Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Международный эндокринологический журнал Том 20, №5, 2024

Вернуться к номеру

Зв’язок між діабетичним дистресом та соціально-демографічними чинниками в дорослих хворих в Україні

Зв’язок між діабетичним дистресом та соціально-демографічними чинниками в дорослих хворих в Україні

Авторы: V.I. Pankiv (1), T.Yu. Yuzvenko (1), V.L. Vasiuk (2), L.A. Nykytiuk (3), V.S. Yuzvenko (1), L.V. Mikulets (2)
(1) - Ukrainian Scientific and Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
(2) - Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
(3) - Faculty of Medicine, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine

Рубрики: Эндокринология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Дистрес, пов’язаний з діабетом (діабетичний дистрес), — це психологічний синдром, що характеризується погіршеним прогнозом у пацієнтів із неконтрольованим діабетом. Ризик прогресування діабетичного дистресу підвищується при декомпенсації цукрового діабету, розвитку ускладнень, супутніх захворюваннях та складних схемах лікування. Крім того, існують інші фактори, що підвищують ризик діабетичного дистресу, як-от нижчий рівень освіти, молодший вік, малорухливий спосіб життя, нездорове харчування, зниження здатності до самообслуговування. Мета дослідження: оцінити фактори, що призводять до розвитку діабетичного дистресу серед населення України, використовуючи шкалу діабетичного дистресу DDS-17 та її під­шкали. Матеріали та методи. У період з січня по червень 2024 року було проведено перехресний аналіз за участю 125 хворих на цукровий діабет із п’яти регіонів України. Опитування включало дві частини: перша містила соціально-­демографічні дані, а друга зосереджувалася на оцінці шкали DDS-17. Результати. Хворі на цукровий діабет віком понад 46 років мали вищі показники емоційного стресу порівняно з молодшими пацієнтами. В осіб із середньою освітою емоційний стрес був значно більший, ніж у тих, хто мав вищу освіту. Учасники, які отримували препарати інсуліну й таблетовані цукрознижувальні засоби або мали діастолічний артеріальний тиск понад 90 мм рт.ст., а також хворі, які проживали в сільській місцевості, частіше страждали від ди­стресу. Ожиріння й надмірна маса тіла також мали вірогідний вплив на розвиток діабетичного дистресу. Зв’язок між анамнезом і загальним дистресом показав, що учасники з рівнем глікованого гемоглобіну (HbA1c) понад 8,0 % мали більш виражений діабетичний дистрес порівняно з хворими, у яких уміст HbA1c коливався від 7,1 до 8,0 %. Висновки. В Україні встановлена значна поширеність діабетичного дистресу, ­частіше він зустрічається в сільських мешканців, а також серед хворих iз підвищеним умістом глікованого гемоглобіну, нижчим рівнем освіти. Скринінг щодо діабетичного дистресу й поліпшення якості медичної допомоги допоможе оптимізувати клінічні результати.

Background. Diabetes-related distress (DRD) is a psychological syndrome with worsened prognosis in uncontrolled diabetic patients. Risk of DRD progression is increased with uncontrolled diabetes, development of complications, concomitant medical conditions, and complicated treatment regimens. In addition to the di­sease burden, there are other factors that increase the risk of DRD such as lower level of education, younger age, se­dentary lifestyle, unhealthy diet, and poor self-care behavior. The current study purposed to assess the factors contributing to DRD among the Ukrainian population using the Diabetes Distress Scale (DDS-17) score and its sub-scores. Materials and methods. A cross-sectional analysis was conducted between January and June 2024 enrolling 125 diabetic patients from five Ukrainian regions. The survey included two parts: the first section gathe­red sociodemographic data and the second one focused on assessing the DDS-17 score. Results. Participants aged 46 years old and above had higher emotional distress compared to younger patients. Those with a primary educational level showed significantly higher emotional distress than those with a secondary level of education. Participants who were treated with both insulin and non-insulin medications or had a diastolic blood pressure of more than 90 mm Hg showed significant moderate to high distress. Participants who lived in rural areas showed higher distress. Obese and overweight people had significant moderate to high distress. The association between medical history with total distress showed that participants with glycated hemoglobin (HbA1c) of more than 8.0 followed by those who had HbA1c between 7.1 and 8.0 showed moderate to high total distress. Conclusions. It is concluded that the prevalence of DRD is high in Ukraine, more common among rural residents, and among participants with high HbA1c, low educational level and those on complex treatment regimens. Screening for DRD and providing better support can optimize clinical outcomes.


