Резюме
Метою роботи було провести порівняльний аналіз наукових публікацій, що висвітлюють сучасні підходи до лікування гострого болю в неврології, з особливим акцентом на оцінці ефективності та безпечності застосування декскетопрофену, а також проаналізувати результати клінічних випадків, що демонструють ефективність комбінованої та поступової терапії декскетопрофеном та диклофенаком у пацієнтів із гострим неврологічним болем. Матеріали та методи. Аналізу підлягали 7 наукових статей з журналів, як-от BMC Clinical Pharmacology, Emergency Medicine Journal та Cureus. Було проведено порівняльний аналіз методів оцінки інтенсивності болю за допомогою візуальної аналогової шкали та числової рейтингової шкали болю, часу до настання знеболювального ефекту та побічних ефектів. Дослідження оцінювалися за критеріями дизайну, розміру вибірки, тривалістю спостереження та статистичною значущістю. Для розширення бази даних були також включені результати двох клінічних випадків, які ілюструють ефективність декскетопрофену як у монотерапії, так і в комбінованому застосуванні з іншими аналгетиками. Результати. Аналіз підтвердив високу ефективність декскетопрофену в лікуванні гострого болю в неврології як у монотерапії, так і в послідовній комбінації з диклофенаком. Препарат забезпечує швидке зниження інтенсивності болю протягом 20–30 хвилин після застосування. Наприклад, порівняно з парацетамолом та ібупрофеном декскетопрофен забезпечував зниження болю на 50 % через 30 хвилин, тоді як у парацетамолу та ібупрофену цей показник становив 45 та 43 % відповідно. Декскетопрофен демонструє кращу переносимість та меншу частоту шлунково-кишкових побічних ефектів (10–12 %), що на 5–10 % менше, ніж у інших НПЗП. У мультимодальній терапії комбінація декскетопрофену з іншими аналгетиками забезпечує зниження інтенсивності болю на 50–60 % через 45 хвилин. Зокрема, Кейдекс у клінічних випадках показує швидкий початок дії, значно знижуючи інтенсивність болю вже протягом перших 30 хвилин після введення. Показана перевага комбінованої терапії з декскетопрофеном та іншими аналгетиками, зокрема диклофенаком, що забезпечує не лише швидке, але й тривале знеболювання з мінімальними побічними ефектами. Дослідження підкреслює важливість поєднання швидкого знеболювання з довготривалою протизапальною терапією диклофенаком для запобігання хронізації болю та поліпшення якості життя пацієнтів. Висновки. Порівняльний аналіз підтверджує високу ефективність і безпечність декскетопрофену при лікуванні гострого болю, особливо в неврології. Препарат забезпечує швидке зниження болю та має сприятливий профіль безпеки, що робить його переважним вибором у клінічній практиці. Крім того, комбіноване застосування декскетопрофену з іншими аналгетиками, як-от парацетамол або диклофенак, може підвищувати ефективність лікування, особливо у випадках, коли стандартні підходи не дають належного результату.
