Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №5, 2024

Актуальність. Метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) є одним з провідних хронічних захворювань печінки у дітей, які мають надлишкову вагу/ожиріння. Метою дослідження було вивчити частоту МАЖХП та визначити фактори ризику, які потенційно асоційовані з цим захворюванням у дітей з надлишковою вагою/ожирінням. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2020–2023 рр. Критерії включення у досліджувану когорту: індекс маси тіла > 85-го перцентиля до віку/статі, вік дитини від 6 до 18 років. Для встановлення діагнозу МАЖХП ми використовували скринінгові критерії: підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) > 80 Од/л при першому візиті, або стійко підвищений (> 3 місяців) рівень АЛТ у 2 рази від верхньої межі норми (у дівчаток АЛТ ≥ 44 Од/л, у хлопчиків АЛТ ≥ 52 Од/л). На другому етапі було проведено аналіз факторів, які потенційно асоційовані з МАЖХП. Усі етапи роботи було виконано із урахуванням біоетичних норм Гельсінської декларації. Результати. МАЖХП є поширеним метаболічним станом у дітей з надлишковою вагою/ожирінням, його частота у досліджуваній когорті становила 22 %. Розвиток МАЖХП у дітей з надлишковою вагою/ожирінням асоціюється з наступними факторами: чоловіча стать (ВШ = 2,06), затримка внутрішньоутробного розвитку (ВШ = 4,09), штучне вигодовування (ВШ = 2,54), сімейний анамнез цукрового діабету 2-го типу (ВШ = 2,55), високе споживання продуктів, багатих на вуглеводи (ВШ = 3,31), малорухомий спосіб життя (ВШ = 10,16), ожиріння (ВШ = 48,15), прегіпертензія (ВШ = 4,41), предіабет/цукровий діабет 2-го типу (ВШ = 2,37), дефіцит вітаміну D (ВШ = 2,40). Висновки. Включення вищезазначених факторів ризику до алгоритму скринінгового обстеження дітей з надлишковою вагою/ожирінням дозволить забезпечити раннє виявлення, лікування та профілактику МАЖХП у цій віковій категорії пацієнтів.

Background. Metabolic-associated fatty liver disease (MAFLD) is one of the leading causes of chronic liver diseases in overweight/obese children. The aim was to study the frequency of MAFLD and to identify the risk factors that are potentially associated with this disease in overweight/obese children. Materials and methods. The study was conducted in 2020–2023. Inclusion criteria were body mass index > 85th percentile for age/gender, child’s age from 6 to 18 years. We used screening criteria to diagnose MAFLD: an increased level of alanine aminotransferase (ALT) > 80 U/L at the first visit, or a persistently elevated (> 3 months) ALT level to twice the upper limit of normal (in girls, ALT ≥ 44 U/L, in boys, ALT ≥ 52 U/L). At the second stage of the study, we analysed factors potentially associated with MAFLD. All stages of the work were carried out taking into account the bioethical norms of the Declaration of Helsinki. Results. MAFLD is a common metabolic condition in overweight/obese children and its frequency in the studied cohort was 22 %. The development of MAFLD in overweight/obese children is associated with the following factors: male gender (odds ratio (OR) = 2.06), intrauterine growth restriction (OR = 4.09), formula feeding (OR = 2.54), family history of type 2 diabetes (OR = 2.55), high consumption of foods rich in carbohydrates (OR = 3.31), sedentary lifestyle (OR = 10.16), obesity (OR = 48.15), prehypertension (OR = 4.41), prediabetes/type 2 diabetes (OR = 2.37), vitamin D deficiency (OR = 2.40). Conclusions. The inclusion of the above-mentioned risk factors in the screening algorithm for overweight/obese children will help in early detection, treatment and prevention of MAFLD in this age cohort.

діти; надлишкова маса тіла/ожиріння; метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки

