Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 20, №6, 2024

Вернуться к номеру

Стратегії поліпшення функціонування та якості життя ветеранів з посттравматичним стресовим розладом і легкою черепно-мозковою травмою

Авторы: Смашна О.Є.
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, м. Тернопіль, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

У нашій роботі проводилось дослідження взаємозв’язку різних аспектів якості життя у ветеранів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), легкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) і коморбідною патологією (ПТСР+ЧМТ). Також проводився аналіз ефективності комплексного втручання щодо різних сфер функціонування та якості життя ветеранів. Обстежені 329 ветеранів, серед яких 109 — з посттравматичним стресовим розладом, 112 — з легкою черепно-мозковою травмою та 108 — з коморбідною патологією. Використовувалась шкала оцінки рівня якості життя (за О. Чабаном) при первинному обстеженні та після проведеного комплексного терапевтичного втручання, результати якої були проаналізовані з використанням методів описової статистики, був проведений розрахунок коефіцієнта U Манна — Уїтні. Лікування тривало 8 тижнів і складалося зі стандартної терапії відповідно до уніфікованих протоколів щодо ПТСР і легкої ЧМТ, психотерапевтичного втручання (поєднання психоосвіти з елементами мотиваційного інтерв’ю і терапії прийняття та зобов’язання для ПТСР у вигляді щотижневих психотерапевтичних сесій 1 чи 2 рази на тиждень) і 10 сеансів транскраніальної електричної стимуляції постійним струмом. Зроблено висновок, що самооцінка якості життя суттєво відрізняється в пацієнтів різних клінічних груп як на початку дослідження, так і після проведеної терапії. Коморбідність ПТСР+ЧМТ зумовлює найнижчу в цілому і за більшістю показників якість життя порівняно з групами ПТСР і ЧТМ, а в результаті проведеної терапії в цій групі спостерігалась найкраща динаміка за всіма досліджуваними сферами. Утім, зміни в сфері зайнятості були меншими порівняно з групою ПТСР. А показники якості фізичного стану, соціальної активності, фінансової сфери, умов життя та інтегральний показник якості життя залишились нижчими порівняно з групою ЧМТ.

Our research investigated the relationship between various aspects of quality of life in veterans with post-traumatic stress disorder (PTSD), mild traumatic brain injury (TBI) and comorbid pathology. An analysis of the effectiveness of a comprehensive intervention in terms of various spheres of functioning and quality of life of patients was also carried out. Three hundred and twenty-nine veterans were examined, including 109 with post-traumatic stress disorder, 112 with mild traumatic brain injury, and 108 with comorbidity. The Quality of Life Assessment Scale (by to O. Chaban) was used during the initial examination and after the comprehensive therapeutic intervention. Its results were analyzed using descriptive statistics and the Mann-Whitney U test. Treatment lasted 8 weeks and consisted of standard therapy according to the unified protocols for PTSD and mild TBI, psychotherapeutic intervention (a combination of psychoeducation with elements of motivational interviewing and acceptance and commitment therapy for PTSD in the form of weekly psychotherapeutic sessions 1 or 2 times a week) and 10 sessions of transcranial direct current electrical stimulation. The conclusion was made that self-assessment of the quality of life in patients of various clinical groups differs significantly, both at the beginning of the study and after the therapy. The comorbidity of PTSD and TBI leads to the lowest quality of life in general and according to most indicators compared to the PTSD and TBI alone, and as a result of the therapy, this group showed best dynamics in all the studied areas. However, changes in employment were less compared to the PTSD group, and indicators of the quality of physical condition, social activity, financial sphere, living conditions, and the integrated indicator of quality of life remained lower compared to the TBI group.


Ключевые слова

посттравматичний стресовий розлад; легка черепно-мозкова травма; коморбідність; якість життя; лікування посттравматичного стресового розладу

post-traumatic stress disorder; mild traumatic brain injury; comorbidity; quality of life; treatment of post-traumatic stress disorder