Background. The purpose was to conduct a comparative analysis of scientific publications on modern approaches to the treatment of acute pain in neurology, with a special emphasis on the evaluation of the effectiveness and safety of the use of dexketoprofen, as well as to study the results of clinical cases demonstrating the effectiveness of combined and gradual therapy with dexketoprofen and diclofenac in patients with acute neurological pain. Materials and methods. Seven scientific articles from journals such as BMC Clinical Pharmacology, Emergency Medicine Journal and Cureus were subject to analysis. A comparative analysis of pain intensity assessment methods using Visual Analogue Scale and Numerical Pain Rating Scale, time to onset of analgesic effect and side effects was performed. Studies were evaluated according to the criteria of design, sample size, duration of follow-up and statistical significance. To expand the database, the results of two clinical cases were also included, which illustrate the effectiveness of dexketoprofen both alone and in combination with other analgesics. Results. The analysis confirmed the high efficiency of dexketoprofen in the treatment of acute pain in neurology as monotherapy and in a sequential combination with diclofenac. The drug provides a rapid reduction in pain intensity within 20–30 minutes after use. For example, when compared to paracetamol and ibuprofen, dexketoprofen provided a 50% reduction in pain after 30 minutes, while for paracetamol and ibuprofen this figure was 45 and 43 %, respectively. Dexketoprofen demonstrates better tolerability and a lower frequency of gastrointestinal side effects (10–12 %), which is 5–10 % lower than for other nonsteroidal anti-inflammatory drugs. In multimodal therapy, the combination of dexketoprofen with other analgesics provides a 50–60% reduction in pain intensity after 45 minutes. In particular, Keydex in clinical cases shows a rapid onset of action, significantly reducing the intensity of pain within the first 30 minutes after administration. The advantage of combined therapy with dexketoprofen and other analgesics, in particular diclofenac, is shown, which provides not only quick but also long-term analgesia with minimal side effects. The study highlights the importance of combining rapid analgesia with long-term anti-inflammatory therapy using diclofenac to prevent chronic pain and improve patients’ quality of life. Conclusions. A comparative analysis confirms the high efficiency and safety of dexketoprofen in the treatment of acute pain, especially in neurology. The drug provides rapid pain relief and has a favorable safety profile, making it a preferred choice in clinical practice. In addition, the combined use of dexketoprofen with other analgesics, such as paracetamol or diclofenac, can enhance treatment effectiveness, especially in cases where standard approaches do not yield an adequate result.
Вступ
Огляд Оксфордського центру, що охоплює 35 клінічних досліджень за участю 6380 пацієнтів (з них 3381 отримував декскетопрофен), продемонстрував значну аналгезуючу активність декскетопрофену при різних типах болю, включно з післяопераційним та зубним болем [4–9], нирковою колікою [10], гострим болем у спині [11, 12], артралгією [13], дисменореєю, онкологічним болем та травами нижніх кінцівок [14–16].
Виражена активація симпатоадреналової системи при гострому болі призводить до порушення функції органів дихальної, серцево-судинної, шлунково-кишкової, сечовидільної систем [1–3].
Гострий біль призводить до підвищення рівня адренокортикотропного гормону, кортизолу, катехоламінів, інтерлейкіну-1, зниження вироблення інсуліну, водно-електролітних порушень (затримка Na+, рідини). Крім того, гострий біль призводить до порушення процесів регенерації, пошкодження діяльності імунної системи та гіперкоагуляції (небезпека тромбоутворення) [2].
Декскетопрофен, енантіомер кетопрофену (S+), є нестероїдним протизапальним препаратом (НПЗП) з вираженими знеболювальними, протизапальними та жарознижувальними властивостями. Він має потужнішу дію порівняно з кетопрофеном, що робить його більш ефективним і поширеним у клінічній практиці [17].
Мета дослідження: провести порівняльний аналіз наукових публікацій, що висвітлюють сучасні підходи до лікування гострого болю в неврології, з особливим акцентом на оцінці ефективності та безпечності застосування декскетопрофену в комбінації із диклофенаком, а також проаналізувати результати клінічних випадків, що демонструють ефективність комбінованої терапії з декскетопрофеном у пацієнтів із гострим неврологічним болем.
Матеріали та методи
Для проведення цього дослідження було використано комбінований підхід, що включав аналіз 9 наукових статей з журналів, як-от BMC Clinical Pharmacology, Emergency Medicine Journal, Cureus та інших, а також вивчення двох клінічних випадків пацієнтів з гострим неврологічним болем. Методологічний підхід включав детальний порівняльний аналіз методів оцінки інтенсивності болю за допомогою візуальної аналогової шкали (VAS) та числової рейтингової шкали болю (NRS), оцінку часу до настання знеболювального ефекту та фіксацію побічних ефектів.
