Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №4, 2025

Актуальність. Гострий післяопераційний біль після лапароскопічної холецистектомії і досі залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Його неефективне лікування негативно впливає на стан пацієнта та строки відновлення після операції, а також формує велику ймовірність формування хронічного больового синдрому. Тому при лікуванні гострого післяопераційного болю рекомендовано поєднувати медикаментозну терапію з регіонарною аналгезією. Однією з таких методик є блокада квадратного м’яза попереку II типу (Quadratus Lumborum block, QL-блок). Метою нашого дослідження було порівняння та оцінка ефективності післяопераційного знеболювання при застосуванні мультимодальної аналгезії та при поєднанні її із правостороннім QL-блоком у пацієнтів з гострим холециститом, прооперованих лапароскопічно. Матеріали та методи. Обстежено 62 пацієнти з гострим холециститом, які були прооперовані лапароскопічно. Ми досліджували рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), показники гемодинаміки, рівень глікемії, частоту виникнення нудоти/блювання, час відновлення перистальтики кишечника, час першого підйому з ліжка, потребу у додатковому знеболюванні, суб’єктивну оцінку якості сну, рівень денної сонливості (шкала сонливості Епворта), рівень тривоги (шкала тривоги Бека), рівень тривоги та депресії (шкали тривоги Бека та госпітальної тривоги та депресії HADS). Результати. При надходженні у пацієнтів з гострим холециститом спостерігався больовий синдром середньої інтенсивності (5,47 ± 0,39–5,69 ± 4,3 бала за ВАШ) як у спокої, так і при русі, який супроводжувався нудотою та/або блюванням у 36,7–37,5 % випадків. У ранньому післяопераційному періоді при застосуванні QL-блоку рівень болю був вірогідно нижчим, ніж у групі контролю, починаючи з 1-ї години після операції із максимальним ефектом через 2, 4 та 12 годин. При цьому виявлено зменшення вираженості тахікардії на 13,8–16,1 % (p < 0,001), зниження частоти післяопераційної нудоти та блювання на 18,6–20,4 % (p < 0,001). Відновлення перистальтики кишечника у групі QL-блоку спостерігалося на 6 годин раніше (p < 0,001), а активізація пацієнтів — на 2,5 години раніше (p = 0,021). Виявлено вірогідне підвищення якості сну у групі QL-блоку у перші три доби після операції, що призводило до зниження показників денної сонливості, а також супроводжувалось низьким рівнем тривожності та депресії. Висновки. У пацієнтів з гострим холециститом, прооперованих лапароскопічно, розширення мультимодальної аналгезії проведенням правостороннього QL-блоку дозволило знизити рівень болю до помірного як у спокої, так і при русі; уникнути застосування наркотичних аналгетиків; знизити частоту виникнення нудоти та блювання, а також прискорити моторну функцію кишечника та активізацію пацієнта. На тлі зниження рівня післяопераційного больового синдрому відбувалось поліпшення психоемоційного стану пацієнтів за рахунок підвищення якості нічного сну та відсутності денної сонливості.

