Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 20, №8 2024

Вернуться к номеру

Порівняльна ефективність методів генетичної діагностики в дітей з розладами нервової системи в Україні

Авторы: Кирилова Л.Г. (1), Мірошников О.О. (1), Харитонов В.І. (2), Доленко О.О. (3), Бадюк В.М. (3), Дюкарева-Бездєнєжних С.В. (1)
(1) - ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ, Україна
(2) - КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», м. Київ, Україна
(3) - ТОВ «Ультрагеном», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. У сучасному суспільстві спостерігається значне зростання кількості нейропсихічних розладів у дітей. Важливу роль у діагностуванні захворювань нервової системи та порушень нейророзвитку відіграють сучасні методи генетичного тестування. Мета: проаналізувати результати генетичних досліджень у дітей з різними видами неврологічних розладів і оцінити ефективність цих методів для поліпшення підходів до діагностики. Матеріали та методи. У дослідження було включено 160 дітей віком 0–18 років (середній вік 6,7 року). Серед них 131 дитині було проведено повноекзомне секвенування (ПЕС), у тому числі 68 (51,9 %) — з епілепсією, 31 (23,7 %) — з розладами аутистичного спектра (РАС) і 32 (24,4 %) — з неврологічними розладами. Хромосомний мікроматричний аналіз (ХМА) проведено 56 дітям. Серед них 27 дітям проведено як ПЕС, так і ХМА. Результати. Серед обстеженої методом ПЕС 131 дитини позитивний результат було отримано в 59 пацієнтів (45,0 %), у тому числі серед дітей з епілептичними нападами — у 31 пацієнта (45,6 %), серед дітей з РАС — у 10 пацієнтів (32,3 %), серед дітей з неврологічними розладами — у 18 пацієнтів (56,3 %). Методом ХМА позитивний результат було отримано у 18 дітей (32,1 %), у тому числі серед дітей з епілепсією — у 5 (31,3 %), у дітей з РАС — в 11 (30,6 %), у дітей з неврологічними розладами — у 2 (50,0 %). Серед обстежених методом ХМА дітей 27 (48,2 %) попередньо були обстежені методом ПЕС і отримали негативний результат. У даній когорті у 8 дітей (29,6 %) було виявлено мутації методом ХМА, натомість серед дітей, у яких ПЕС не проводилося, методом ХМА було виявлено мутації в 10 дітей (34,5 %). Висновки. ПЕС є найбільш ефективним методом при неврологічних розладах (56,3 % дітей) та епілепсії (45,6 % дітей). У цілому метод ПЕС показав більшу ефективність у загальній вибірці дітей (45,0 %) порівняно з ХМА (32,1 %). Метод ХМА показав більшу ефективність при неврологічних розладах (50,0 %). Серед дітей з негативним результатом ПЕС у 29,6 % виявлено патогенні варіанти методом ХМА. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів і їхніх батьків. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Background. In modern society, there is a significant increase in the number of neuropsychiatric disorders among children. Modern methods of genetic testing play an important role in diagnosing diseases of the nervous system and neurodevelopmental disorders. The purpose was to analyze the results of genetic studies in children with various neurological disorders and to evaluate their effectiveness in improving diagnostic approaches. Materials and methods. One hundred and sixty children aged 0–18 years (average age 6.7 years) were included in the study. Among them, 131 underwent whole-exome sequencing (WES): 68 (51.9 %) with epilepsy, 31 (23.7 %) with autism spectrum disorders (ASD), and 32 (24.4 %) with neurological disorders. Chromosomal microarray (CMA) was performed in 56 children, including 27 children who underwent both WES and CMA. Results. Among 131 children examined by WES, a positive result was obtained in 59 (45.0 %) cases: 31 patients (45.6 %) with epileptic seizures, 10 children (32.3 %) with ASD, 18 (56.3 %) with neurological disorders. A positive result was obtained by the CMA method in 18 children (32.1 %): 5 (31.3 %) with epilepsy, 11 (30.6 %) with ASD, 2 (50.0 %) with neurological disorders. Among the children exa­mined by CMA, 27 (48.2 %) were previously examined using WES and received a negative result. In this cohort, 8 children (29.6 %) had mutations detected by the CMA method, whereas among children who did not undergo WES, mutations were detected by CMA in 10 cases (34.5 %). Conclusions. WES is the most effective method in neurological disorders (56.3 %) and epilepsy (45.6 % of children). In general, WES showed greater effectiveness in the total sample of children (45.0 %) compared to CMA (32.1 %). CMA showed higher effectiveness in neurological disorders (50.0 %). Among children with a negative WES result, 29.6 % had pathogenic variants detected by CMA. The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent for the research was obtained from the patients and their parents. The authors declare no conflict of interest.


