Международный неврологический журнал Том 20, №6, 2024

Актуальність. У статті висвітлена проблема інсульту, що набула світового масштабу. При написанні оглядової статті використовувалися ресурси PubMed (1990–2018) і Up-To-Date (2016). Актуальною проблемою у всьому світі в другій декаді ХХІ століття є високий рівень захворюваності, зростання інвалідності серед популяції після перенесеного інсульту. Інсульт посідає друге місце серед хвороб з фатальними наслідками і є найпоширенішою причиною стійкої втрати працездатності. У 2015 р. інсульт спричинив 6,7 млн летальних випадків у світі. Прогнозується зростання смертності внаслідок інсульту до 7,8 млн у 2030 р. Саме психогенні, екологічні фактори, забруднення довкілля впливають на епідеміологічні показники здоров’я, на що автори звернули увагу в 38-му річницю техногенної катастрофи Чорнобиля (26 квітня 1986 року) і 13-ту річницю аварії на АЕС «Фукусіма-1» (11–12 березня 2011 року), порівнявши дані щодо інсульту в Японії після землетрусу та аварії, у результаті якої людство рівно через 25 років після Чорнобильської катастрофи знову відчуло небезпеку ядерного монстра. Давно встановлено лінійну безпорогову залежність «доза — ефект» для серцево-судинної та цереброваскулярної патології при дозах опромінення від 0 до 5 Гр. Незважаючи на те, що на сьогодні накопичено достатню кількість матеріалів, які є вірогідним доказом впливу опромінення в малих дозах (як зовнішнього, так і внутрішнього) на розвиток непухлинної захворюваності та смертність від непухлинних хвороб (серцево-судинних, цереброваскулярних), єдиної точки зору на проблему немає. Для статистичного вирішення дуже актуальної проблеми, зокрема об’єктивної оцінки радіаційних наслідків Чорнобильської катастрофи, міжнародні організації ВООЗ і МАГАТЕ вважають за необхідне проведення подальших тривалих досліджень. Метою нашого дослідження було вивчити щільність радіоактивного забруднення територій та їх мешканців, включно з учасниками ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС, які перенесли інсульт, дослідити динаміку функціональних і фатальних наслідків інсульту і вивчити сучасні фактори ризику інсульту. Матеріали та методи. Проведено дослідження щільності зараження радіоактивним цезієм-137 (137Cs), стронцієм-90 (90Sr) радіаційно забруднених територій (РЗТ) 4-ї контрольованої зони Лівобережного регіону Броварського району в межах п’яти сіл над річкою Десною. Предметом дослідження передусім були дорослі мешканці сіл Придеснянщини, які дали згоду на проведення радіометричного дослідження самих себе, своїх ґрунтів і харчових продуктів (води, молока, риби, м’яса птиці, ягід, грибів). Результати. Так, у с. Погреби в ґрунті знайдено 137Cs 54,9 Кі/км2, тоді як у с. Літочки в ґрунті доза 137Cs була нижчою — 31,9 Кі/км2. А от у харчових продуктах, зокрема в молоці, найбільші показники 137Cs були в с. Пухівка і с. Літки — 7,0 Бк/л при допустимих рівнях вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у молоці до 20 Бк/л. Прогностична доза 137Cs за 70 років була відзначена в с. Погреби — 8,7 мЗв/рік. Накопичувальна доза 137Cs на 2013 рік серед мешканців 4-ї РЗТ становила в середньому від 0,51 до 0,78 мЗв/рік. Захворюваність і смертність від інсульту серед УЛНА на ЧАЕС і мешканців РЗТ була високою, а саме: 65,5 і 15,6 на 10 тис. дорослого населення відповідно, тоді як по району ці епідеміологічні показники на 2016 рік становили 44,5 і 10,1 на 10 тис. дорослого населення відповідно, а по Україні — 29,9 і 13,3 на 10 тис. дорослого населення. Важливе питання, відповідь на яке дається в статті, стосується накопичення 90Sr у кістках померлих від інсульту і 137Cs у речовині головного мозку, а також проведено дослідження у хворих з ішемічним інсультом середнього і тяжкого ступеня процесів нейродеструкції шляхом вивчення вмісту в сироватці крові білка NSE, а процесів нейропроліферації в головному мозку — за вмістом білка S100. Імовірно, високі епідеміологічні показники інсульту нашого регіону за десятирічний період пояснюються перманентним впливом психогенних факторів ризику (стрес, тривога, депресія, безвихідність), малих доз внутрішнього опромінення, а в УЛНА на ЧАЕС — також і зовнішнього, поєднання цих факторів могло, у свою чергу, викликати в пацієнтів загострення