Background. Acute postoperative pain after laparoscopic cholecystectomy remains a pressing problem of modern medicine. Its ineffective treatment adversely affects the patient’s condition and the recovery time after surgery and also has a high risk of formation of chronic pain. Therefore, in the treatment of acute postoperative pain, it is recommended to combine pharmacotherapy with regional analgesia. One of these techniques is the quadratus lumborum (QL) block type II. The aim of our study was to compare and evaluate the effectiveness of postoperative pain control when using multimodal analgesia and when combining it with a right-sided QL block in patients with acute cholecystitis who underwent laparoscopic surgery. Materials and methods. We examined 62 patients with acute cholecystitis who underwent laparoscopic surgery. The level of pain on the visual analog scale, hemodynamic parameters, glycemia level, frequency of nausea/vomiting, time to recovery of peristalsis, time to first getting out of bed, need for additional anesthesia, subjective assessment of sleep quality, level of daytime sleepiness (Epworth Sleepiness Scale), anxiety (Beck Anxiety Inventory), anxiety and depression (Beck Depression Inventory and Hospital Anxiety and Depression Scale) were evaluated. Results. On admission, patients with acute cholecystitis had moderate pain (5.47 ± 0.39 — 5.69 ± 4.30 points on the visual analog scale) both at rest and during movement, which was accompanied by nausea and/or vomiting in 36.7–37.5 % of cases. In the early postoperative period, when using the QL block, the pain level was significantly lower than in the control group starting from first hour after surgery with a maximum effect after 2, 4 and 12 hours. At the same time, a decrease in tachycardia by 13.8–16.1 % (p < 0.001) and in the frequency of postoperative nausea and vomiting by 18.6–20.4 % (p < 0.001) was found. Recovery of peristalsis in the QL block group was observed 6 hours earlier (p < 0.001), and patient activation — 2.5 hours earlier (p  = 0.021). A significant improvement in sleep quality was found in the QL block group during the first three days after surgery, which led to a decrease in daytime sleepiness, and was also accompanied by a low level of anxiety and depression. Conclusions. In patients with acute cholecystitis who underwent laparoscopic surgery, the extension of multimodal analgesia by performing a right-sided QL block allowed reducing the level of pain to moderate, both at rest and during movement; avoid the use of narcotic analgesics; reduce the frequency of nausea and vomiting, as well as accelerate the motor function of the intestine and the patient’s activation. Against the background of a decrease in the level of postoperative pain syndrome, the psycho-emotional state of patients was improved through better quality of night sleep and the absence of daytime sleepiness.

блокада квадратного м’яза попереку; QL-блок; гострий холецистит; лапароскопічна холецистектомія; післяопераційна аналгезія; регіонарна анестезія

quadratus lumborum block; acute cholecystitis; laparoscopic cholecystectomy; postoperative analgesia; regional ­anesthesia

