Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 21, №2, 2025

Вернуться к номеру

Госпітальні переломи шийки стегнової кістки у хворих старшої вікової групи з коморбідною неврологічною патологією

Авторы: Сіделковський О.Л., Гасюк Т.В., Прилепський Д.І.
Клініка сучасної неврології «Аксімед», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Ризики виникнення перелому у вертлюговій ділянці стегнової кістки у період перебування пацієнтів старшої вікової групи на стаціонарному лікуванні корелюють з такими під час амбулаторного чи домашнього спостереження. Пацієнти неврологічного профілю мають значну схильність до травмування. Щорічно в усьому світі реєструється близько 1 700 000 випадків переломів проксимального відділу стегнової кістки, а ризик виникнення перелому у вертлюговій ділянці протягом життя у чоловіків становить 6 %, у жінок сягає 18 %. Смертність протягом першого року після травми при консервативному лікуванні досягає 56,3 %. Переломи головки стегнової кістки прийнято систематизувати за класифікацією переломів і вивихів AO. Наші статистичні дані за майже двадцятирічний період практичної діяльності дозволяють проаналізувати найбільш часті причини госпітальних переломів шийки стегнової кістки, серед яких можна виділити насамперед недостатній контроль рухових, постуральних й координаторних порушень з боку молодшого медичного персоналу, який забезпечує професійний догляд за хворим. Найбільш об’єктивна шкала для оцінки ризику падіння — це шкала падіння Морса. У статті наведено клінічний випадок госпітального перелому шийки стегнової кістки у хворого старшої вікової групи з коморбідною неврологічною патологією. З метою зменшення ризику падіння хворих в умовах медичного закладу з непередбачуваним результатом рекомендуємо такі профілактичні заходи: обов’язкове тестування кожного пацієнта на ризик можливого падіння; при середньому і високому рівні ризику падіння — забезпечення хворого індивідуальним постом молодшого медичного персоналу; облаштування приміщень медичного закладу всіма необхідними технічними засобами для безпечного перебування пацієнта; у разі падіння хворого — негайне виконання клінічного протоколу із залученням відповідних служб.

The risks of acetabular fractures during hospital treatment in patients of the older age group correlate with those during outpatient or home care. The neurological patients have a significant ability to injury. Every year, about 1,700,000 cases of proximal femur fractures are recorded worldwide. The risk of fracture in the acetabular region during the life is about 6 % in men and reaches approximately 18 % in women. Mortality within one year after injury reaches 56.3 % under conservative treatment. Femoral head fractures are usually systematized according to the AO Fracture and Dislocation Classification. Our statistical data for almost twenty years of practical experience allows us to analyze the most frequent causes of hospital femoral neck fractures. We should distinguish, first of all, insufficient control of motor, postural and coordination disorders by nurse-caregivers who provide professional care for the patient. The most objective scale to assess the risk of falling is the Morse Fall Scale. The article presents a clinical case of the hospital femoral neck fracture in a patient of the older age group with comorbid neurological pathology. In order to reduce the risk of patients’ falling with an unpredictable outcome during hospital stay, we recommend the following preventive measures: mandatory testing each patient for the risk of a possible fall; with an average and high risk of falling — providing the patient with an individual nurse-caregiver station; equipping the premises of the medical facility with all necessary technical means for the patient’s safe stay; in case of a patient’s falling — immediately implement the clinical protocol with the involvement of relevant services.


Ключевые слова

госпітальні переломи у вертлюговій ділянці стегнової кістки; переломи шийки стегнової кістки; коморбідна патологія; реабілітація; пацієнти старшої вікової групи; ризик падіння; шкала падіння Морса

hospital acetabular fractures; femoral neck fractures; comorbid pathology; rehabilitation; patients of the older age group; risk of fall; Morse Fall Scale


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Калашніков А., Лазаренко Ю., Калашніков О. Переломи проксимального відділу стегнової кістки: соціальна значимість і тактика хірургічного лікування (огляд джерел літератури). Травма. 2023;24(1):79-85. doi: 10.22141/1608-1706.1.24.2023.936. 
2. Головаха М., Орлянський В., Браунштайнер Т. та ін. Використання класифікації за Pipkin у визначенні тактики лікування переломів головки стегнової кістки. Ортопедія, травматологія та протезування. 2024;1:27-32. DOI: http://dx.doi.org/10.15674/0030-59872024127-32.
3. Brauer C. et al. Incidence and mortality of hip fractures in the United States. JAMA. 2009 Oct 14;302(14):1573-9. doi: 10.1001/jama.2009.1462.
4. Gillespie W.J. Extracts from “clinical evidence”: hip fracture. BMJ. 2001 Apr 21;322(7292):968-75. doi: 10.1136/bmj.322.7292.968.
5. Haentjens P., Magaziner J. et al. Meta-analysis: excess mortality after hip fracture among older women and men. Ann Intern Med. 2010 Mar 16;152(6):380-90. doi: 10.7326/0003-4819-152-6-201003160-00008.
6. Maurice E.M., Allgöwer М., Schneider R., Willenegger Techniques H. Recommended by the AO-ASIF Group. Manual of Internal Fixation. 3rd edition, Berlin, Heildelberg, Springer, 1991. 752 p. doi: 10.1007/978-3-662-02695-3.
7. Zubach O.B., Grygorieva N.V. Indices of 12-Month Morta–lity in Patients after Hip Fracture. Science Review. 2020;6(33). doi: 10.31435/rsglobal_sr/30092020/7187.
8. Civinini R., Paoli T., Cianferotti L. et al. Functional outcomes and mortality in geriatric and fragility hip fractures — results of an integrated, multidisciplinary model experienced by the “Florence hip fracture Unit”. International Orthopaedics (SICOT). 2019;43:187-192. doi: 10.1007/s00264-018-4132-3.
9. Gurger M. Factors impacting 1-year mortality after hip fractures in elderly patients: A retrospective clinical study. Niger J Clin Pract. 2019;22:648-651. doi: 10.4103/njcp.njcp32718.
10.  Emmerson B., Varacallo M., Inman D. Hip Fracture Overview. 2023 Aug 8. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 32491446 Free Books & Documents.
 

Вернуться к номеру