Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал "Гастроэнтерология" Том 58, №3, 2024

Вернуться к номеру

Порівняльна ефективність і безпека антагоністів дофамінових рецепторів при гастроінтестинальних розладах

Авторы: Ткач С.М. (1), Дорофєєв А.Е. (2)
(1) - Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Гастроэнтерология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Прокінетики — це препарати, що підсилюють і координують скорочення гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, підвищуючи швидкість спорожнення шлунка. Вони застосовуються для лікування широкого спектра розладів моторики, таких як функціональна диспепсія, гастропарез або хронічний ідіопатичний запор. У всьому світі доступні різні класи прокінетичних агентів з різними механізмами дії. Зокрема, у клінічній практиці застосовуються інгібітори холінестерази (піридостигмін, неостигмін), агоністи мускаринових рецепторів (бетанехол), агоністи греліну (реламорелін), агоністи мотиліну (еритроміцин, мітемцинал), агоністи 5HT4-рецепторів (прукалоприд, тегасерод, мосаприд), антагоністи дофамінового D2-рецептора. Найчастіше в клінічній практиці застосовують антагоністи дофамінового D2-рецептора, такі як метоклопрамід, домперидон та ітоприд. Незважаючи на свою ефективність, метоклопрамід може викликати екстрапірамідні побічні ефекти, що обмежує його широке використання і вимагає обережності. Застосування домперидону, особливо в дозах понад 30 мг/добу, може бути обмежене потенційними побічними ефектами з боку серця, включно з подовженням інтервалу QTc, тахікардією за типом torsade de pointes, серйозною шлуночковою аритмією і раптовою серцевою смертю. На відміну від цих прокінетиків ітоприд є ефективним прокінетичним засобом зі сприятливим профілем безпеки. Від інших препаратів, що стимулюють рухову функцію шлунка, ітоприду гідрохлорид вигідно відрізняється поєднанням подвійного механізму прокінетичної дії та відсутністю серйозних побічних ефектів, характерних для інших препаратів, таких як екстрапірамідні ефекти, гіперпролактинемія і несприятливий вплив на серцево-судинну систему.

Prokinetics are drugs that strengthen and coordinate the contraction of gastrointestinal smooth muscles, increasing the rate of gastric emptying. They are used to treat a wide range of motility disorders such as functional dyspepsia, gastroparesis or chronic idiopathic constipation. Various classes of prokinetic agents with different mechanisms of action are available worldwide. In particular, cholinesterase inhibitors (pyridostigmine, neostigmine), muscarinic receptor agonists (bethanechol), ghrelin agonists (relamorelin), motilin agonists (erythromycin, mitemcinal), 5HT4 receptor agonists (prucalopride, tegaserod, mosapride), dopamine D2 receptor antagonists are used in clinical practice. Dopamine D2 receptor antagonists such as metoclopramide, domperidone, and itopride are most often used in clinical practice. Despite its effectiveness, metoclopramide can cause extrapyramidal side effects, which limits its widespread use and requires caution. Use of domperidone, especially at doses greater than 30 mg/day, may be limited by potential cardiac side effects, including QTc prolongation, torsade de pointes, serious ventricular arrhythmia, and sudden cardiac death. In contrast to these prokinetics, itopride is an effective prokinetic agent with a favorable safety profile. Unlike other drugs that stimulate gastric motility, itopride hydrochloride is advantageous due to a combination of a dual mechanism of prokinetic action and the absence of serious side effects typical of other drugs such as extrapyramidal effects, hyperprolactinemia and adverse cardiovascular events.