артеріальної гіпертонії, цукрового діабету, хвороб серця. Імовірно, коморбідні стани мали значний вплив на функціональні й фатальні результати інсультів. Піднімається питання, як оптимізувати спеціалізовану допомогу хворим з інсультом, поліпшити профілактику в населення, що проживає на радіаційно забруднених територіях. Висновки. Проведені дослідження радіоактивно забруднених територій та їх мешканців, включно з УЛНА на ЧАЕС, які перенесли інсульт, досліджено динаміку функціональних і фатальних наслідків інсульту і вивчено сучасні фактори ризику інсульту. При максимальних для евакуйованих дозах зовнішнього опромінення всього тіла найвищі вірогідно підтверджені ексцеси відносних ризиків на одиницю дози (ERR Гр–1) встановлено у хворих з інсультом — 3,48 (2,48; 4,88), у тих, які також мали цукровий діабет як фактор ризику інсульту — 3,41 (2,04; 5,75), що збігається з даними літератури. Дослідження з визначення і кількісної оцінки ризиків розвитку інсульту серед евакуйованого населення в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання є перспективними, мають велике значення для радіаційної медицини й радіобіології в цілому, тому що на сьогодні білою плямою є вивчення впливу інкорпорованого опромінення. Судинна патологія в структурі захворюваності УЛНА на ЧАЕС стоїть на другому місці після пухлинної та гематологічної патології, що дають найвищий відсоток летальності й інвалідності. Відповіді на поставлені питання стануть наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на це зберігається необхідність продовження досліджень у цій царині та якнайшвидшої розробки й упровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом із широким загалом лікарів вузького профілю, дотримання належного лікування інсульту, що, безперечно, знизить рівень смертності, інвалідності від інсульту, покращить якість життя пацієнтів і їхніх родичів.

Background. The article highlights the global problem of stroke. When writing the review article, PubMed (1990–2018) and Up-To-Date (2016) resources were used. An urgent problem worldwide in the second decade of the 21st century is the high level of morbidity and increasing disability among the population after a stroke. Stroke ranks second among diseases with fatal consequences and is the most common cause of permanent disability. In 2015, stroke caused 6.7 million deaths worldwide. Mortality due to stroke is predicted to increase to 7.8 million in 2030. Psychogenic and environmental factors, along with pollution, have an impact on epidemiological health indicators, as noted by the authors on the 38th anniversary of the Chernobyl nuclear disaster (April 26, 1986) and on the 13th anniversary of the Fukushima nuclear accident (Fukushima-1, March 11–12, 2011). They compared data specifically related to strokes in Japan after the earthquake and disaster due to which humanity once again faced the threat of a nuclear monster exactly 25 years after Chernobyl. A linear non-threshold dose-effect dependence has long been established for cardiovascular and cerebrovascular pathology at radiation doses from 0 to 5 Gy. Even though a sufficient number of materials have been accumulated so far, which are reliable evidence of the influence of low-dose radiation (both external and internal) on the development of non-neoplastic morbidity and mortality from non-neoplastic diseases (cardiovascular, cerebrovascular), there is no single point of view on the problem. For a statistical solution to a very urgent problem, in particular, an objective assessment of the radiation consequences of the Chernobyl disaster, the international organizations WHO and IAEA consider it necessary to conduct further and long-term stu­dies. The purpose was to study the density of radioactively contaminated territories (RCT) and their residents, including Chernobyl liquidators, who suffered a stroke, to investigate the dynamics of functional and fatal stroke outcomes, and to study modern risk factors for a stroke. Materials and methods. A study was conducted of the density of contamination with radioactive cesium-137, strontium-90 (hereinafter 137Cs, 90Sr) of the RCT in the 4th controlled zone of the Left-bank region of the Brovary district within five villages