Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №5, 2024

Актуальність. Актуальним та проблемним питанням медицини сьогодення, окрім гострого прояву інфекції SARS-CоV-2, є наслідки COVID-19, так званий постковідний синдром (ПКС). На сьогодні провідні медичні науково-дослідні заклади всього світу вивчають причини, частоту та симптоми ПКС як у дорослих, так і у дітей. Мета роботи: провести огляд літератури щодо частоти та проявів постковідного синдрому у дітей з метою привернення уваги медичних працівників до проблеми постковідного синдрому та його симптомів з боку різних систем організму. Матеріали та методи. Пошук літератури проводився в базі даних PubMed та Google Scholar з використанням наступних ключових слів: SARS-CoV-2 або COVID-19 та post-COVID, Long COVID, Diabetes mellitus та In children. Пошук вітчизняної літератури проводився у базі даних Google Scholar з використанням наступних ключових слів: SARS-CoV-2 або COVID-19 та «пост-COVID», «цукровий діабет» та «у дітей». Авторами статті були переглянути назви та резюме знайдених статей для вибору релевантних публікацій. Результати. У статті наведені дані літератури щодо ПКС у дітей: визначення постковідного синдрому у дітей, частота, можливі причини, патогенез та фактори ризику розвитку ПКС. Також наведені ознаки соматичних, психологічних та ендокринологічних проявів ПКС. Найбільша увага приділена дебюту цукрового діабету 1-го типу (ЦД1) у дітей після перенесеного COVID-19. Зазначено, що частота ЦД1 в дитячій популяції у післяковідний період зросла майже вдвічі, до 0,043 проти 0,025 %. Глобальний показник нових випадків ЦД1 у дітей у 2020 р. виріс до 32,39 на 100 000 дітей порівняно з 2019 р. — 19,73 на 100 000 дітей. Вірогідними причинами виникнення ЦД після COVID-19 є прямий цитоліз уражених вірусом β-клітин підшлункової залози та автоімунна реакція. Наведено власний клінічний випадок розвитку цукрового діабету у дитини раннього віку як можливий прояв постковідного синдрому. Висновки. 1. Проблема ПКС з різноманітними клінічними проявами у дітей є актуальною та досить поширеною. 2. ПКС може розвиватися не тільки у дітей з гострими проявами COVID-19, але й у дітей з безсимптомним перебігом. 3. Поряд з найбільш частими соматичними та психологічними проявами COVID-19 у дітей виникають і ендокринопатії, як-от цукровий діабет.

Background. An urgent and problematic issue in medicine today, in addition to the acute manifestation of severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection, are the consequences of coronavirus disease 2019 (COVID-19), the so-called post-COVID syndrome (PCS). Currently, leading medical research institutions around the world are studying the causes, frequency and symptoms of PCS in both adults and children. Aim: to review the literature on the incidence and manifestations of post-COVID syndrome in children in order to draw the attention of medical professionals to the problem of post-COVID syndrome and its symptoms from various body systems. Materials and ­methods. The literature search was conducted in the PubMed and Google Scholar databases using the following keywords: “SARS-CoV-2 or COVID-19” and “post-COVID”, “long COVID”, “diabetes mellitus” and “in children”. Ukrainian literature search was conducted in the Google Scholar database using the following keywords: “SARS-CoV-2 or COVID-19” and “post-COVID”, “diabetes mellitus” and “in children”. The authors of the article reviewed the titles and abstracts of the found articles to select relevant publications. ­Results. The article provides data from the literature on PCS in children: definition of post-COVID syndrome in children, incidence, possible causes, pathogenesis and risk factors for the development of PCS. Signs of somatic, psychological and endocrinological manifestations of PCS are also given. The greatest attention is paid to the onset of type 1 diabetes mellitus (T1DM) in children after suffering ­COVID-19. It is noted that the frequency of T1DM in the pediatric population in the post-COVID period has almost doubled, to 0.043 versus 0.025 %. Global rate of new cases of T1DM in children in 2020 grew to 32.39 per 100,000 children compared to 19.73 per 100,000 children in 2019. Probable causes of diabetes after ­COVID-19 are direct cytolysis of pancreatic β-cells affected by the virus, and autoimmune reaction. A clinical case of diabetes mellitus in a young child as a possible manifestation of the PCS is provided. Conclusions. 1. The problem of PCS with various clinical manifestations in children is relevant and quite common. 2. PCS can deve­lop not only in children with acute manifestations of COVID-19, but also in children with asymptomatic course. 3. Along with the most frequent somatic and psychological manifestations of COVID-19 in children, endocrinopathy may occur, such as diabetes mellitus.

