Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Международный неврологический журнал Том 20, №8 2024

Вернуться к номеру

Використання протиепілептичних лікарських засобів при психічних розладах

Використання протиепілептичних лікарських засобів при психічних розладах

Авторы: Марценковський І.А., Марценковська І.І., Макаренко Г.В.
Відділ наукових досліджень психічних розладів дітей та підлітків ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Протиепілептичні лікарські засоби (ПЕЛЗ) доволі часто використовуються в психіатричній практиці і розглядаються як препарати вибору при психічних розладах, насамперед рекурентних та біполярних депресіях і маніях, поведінкових та тривожних розладах з ознаками біполярної емоційної дизрегуляції, психічних розладах при залежності від психоактивних речовин. Рівень доказовості при застосуванні ПЕЛЗ різний, часом вони застосовуються поза рекомендаціями FDA, EMA, поза інструкціями Фармцентру України. Наразі найвищий рівень доказовості мають вальпроати, ламотригін, карбамазепін, які належать до тимоізолептичних лікарських засобів. Більшість психотропних лікарських засобів рекомендовані до застосування при лікуванні афективних розладів (антипсихотики, антидепресанти, солі літію) і розладів дефіциту уваги та гіперактивності (психостимулятори, атомоксетин) з 6-річного віку, що пояснює широке застосування в педіатричній практиці вальпроатів, ламотригіну поза прямими показаннями. Біполярні афективні розлади мають високий рівень коморбідності з генералізованим тривожним, панічним розладом, які часом демонструють низьку чутливість до терапії бензодіазепінами, але добре реагують на терапію солями вальпроєвої кислоти. На результати контрольованих досліджень спирається використання габапентину при тривожних розладах. Протисудомні препарати широко застосовуються при зловживанні алкоголем, психоактивними речовинами, при розладах залежності, при емоційних та поведінкових порушеннях, асоційованих зі станами відміни. Терапевтичні та побічні ефекти ПЕЛЗ тісно пов’язані з поведінковими розладами при епілепсіях. Вони можуть поліпшувати чи погіршувати поведінкові симптоми, асоційовані з ознаками емоційної біполярної дизрегуляції й розладами дефіциту уваги та гіперактивності. Слід очікувати подальшого збільшення переліку ПЕЛЗ, появи нових пропозицій щодо застосування в психіатричній практиці.

Antiepileptic drugs (AEDs) are quite often used in psychiatric practice and are considered the drugs of choice for mental disorders, primarily recurrent and bipolar depression and mania, behavioral and anxiety disorders with signs of bipolar emotional dysregulation, mental disorders with dependence on psychoactive substances. The level of evidence for the use of AEDs varies, sometimes they are used outside the recommendations of the FDA, EMA, outside the instructions of the Pharmcenter of Ukraine. Currently, mood stabilizers such as valproate, lamotrigine, carbamazepine have the highest level of evidence. Most psychotropic drugs are recommended for use in the treatment of affective disorders (antipsychotics, antidepressants, lithium salts) and attention deficit hyperactivity disorders (psychostimulants, atomoxetine) from the age of 6, which explains the widespread use of valproate and lamotrigine in pediatric practice outside direct indications. Bipolar affective disorders have a high level of comorbidity with generalized anxiety and panic disorder, which sometimes demonstrate low sensitivity to benzodiazepine therapy, but respond well to valproic acid salt therapy. The use of gabapentin in anxiety disorders is based on the results of controlled studies. Anticonvulsants are widely used in alcohol and substance abuse, addictive disorders, emotional and behavioral disorders associated with withdrawal states. The therapeutic and side effects of AEDs are closely related to behavioral disorders in epilepsy. They can improve or worsen behavioral symptoms associated with signs of emotional bipolar dysregulation and attention deficit hyperactivity disorder. It is expected that the list of AEDs will continue to grow, and new proposals for use in psychiatric practice will appear.