Ключевые слова

цукровий діабет; дистрес; соціально-демографічні показники; емоційний міжособистісний дистрес

diabetes; distress; sociodemographic indicators; emotional interpersonal distress

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.20.5.2024.1426

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Pleus S, Tytko A, Landgraf R, Heinemann L, Werner C, Müller-Wieland D, et al. Definition, Classification, Diagnosis and Differential Diagnosis of Diabetes Mellitus: Update 2023. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 2024 Mar;132(3):112-124. doi: 10.1055/a-2166-6643.
  2. Kumar A, Gangwar R, Zargar AA, Kumar R, Sharma A. Pre–valence of Diabetes in India: A Review of IDF Diabetes Atlas 10th Edition. Curr Diabetes Rev. 2024;20(1):e130423215752. doi: 10.2174/1573399819666230413094200.
  3. Alessi J, Yankiv M. War in Ukraine and barriers to diabetes care. Lancet. 2022 Apr 16;399(10334):1465-1466. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00480-9.
  4. Musio F. The Evolving Ukrainian Refugee Health Care Crisis — A Platform for the True Meaning of the Physician’s and Health Care Professional’s Healing Work. J Emerg Med. 2023 Mar;64(3):380-384. doi: 10.1016/j.jemermed.2022.12.009.
  5. American Diabetes Association Professional Practice Committee. 9. Pharmacologic Approaches to Glycemic Treatment: Standards of Care in Diabetes-2024. Diabetes Care. 2024 Jan 1;47(Suppl 1):S158-S178. doi: 10.2337/dc24-S009.
  6. McDaniel CC, Lo-Ciganic WH, Chou C. Diabetes-related complications, glycemic levels, and healthcare utilization outcomes after therapeutic inertia in type 2 diabetes mellitus. Prim Care Diabetes. 2024 Apr;18(2):188-195. doi: 10.1016/j.pcd.2023.12.004.
  7. Yang T, Qi F, Guo F, Shao M, Song Y, et al. An update on chronic complications of diabetes mellitus: from molecular mechanisms to therapeutic strategies with a focus on metabolic memory. Mol Med. 2024 May 26;30(1):71. doi: 10.1186/s10020-024-00824-9.
  8. Li X, Donnelly LA, Slieker RC, Beulens JWJ, ‘t Hart LM, et al. Trajectories of clinical characteristics, complications and treatment choices in data-driven subgroups of type 2 diabetes. Diabetologia. 2024 Jul;67(7):1343-1355. doi: 10.1007/s00125-024-06147-y.
  9. Valentine WJ, Norrbacka K, Boye KS. Utilities for Complications Associated with Type 2 Diabetes: A Review of the Literature. Adv Ther. 2024 Jul;41(7):2655-2681. doi: 10.1007/s12325-024-02878-x.
  10. Nguyen VB, Tran TT, Dang TL, Nguyen VVH, Tran BT, Le CV, Toan ND. Diabetes-Related Distress and Its Associated Factors Among Patients with Diabetes in Vietnam. Psychol Res Behav Manag. 2020 Dec 14;13:1181-1189. doi: 10.2147/PRBM.S285291.
  11. McInerney AM, Lindekilde N, Nouwen A, Schmitz N, Deschênes SS. Diabetes Distress, Depressive Symptoms, and Anxiety Symptoms in People With Type 2 Diabetes: A Network Analysis Approach to Understanding Comorbidity. Diabetes Care. 2022 Aug 1;45(8):1715-1723. doi: 10.2337/dc21-2297.
  12. Pankiv V, Yuzvenko T. The relationships between variables of glycated hemoglobin and diabetes distress in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023;19(6):424-427. doi: 10.22141/2224-0721.19.6.2023.1310.
  13. Fisher L, Polonsky WH, Hessler D. Addressing diabetes distress in clinical care: a practical guide. Diabet Med. 2019 Jul;36(7):803-812. doi: 10.1111/dme.13967.