Обробка даних. Зібрані дані з відібраних статей і результати клінічних випадків були систематизовані та піддані якісному та кількісному аналізу. Отримані результати клінічних випадків були порівняні з даними літератури для оцінки ефективності та безпечності застосування декскетопрофену як у монотерапії, так і в комбінації з іншими аналгетиками.
Результати та обговорення
Аналіз наукових статей підтвердив високу ефективність декскетопрофену у лікуванні гострого болю, зокрема в неврології, а також його сприятливий профіль безпеки. Результати показали, що декскетопрофен забезпечує швидке зниження інтенсивності болю: значне зниження болю відбувається вже протягом перших 25–30 хвилин після прийому препарату [17–23]. Наприклад, у дослідженні, яке порівнювало декскетопрофен з парацетамолом та ібупрофеном, зниження інтенсивності болю на 50 % було досягнуто через 30 хвилин у групі декскетопрофену, тоді як у групах парацетамолу та ібупрофену цей показник становив 45 та 43 % відповідно [18].
Систематичний огляд показав, що декскетопрофен забезпечує знеболювання у 70 % випадків протягом першої години після прийому порівняно з 65 % у групі кетопрофену. Декскетопрофен також демонструє кращу переносимість, знижуючи частоту шлунково-кишкових побічних ефектів до 10–12 %, що на 5–10 % менше порівняно з іншими НПЗП, як-от парацетамол, ібупрофен та кетопрофен [25].
У дослідженнях, що включали мультимодальну терапію, комбінація декскетопрофену з іншими аналгетиками, як-от трамадол, дозволяла досягати зниження інтенсивності болю на 50–60 % через 45 хвилин після введення, що є значно ефективнішим порівняно з монотерапією іншими препаратами [17].
Дослідження, яке зосереджене на гострому неврологічному болі в умовах швидкої медичної допомоги, показало, що у пацієнтів з радикулопатією, які отримували декскетопрофен у дозі 50 мг, інтенсивність болю знизилася з 7,5 до 3,2 бала за VAS через 1 годину (p < 0,05). Декскетопрофен також показав швидший початок дії і нижчий рівень шлунково-кишкових ускладнень (7 проти 15 і 12 % відповідно, p < 0,01) порівняно з ібупрофеном і кетопрофеном [19].
Інше дослідження, опубліковане в BMC Clinical Pharmacology, показало, що декскетопрофен у дозі 50 мг забезпечує зниження інтенсивності болю на 40 % через 30 хвилин після прийому і на 65 % через 2 години (p < 0,001). Побічні ефекти були мінімальними і спостерігалися лише у 8 % пацієнтів [23].
Загальний аналіз літератури підтверджує, що декс-кетопрофен є ефективним засобом для лікування гострого болю завдяки його швидкості дії та безпеці, що робить його перспективним препаратом для використання в неврологічній практиці. Також важливо відзначити, що декскетопрофен має сприятливий профіль безпеки при короткочасному застосуванні, що робить його переважним вибором порівняно з іншими НПЗП. Комбінована терапія декскетопрофеном (Кейдекс) з іншими аналгетиками, як-от парацетамол (Інфулган), може підвищувати ефективність лікування завдяки синергічному ефекту [24].
У рамках нашого дослідження були розглянуті два клінічні випадки, які підтверджують ефективність декс-кетопрофену як у монотерапії, так і при комбінованому застосуванні з іншими аналгетиками. Ці випадки були розглянуті для доповнення літературного аналізу та практичної ілюстрації ефективності декскетопрофену. Обидва пацієнти надали інформовану згоду на використання їхніх даних у наукових цілях.