Ключевые слова

психічні розлади; протиепілептичні лікарські засоби; вальпроати; ламотригін; леветирацетам; карбамазепін; лакозамід; зонісамід; габапентин

mental disorders; antiepileptic drugs; valproates; lamotrigine; levetiracetam; carbamazepine; lacosamide; zonisamide; gabapentin

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.20.8.2024.1129

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Vallejo, M.M., & Berger, K. (2024). Anticonvulsants. In Textbook of Neurointensive Care: Volume 2: Perioperative Management, Monitoring, Pharmacotherapy (pp. 347-365). Cham: Springer Nature Switzerland.
2. Kaster, T.S., & Blumberger, D.M. (2024). Convulsive therapy for psychiatric disorders. In Interventional Psychiatry (pp. 241-285). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-18496-3.00010-0.
3. Grunze, H.C. (2008). The effectiveness of anticonvulsants in psychiatric disorders. Dialogues in clinical neuroscience, 10(1), 77-89. https://doi.org/10.31887/DCNS.2008.10.1/hcrgrunze.
4. Rainnie, D.G., Asprodini, E.K., & Shinnick-Gallagher, P.A.T.R.I.C.I.A. (1992). Kindling-induced long-lasting chan-ges in synaptic transmission in the basolateral amygdala. Journal of Neurophysiology, 67(2), 443-454. https://doi.org/10.1152/jn.1992.67.2.443.
5. Post, R.M. (2021). The kindling/sensitization model and early life stress. Bipolar disorder: From neuroscience to treatment, 255-275. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2007.04.003.
6. Macatee, R.J., Preston, T.J., Afshar, K., Blaine, S.K., & Schermitzler, B. (2023). Temporal stability of neurophysiological drug cue reactivity before and after acute stress in cannabis users: A test of incentive sensitization. Drug and Alcohol Dependence, 247, 109862. https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2023.109862.
7. Zaitsev, A.V., Smolensky, I.V., Jorratt, P., & Ovsepian, S.V. (2020). Neurobiology, functions, and relevance of excitatory amino acid transporters (EAATs) to treatment of refractory epilepsy. CNS drugs, 34(11), 1089-1103. https://doi.org/10.1007/s40263-020-00764-y.
8. Harrison, P.J., Hall, N., Mould, A., Al-Juffali, N., & Tunbridge, E.M. (2021). Cellular calcium in bipolar disorder: systematic review and meta-analysis. Molecular psychiatry, 26(8), 4106-4116. https://doi.org/10.1038/s41380-019-0622-y.
9. Munro, Gordon, Helle K. Erichsen, and Naheed R. Mirza. (2007). Pharmacological comparison of anticonvulsant drugs in animal models of persistent pain and anxiety. Neuropharmacology, 53.5, 609-618. https://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2007.07.002.
10. Löscher, W., & Hönack, D. (1996). Valproate and its major metabolite E-2-en-valproate induce different effects on beha-viour and brain monoamine metabolism in rats. European journal of pharmaco–logy, 299(1-3), 61-67. https://doi.org/10.1016/0014-2999(95)00831-4.
11. Biggs, C.S., Pearce, B.R., Fowler, L.J., & Whitton, P.S. (1992). Regional effects of sodium valproate on extracellular concentrations of 5-hydroxytryptamine, dopamine, and their metabolites in the rat brain: an in vivo microdialysis study. Journal of neuroche-mistry, 59(5), 1702-1708. https://doi.org/10.1111/j.1471-4159.1992.tb11001.x.
12. Kaster, M.P., Raupp, I., Binfaré, R.W., Andreatini, R., & Rodrigues, A.L.S. (2007). Antidepressant-like effect of lamotrigine in the mouse forced swimming test: evidence for the involvement of the noradrenergic system. European journal of pharmacology, 565(1-3), 119-124. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2007.03.003.
13. Mula, M., Pini, S., & Cassano, G.B. (2007). The role of anticonvulsant drugs in anxiety disorders: a critical review of the evidence. Journal of clinical psychopharmacology, 27(3), 263-272. DOI: 10.1097/jcp.0b013e318059361a.
14. Schuckit, M.A. (2009). Alcohol-use disorders. The Lancet, 373(9662), 492-501. DOI: 10.1016/S0140-6736(09)60009-X.
15. Azevedo, C.A., & Mammis, A. (2018). Neuromodulation therapies for alcohol addiction: a literature review. Neuromodulation: Technology at the Neural Interface, 21(2), 144-148. https://doi.org/10.1111/ner.12548.