  14. Verdecias N, McQueen A, Von Nordheim DA, Broussard DJ Jr, Smith RE, Kreuter MW. Diabetes distress in a Medicaid sample: The role of psychosocial and health-related factors. J Diabetes Complications. 2023 Jul;37(7):108495. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2023.108495.
  15. Presley CA, Mondesir FL, Juarez LD, Agne AA, Riggs KR, et al. Social support and diabetes distress among adults with type 2 diabetes covered by Alabama Medicaid. Diabet Med. 2021 Apr;38(4):e14503. doi: 10.1111/dme.14503.
  16. Skinner TC, Joensen L, Parkin T. Twenty-five years of diabetes distress research. Diabet Med. 2020 Mar;37(3):393-400. doi: 10.1111/dme.14157.
  17. Chew BH, Vos R, Mohd-Sidik S, Rutten GE. Diabetes-Related Distress, Depression and Distress-Depression among Adults with Type 2 Diabetes Mellitus in Malaysia. PLoS One. 2016 Mar 22;11(3):e0152095. doi: 10.1371/journal.pone.0152095.
  18. Nygaard M, Willaing I, Joensen LE, Lindgreen P, Stenov V, et al. A Short-Form Measure of Diabetes Distress Among Adults With Type 1 Diabetes for Use in Clinical Practice: Development and Validation of the T1-DDS-7. Diabetes Care. 2023 Sep 1;46(9):1619-1625. doi: 10.2337/dc23-0460.
  19. Polonsky WH, Fisher L, Earles J, Dudl RJ, Lees J, et al. Assessing psychosocial distress in diabetes: development of the diabetes distress scale. Diabetes Care. 2005 Mar;28(3):626-31. doi: 10.2337/diacare.28.3.626.
  20. De Wit M, Pouwer F, Snoek FJ. How to identify clinically significant diabetes distress using the Problem Areas in Diabetes (PAID) scale in adults with diabetes treated in primary or secondary care? Evidence for new cut points based on latent class analyses. BMJ Open. 2022 Mar 11;12(3):e056304. doi: 10.1136/bmjopen-2021-056304.
  21. Hiasat DA, Salih MB, Abu Jaber AH, Abubaker OF, Qan–deel YA, et al. The prevalence of diabetes distress among patients with type 2 diabetes in Jordan. J Taibah Univ Med Sci. 2023 Apr 15;18(6):1237-1243. doi: 10.1016/j.jtumed.2023.04.002.
  22. AlOtaibi AA, Almesned M, Alahaideb TM, Almasari SM, Alsuwayt SS. Assessment of diabetes-related distress among type 2 dia–betic patients, Riyadh, Saudi Arabia. J Family Med Prim Care. 2021 Sep;10(9):3481-3489. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_488_21.
  23. Park HS, Cho Y, Seo DH, Ahn SH, Hong S, et al. Impact of diabetes distress on glycemic control and diabetic complications in type 2 diabetes mellitus. Sci Rep. 2024 Mar 6;14(1):5568. doi: 10.1038/s41598-024-55901-0.
  24. Hoffman RP, Damilano CP, Hong KMC, Glick BA, Kamboj MK. Glycemic control, depression, diabetes distress among adolescents with type 2 diabetes: effects of sex, race, insurance, and obesity. Acta Dia–betol. 2022 Aug;59(8):1083-1089. doi: 10.1007/s00592-022-01902-2.
  25. Ibrahim A, Rida A, Dakroub D, Cherri S, Fahs H, et al. Association between diabetes distress and sociodemographic and/or socioeconomic factors among adults: A cross-sectional study. Heliyon. 2023 Nov 14;9(11):e21767. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e21767.
  26. Hong KMC, Glick BA, Kamboj MK, Hoffman RP. Glycemic control, depression, diabetes distress among adolescents with type 1 diabetes: effects of sex, race, insurance, and obesity. Acta Diabetol. 2021 Dec;58(12):1627-1635. doi: 10.1007/s00592-021-01768-w.

Вернуться к номеру