огляд; постковідний синдром; діти; цукровий діабет

review; post-COVID syndrome; children; diabetes

1. World Health Organization (WHO) (2023). A clinical case definition for post COVID-19 condition in children and adolescents by expert consensus. https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV-Post-COVID-19-condition-CA-Clinical-case-definition-2023-1.
2. National Institute for Health and Care Excellence (NICE) (2020). COVID-19 rapid guideline: managing the long-term effects of COVID-19, NICE guideline [NG188]. https://www.nice.org.uk/guidance/ng188.
3. NIH launches new initiative to study “Long COVID”. National Institutes of Health (NIH) (EN). 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
4. Guan W-J, Ni Z-Y, Hu Y, Liang W-H, Ou C-Q, He J-X, Liu L et al. China Medical Treatment Expert Group for Covid-19 Clinical Characteristics of Coronavirus Disease 2019 in China. N. Engl. J. Med. 2020;382:1708-1720. [Google Scholar]
5. Brodin, P. SARS-CoV-2 infections in children: Understanding diverse outcomes. Immunity. 2022;55:201-209. [Google Scholar]
6. Solomon MD, Escobar GJ, Lu Y, Schlessinger D, Steinman JB, Steinman L, Lee C, Liu VX. Risk of severe COVID-19 infection among adults with prior exposure to children. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2022;119:e2204141119. [Google Scholar]
7. Mallapaty S. Kids and covid: Why young immune systems are still on top. Nature. 2021;597:166-168. [Google Scholar]
8. Toepfner N, Brinkmann F, Augustin S et al. Long COVID in pediatrics — epidemiology, diagnosis, and management. Eur J Pediatr. 2024;183:1543-1553. https://doi.org/10.1007/s00431-023-05360-y.
9. Stephenson T, Shafran R, Ladhani ShN. Long COVID in children and adolescents. Current Opinion in Infectious Diseases. 2022 Oct;35(5):461-467. DOI: 10.1097/QCO.0000000000000854.
10. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Perelman C et al. More than 50 long-term effects of COVID-19: a systematic review and meta-analysis. Sci Rep. 2021;11:16144. https://doi.org/10.1038/s41598-021-95565-8.
11. Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Ayuzo Del Valle NC, Perelman C, Sepulveda R, Rebolledo PA, Cuapio A, Villapol S. Long-COVID in children and adolescents: A systematic review and meta-analyses. Sci. Rep. 2022;12:9950. [Google Scholar]
12. Ha EK, Kim JH, Han MY. Long COVID in children and adolescents: prevalence, clinical manifestations, and management strategies. Clin Exp Pediatr. 2023. https://doi.org/10.3345/cep.2023.00472.
13. Дмитришин О., Марушко Ю. Пост-COVID-19 та інші зміни в стані здоров’я дітей і підлітків, пов’язані з передачею COVID-19. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2023. 142 (4). 112-120. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(142).2023.112-120.
14. Pellegrino R, Chiappini E, Licari A et al. Prevalence and clinical presentation of long COVID in children: a systematic review. Eur J Pediatr. 2022;181:3995-4009. https://doi.org/10.1007/s00431-022-04600-x.
15. Morand A, Campion J-Y, Lepine A et al. Similar patterns of [18F]-FDG brain PET hypometabolism in paediatric and adult patients with long COVID: a paediatric case series. Eur J Nucl Med Mol Imaging. 2021. https://doi.org/10.1007/s00259-021-05528-4. 