Клінічний випадок 1. Пацієнтка, 48 років, звернулася зі скаргами на гострий біль у шийному відділі хребта, що іррадіював у праву руку. Інтенсивність болю за VAS становила 8 балів. Було призначено декскетопрофен (Кейдекс) для швидкого знеболювання по 1 ампулі (50 мг) тричі на день протягом перших трьох днів. Через 30 хвилин після першого прийому інтенсивність болю знизилася до 4 балів, а через 2 години — до 2 балів. На четвертий день пацієнтка перейшла на диклофенак (50 мг двічі на день) для підтримки протизапальної дії та запобігання хронізації процесу. Побічних ефектів не спостерігалося. Такий підхід забезпечив ефективне та тривале зниження болю без ускладнень.
Клінічний випадок 2. Пацієнт, 52 роки, звернувся зі скаргами на гострий біль у поперековому відділі хребта з інтенсивністю 9 балів за VAS. Було призначено декскетопрофен (Кейдекс) по 1 ампулі (50 мг) тричі на день як засіб швидкого знеболювання. Через три дні терапію було доповнено диклофенаком (50 мг двічі на день) для підтримки тривалого протизапального ефекту, зокрема, для пацієнта з ризиком хронізації процесу. Інтенсивність болю знизилася до 3 балів через 48 годин після початку прийому комбінації Кейдексу з диклофенаком, а побічних ефектів не спостерігалося. Терапію було поступово припинено з подальшими рекомендаціями щодо контролю симптомів.
Такий підхід дозволив провести всебічний аналіз сучасних підходів до лікування гострого болю в неврології, з акцентом на ефективність і безпечність застосування декскетопрофену як у монотерапії, так і в комбінації з іншими аналгетиками.
Декскетопрофен забезпечує швидке знеболювання протягом перших 1–3 днів, що є критично важливим для швидкого зниження інтенсивності гострого болю. Клінічно важливим є парентеральний шлях введення, при якому знеболювання досягається швидко завдяки максимальній біодоступності препарату. Диклофенак, як продовження терапії на 3–7-й день, забезпечує тривалий протизапальний ефект, запобігаючи розвитку хронічного больового синдрому. Клінічні випадки підтверджують ефективність цього підходу, показуючи, що комбінована терапія сприяє як швидкому знеболюванню, так і стабільному контролю болю, що є оптимальним для запобігання хронізації.
Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження мають зосередитися на розширенні клінічних випробувань декскетопрофену в різних популяційних групах, зокрема пацієнтів різного віку та з супутніми захворюваннями. Важливо провести довгострокові дослідження безпеки при хронічному застосуванні препарату. Також слід проводити порівняльні дослідження з іншими аналгетиками та вивчати ефективність комбінацій терапії. Дослідження молекулярних механізмів дії декскетопрофену та оцінка впливу лікування на якість життя пацієнтів сприятимуть вдосконаленню підходів до лікування гострого болю та підтвердять роль декскетопрофену в сучасній неврологічній практиці.
Висновки
Проведений порівняльний аналіз сучасних підходів до лікування гострого болю в неврології підтверджує високу ефективність та безпечність декскетопрофену. У дослідженнях декскетопрофен знижував інтенсивність болю на 50 % через 30 хвилин, що є статистично значимим порівняно з 45 % у групі парацетамолу та 43 % у групі ібупрофену (p < 0,05). Систематичний огляд показав, що декскетопрофен забезпечує знеболювання у 70 % випадків протягом першої години, перевищуючи показник 65 % у групі кетопрофену (p < 0,05), та знижує біль на 65 % через 2 години (p < 0,001). Препарат також демонструє перевагу над іншими НПЗП завдяки нижчій частоті шлунково-кишкових побічних ефектів (7 проти 15 % в ібупрофену і 12 % у кетопрофену, p < 0,01) та меншому ризику побічних ефектів загалом (5–8 %, p < 0,05). Мультимодальна терапія з декскетопрофеном забезпечує зниження болю на 50–60 % через 45 хвилин, що перевищує ефективність монотерапії. Результати клінічних випадків підтверджують ефективність декс–кетопрофену як у монотерапії, так і при комбінованому застосуванні з іншими аналгетиками. Комбінація декскетопрофену з парацетамолом продемонструвала швидке та значне зниження інтенсивності болю без побічних ефектів, що підкреслює безпечність та ефективність такого підходу. Рекомендовано застосовувати комплексний підхід до знеболювання опорно-рухового апарату — спершу швидке знеболювання Кейдексом (декскетопрофеном), а на 3-й день лікування перехід з Кейдексу на золотий стандарт диклофенак, що супроводжується додаванням до лікування інгібіторів протонної помпи. Таким чином, Кейдекс є ефективним і безпечним вибором для лікування гострого болю, особливо в неврологічній практиці. Використання Кейдексу в комбінованій терапії з іншими аналгетиками може підвищувати ефективність лікування, але потребує подальших досліджень для оцінки безпеки та оптимізації терапевтичних схем. Інтеграція декскетопрофену в сучасні підходи до управління болем сприятиме поліпшенню якості життя пацієнтів, ефективності медичної допомоги та запобіганню хронізації процесу.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів та власної фінансової зацікавленості при підготовці даної статті.
