Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 20, №6, 2024

Вернуться к номеру

Якість життя в пацієнтів з епілепсією, викликаною гіпокампальним склерозом: порівняння хірургічного і нехірургічного підходів

Авторы: Прийма М.Ю. (1, 2), Студеняк Т.О. (1, 2)
(1) - Ужгородський національний університет, м. Ужгород, Україна
(2) - Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології, м. Ужгород, Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Епілепсія, пов’язана з гіпокампальним склерозом, є серйозною неврологічною проблемою, яка значно знижує якість життя пацієнтів. Хірургічне лікування розглядається як ефективний метод поліпшення стану, однак його вплив на якість життя залишається недостатньо вивченим. Мета: оцінити вплив хірургічного втручання на якість життя пацієнтів з епілепсією, викликаною гіпокампальним склерозом, з вивченням факторів, які на це впливають, і порівнянням результатів між оперованими й неоперованими пацієнтами. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 100 пацієнтів, які лікувалися в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології в м. Ужгороді з 2014 по 2020 рік. Якість життя оцінювалась за допомогою шкали QoLIE-31-P, а когнітивні й емоційні функції — за допомогою Монреальського когнітивного тесту, шкал Бека та інших методів. Статистичний аналіз здійснювався з використанням t-тесту, кореляції Пірсона і тесту хі-квадрат. Результати. У пацієнтів, яким було проведено хірургічне лікування з приводу гіпокампального склерозу, було виявлено вищий рівень загальної якості життя: 66,0 ± 14,8 порівняно з 58,2 ± 13,3 у неоперованих (p = 0,008). Тривалість хвороби до втручання і вік пацієнта на момент операції корелювали з рівнем якості життя (r = –0,45; p < 0,01; r = –0,42; p < 0,01 відповідно). Кількість епілептиформних розрядів на доопераційній електроенцефалограмі корелювала з негативною якістю життя пацієнтів (r = –0,36; p < 0,05). Політерапія мала змішаний вплив: негативний — на когнітивні функції, але позитивний — на рівень тривожності й депресії. Висновки. Хірургічне втручання може покращити якість життя пацієнтів з гіпокампальним склерозом. Раннє хірургічне втручання може сприяти кращим результатам, що підкреслює важливість своєчасного й індивідуалізованого підходу до лікування.

Background. Epilepsy associated with hippocampal sclerosis is a significant neurological issue that substantially impairs patients’ quality of life. Surgical treatment is considered an effective method for improving people’s state; however, its impact on quality of life remains underexplored. Objective: to assess the impact of surgical intervention on the quality of life of patients with epilepsy caused by hippocampal sclerosis by studying the factors that influence it and comparing outcomes between operated and non-operated patients. Materials and methods. The study involved 100 patients treated at the Regional Clinical Center of Neurosurgery and Neurology in Uzhhorod from 2014 to 2020. Quality of life was assessed using the QOLIE-31-P scale, cognitive and emotional functions were evaluated using the Montreal Cognitive Assessment Test, Beck Depression Inventory, and other methods. Statistical analysis was performed using the t-test, Pearson correlation coefficient, and chi-square test. Results. Patients who underwent surgical treatment for hippocampal sclerosis showed a higher level of overall quality of life: 66.0 ± 14.8 compared to 58.2 ± 13.3 in non-operated patients (p = 0.008). Disease duration before intervention and patient’s age at the time of surgery correlated with quality of life (r = –0.45, p < 0.01; r = –0.42, p < 0.01, respectively). The number of epileptiform discharges on preoperative EEG correlated with poorer quality of life (r = –0.36, p < 0.05). Polytherapy had mixed effects: negative one on cognitive functions but positive one on anxiety and depression levels. Conclusions. Surgery can improve the quality of life in patients with hippocampal sclerosis. Early surgical intervention may lead to better outcomes highlighting the importance of timely and individualized treatment approaches.


Ключевые слова

епілепсія; гіпокампальний склероз; якість життя; хірургічне лікування; когнітивні функції; фармакотерапія

epilepsy; hippocampal sclerosis; quality of life; surgical treatment; cognitive functions; pharmacotherapy