16. Roge I, Smane L, Kivite-Urtane A et al. Comparison of persistent symptoms after COVID-19 and other non-SARS-CoV-2 infections in children. Front Pediatr. 2021;9:752385. https://doi.org/10.3389/fped.2021.752385.
17. Nittas V, Gao M, West EA та ін. Довгий COVID через призму громадського здоров’я: загальний огляд. Public Health Rev. 2022;43. https://doi.org/10.3389/phrs.2022.1604501. 
18. Choutka J, Jansari V, Hornig M, Iwasaki A. Unexplained post-acute infection syndromes. Nat Med. 2022;28:911-923. https://doi.org/10.1038/s41591-022-01810-6. 
19. Morello R, Martino L, Buonsenso D. Diagnosis and mana–gement of post-COVID (Long COVID) in children: a moving target. Curr Opin Pediatr. 2023;35:184-192. https://doi.org/10.1097/MOP.0000000000001221.
20. Mohandas S, Jagannathan P, Henrich TJ et al. Immune mecha–nisms underlying COVID-19 pathology and post-acute sequelae of SARS-CoV-2 infection (PASC). eLife. 2023;12. https://doi.org/10.7554/eLife.86014.
21. Rojas M, Rodríguez Y, Acosta-Ampudia Y et al. Autoimmunity is a hallmark of post-COVID syndrome. J Transl Med. 2022;20:129. https://doi.org/10.1186/s12967-022-03328-4.
22. Szewczykowski C, Mardin C, Lucio M et al. Long COVID: association of functional autoantibodies against G-protein-coupled receptors with an impaired retinal microcirculation. Int J Mol Sci. 2022;23:7209. https://doi.org/10.3390/ijms23137209.
23. Behnood SA, Shafran R, Bennett SD et al. Persistent symptoms following SARS-CoV-2 infection amongst children and young people: a meta-analysis of controlled and uncontrolled studies. J Infect. 2022;84:158-170. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2021.11.011.
24. Selvakumar J, Havdal LB, Drevvatne M et al. Prevalence and characteristics associated with post-COVID-19 condition among nonhospitalized adolescents and young adults. JAMA Netw Open. 2023;6:e235763. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.5763.
25. Nugawela MD, Stephenson T, Shafran R et al. Predictive model for long COVID in children 3 months after a SARS-CoV-2 PCR test. BMC Med. 2022;20:465. https://doi.org/10.1186/s12916-022-02664-y.
26. Blankenburg J, Wekenborg MK, Reichert J et al. Comparison of mental health outcomes in seropositive and seronegative adolescents during the COVID-19 pandemic. Sci Rep. 2022;12:2246. https://doi.org/10.1038/s41598-022-06166-y.
27. Kikkenborg Berg S, Dam Nielsen S, Nygaard U et al. Long –COVID symptoms in SARS-CoV-2-positive adolescents and matched controls (LongCOVIDKidsDK): a national, cross-sectional study. Lancet Child Adolesc Health. 2022;6:240-248. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(22)00004-9.
28. Stephenson T, Pinto Pereira SM, Nugawela MD et al. Long –COVID — six months of prospective follow-up of changes in symptom profiles of non-hospitalised children and young people after SARS-CoV-2 testing: a national matched cohort study (The CLoCk) study. PLoS ONE. 2023;18:e0277704. 10.1371/journal.pone.0277704.
29. Calcaterra V, Tagi VM, De Santis R та ін. Ендокринологічна участь у дітей та підлітків, які постраждали від COVID-19: описовий огляд. J Clin Med. 2023;12:5248. https://doi.org/10.3390/jcm12165248.
30. Lorman V, Rao S, Jhaveri R et al. Understanding pediatric long COVID using a tree-based scan statistic approach: an EHR-based cohort study from the RECOVER Program. JAMIA. 2023;Open 6. https://doi.org/10.1093/jamiaopen/ooad016.
