Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 15, №2, 2025

Актуальність. За даними фахівців, летальність при політравмі з тяжкими пошкодженнями таза та стегна досягає 80 %. Метою нашого дослідження була апробація та визначення короткострокової ефективності методу тотального ендопротезування кульшового суглоба (THА) у пацієнтів з флотуючим стегном у результаті політравми. Матеріали та методи. У роботі проведений аналіз лікування 77 випадків іпсилатеральних переломів стегнової кістки в результаті політравми. Пацієнти були поділені на дві групи за методом лікування флотуючого стегна. Першу групу становили 43 особи з флотуючим стегном у результаті політравми, ліковані за допомогою внутрішнього металоостеосинтезу, другу — 34 постраждалі, лікування яких було проведено за допомогою THА. Результати лікування оцінювали за шкалою Харріса через 6 міс. після операції. Результати. У першій групі найчастіше підтверджували задовільний результат лікування, що відповідало 70–79 балам за шкалою Харріса (41,9 % пацієнтів). Хороший результат лікування в першій групі відзначали в 30,2 % випадків, а у другій групі такий результат встановлювали найчастіше — у 61,8 % осіб. Незадовільний результат лікування в другій групі виявлено лише у 2,9 % випадків. Зворотна тенденція зареєстрована серед пацієнтів з відмінним результатом лікування. Якщо у першій групі з результатом «відмінно» зареєстровано 9,3 % пацієнтів, то у другій групі — удвічі більше. Висновки. Незважаючи на існуючі стратегії лікування хворих з політравмою, у постраждалих із флотуючим стегном ми отримали значно кращі результати лікування при використанні THА. Очевидно, такі функціональні результати пов’язані з особливостями надання медичної допомоги у шоковий період та період нестабільної адаптації перебігу політравми, а також використанням тактики damage control, яка значно подовжує строки лікування таких постраждалих. Таким чином, використання ТНА як основного методу лікування пацієнтів цієї категорії заслуговує на подальше, більш контрольоване порівняльне дослідження.

Background. According to experts, the mortality rate in polytrauma with severe injuries of the pelvis and thigh reaches 80 %. Our study purposed to test and evaluate the effectiveness of total hip arthroplasty (THA) in patients with a floating hip as a result of polytrauma. Materials and methods. We analyzed the treatment of 77 cases of ipsilateral hip fractures as a result of polytrauma. Patients were divided into two groups according to the floating hip treatment method. The first group consisted of 43 subjects with a floating hip as a result of polytrauma, treated with internal metal osteosynthesis, and the second — 34 victims, whose treatment was carried out with THA. The results of treatment were assessed using the Harris scale 6 months after surgery. Results. In the first group, a satisfactory treatment result was most often confirmed, corresponding to a score of 70–79 points on the Harris scale (41.9 % of patients). A good treatment result was found in 30.2 % of cases in the first group, and in the second group, such a result was established most often (in 61.8 % of subjects). An unsatisfactory treatment result was found in only 2.9 % of cases in the second group. A reverse trend was observed among patients with an excellent treatment outcome. If 9.3 % of patients in the first group achieved an excellent result, then in the second group, the number was twice as high. Conclusion. Despite the exi­sting treatment strategies for patients with polytrauma, in patients with a floating hip we obtained significantly better treatment results when using THA. Such functional results are associated with the peculiarities of providing medical care in the shock period and the period of unstable adaptation to the course of polytrauma, as well as the use of damage control tactics, which significantly prolongs the treatment time of such victims. Thus, the use of THA as an important treatment method for patients in this category deserves further, more controlled comparative research.

політравма; ендопротезування кульшового суглоба; остеосинтез; флотуюче стегно; перелом стегнової кістки; перелом вертлюгової западини; діагностика; лікування

polytrauma; hip arthroplasty; osteosynthesis; floating hip; femoral fracture; acetabular fracture; diagnostics; treatment