above the Desna River. The subject of the research was primarily adult residents of the villages of this region, who gave their consent to conduct radiometric research on themselves, their soil and food products (water, milk, fish, poultry, berries, mushrooms). Results. So, in the Pohreby village, 137Cs was found in the soil — 54.9 Сi/km2, while in the Litochky village, the dose of 137Cs in the soil was lower, 31.9 Сi/km2. But 137Cs in food products, in particular in milk, had the highest indicators in the Puhivka and Litky villages — 7.0 Bq/l, with permissible levels of 137Cs and 90Sr radionuclides in milk of up to 20 Bq/l. The prognostic dose of 137Cs for 70 years was noted in the Pohreby village, 8.7 mSv/year. The cumulative dose of 137Cs as for 2013 among residents of the 4th RCT was on average 0.51–0.78 mSv/year. The morbidity and mortality from stroke among Chernobyl liquidators and residents of the RCT was high, namely 65.5 and 15.6 per 10,000 adult population, respectively, while these epidemiological indicators for the district in 2016 were 44.5 and 10.1, respectively, and for Ukraine — 29.9 and 13.3 per 10,000 population. An important question, the answer to which is given in the article, is the accumulation of 90Sr in the bones of those who died from a stroke, and 137Cs in the brain matter, as well as studies of neurodestruction processes in patients with moderate and severe ischemic stroke by evaluating the content of the NSE protein in blood serum, and neuroproliferation processes in the brain — by the content of the S100 protein. Presumably, the high epidemiological indicators of stroke in our region over a ten-year period are explained by the permanent influence of psychogenic risk factors (stress, anxiety, depression, hopelessness), small doses of internal radiation, and in Chernobyl liquidators — external radiation as well. The combination of these factors could in turn cause exacerbation of hypertension, diabetes, heart disease in patients. Apparently, comorbid conditions had a significant impact on functional and fatal stroke outcomes. The issue is addressed of how to optimize a specialized care for patients with stroke, improve prevention in the population living in the RCT. Conclusions. Studies have been conducted of the radioactively contaminated territories and their residents, inclu­ding Chernobyl liquidators who have suffered a stroke, the dynamics of functional and fatal stroke outcomes have been investigated, and modern stroke risk factors have been studied. At the maximum doses of external irradiation of the whole body, the highest reliably confirmed excess relative risks per unit dose (Gy–1) were found in patients with stroke — 3.48 (2.48; 4.88) who also had diabetes as a risk factor for a stroke — 3.41 (2.04; 5.75), which corresponds to the literature data. Research on the definition and quantitative assessment of the risks of developing a stroke among the evacuated population under the exposure to small doses of ionizing radiation is promising and of great importance for radiation medicine and radiobiology in general, since currently the blind spot is the study of the effects of incorporated radiation. Vascular pathology in the structure of morbidity among Chernobyl liquidators ranks second after tumors and blood diseases, which have the highest percentage of mortality and disability. The answers to the questions raised become a cornerstone in overcoming the stroke epidemic. Based on the above, there is a need to continue research in this area, to develop as soon as possible and to implement a scientific concept for prevention, early detection of the main modifiable risk factors of stroke together with a wide range of specialist physicians, compliance with proper treatment of stroke, which ill undoubtedly reduce the rate of mortality, disability from stroke, improve the quality of life of patients and their relatives.

мозковий інсульт; фактори ризику; смертність; інвалідність; техногенні аварії; ЧАЕС; радіаційно забруднені території; 137Cs; 90Sr; білок NSE; S100

cerebral stroke; risk factors; mortality; disability; man-made accidents; Chernobyl NPP; radioactively contaminated territories; 137Cs; 90Sr; NSE protein; S100