31. Ashraf UM, Abokor AA, Edwards JM, Waigi EW, Royfman RS, Hasan SA, Smedlund KB et al. SARS-CoV-2, ACE2 expression, and systemic organ invasion. Physiol. Genom. 2021;53:1-60. [Google Scholar]
32. Li MY, Li L, Zhang Y, Wang XS. Expression of the SARS-CoV-2 cell receptor gene ACE2 in a wide variety of human tissues. Infect. Dis. Poverty. 2020;9:45. [Google Scholar]
33. Rotondi M, Coperchini F, Ricci G, Denegri M, Croce L, Ngnitejeu ST, Villani L et al. Detection of SARS-CoV-2 receptor ACE-2 mRNA in thyroid cells: A clue for COVID-19-related subacute thyroiditis. J. Endocrinol. Investig. 2021;44:1085-1090. [Google Scholar]
34. Lazartigues E, Qadir MMF, Mauvais-Jarvis F. Endocrine significance of SARS-CoV-2’s reliance on ACE2. Endocrinology. 2020;161:bqaa108. [Google Scholar]
35. Gnocchi M, D’Alvano T, Lattanzi C, Messina G, Petraroli M, Patianna VD, Esposito S, Street ME. Current evidence on the impact of the COVID-19 pandemic on paediatric endocrine conditions. Front. Endocrinol. 2022;13:913334. [Google Scholar] 
36. Kendall EK, Olaker VR, Kaelber DC, Xu R, Davis PB. Association of SARS-CoV-2 infection with new-onset type 1 diabetes among pediatric patients from 2020 to 2021. JAMA Netw Open. 2022;5(9):e2233014. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2022.33014. 
37. Kompaniyets L, Bull-Otterson L, Boehmer TK, Baca S, Alvarez P, Hong K, Hsu J et al. Post-COVID-19 Symptoms and Conditions Among Children and Adolescents — United States, March 1, 2020– January 31, 2022. MMWR Morb. Mortal. Wkly. Rep. 2022;71:993-999. doi: 10.15585/mmwr.mm7131a3. PMID: 35925799.
38. Barrett CE, Koyama AK, Alvarez P, Chow W, Lundeen EA, Perrine CG, Pavkov ME et al. Risk for newly diagnosed diabetes >30 days after SARS-CoV-2 infection among persons aged <18 years —United states, March 1, 2020– PMCID: PMC9368731. June 28, 2021. MMWR Morb. Mortal. Wkly. Rep. 2022;71:59-65. DOI: 10.15585/mmwr.mm7102e2.
39. Rahmati M, Keshvari M, Mirnasuri S, et al. The global impact of COVID-19 pandemic on the incidence of pediatric new-onset type 1 diabetes and ketoacidosis: a systematic review and meta-analysis. J Med Virol. 2022;94(11):5112-5127. doi: 10.1002/jmv.27996. 
40. D’Souza D, Empringham J, Pechlivanoglou P, Uleryk EM, Cohen E, Shulman R. Incidence of Diabetes in Children and Adolescents During the COVID-19 Pandemic: A Systematic Review and Meta-Ana–lysis. JAMA Netw Open. 2023;6(6):e2321281. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2023.21281.
41. Lammi N, Karvonen M, Tuomilehto J. Do microbes have a causal role in type 1 diabetes? Med. Sci. Monit. 2005;11:63-69. [Google Scholar]
42. Rubino F, Amiel SA, Zimmet P, Alberti G, Bornstein S, –Eckel RH, Mingrone G et al. New-Onset Diabetes in Covid-19. N. Engl. J. Med. 2020;383:789-790. [Google Scholar]
43. Suwanwongse K, Shabarek N. Newly diagnosed diabetes mellitus, DKA, and COVID-19: Causality or coincidence? A report of three cases. J. Med. Virol. 2021;93:1150-1153. [Google Scholar]
44. Tekin H, Josefsen K, Krogvold L, Dahl-Jørgensen K, Gerling I, Pociot F, Buschard K. PDE12 in type 1 diabetes. Sci. Rep. 2022;12:18149. [Google Scholar]