1. Dieu A., Huynen P., Lavand’homme P., et al. Pain management after open liver resection: Procedure-Specific Postoperative Pain Management (PROSPECT) recommendations. Reg Anesth Pain Med. 2021. Vol. 46(5). P. 433-445. doi: 10.1136/rapm-2020-101933.
2. Chou R., Gordon D.B., Leon-Casasola O.A., et al. Management of postoperative pain: a clinical practice guideline from the American Pain Society, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists’ Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council. J Pain. 2016. Vol. 17(2). P. 131-157. doi: 10.1016/j.jpain.2015.12.008.
3. Gan T.J. Poorly controlled postoperative pain: prevalence, consequences, and prevention. J Pain Res. 2017. Vol. 10. P. 2287-2298. doi: 10.2147/JPR.S144066.
4. Scaletta G., Dinoi G., Capozzi V., et al. Comparison of minimally invasive surgery with laparotomic approach in the treatment of high risk endometrial cancer: A systematic review. Eur. J. Surg. Oncol. 2020. Vol. 46. P. 782-788. doi: 10.1016/j.ejso.2019.11.519.
5. Nowak H., Zech N., Asmussen S., et al. Effect of therapeutic suggestions during general anaesthesia on postoperative pain and opioid use: multicentre randomised controlled trial. BMJ. 2020. Vol. 371. Article No. m4284. doi: 10.1136/bmj.m4284.
6. Vamnes J.S., Srenstua M., Solbakk K.I., et al. Anterior quadratus lumborum block for ambulatory laparoscopic cholecystectomy: a randomized controlled trial. Croat Med J. 2021. Vol. 62(2). P. 137-145. doi: 10.3325/cmj.2021.62.137.
7. Mavarez A.C., Hendrix J.M., Ahmed A.A. Transabdominal Plane Block. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing, 2023.
8. Joris J., Thiry E., Paris P., et al. Pain after laparoscopic cholecystectomy: Characteristics and effect of intraperitoneal bupivacaine. Anesth. Analg. 1995. Vol. 81. P. 379-384. doi: 10.1097/00000539-199508000-00029.
9. Blichfeldt-Eckhardt M.R., Andersen C., rding H., et al. From acute to chronic pain after thoracic surgery: the significance of different components of the acute pain response. J Pain Res. 2018. Vol. 11. P. 1541-1548. doi: 10.2147/JPR.S161303.
10. Маслій В.А., Гомон М.Л., Гончарук О.С., Маслій В.П., Вигонюк А.В. Обгрунтування щодо використання методики тар-блоку для периопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2022. Т. 26. № 2. С. 316-322. doi: 10.31393/reports-vnmedical-2022-26(2)-25.
11. Blichfeldt-Eckhardt M.R. From acute to chronic postsurgical pain: the significance of the acute pain response. Dan Med J. 2018. Vol. 65(3). P. B5326.
12. Pergolizzi J.V. Jr, LeQuang J.A., Magnusson P., Varrassi G. Identifying risk factors for chronic postsurgical pain and preventive measures: a comprehensive update. Expert Rev Neurother. 2023. Vol. 23(12). P. 1297-1310. doi: 10.1080/14737175.2023.2284872.
13. Blanco R. Tap block under ultrasound guidance: the description of a “no pops” technique. Reg Anesth Pain Med. 2007. Vol. 32(Suppl 1). P. 130. doi: 10.1136/rapm-00115550-200709001-00249.
14. Griffin J., Nicholls B. Ultrasound in regional anaesthesia. Anaesthesia. 2010. Vol. 65(Suppl 1). P. 1-12. doi: 10.1111/j.1365-2044.2009.06200.x.
15. Brando V.G.A., Silva G.N., Perez M.V., Lewandrowski K.-U., Fiorelli R.K.A. Effect of Quadratus Lumborum Block on Pain and Stress Response after Video Laparoscopic Surgeries: A Randomized Clinical Trial. J. Pers. Med. 2023. Vol. 13. P. 586. doi: 10.3390/jpm13040586.
16. Dyussenbayev A. Age Periods of Human Life. Advances in Social Sciences Research Journal. 2017. Vol. 4(6). P. 258-263.
17. Кравець О.В. Алгоритм проведення інфузійної терапії у хворих середнього хірургічного ризику в невідкладній абдомінальній хірургії. Проблеми безперервної медичної освіти та науки. 2019. № 2. С. 38-41.
18. Наказ МОЗ України № 1513 від 23.08.2023 р. Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою». Київ, 2023. 58 с.
19. МОЗ України. Настанова 00219. Жовчнокам’яна хвороба. URL: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3109.
20. Наказ МОЗ України № 1122 від 28.06.2022 р. Методичні рекомендації щодо знеболення постраждалих на етапах евакуації. Київ, 2022. 17 с.
21. McCarthy M. Jr., Chang C.-H., Pickard S.A., et al. Visual Analog Scales for Assessing Surgical Pain. Journal of the American College of Surgeons. 2005. Vol. 201(2). P. 245-252. doi: 10.1016/j.jamcollsurg.2005.03.034.
22. Walker N.A., Sunderram J., Zhang P., Lu S.E., Scharf M.T. Clinical utility of the Epworth sleepiness scale. Sleep Breath. 2020. Vol. 24(4). P. 1759-1765. DOI: 10.1007/s11325-020-02015-2.
23. Goldbloom D.S., ed. Psychiatric Clinical Skills. Mosby, 2006. 362 p.
24. Zigmond A.S., Snaith R.P. The Hospital Anxiety and Depression Scale. Acta Psychiatr. Scand. 1983. Vol. 67. P. 361-370. doi: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.x.
25. Akerman M., Peji N., Velikovi I. A Review of the Quadratus Lumborum Block and ERAS. Front. Med. 2018. Vol. 26. P. 44. doi: 10.3389/fmed.2018.00044.
26. Brglum J., Moriggl B., Jensen K., et al. Ultrasound-Guided Transmuscular Quadratus Lumborum Blockade. Br J Anaesth. 2013. Vol. 111(eLetters Supplement). doi: 10.1093/bja/el_9919.
27. Peng K., Ji F.H., Liu H.Y., Wu S.R. Ultrasound-guided transversus abdominis plane block for analgesia in laparoscopic cholecystectomy: a systematic review and meta-analysis. Med Princ Pract. 2016. Vol. 25(3). P. 237-246. doi: 10.1159/000444688.