children; overweight/obesity; metabolic-associated fatty liver disease

1. Derén K, Wyszýnska J, Nyankovskyy S, Nyankovska O, Yatsula M, Łuszczki E, Sobolewski M, Mazur A. Secular Trends of Underweight, Overweight, and Obesity in Children and Adolescents from Ukraine. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021;18:3302.
2. Flisiak-Jackiewicz M, Bobrus-Chociej A, Wasilewska N, Lebensztejn DM. From Nonalcoholic Fatty Liver Disease (NAFLD) to Metabolic Dysfunction-Associated Fatty Liver Disease (MAFLD) — New Termino–logy in Pediatric Patients as a Step in Good Scientific Direction? J. Clin. Med. 2021;10:924.
3. Eslam M, Newsome PN, Sarin SK et al. A new definition for me–tabolic dysfunction-associated fatty liver disease: An international expert consensus statement. J Hepatol. 2020 Jul;73(1):202-209. doi: 10.1016/j.jhep.2020.03.039. Epub 2020 Apr 8. PMID: 32278004.
4. Initiatives D. Global Nutrition Report: Shining a Light to Spur Action on Nutrition. Bristol: Development Initiatives Poverty Research Ltd, 2018. https://globalnutritionreport.org/ (Accessed January 20, 2020). 
5. Liu J, Mu C, Li K, Luo H, Liu Y, Li Z. Estimating Global Prevalence of Metabolic Dysfunction-Associated Fatty Liver Disease in Overweight or Obese Children and Adolescents: Systematic Review and Meta-Analysis. Int. J. Public Health. 2021 Oct 6;66:1604371. doi: 10.3389/ijph.2021.1604371. PMID: 34690666; PMCID: PMC8527331.
6. Riekki H, Aitokari L, Kivela L et al. Prevalence and associated factors of metabolic-associated fatty liver disease in overweight Finnish children and adolescents. Front. Endocrinol. 2023 June 20;14.
7. Eslam M, Valenti L, Romeo S. Genetics and epigenetics of NAFLD and NASH: Clinical impact. J. Hepatol. 2018;68:268-279. 
8. Abaturov O, Nikulina A. Metabolic dysfunction-associated fatty liver disease/metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease: ge–neral provisions. Child’s Health. 2024 Apr 24;19(2):107-116. https://doi.org/10.22141/2224-0551.19.2.2024.1683.
9. Suomela E. Childhood predictors of adult fatty liver. The Cardiovascular Risk in Young Finns Study. J. Hepatol. 2016;65:7. 
10. Querter I, Pauwels NS, De Bruyne R, Dupont E, Verhelst X, Devisscher L, Van Vlierberghe H, Geerts A, Lefere S. Maternal and Perinatal Risk Factors for Pediatric Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Systematic Review. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2021. 
11. Castillo-Leon E, Cioffi CE, Vos MB. Perspectives on youth-onset nonalcoholic fatty liver disease. Endocrinol. Diabetes Metab. 2020;3:e00184. 
12. Chatelier EL. Richness of human gut microbiome correlates with metabolic markers. Nature. 2013;500:541-546. 
13. Kalliomaki M, Collado MC, Salminen S et al. Early differences in fecal microbiota composition in children may predict overweight. Am. J. Clin. Nutr. 2008.
14. Sookoian S, Pirola CJ. Liver tissue microbiota in nonalcoholic liver disease: A change in the paradigm of host-bacterial interactions. Hepatobiliary Surg. Nutr. 2021;10:337-349. 
15. Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE et al. The diagnosis and anagement of nonalcoholic fatty liver disease: practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2018;67(1):328-57.
16. Vos MB, Abrams SH, Barlow SE, Caprio S, Daniels SR, Kohli R,  NASPGHAN clinical practice guideline for the diagnosis and treatment of nonalcoholic fatty liver disease in children: recommendations from the expert Committee on NAFLD (ECON) and the North American Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition –(NASPGHAN). J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2017;64(2):319-34. 
17. Koutny F, Weghuber D, Bollow E еt al. Prevalence of prediabetes and type 2 diabetes in children with obesity and increased transaminases in European German-speaking countries. Analysis of the APV initiative. Pediatr. Obes. 2020;15(4):e12601. 
18. Dewey K, Bazzano L, Davis T et al. The Duration, Frequency, and Volume of Exclusive Human Milk and/or Infant Formula Consumption and Overweight and Obesity: A Systematic Review [Internet]. Alexandria (VA): USDA Nutrition Evidence Systematic Review; 2020 Jul. PMID: 35315996.
19. Habibullah M, Jemmieh K, Ouda A, Haider MZ, Malki MI, Elzouki AN. Metabolic-associated fatty liver disease: a selective review of pathogenesis, diagnostic approaches, and therapeutic strategies. Front. Med. (Lausanne). 2024 Jan 23;11:1291501. doi: 10.3389/fmed.2024.1291501. 
20. Mann JP, Valenti L, Scorletti E, Byrne CD, Nobili V. Nonalcoholic fatty liver disease in children. Semin Liver Dis. 2018;38(1):1-13.