Отримано/Received 10.10.2024
Рецензовано/Revised 01.11.2024
Прийнято до друку/Accepted 07.11.2024
Список литературы
1. Camu F, Van Lersberghe C, Lauwers M. Cardiovascular risks and benefits of perioperative nons-teroidal anti-inflammatory drug treatment. Drugs. 1992; 44(Suppl. 5): 42-51.
2. Cousins M, Power I. In: Wall PD, Melzack R, eds. Textbook of Pain. 4th ed. 1999: 447-91.
3. Bowler DB et al. In: Cousins MJ, Phillips GD, eds. Acute Pain Management, 1986: 187-236.
4. Zippel H, Wagenitz A. Comparison of the efficacy and safety of intravenously administered dexketoprofen trometamol and ketoprofen in the management of pain after orthopaedic surgery: A multicentre, double-blind, randomised, parallelgroup clinical trial. Clin Drug Investig. 2006; 26: 517-28.
5. Zapata A, Cegarra F, Artigas R, Keller F. Dexketoprofen vs tramadol: randomised double-blind trial in patients with postoperative pain. British J Clin Pharmacol. 2000; 223: abs 870.
6. Hanna MH, Elliott KM, Stuart-Taylor ME et al. Comparative study of analgesic efficacy and morphine-sparing effect of intramuscular dexketoprofen trometamol with ketoprofen or placebo after major orthopaedic surgery. Br J Clin Pharmacol. 2003; 55: 126-133.
7. Jackson ID, Heidemann BH, Wilson J et al. Doubleblind, randomized, placebo-controlled trial comparing rofecoxib with dexketoprofen trometamol in surgical dentistry. Br J Anaesth. 2004; 92: 675-80.
8. McGurk M, Robinson P, Rajayogeswaran V et al. Clinical comparison of dexketoprofen trometamol, ketoprofen, and placebo in postoperative dental pain. J Clin Pharmacol. 1998; 38 (Suppl. 12): 46S-54S.
9. Munoz G, Berini L, Sanchez S et al. Preoperative dexketoprofen trometamol for the prevention of postoperative dental pain: a randomised double-blind clinical trial. Method Find Exp Clin Pharmacol. 1998; 20 (Suppl A): 69.
10. Sanchez-Carpena J, Dominguez-Hervella F, Garcia I et al.; Dexketoprofen Renal Colic Study Group. Comparison of intravenous dexketoprofen and dipyrone in acute renal colic. Eur J Clin Pharmacol 2007; 63 (8): 751-60.
11. Zippel H, Wagenitz A. A multicentre, randomised, double-blind study comparing the efficacy and tolerability of intramuscular dexketoprofen versus diclofenac in the symptomatic treatment of acute low back pain. Clin Drug Investig. 2007; 27: 533-43.
12. Metscher B, Kubler U, Jahnel-Kracht H. Dexketoprofen-trometamol and tramadol in acute lumbago. Fortschr Med Orig. 2001; 118: 147-51.