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Scoglio AA, Reilly ED, Girouard C, Quigley KS, Carnes S, Kelly MM. Social functioning in individuals with post-traumatic stress disorder: A systematic review. Trauma, Violence, & Abuse. 2022;23(2):356-371. doi: 10.1177/1524838020946800.
2. Loignon A, Ouellet MC, Belleville G. A Systematic Review and Meta-Analysis on PTSD Following TBI Among Military/Veteran and Civilian Populations. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2020;35(1):E21-E35. doi: 10.1097/HTR.0000000000000514.
3. Merritt VC, Jurick SM, Crocker LD, Sullan MJ, Sakamoto MS, Davey DK, et al. Associations Between Multiple Remote Mild TBIs and Objective Neuropsychological Functioning and Subjective Symptoms in Combat-Exposed Veterans. Archives of Clinical Neuropsychology. 2020;35(5):491-505. doi: 10.1093/arclin/acaa006.
4. Martindale SL, Vujanovic AA, Ord AS, Cary A, Rowland JA. Distress tolerance mitigates effects of posttraumatic stress, traumatic brain injury, and blast exposure on psychiatric and health outcomes. Rehabilitation Psychology. 2023;68(4):385-395. DOI: https://doi.org/10.1037/rep0000502.
5. Lange RT, French LM, Lippa SM, Gillow K, Tippett CE, Barnhart EA, et al. High Lifetime Blast Exposure Using the Blast Exposure Threshold Survey Is Associated With Worse Warfighter Brain Health Following Mild Traumatic Brain Injury. Journal of Neurotrauma. 2024;41(1–2):186-198. DOI: 0.1089/neu.2023.0133.
6. VanderVeen JD. TBI as a Risk Factor for Substance Use Behaviors: A Meta-Analysis. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2021;102(6):1198-1209. doi: 10.1016/j.apmr.2020.10.112.
7. Snowden TM, Hinde AK, Reid HMO, Christie BR. Does Mild Traumatic Brain Injury Increase the Risk for Dementia? A Systematic Review and Meta-Analysis. Journal of Alzheimer’s Disease. 2020;78(2):757-775. doi: 10.3233/JAD-200662.
8. Turner GM, McMullan C, Aiyegbusi OL, Bem D, Marshall T, Calvert M, Mant J, Belli A. Stroke Risk Following Traumatic Brain Injury: Systematic Review and Meta-Analysis. International Journal of Stroke. 2021;16(4):370-384. doi: 10.1177/17474930211004277.
9. Krantz DS, Shank LM, Goodie JL. Post-traumatic stress disorder (PTSD) as a systemic disorder: Pathways to cardiovascular disease. Health Psychology. 2022;41(10):651. doi: 10.1037/hea0001127.
10. Yang R, Wu GWY, Verhoeven JE. A DNA methylation clock associated with age-related illnesses and mortality is accelerated in men with combat PTSD. Molecular Psychiatry. 2020. DOI: 10.1038/s41380-020-0755-z.
11. Reed K, Cleveland S, Thomas J, Hsu A, Jeong A, Nguyen J, et al. PTSD and physiology: The long-term effects of PTSD and relation to epigenetics, physical health, and chronic diseases. In Epigenetics of Stress and Stress Disorders. Academic Press, 2022. P. 137-162.
12. Logue MW, Miller MW, Wolf EJ. An epigenome-wide association study of posttraumatic stress disorder in US veterans implicates several new DNA methylation loci. Clinical Epigenetics. 2020;12(1):46. DOI: 10.1186/s13148-020-0820-0.
13. Smith AK, Ratanatharathorn A, Maihofer AX. Epigenome-wide meta-analysis of PTSD across 10 military and civilian cohorts identifies methylation changes in AHRR. Nature Communications. 2020;11(1):5965. DOI: 10.1038/s41467-020-19615-x.
14. Snijders C, Maihofer AX, Ratanatharathorn A. Longitudinal epigenome-wide association studies of three male military cohorts reveal multiple CpG sites associated with post-traumatic stress disorder. Clinical Epigenetics. 2020;12(1):11. DOI: 10.1186/s13148-019-0798-7.
15. Wolf EJ, Logue MW, Morrison FG. Posttraumatic psychopathology and the pace of the epigenetic clock: a longitudinal investigation. Psychological Medicine. 2019;49(5):791-800. DOI: 10.1017/s0033291718001411.
16. Sumner JA, Nishimi KM, Koenen KC, Roberts AL, Kubzansky LD. Posttraumatic stress disorder and inflammation: untangling issues of bidirectionality. Biological Psychiatry. 2020;87(10):885-897. DOI: 10.1016/j.biopsych.2019.11.005.
17. Sullivan KA. Recovery after traumatic brain injury: An integrative review of the role of social factors on postinjury outcomes. Applied Neuropsychology: Adult. 2023;30(6):772-779.
18. Waid-Ebbs JK, Wen PS, Grimes T, Datta S, Perlstein WM, Hammond CS, Daly JJ. Executive function improvement in response to meta-cognitive training in chronic mTBI/PTSD. Frontiers in Rehabilitation Sciences. 2023;4:Article 1189292. DOI: 10.3389/fresc.2023.1189292.
19. Paice L, Aleligay A, Checklin M. A Systematic Review of Interventions for Adults with Social Communication Impairments Due to an Acquired Brain Injury: Significant Other Reports. International Journal of Speech-Language Pathology. 2020;22(5):537-548.
20. Smashna O. Modified acceptance and commitment psychotherapy in in complex treatment of comorbidity of post-traumatic stress disorder and mild traumatic brain injury. Здоров’я чоловіка. 2023;4(87):6-24. https://health-man.com.ua/issue/view/17745/10493.
21. Weathers FW, Bovin MJ, Lee DJ, Sloan DM, Schnurr PP, Kaloupek DG, Marx BP. The clinician-administered PTSD scale for DSM–5 (CAPS-5): development and initial psychometric evaluation in military veterans. Psychological Assessment. 2018;30(3):383-395. DOI: 10.1037/pas0000486.
22. Ord AS, Lad SS, Shura RD, Rowland JA, Taber KH, Martindale SL. Pain interference and quality of life in combat veterans: Examining the roles of posttraumatic stress disorder, traumatic brain injury, and sleep quality. Rehabilitation Psychology. 2021;66(1):31-38. DOI: 10.1037/rep0000333.
23. Moriarty H, Robinson KM, Winter L. The additional burden of PTSD on functioning and depression in veterans with traumatic brain injury. Nursing Outlook. 2021;69(2):167-181. DOI: https://doi.org/10.1016/j.outlook.2020.11.003.
24. French LM, Brickell TA, Lippa SM, Rogers AA, Cristaudo KE, Walker TT, et al. Clinical relevance of subthreshold PTSD versus full criteria PTSD following traumatic brain injury in U.S. service members and veterans. Journal of Affective Disorders. 2024;358:408-415. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.05.015.

Вернуться к номеру