Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №5, 2024

Вернуться к номеру

Порівняння впливу сурфактанту під час назального постійного позитивного тиску в дихальних шляхах і використання тільки назального постійного позитивного тиску в дихальних шляхах при респіраторному дистрес-синдромі

Авторы: Ameer Isam Al Aasam, Ruqeya Mohammed Obeyis, Qasim Mohammed Hashim, Jasim Mohammed Hashim, Alaa Jumaah Manji Nasrawi
University of Kufa, Faculty of Medicine, Iraq

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Американська академія педіатрії більше не рекомендує профілактично застосовувати сурфактант, коли для стабілізації недоношених новонароджених часто використовується постійний позитивний тиск у дихальних шляхах (CPAP) і коли частота введення пренатальних кортикостероїдів є високою. З іншого боку, у Європейських консенсусних рекомендаціях щодо лікування респіраторного дистрес-синдрому (РДС) закликають використовувати профілактичні сурфактанти у немовлят із РДС якомога раніше. У цьому дослідженні ми намагаємося вивчити відповідні рекомендації, які повинні бути прийняті в нашому відділенні інтенсивної терапії новонароджених, щодо селективного або планового використання методу INSURE (інтубація — сурфактант — екстубація). Матеріали та методи. Це клінічне випробування, у якому загалом у 120 новонароджених пацієнтів із гестаційним віком 30–34 тижні діагностований РДС. У дослідження було включено два відділення інтенсивної терапії новонароджених: група А (n = 87) отримувала CPAP та INSURE, а група B (n = 33) — лише CPAP. Основною кінцевою точкою була доля пацієнтів (виживаність). Вторинними критеріями ефективності вважалися тривалість перебування в лікарні, використання CPAP, кисневої терапії та ускладнення РДС. Результати. У групі B тривалість перебування в лікарні та лікування CPAP були меншими, однак ця різниця не є статистично значущою. З іншого боку, тривалість кисневої терапії в групі B виявилася значно коротшою, ніж у групі A. Частота ускладнень РДС в обох групах була майже однаковою (32 проти 33 %). Щодо первинних результатів, група А мала кращий рівень виживаності порівняно з групою В (88,5 проти 78,8 %), однак ця різниця не є значущою (P = 0,173). ­Висновки. У новонароджених із РДС рутинне використання методу INSURE із подальшим CPAP не має переваг щодо критеріїв ефективності (як первинних, тобто рівня виживаності, так і вторинних, тобто ускладнень) порівняно із застосуванням тільки CPAP.

Background. The American Academy of Pediatrics states that prophylactic surfactant is no longer advised when continuous positive airway pressure (CPAP) is frequently used to stabilize preterm newborns and where the rate of prenatal corticosteroid is high. On the other hand, the European Consensus Guidelines on the Management of Respiratory Distress Syndrome (RDS) urge giving prophylactic surfactants to infants with RDS as early as possible. In this study, we aim to investigate the appropriate guidelines to be adopted in our neonatal intensive care unit about selective or elective INSURE (intubation-surfactant-extubation) method. Materials and methods. This is a clinical trial in which a total number of 120 neonate patients were diagnosed with RDS and had gestational age of 30–34 weeks. Two neonatal intensive care units have been included in the study: group A (n = 87) was treated with CPAP plus INSURE and group B (n = 33) was treated with CPAP only. The primary outcome we searched for is the fate of the patients. The secondary outcomes were length of hospital stay, CPAP management, oxygen therapy, and RDS complications. Results. Group B show a shorter length of hospital stay and CPAP treatment; however, this difference was not statistically significant. On the other hand, oxygen therapy duration was significantly shorter in group B than in group A. Both groups show very close rates of RDS complications (32 vs 33 %). Regarding the primary outcomes, group A had a better survival rate in comparison to group B (88.5 vs 78.8 %); however, this difference was not significant, with P-value of 0.173. Conclusions. In neonates with RDS, the routine INSURE method followed by CPAP gives no more superiority in outcomes (both primary, i.e. survival rate, and secondary, i.e. complications) than CPAP alone.