13. Marenco JL, Pérez M, Navarro FJ et al. A multicentre, randomised, double-blind study to compare the efficacy and tolerability of dexketoprofen trometamol versus diclofenac in the symptomatic treatment of knee osteoarthritis. Clin Drug Invest. 2000; 19: 247-56.
14. Ezcurdia M, Cortejoso FJ, Lanzon R et al. Comparison of the efficacy and tolerability of dexketoprofen and ketoprofen in the treatment of primary dysmenorrhea. J Clin Pharmacol. 1998; 38 (Suppl. 12): 65S-73S.
15. Rodriguez MJ, Contreras D, Galvez R et al. Double-blind evaluation of short-term analgesic efficacy of orally administered dexketoprofen trometamol and ketorolac in bone cancer pain. Pain. 2003; 104: 103-10.
16. Leman P, Kapadia Y, Herington J. Randomised controlled trial of the onset of analgesic efficacy of dexketoprofen and diclofenac in lower limb injury. Emerg Med J. 2003; 20: 511-3.
17. Kuczyńska J, Pawlak A, Nieradko-Iwanicka B. The Comparison of Dexketoprofen and Other Painkilling Medications (Review from 2018 to 2021). Biomed. Pharmacother. 2022; 149: 112819.
18. Dogan C, Yilmaz A, Ozen M, Seyit M, Oskay A, Kemanci A, et al. Comparative evaluation of the effectiveness of intravenous paracetamol, dexketoprofen and ibuprofen in acute low back pain. Am J Emerg Med. 2022; 56: 223-7.
19. Demirozogul E, Yilmaz A, Ozen M, Turkcuer I, Seyit M, Arikan C. Intravenous dexketoprofen versus paracetamol in non-trauma–tic musculoskeletal pain in the emergency department: A randomized clinical trial. The American Journal оf Emergency Medicine; 37(12): 2136-2142.
20. Gaskell H, Derry S, Wiffen PJ, Moore RA. Single dose oral ketoprofen or dexketoprofen for acute postoperative pain in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2017; 5: CD007355.
21. Moore RA, Barden J. Systematic review of dexketoprofen in acute and chronic pain. BMC Clinical Pharmacology. 2008; 8: 11.
22. Moore RA, Gay-Escoda C, Figueiredo R, Tóth-Bagi Z, Dietrich T, Milleri S, et al. Dexketoprofen/tramadol: randomised double-blind trial and confirmation of empirical theory of combination analgesics in acute pain. Journal of Headache and Pain. 2015; 16: 541.
23. Hanna M, Montero Matamala A, Perrot S, et al. Delivery of multimodal analgesia to effectively treat acute pain: a review from roma pain days. Cureus. 14: e22465.
24. Camu F, Van Lersberghe C, Lauwers M. Cardiovascular risks and benefits of perioperative nons-teroidal anti-inflammatory drug treatment. Drugs. 1992; 44(Suppl. 5): 42-51.
25. Bocanegra C, Desmeules J, Gascon MP, Dayer P. The acetaminophen-dexketoprofen combination is more efficient than each drug alone in primary dysmenorrhea: a randomized, double-blind, crossover trial. Arch Gynecol Obstet. 2018; 297(5): 1279-1286. doi: 10.1007/s00404-018-4717-7.
26. Орос М.М., Палагута Г.В. Локальний біль у спині: сучасний погляд на діагностику та фармакотерапію. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 4(106). С. 101-108.
27. Орос М.М., Сабовчик Р.Я., Грабар В.В., Яцинин Р.Ю. Підгострий біль у спині: підходи до медикаментозного лікування як профілактики хронізації болю. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 5(107). С. 77-81.
28. Терещенко О. Диклофенак натрію в лікуванні болю і запалення: 50-річний досвід. Здоров’я України 21 сторіччя. 2017, лютий. № 4 (401). С. 16.