16. Holmes, A., Spanagel, R., & Krystal, J.H. (2013). Glutamatergic targets for new alcohol medications. Psychopharmacology, 229, 539-554. https://doi.org/10.1007/s00213-013-3226-2.
17. Niciu, M.J., & Mason, G.F. (2014). Neuroimaging in alcohol and drug dependence. Current behavioral neuroscience reports, 1, 45-54. https://doi.org/10.1007/s40473-013-0005-7.
18. Krystal, J.H., Staley, J., Mason, G., Petrakis, I.L., Kaufman, J., Harris, R.A., ... & Lappalainen, J. (2006). γ-aminobutyric acid type A receptors and alcoholism: intoxication, dependence, vulnerability, and treatment. Archives of general psychiatry, 63(9), 957-968. doi: 10.1001/archpsyc.63.9.957.
19. Hermann, D., Weber-Fahr, W., Sartorius, A., Hoerst, M., Frischknecht, U., Tunc-Skarka, N., ... & Sommer, W.H. (2012). Translational magnetic resonance spectroscopy reveals excessive central glutamate levels during alcohol withdrawal in humans and rats. Biological psychiatry, 71(11), 1015-1021. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2011.07.034.
20. Hammond, C.J., Niciu, M.J., Drew, S., & Arias, A.J. (2015). Anticonvulsants for the treatment of alcohol withdrawal syndrome and alcohol use disorders. CNS drugs, 29, 293-311. https://doi.org/10.1007/s40263-015-0240-4.
21. White, H.S., Smith, M.D., & Wilcox, K.S. (2007). Mechanisms of action of antiepileptic drugs. International review of neurobiology, 81, 85-110. https://doi.org/10.1016/S0074-7742(06)81006-8.
22. Lai, J.Y., Kalk, N., & Roberts, E. (2022). The effectiveness and tolerability of anti-seizure medication in alcohol withdrawal syndrome: a systematic review, meta-analysis and GRADE of the evidence. Addiction, 117(1), 5-18. https://doi.org/10.1111/add.15510.
23. Barrons, R., & Roberts, N. (2010). The role of carbamazepine and oxcarbazepine in alcohol withdrawal syndrome. Journal of clinical pharmacy and therapeutics, 35(2), 153-167. https://doi.org/10.1111/j.1365-2710.2009.01098.x.
24. Eyer, F., Schreckenberg, M., Hecht, D., Adorjan, K., Schuster, T., Felgenhauer, N., ... & Zilker, T. (2011). Carbamazepine and valproate as adjuncts in the treatment of alcohol withdrawal syndrome: a retrospective cohort study. Alcohol and alcoholism, 46(2), 177-184. https://doi.org/10.1093/alcalc/agr005.
25. Lum E., Gorman S.K., & Slavik R.S. (2006). Valproic acid management of acute alcohol withdrawal. Annals of Pharmacotherapy, 40(3), 441-448. doi: 10.1345/aph.1G243.
26. Martsenkovskyi I.A., & Martsenkovska I.I. (2019). Стабілізатори настрою: дискусійні питання терапії алкогольної залежності. International Neurological Journal, (3.105), 70-76. https://doi.org/10.22141/2224-0713.3.105.2019.169922.
27. Salpekar J.A., Ma G.J., Mietchen J., Mani J., & Jones J.E. (2023). Treatment of comorbid anxiety and epilepsy. The Journal of neuropsychiatry and clinical neurosciences, 35(3), 218-227. https://doi.org/10.1177/20451253211002320.
28. Boutros N.N., Kirollos S.B., Pogarell O., & Gallinat, J. (2014). Predictive value of isolated epileptiform discharges for a favorable therapeutic response to antiepileptic drugs in nonepileptic psychiatric patients. Journal of Clinical Neurophysiology, 31(1), 21-30. DOI: 10.1097/WNP.0000000000000023.
29. Greenblatt H.K., & Greenblatt D.J. (2018). Gabapentin and pregabalin for the treatment of anxiety disorders. Clinical pharmaco-logy in drug development, 7(3), 228-232. DOI: 10.1002/cpdd.446.
30. Joos A.A., & Zeeck A. (2013). Gabapentin in somatoform and panic disorder. Journal of clinical psychopharmacology, 33(1), 140-142. DOI: 10.1097/01.jcp.0000426187.42045.a3.
31. Khallouk, A., Rhaouti, A., Boukdir, A., Stati, S., Nafiaa, H., & Ouanass, A. (2022). Pregabalin for the treatment of generalized anxiety disorder. European Psychiatry, 65(S1), S399-S399. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.1011.
32. Fagan, H.A., & Baldwin, D.S. (2023). Pharmacological treatment of generalised anxiety disorder: current practice and future directions. Expert Review of Neurotherapeutics, 23(6), 535-548. https://doi.org/10.1038/s41380-021-01386-6.