1. Танасієнко П.В., Межиєв А.У. Краніо-абдоміно-скелетна травма у постраждалих з політравмою. Повідомлення 1. Одеський медичний журнал. 2022;3(181):35-39. doi: 10.32782/2226-2008-2022-3-7.
2. Leone E, Garipoli A, Ripani U, Lanzetti RM, Spoliti M, Creta D, et al. Imaging Review of Pelvic Ring Fractures and Its Complications in High-Energy Trauma. Diagnostics (Basel). 2022 Feb 2;12(2):384. doi: 10.3390/diagnostics12020384.
3. Küper MA, Trulson A, Minarski C, Stuby F, Stöckle U, Konrads C. Risks and Strategies to Avoid Approach-Related Complications During Operative Treatment of Pelvic Ring or Acetabular Fractures. Z Orthop Unfall. 2021 Apr;159(2):144-152. English, German. doi: 10.1055/a-1023-4756.
4. Hsieh SL, Lin TL, Lo YS, Chen CY, Chang HW, Chen HT, et al. Trends and treatments of pelvic and acetabular fractures in Taiwan: facing an aging society. Arch Osteoporos. 2023 May 10;18(1):66. doi: 10.1007/s11657-023-01255-5.
5. Liebergall M, Lowe J, Whitelaw GP, Wetzler MJ, Segal D. The floating hip. Ipsilateral pelvic and femoral fractures. J Bone Joint Surg Br. 1992 Jan;74(1):93-100. doi: 10.1302/0301-620X.74B1.1732275.
6. Yu YH, Liu CH, Hsu YH, Chou YC, Chen IJ, Wu CC. Matta’s criteria may be useful for evaluating and predicting the reduction quality of simultaneous acetabular and ipsila–teral pelvic ring fractures. BMC Musculoskelet Disord. 2021 Jun 14;22(1):544. doi: 10.1186/s12891-021-04441-z.
7. Brioschi M, Randelli F, Capitani P, Capitani D. Floating hip in polytraumatized patients: complications, mechanism of injury, and surgical strategy. Int Orthop. 2022 Feb;46(2):361-368. doi: 10.1007/s00264-021-05262-4.
8. Chen J, Zheng Y, Fang Z, Zhou W, Xu D, Wang G, et al. One-stop computerized virtual planning system for the surgical management of posterior wall acetabular fractures. J Orthop Surg Res. 2022 Oct 4;17(1):439. doi: 10.1186/s13018-022-03333-9.
9. Dusak WS, Dharmayuda CGO, Kawiyana KS, Afandi R, Nugraha GKAS. Central fracture dislocation of the hip associated with fracture of femoral neck treated by femoral head autograft and total hip arthroplasty: A rare case report. Int J Surg Case Rep. 2021 Jan;78:90-95. doi: 10.1016/j.ijscr.2020.11.148.
10. Manirajan A, Seidel H, Daccarett M, Dillman D, Shi L, Strelzow J. Total hip arthroplasty after acetabular fractures in the older population: timing of intervention may improve patient outcomes. Eur J Orthop Surg Traumatol. 2023 Jul;33(5):2057-2062. doi: 10.1007/s00590-022-03395-9.
11. Manson TT, Slobogean GP, Nascone JW, Sciadini MF, LeBrun CT, Boulton CL, et al. Open reduction and internal fixation alone versus open reduction and internal fixation plus total hip arthroplasty for displaced acetabular fractures in patients older than 60 years: A prospective clinical trial. Injury. 2022 Feb;53(2):523-528. doi: 10.1016/j.injury.2021.09.048.
12. Panteli M, Souroullas P, Gowda SR, Vun JSH, Howard AJ, Kanakaris NK, et al. Operative management of acetabular fractures in the elderly: a case series. Eur J Trauma Emerg Surg. 2023 Apr;49(2):1011-1021. doi: 10.1007/s00068-022-02129-0.
13. Klingebiel FK, Hasegawa M, Parry J, Balogh ZJ, Sen RK, Kalbas Y, et al.; SICOT Trauma Research Group. Standard practice in the treatment of unstable pelvic ring injuries: an international survey. Int Orthop. 2023 Sep;47(9):2301-2318. doi: 10.1007/s00264-023-05859-x.
14. Borg T, Hernefalk B, Hailer NP. Acute total hip arthroplasty combined with internal fixation for displaced acetabular fractures in the elderly: a short-term comparison with internal fixation alone after a minimum of two years. Bone Joint J. 2019 Apr;101-B(4):478-483. doi: 10.1302/0301-620X.101B4.BJJ-2018-1027.R2.
15. Cech A, Rieussec C, Kerschbaumer G, Seurat O, Corbet C, Vibert B, et al. Complications and outcomes in 69 consecutive patients with floating hip. Orthop Traumatol Surg Res. 2021 Oct;107(6):102998. doi: 10.1016/j.otsr.2021.102998.
16. Boudissa M, Courvoisier A, Chabanas M, Tonetti J. Computer assisted surgery in preoperative planning of acetabular fracture surgery: state of the art. Expert Rev Med Devices. 2018 Jan;15(1):81-89. doi: 10.1080/17434440.2017.1413347.
17. Ross H, Stine S, Blue K, Wolterink TD, Vaidya R. Systematic Review of Combined Pelvic Ring and Acetabular Injuries: What do We Know from the Literature? Cureus. 2023;15(7):41843. doi: 10.7759/cureus.41843.
18. Freigang V, Weber J, Mueller K, Pfeifer C, Worlicek M, Alt V, et al. Evaluation of joint awareness after acetabular fracture: Validation of the Forgotten Joint Score according to the COSMIN checklist protocol. World J Orthop. 2021 Feb 18;12(2):69-81. doi: 10.5312/wjo.v12.i2.69.
19. Giordano V, Miura KF, Calegari IT, Pires RE, Freitas A, Altamirano-Cruz MA, et al. Simultaneous ipsilateral floating hip and knee: the double floating extremity — a systematic review and proposal of a treatment algorithm. Eur J Trauma Emerg Surg. 2023 Oct;49(5):2057-2069. doi: 10.1007/s00068-023-02277-x.
20. Weaver MJ, Smith RM, Lhowe DW, Vrahas MS. Does Total Hip Arthroplasty Reduce the Risk of Secondary Surgery Following the Treatment of Displaced Acetabular Fractures in the Elderly Compared to Open Reduction Internal Fixation? A Pilot Study. J Orthop Trauma. 2018 Feb;32 Suppl 1:S40-S45. doi: 10.1097/BOT.0000000000001088.