Международный неврологический журнал Том 20, №6, 2024

У нашій роботі проводилось дослідження взаємозв’язку різних аспектів якості життя у ветеранів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), легкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) і коморбідною патологією (ПТСР+ЧМТ). Також проводився аналіз ефективності комплексного втручання щодо різних сфер функціонування та якості життя ветеранів. Обстежені 329 ветеранів, серед яких 109 — з посттравматичним стресовим розладом, 112 — з легкою черепно-мозковою травмою та 108 — з коморбідною патологією. Використовувалась шкала оцінки рівня якості життя (за О. Чабаном) при первинному обстеженні та після проведеного комплексного терапевтичного втручання, результати якої були проаналізовані з використанням методів описової статистики, був проведений розрахунок коефіцієнта U Манна — Уїтні. Лікування тривало 8 тижнів і складалося зі стандартної терапії відповідно до уніфікованих протоколів щодо ПТСР і легкої ЧМТ, психотерапевтичного втручання (поєднання психоосвіти з елементами мотиваційного інтерв’ю і терапії прийняття та зобов’язання для ПТСР у вигляді щотижневих психотерапевтичних сесій 1 чи 2 рази на тиждень) і 10 сеансів транскраніальної електричної стимуляції постійним струмом. Зроблено висновок, що самооцінка якості життя суттєво відрізняється в пацієнтів різних клінічних груп як на початку дослідження, так і після проведеної терапії. Коморбідність ПТСР+ЧМТ зумовлює найнижчу в цілому і за більшістю показників якість життя порівняно з групами ПТСР і ЧТМ, а в результаті проведеної терапії в цій групі спостерігалась найкраща динаміка за всіма досліджуваними сферами. Утім, зміни в сфері зайнятості були меншими порівняно з групою ПТСР. А показники якості фізичного стану, соціальної активності, фінансової сфери, умов життя та інтегральний показник якості життя залишились нижчими порівняно з групою ЧМТ.

Our research investigated the relationship between various aspects of quality of life in veterans with post-traumatic stress disorder (PTSD), mild traumatic brain injury (TBI) and comorbid pathology. An analysis of the effectiveness of a comprehensive intervention in terms of various spheres of functioning and quality of life of patients was also carried out. Three hundred and twenty-nine veterans were examined, including 109 with post-traumatic stress disorder, 112 with mild traumatic brain injury, and 108 with comorbidity. The Quality of Life Assessment Scale (by to O. Chaban) was used during the initial examination and after the comprehensive therapeutic intervention. Its results were analyzed using descriptive statistics and the Mann-Whitney U test. Treatment lasted 8 weeks and consisted of standard therapy according to the unified protocols for PTSD and mild TBI, psychotherapeutic intervention (a combination of psychoeducation with elements of motivational interviewing and acceptance and commitment therapy for PTSD in the form of weekly psychotherapeutic sessions 1 or 2 times a week) and 10 sessions of transcranial direct current electrical stimulation. The conclusion was made that self-assessment of the quality of life in patients of various clinical groups differs significantly, both at the beginning of the study and after the therapy. The comorbidity of PTSD and TBI leads to the lowest quality of life in general and according to most indicators compared to the PTSD and TBI alone, and as a result of the therapy, this group showed best dynamics in all the studied areas. However, changes in employment were less compared to the PTSD group, and indicators of the quality of physical condition, social activity, financial sphere, living conditions, and the integrated indicator of quality of life remained lower compared to the TBI group.

посттравматичний стресовий розлад; легка черепно-мозкова травма; коморбідність; якість життя; лікування посттравматичного стресового розладу

post-traumatic stress disorder; mild traumatic brain injury; comorbidity; quality of life; treatment of post-traumatic stress disorder