33. Hong J.S., Atkinson L.Z., Al-Juffali N., Awad A., Geddes J.R., Tunbridge E.M., ... & Cipriani A. (2022). Gabapentin and pregabalin in bipolar disorder, anxiety states, and insomnia: Systematic review, meta-analysis, and rationale. Molecular Psychiatry, 27(3), 1339-1349. https://doi.org/10.1038/s41380-021-01386-6.
34. Prabhavalkar K.S., Poovanpallil N.B., & Bhatt L.K. (2015). Management of bipolar depression with lamotrigine: an antiepileptic mood stabilizer. Frontiers in pharmacology, 6, 242. https://doi.org/10.3389/fphar.2015.00242.
35. Reid J.G., Gitlin M.J., & Altshuler L.L. (2013). Lamotrigine in psychiatric disorders. The Journal of clinical psychiatry, 74(7), 675-684. doi: 10.4088/JCP.12r08046.
36. Strawbridge R., Carter B., Marwood L., Bandelow B., Tsapekos D., Nikolova V.L., ... & Cleare A.J. (2019). Augmentation therapies for treatment-resistant depression: systematic review and meta-analysis. The British Journal of Psychiatry, 214(1), 42-51. doi: 10.1192/bjp.2018.233.
37. Bennabi D., Charpeaud T., Yrondi A., Genty J.B., Destou-ches S., Lancrenon S., ... & Dorey J.M. (2019). Clinical guidelines for the management of treatment-resistant depression: French recommendations from experts, the French Association for Biological Psychiatry and Neuropsychopharmacology and the fondation FondaMental. BMC psychiatry, 19(1), 262. https://doi.org/10.1186/s12888-019-2237-x.
38. Garakani A., Murrough J.W., Freire R.C., Thom R.P., Larkin K., Buono F.D., & Iosifescu, D.V. (2020). Pharmacotherapy of anxiety disorders: current and emerging treatment options. Frontiers in psychiatry, 11, 595584. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.595584.
39. Verrotti A., Moavero R., Panzarino G., Di Paolantonio C., Rizzo R., & Curatolo P. (2018). The challenge of pharmacotherapy in children and adolescents with epilepsy-ADHD comorbidity. Clinical drug investigation, 38, 1-8. https://doi.org/10.1007/s40261-017-0585-1.
40. Brodie M.J., Besag F., Ettinger A.B., Mula M., Gobbi G., Comai S., ... & Steinhoff B.J. (2016). Epilepsy, antiepileptic drugs, and aggression: an evidence-based review. Pharmacological reviews, 68(3), 563-602. https://doi.org/10.1124/pr.115.012021.
41. Aldenkamp A., Besag F., Gobbi G., Caplan R., Dunn D.W., & Sillanpää M. (2016). Psychiatric and behavioural disorders in children with epilepsy (ILAE Task Force Report): adverse cognitive and behavioural effects of antiepileptic drugs in children. Epileptic Disorders, 18(s1), S55-S67. https://doi.org/10.1684/epd.2016.0817.
42. Afzal K.I., Anam S., & Hunter S.J. (2017). The effects of antiepileptic drugs on pediatric cognition, mood, and behavior. Journal of Pediatric Epilepsy, 6(01), 003-018. DOI: 10.1055/s-0036-1584935.
43. Matricardi S., Farello G., Operto F.F., Coppola G., & Verrotti A. (2020). What are the challenges with the pharmacological management of epilepsy in patients with Attention Deficit Hyperacti-vity Disorder (ADHD)? Expert Opinion on Pharmacotherapy, 21(7), 737-739. https://doi.org/10.1080/14656566.2020.1732351.
44. Gucuyener, K., Erdemoglu, A.K., Senol, S., Serdaroglu, A., Soysal, S., & Kockar, I. (2003). Use of methylphenidate for attention-deficit hyperactivity disorder in patients with epilepsy or electroence-phalographic abnormalities. Journal of child neurology, 18(2), 109-112. https://doi.org/10.1177/088307380301800206.
45. Liu Q., Zhang H., Fang Q., & Qin L. (2017). Comparative efficacy and safety of methylphenidate and atomoxetine for attention-deficit hyperactivity disorder in children and adolescents: Meta-ana-lysis based on head-to-head trials. Journal of clinical and experimental neuropsychology, 39(9), 854-865. https://doi.org/10.1080/13803395.2016.1273320. 
46. Vaccaro C., Shakeri A., Czaplinski E., & Eltonsy S. (2020). New-generation antiepileptic drugs during pregnancy and the risk of attention-deficit hyperactivity disorder: A scoping review. Journal of Population Therapeutics and Clinical Pharmacology = Journal de la Therapeutique des Populations et de la Pharmacologie Clinique, 27(4), e1-e18. https://doi.org/10.15586/jptcp.v27i4.722.

Вернуться к номеру