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Fisher RS et al. ILAE Official Report: A practical clinical definition of epilepsy. Epilepsia. 2014;55(4):475-482. doi: 10.1111/epi.12550.
2. Beghi Е. The Epidemiology of Epilepsy. Neuroepidemiology. 2020;54(2):185-191. doi: 10.1159/000503831.
3. Chen Y et al. Associated and predictive factors of quality of life in patients with temporal lobe epilepsy. Epilepsy & Behavior. 2018;86:85-90. doi: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2018.06.025.
4. Fiest KM, Birbeck GL, Jacoby A, Jette N. Stigma in Epilepsy. Curr Neurol Neurosci Rep. 2014;14(5):444. doi: 10.1007/s11910-014-0444-x.
5. Fiest KM et al. Prevalence and incidence of epilepsy: a systematic review and meta-analysis of international studies. Neurology. 2017;88(3):296-303.
6. Alvarez-Linera J. Temporal lobe epilepsy (TLE) and neuroima-ging. Clinical Neuroradiology: The ESNR Textbook. Cham: Springer International Publishing, 2019. Р. 891-914.
7. Allone C et al. Neuroimaging and cognitive functions in temporal lobe epilepsy: A review of the literature. J Neurol Sci. 2017;381:7-15. doi: https://doi.org/10.1016/j.jns.2017.08.007.
8. Olejnik A, Bala A, Dziedzic T, Rysz A, Marchel A, Kunert P. Executive dysfunction profile in mesial temporal lobe epilepsy. Acta Neuropsychologica. 2023;22:1-13.
9. Прийма М.Ю., Студеняк Т.О. Типовий перебіг гіпокампального склерозу: огляд літератури. Міжнародний неврологічний журнал. 2024. Т. 20. № 4. С. 167-175. doi: 10.22141/2224-0713.20.4.2024.1078.
10. Bishop M, Allen CA. The impact of epilepsy on quality of life: a qualitative analysis. Epilepsy & Behavior. 2003;4(3):226-233.
11. De La Cruz Ramirez WF, Chacón Zuñiga DE, Sánchez-Boluarte SS, Vásquez Perez CM, Nuñez Del Prado Murillo LN, Delgado Rios JC. Postsurgical outcomes in a cohort of patients with hippocampal sclerosis: Initial experience in a referral epilepsy center in Peru. Epilepsia Open. 2023;8(3):1175-1181. doi: 10.1002/epi4.12784.
12. Johnson EK, Jones JE, Seidenberg M, Hermann BP. The Relative Impact of Anxiety, Depression, and Clinical Seizure Features on Health-related Quality of Life in Epilepsy. Epilepsia. 2004;45(5):544-550. doi: 10.1111/j.0013-9580.2004.47003.x.
13. Schachter SC. Improving quality of life beyond seizure control. Epileptic Disorders. 2005;7(S1):S34-S38. doi: https://doi.org/10.1684/j.1950-6945.2005.tb00150.x.
14. Mula M, Morley A. Developments in depression in epilepsy: screening, diagnosis and treatment. Expert Rev Neurother. 2019 Mar;19(3):269-276. doi: 10.1080/14737175.2019.1585244.
15. Chen Z, Brodie MJ, Liew D, Kwan P. Treatment Outcomes in Patients With Newly Diagnosed Epilepsy Treated With Established and New Antiepileptic Drugs: A 30-Year Longitudinal Cohort Study. JAMA Neurol. 2018;75(3):279-286. doi: 10.1001/jamaneurol.2017.3949.
16. Hagemann A, Bien CG, Kalbhenn T, Hopf JL, Grewe P. Epilepsy Surgery in Extratemporal vs Temporal Lobe Epilepsy. Neurology. 2022;98(19):e1902-e1912. doi: 10.1212/WNL.0000000000200194.
17. Mohan M et al. The long-term outcomes of epilepsy surgery. PLoS One. 2018;13(5). doi: 10.1371/journal.pone.0196274.
18. Engel J Jr. The current place of epilepsy surgery. Curr Opin Neurol. 2018;31(2):192-197.
19. Studeniak T, Smolanka V, Borovik OI. The effect of the presence of epileptic attacks on the clinical duration of supratentorial brain meningiomas. Wiad Lek. 2020;73(3):541-545. doi: 10.36740/wlek202003126.
20. Maragkos GA, Geropoulos G, Kechagias K, Ziogas IA, Mylonas KS. Quality of Life After Epilepsy Surgery in Children: A Systematic Review and Meta-Analysis. Neurosurgery. 2019;85(6). https://journals.lww.com/neurosurgery/fulltext/2019/12000/quality_of_life_after_epilepsy_surgery_in.2.aspx.
21. Seiam AHR, Dhaliwal H, Wiebe S. Determinants of quality of life after epilepsy surgery: Systematic review and evidence summary. Epilepsy and Behavior. 2011;21(4):441-445. doi: 10.1016/j.yebeh.2011.05.005.
22. Kellett MW, Smith DF, Baker GA, Chadwick DW. Quality of life after epilepsy surgery. 1997.
23. Langfitt JT et al. Worsening of quality of life after epilepsy surgery. Neurology. 2007;68(23):1988-1994. doi: 10.1212/01.wnl.0000264000.11511.30.
24. Ives-Deliperi V, Butler JT. Quality of life one year after epilepsy surgery. Epilepsy & Behavior. 2017;75:213-217. doi: https://doi.org/10.1016/j.yebeh.2017.08.014.
25. Winslow J, Hu B, Tesar G, Jehi L. Longitudinal trajectory of quality of life and psychological outcomes following epilepsy surgery. Epilepsy & Behavior. 2020;111:107283.
26. Bala A et al. Determinants of the Quality of Life in Patients with Drug-Resistant Temporal Lobe Epilepsy: A Comparison of the Results before and after Surgery. Brain Sci. 2024;14(3). doi: 10.3390/brainsci14030241.
27. Luoni C et al. Determinants of health-related quality of life in pharmacoresistant epilepsy: Results from a large multicenter study of consecutively enrolled patients using validated quantitative assessments. Epilepsia. 2011;52(12):2181-2191. doi: 10.1111/j.1528-1167.2011.03325.x.
28. Annaka H, Nomura T, Hasegawa N. Factors influencing quality of life in extratemporal lobe epilepsy and mesial temporal lobe epilepsy: a cross-sectional study using medical records. 2024. doi: 10.3389/fneur.2024.1443903. 
29. Wang Y et al. An intensive education program for caregi-vers ameliorates anxiety, depression, and quality of life in patients with drug-resistant temporal lobe epilepsy and mesial temporal sclerosis who underwent cortico-amygdalohippocampectomy. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 2020;53(9):1-10. doi: 10.1590/1414-431x20209000.
30. Siebenbrodt K et al. Determinants of quality of life in adults with epilepsy: a multicenter, cross-sectional study from Germany. Neurol Res Pract. 2023;5(1). doi: 10.1186/s42466-023-00265-5.
31. Dusanter C. et al. Cognitive effect of antiseizure medications in medial temporal lobe epilepsy. Eur J Neurol. 2023;30(12):3692-3702. doi: https://doi.org/10.1111/ene.16050.

Вернуться к номеру