Ключевые слова

розлади нейророзвитку; епілепсія; генетичне тестування; розлади аутистичного спектра; повноекзомне секвенування; хромосомний мікроматричний аналіз

neurodevelopmental disorders; epilepsy; genetic tes­ting; autism spectrum disorders; whole-exome sequencing; chromosomal microarray


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Grisold W, Freedman M, Gouider R, Guekht A, Lewis S, Medina M et al. The Intersectoral Global Action Plan (IGAP): A unique opportunity for neurology across the globe. Journal of the Neurological Sciences. 2023;449:120645. https://doi.org/10.1016/j.jns.2023.120645.
2. Hessami K, Norooznezhad AH, Monteiro S, Barrozo ER, Abdolmaleki AS, Arian SE et al. COVID-19 Pandemic and Infant Neurodevelopmental Impairment: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Network Open. 2022;5(10):e2238941. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2022.38941.
3. Lohmann K, Klein C. Next generation sequencing and the future of genetic diagnosis. Neurotherapeutics : The Journal of the American Society for Experimental NeuroTherapeutics. 2014;11(4):699-707. https://doi.org/10.1007/s13311-014-0288-8.
4. Rexach J, Lee H, Martinez-Agosto JA, Németh AH, Fogel BL. Clinical application of next-generation sequencing to the practice of neurology. The Lancet. Neurology. 2019;18(5):492-503. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(19)30033-X.
5. Salunkhe M, Agarwal A, Faruq M, Srivastava AK. Genetic Testing in Neurology: What Every Neurologist Must Know. Annals of Indian Academy of Neurology. 2022;25(3):350-353. https://doi.org/10.4103/aian.aian_855_21.
6. Botkin JR. Ethical issues in pediatric genetic testing and scree-ning. Current Opinion in Pediatrics. 2016;28(6):700-704. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000000418.
7. Clark MM, Stark Z, Farnaes L, Tan TY, White SM, Dimmock D, Kingsmore SF. Meta-analysis of the diagnostic and clinical utility of genome and exome sequencing and chromosomal microarray in children with suspected genetic diseases. NPJ Genomic Medicine. 2018;3:16. https://doi.org/10.1038/s41525-018-0053-8.
8. Hu P, Zhang Q, Cheng Q, Luo C, Zhang C, Zhou R et al. Whole genome sequencing vs chromosomal microarray analysis in prenatal diagnosis. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 2023;229(3):302.e1-302.e18. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2023.03.005.
9. Biesecker LG, Harrison SM, & ClinGen Sequence Variant Interpretation Working Group. The ACMG/AMP reputable source criteria for the interpretation of sequence variants. Genetics in Medicine : Official Journal of the American College of Medical Genetics. 2018;20(12):1687-1688. https://doi.org/10.1038/gim.2018.42.
10. Morales A, Hershberger RE. Variants of Uncertain Significance: Should We Revisit How They Are Evaluated and Disclosed? Circulation. Genomic and Precision Medicine. 2018;11(6):e002169. https://doi.org/10.1161/CIRCGEN.118.002169.
11. Kyrylova LH, Myroshnykov AA, Yuzva AA. Epyleptycheskye entsefalopatyy u detei s rasstroistvamy autystycheskoho spektra: ot molekuliarno-henetycheskoi dyahnostyky do tarhetnoi terapyy. Psykhyatryia, psykhoterapyia y klynycheskaia psykholohyia. 2021;12(2):249-259.
12. Kyrylova LG, Miroshnikov OO, Badyuk VM, Dolenko OO. Clinical and genetic characteristics of young children with epileptic encephalopathies and their role in the development of autism spectrum disorders. Modern Pediatrics. Ukraine. 2023;4(132):34-43. doi: 10.15574/SP.2023.132.34.
13. Kyrylova L, Miroshnykov O, Yuzva O, Badiuk V, Dolenko O, Bondarenko Y. Developmental and epileptic encephalopathies in children: clinical, neurophysiological, neuroimaging and genetic cha-racteristics. International Neurological Journal. 2024;20(2):84-90. https://doi.org/10.22141/2224-0713.20.2.2024.1056.
14. McKnight D, Morales A, Hatchell KE, Bristow SL, Bonkowsky JL, Perry MS et al. Genetic Testing to Inform Epilepsy Treatment Management From an International Study of Clinical Practice. JAMA Neurology. 2022;79(12):1267-1276. https://doi.org/10.1001/jamaneurol.2022.365.
15. Demos M, Guella I, DeGuzman C, McKenzie MB, Buerki SE, Evans DM et al. Diagnostic Yield and Treatment Impact of Targeted Exome Sequencing in Early-Onset Epilepsy. Frontiers in Neurology. 2019;10:434. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00434.
16. Rochtus A, Olson HE, Smith L, Keith LG, El Achkar C, Taylor A et al. Genetic diagnoses in epilepsy: The impact of dynamic exome analysis in a pediatric cohort. Epilepsia. 2020;61(2):249-258. https://doi.org/10.1111/epi.16427.
17. Du X, Gao X, Liu X, Shen L, Wang K, Fan Y et al. Genetic Diagnostic Evaluation of Trio-Based Whole Exome Sequencing Among Children With Diagnosed or Suspected Autism Spectrum Disorder. Frontiers in Genetics. 2018;9:594. https://doi.org/10.3389/fgene.2018.00594.

Вернуться к номеру