Ключевые слова

прокінетики; антагоністи дофамінових рецепторів; ітоприд

prokinetics; dopamine receptor antagonists; itopride


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Бабак О.Я., Можина Т.Л. Прокінетичні препарати (від метоклопраміду до ітоприду) у клінічній практиці. Сучасна гастроентерологія. 2008. № 5. С. 4-11.
  2. Копча В.С. Роль сучасних прокінетиків при корекції дисфункцій травного каналу. Новости медицины и фармации. 2014. № 5. С. 22-24.
  3. Кучерявый Ю.А., Свиридова А.В., Москалева А.Б., Данилевская Н.Н. Сравнительное исследование клинической эффективности итоприда и домперидона у пациентов с постгастрорезекционными расстройствами. Consilium Medicum. 2012. № 8. C. 29-31.
  4. Tarasova LV, Trukhan DI. Drug safety in gastroenterology. Eksp Klin Gastroenterol. 2013;(4):81-7. Review. Russian. PMID: 24294789.
  5. Bor S, Kalkan İ, Savarino E, Rao S, Tack J, Pasricha J, et al. Prokinetics-safety and efficacy: The European Society of Neurogastroenterology and Motility/The American Neurogastroenterology and Motility Society expert review. Neurogastroenterology & Motility. 2024;36:e14774. https://doi.org/10.1111/nmo.14774.
  6. Carbone F, Vandenberghe A, Holvoet L, et al. A double-blind randomized, multicenter, placebo-controlled study of itopride in functional dyspepsia postprandial distress syndrome. Neurogastroenterol Motil. 2022;34(8): e14337. doi: 10.1111/NMO.14337.
  7. Chiba T. Effects of itopride hydrochloride and ranitidine in patients with functional dyspepsia: comparison between prokinetic and acid suppression therapies. Hepatogastroenterology. 2007;54(78):286-292.
  8. Cowan A, Garg AX, McArthur E, Muanda Tsobo F, Weir MA. Cardiovascular safety of metoclopramide compared to domperi–done: a population-based cohort study. J Can Assoc Gastroente–rol. 2020;4(5):e110-e119. doi: 10.1093/jcag/gwaa041.
  9. Ford AC, Moayyedi P, Black CJ, et al. Systematic review and network meta-analysis: efficacy of drugs for functional dyspepsia. Ali–ment Pharmacol Ther. 2021;53(1):8-21. doi: 10.1111/apt.16072.
  10. Hiyama T, Yoshihara M, Matsuo K et al. Meta-analysis of the effects of prokinetic agents in patients with functional dyspepsia. J Gastroenterol Hepatol. 2007;22(3):304-310.
  11. Holtmann G, Talley NJ, Liebregs T et al. A placebo-controlled trial of itopride in functional dyspepsia. N Engl J Med. 2006;354;832-840. 
  12. Huang X, Lv B, Zhang S et al. Itopride therapy for functional dyspepsia: a meta-analysis. World J Gastroenterol. 2012;18(48):7371-7377.
  13. Kim YS, Kim TH, Choi CS et al. Effect of itopride, a new prokinetic, in patients with mild GERD: a pilot study. World J Gastroenterol. 2005;11(27):4210-14.
  14. Lee A, Kuo B. Metoclopramide in the treatment of diabetic gastroparesis. Expert Rev Endocrinol Metab. 2010;5(5):653-662. doi: 10.1586/eem.10.41.
  15. Lukas K et al. Klinke ucinek itopridu (Ganaton) u pacentu s horn funkcnl dyspepsil. Ces a Slov Gastroent a Hepatol. 2002;56(4):146-52.
  16. Luthra P, Camilleri M, Burr NE, Quigley EMM, Black CJ, Ford AC. Efficacy of drugs in chronic idiopathic constipation: a syste–matic review and network meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2019;4(11):831-844. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30246-8.
  17. Parkman HP, Carlson MR, Gonyer D. Metoclopramide nasal spray reduces symptoms of gastroparesis in women, but not men, with diabetes: results of a phase 2B randomized study. Clin Gastroenterol Hepatol. 2015;13(7):1256-1263.e1. doi: 10.1016/j.cgh.2014.12.030.
  18. Reddymasu SC, Soykan I, McCallum RW. Domperidone: review of pharmacology and clinical applications in gastroenterology. Am J Gastroenterol. 2007;102(9):2036-2045. doi: 10.1111/j.1572-0241.2007.01255.x.
  19. Shakhatreh M, Jehangir A, Malik Z, Parkman HP. Metoclopra–mide for the treatment of diabetic gastroparesis. Expert Rev Gastroenterol Hepatol. 2019;13(8):711-721. doi: 10.1080/17474124.2019.1645594.
  20. Shen Q, Khan KS, Du MC, Du WW, Ouyang YQ. Efficacy and safety of domperidone and metoclopramide in breastfeeding: a systematic review and meta-analysis. Breastfeed Med. 2021;16(7):516-529. doi: 10.1089/bfm.2020.0360.
  21. Shi Q, Tan L, Liu C, et al. Comparative efficacy of pharmacological and nonpharmacological treatments for chronic idiopathic constipation in China: a Bayesian network meta-analysis. BMC Complement Altern Med. 2019;19(1):311. doi: 10.1186/s12906-019-2741-z.
  22. Sun J, Yuan YZ, Holtmann G. Itopride in the treatment of functional dyspepsia in Chinese patients: a prospective, multicentre, post-marketing observational study. Clin Drug Investig. 2011 Dec 1;31(12):865-75.
  23. Talley NJ, Tack J, Ptak T et al. Itopride in functional dyspepsia: results of two phase III multicentre, randomised, doubleblind, placebo-controlled trials. Gut. 2008;57:740-746.
  24. Walwaikar PP, Kulkarni SS, Bargaje RS. Evaluation of new gastrointestinal prokinetic (ENGIP_II) study. J Indian Med Assoc. 2005;103(12):708-9.
  25. Wise JL, Ingrosso MR, Ianiro G, Black CJ, Ford AC, Lacy BE. Response and adverse event rates with placebo in gastroparesis: a systematic review and meta-analysis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022;21(6):1447-1461. doi: 10.1016/j.cgh.2022.09.033.
  26. Yang YJ, Bang CS, Baik GH, et al. Prokinetics for the treatment of functional dyspepsia: Bayesian network meta-analysis. BMC Gastroenterol. 2017;17(1):1-11. doi: 10.1186/s12876-017-0639-0.
  27. Zamani NF, Sjahid AS, Tuan Kamauzaman TH, Lee YY, Islam MA. Efficacy and safety of domperidone in combination with proton pump inhibitors in gastroesophageal reflux disease: a systema–tic review and meta-analysis of randomised controlled trials. J Clin Med. 2022;11(18):5268. doi: 10.3390/jcm11185268.

Вернуться к номеру