver. 10 (STA999K347156-W) and IBM SPSS 25.0 (trial version). Results. A small proportion of the wounded (24.2 %) received pain relief at the battlefield, using medications from a first-aid kit. Du­ring evacuation, 43.1 % of surveyed patients received pain relief; 19.5 % reported receiving pain relief in a healthcare facility close to the front line; 6.1 % — in a hospital where they were surveyed; 7.2 % could not recall at which stage they received pain relief. The highest proportion of pain relief, according to the survey, was administered during evacuation (43.1 %), immediately after the injury from a first-aid kit — only 24 %, in a healthcare facility close to the front line — 19.5 %, and in the hospital of the next stage of medical care — 6.1 %. Of the total number of surveyed, 7.2 % did not remember where pain relief was administered. Regarding the pain localization, most military personnel participating in the study indicated that they primarily experienced pain at the wound site — 68.4 %, in the stump — 7.6 %, and in the absent limb (phantom pain) — 12.1 %. Conclusions. Based on the study results, a significant association was established between patient age and pain level (p = 0.031): younger patients (18–30 years old) significantly more often reported severe pain compared to older age groups (46–60 years old). No significant association was found between the pain level described by respondents and the location of the first pain relief administration (p = 0.177). There was a significant (p = 0.024) association of a higher pain level in patients reporting bodily pain compared to those indicating pain in other localizations (by analysis of standardized residuals, patients in the “no pain” paragraph primarily indicated stump pain and pain at the wound site). No significant association was determined between injury localization and pain severity (p = 0.193). A significant (p = 0.016) association was found between amputation localization and pain level (patients with amputated left leg more often reported “no” and “moderate” pain, while “mild” pain was more characteristic of right arm amputations.

хронічний біль; фантомний біль; біль у куксі; знеболювання; поранення; ампутація; соціологічне дослідження; військова травма; наркотичні препарати; війна; заклади охорони здоров’я; рівень болю; ноцицептивний; ускладнення неадекватного знеболювання

chronic pain; phantom pain; stump pain; analgesia; injury; amputation; sociological research; combat trauma; narcotics; war; healthcare facilities; pain level; nociceptive; complications of inadequate analgesia

1. Steven P Cohen, Lene Vase, William M Hooten. Chronic pain: an update on burden, best practices, and new advances. Lancet. 2021;397:2082-97. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00393-7.
2. Clauw DJ, Essex MN, Pitman V, Jones KD. Reframing chronic pain as a disease, not a symptom: rationale and implications for pain management. Postgrad Med. 2019;131:185-98. doi: 10.1080/00325481.2019.1574403.
3. Treede RD, Rief W, Barke A, et al. Chronic pain as a symptom or a disease: the IASP Classification of Chronic Pain for the International Classification of Diseases (ICD-11). Pain. 2019 Jan;160(1):19-27. doi: 10.1097/j.pain.0000000000001384.
4. Foell J, Bekrater-Bodmann R, Diers M, Flor H. Mirror therapy for phantom limb pain: brain changes and the role of body representation. Eur J Pain. 2014 May;18(5):729-39. doi: 10.1002/j.1532-2149.2013.00433.x.
5. 1st conference of the Ukrainian department of IASP: adopting world experience in pain syndrome therapy. Health of Ukraine. 2012 Apr 19-20; Kyiv, Ukraine. 2012. https://health-ua.com/pics/pdf/ZU_2012_11-12/42-44.pdf.
6. Mills SEE, Nicolson KP, Smith BH. Chronic pain: a review of its epidemiology and associated factors in population-based studies. Br J Anaesth. 2019 Aug;123(2):e273-e283. doi: 10.1016/j.bja.2019.03.023.
7. Aldington DJ, McQuay HJ, Moore RA. End-to-end military pain management. Phil Trans R Soc B. 2011;366:268-275. doi: 10.1098/rstb.2010.0214.
8. Problems of inadequate pain management and ways to solve them. Health of Ukraine in 21st Century. 2021;11-12(504-505). https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2021/ZU_11-12_2021/ZU_11-12_2021_53.pdf.
9. Rawal N. Current issues in postoperative pain management. Eur J Anaesthesiol. 2016 Mar;33(3):160-71. doi: 10.1097/EJA.0000000000000366.
10. Webbe J, Sinha I, Gale C. Core outcome sets. Arch Dis Child Educ Pract Ed. 2018 Jun;103(3):163-166. doi: 10.1136/archdischild-2016-312117.
11. Saldanha IJ, Dodd S, Gorst SL, Williamson PR. More than half of systematic reviews have relevant core outcome sets. J Clin Epidemiol. 2021 Aug;136:168-179. doi: 10.1016/j.jclinepi.2021.04.019.
12. Chiarotto A, Deyo RA, Terwee CB, et al. Core outcome domains for clinical trials in non-specific low back pain. Eur Spine J. 2015 Jun;24(6):1127-42. doi: 10.1007/s00586-015-3892-3.
13. New clinical protocol for medical care “Pain, anxiety and delirium (combat trauma)”. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 13.02.2025 № 253. https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2025/02/dn_253_13022025_dod_1.pdf.
14. US Department of Health and Human Services. Pain Management Best Practices Inter-Agency Task Force report: updates, gaps, inconsistencies, and recommendations. 2019 May. https://www.hhs.gov/ash/advisory-committees/pain/reports/index.html (accessed May 8, 2020).
15. Gallagher RM. Advancing the pain agenda in the veteran population. Anesthesiol Clin. 2016 Jun;34(2):357-78. doi: 10.1016/j.anclin.2016.01.003.
16. Chronic pain (primary and secondary) in over 16s: assessment of all chronic pain and management of chronic primary pain. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE). NICE Guideline. 2021 Apr 7. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK569960/.
17. Geneen LJ, Moore RA, Clarke C, Martin D, Colvin LA, Smith BH. Physical activity and exercise for chronic pain in adults: an overview of Cochrane reviews. Cochrane Database Syst Rev. 2017 Jan 14;2017(1):CD011279. doi: 10.1002/14651858.CD011279.pub2.
18. Williams AC, Fisher E, Hearn L, Eccleston C. Psychological therapies for the management of chronic pain (excluding headache) in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2020 Aug 12;8(8):CD007407. doi: 10.1002/14651858.CD007407.pub4.
19. Hughes LS, Clark J, Colclough JA, Dale E, McMillan D. Acceptance and commitment therapy (ACT) for chronic pain: a systematic review and meta-analyses. Clin J Pain. 2017 Jun;33(6):552-568. doi: 10.1097/AJP.0000000000000425.