Ключевые слова

респіраторний дистрес-синдром; сурфактант; постійний позитивний тиск у дихальних шляхах; недоношені новонароджені

respiratory distress syndrome; surfactant; continuous positive airway pressure; premature newborns


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Hashim Q.M., Aasam A.I.A., Alwan H.B., Nasrawi A.J.M. Effect of surfactant replacement therapy in preterm with respiratory distress syndrome in low sources center Al-Zahraa Teaching Hospital at Al-Najaf city-Iraq. Current Pediatric Research. 2021;25(8):738-743. doi: 10.35841/0971-9032.25.8.738-743.
  2. Polin R.A., Carlo W.A., Papile L.A., Tan R., Kumar P., et al. Surfactant Replacement Therapy for Preterm and Term Neonates With Respiratory Distress. Pediatrics. 2014;133(1):156-163. doi: 10.1542/peds.2013-3443.
  3. Rojas M.A., Lozano J.M., Rojas M.X., Laughon M., Bose C.L., et al. Very Early Surfactant Without Mandatory Ventilation in Premature Infants Treated with Early Continuous Positive Airway Pressure: A Randomized, Controlled Trial. Pediatrics. 2009;123(1):137-142. doi: 10.1542/peds.2007-3501.
  4. Ng E.H., Shah V. Guidelines for surfactant replacement therapy in neonates. Paediatrics & Child Health. 2021;26(1):35-49. doi: 10.1093/pch/pxaa116.
  5. Sweet D., Carnielli V., Greisen G., Hallman M., Ozek E., et al. European Consensus Guidelines on the Management of Respiratory Di–stress Syndrome — 2019 Update. Neonatology. 2019;115(4):432-450. doi: 10.1159/000499361.
  6. Downes J.J., Vidyasagar D., Boggs T.R. Jr, Morrow G.M. 3rd. Respiratory distress syndrome of newborn infants. I. New clinical scoring system (RDS score) with acid-base and blood-gas correlations. Clinical Pediatrics. 1970;9(6):325-331. doi: 10.1177/000992287000900607.
  7. Chakkalakal R.J., Cherlin E., Thompson J., Lindfield T., Lawson R., Bradley E.H. Implementing clinical guidelines in low-income settings: A review of literature. Global Public Health. 2013;8(7):784-95. doi: 10.1080/17441692.2013.815794.
  8. Lugtenberg M., Burgers J.S., Westert G.P. Effects of evidence-based clinical practice guidelines on quality of care: A systematic review. Quality & Safety in Health Care. 2009;18(5):385-392. doi: 10.1136/qshc.2008.028043.
  9. Verder H., Robertson B., Greisen G., Ebbesen F., Albertsen P., et al. Surfactant therapy and nasal continuous positive airway pressure for newborns with respiratory distress syndrome. Danish-Swedish Multicenter Study Group. The New England Journal of Medicine. 1994;331(16):1051-1055. doi: 10.1056/NEJM199410203311603.
  10. Reininger A., Khalak R., Kendig J.W., Ryan R.M., Stevens T.P., et al. Surfactant administration by transient intubation in infants 29 to 35 weeks gestation with respiratory distress syndrome decreases the likelihood of later mechanical ventilation: a randomized controlled trial. Journal of Perinatology: official journal of the California Perinatal Association. 2005;25(11):703-708. doi: 10.1038/sj.jp.7211381.
  11. Dunn M.S., Kaempf J., de Klerk A., de Klerk R., Reilly M., et al., Vermont Oxford Network DRM Study Group. Randomized trial comparing 3 approaches to the initial respiratory management of preterm neonates. Pediatrics. 2011;128(5):e1069-e1076. doi: 10.1542/peds.2010-3848.
  12. Nakhshab M., Tajbakhsh M., Khani S., Farhadi R. Comparison of the Effect of Surfactant Administration During Nasal Continuous Positive Airway Pressure with that of Nasal Continuous Positive Airway Pressure Alone on Complications of Respiratory Distress Syndrome: A Randomized Controlled Study. Pediatrics & Neonatology. 2015;56(2):88-94. doi: 10.1016/j.pedneo.2014.05.006.

Вернуться к номеру