Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Международный неврологический журнал Том 20, №5, 2024

Вернуться к номеру

Останні досягнення у діагностиці та лікуванні дисфагії при неврологічних захворюваннях

Авторы: Циганій А.В. (1, 2), Фломін Ю.В. (1, 3), Защипась Ю.П. (1), Гуляєва М.В. (1, 2), Яковенко В.О. (1, 2), Кавецька В.В. (4), Соловйова Г.А. (1, 2)
(1) - Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ, Україна
(2) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(3) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(4) - Медичний реабілітаційний центр «Модричі», село Модричі, Дрогобицький район, Львівська обл., Україна

Рубрики: Неврология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Порушення ковтання поширені при багатьох неврологічних захворюваннях, передусім при мозковому інсульті, хворобі Паркінсона, боковому аміотрофічному склерозі, деменції та розсіяному склерозі. Нейрогенна дисфагія асоціюється з підвищеним ризиком смерті та серйозних ускладнень, зокрема аспіраційної пневмонії, дегідратації та мальнутриції, що вказує на важливість впровадження останніх досягнень діагностики і лікування порушень ковтання у неврологічну практику. У разі позитивного результату первинного скринінгу з метою виявлення порушень ковтання подальші діагностичні заходи включають комбінацію приліжкових досліджень та інструментальних втручань, як-от комплексне клінічне оцінювання, відеофлюороскопічне й ендоскопічне дослідження ковтання. Ці заходи дозволяють визначити тип і ступінь тяжкості дисфагії, що необхідно для вибору оптимальної терапевтичної стратегії. Лікування пацієнтів з нейрогенною дисфагією вимагає міждисциплінарних підходів за участі команди фахівців, до якої входять невропатологи, логопеди/терапевти мови та мовлення, гастроентерологи і дієтологи. Тактика лікувальних заходів має включати забезпечення належної нутритивної підтримки шляхом модифікації дієти та/або використання ентерального харчування через назогастральний зонд чи гастростому, належне лікування основного і супутніх захворювань, профілактику й лікування ускладнень та реабілітаційні втручання. Майбутні напрямки корекції порушень ковтання при неврологічних захворюваннях, ймовірно, будуть полягати у комбінації реабілітаційних заходів з фармакотерапією та неінвазивною стимуляцією/нейромодуляцією. Вчасне виявлення й ефективне лікування дисфагії є запорукою поліпшення результатів лікування та підвищення якості життя пацієнтів з неврологічними захворюваннями.

Swallowing disorders are common in many neurological diseases, especially in stroke, Parkinson’s disease, amyotrophic lateral sclerosis, dementia, and multiple sclerosis. Neurogenic dysphagia is associated with an increased risk of death and serious complications, including aspiration pneumonia, dehydration, and malnutrition, which points to the importance of implementing recent advances in the diagnosis and treatment of swallowing disorders into neurological practice. If the initial screening for swallowing disorders is positive, further workup includes a combination of bedside tests and ancillary investigations, such as comprehensive clinical, videofluoroscopic and endoscopic swallowing evaluation. These measures allow to determine the type and degree of dysphagia severity, which is necessary for choosing the optimal therapeutic strategy. Treatment of patients with neurogenic dysphagia requires multidisciplinary approaches involving a team of specialists, including neurologists, speech and language therapists, gastroenterologists, and dietitians. Therapeutic strategy should include providing adequate nutritional support by diet modification and/or enteral nutrition through a nasogastric tube or gastrostomy, appropriate management of underlying and concomitant diseases, prevention and treatment of complications as well as rehabilitation interventions. Future directions to reduce swallowing disorders in neurological diseases will probably comprise a combination of rehabilitation measures with pharmacotherapy and non-invasive stimulation/neuromodulation. Early detection and effective treatment of dysphagia is crucial for achieving better outcomes and improving the quality of life in patients with neurological diseases.


Ключевые слова

ковтання; дисфагія; неврологічні захворювання; ентеральне харчування; черезшкірна ендоскопічна гастростомія; мальнутриція; ускладнення

swallowing; dysphagia; neurological diseases; enteral nutrition; percutaneous endoscopic gastrostomy; malnutrition; complications


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Labeit B, Michou E, Hamdy S, Trapl-Grundschober M, Suntrup-Krueger S, Muhle P, et al. The assessment of dysphagia after stroke: state of the art and future directions. Lancet Neurol. 2023 Sep;22(9):858-870. 
2. Panebianco M, Marchese-Ragona R, Masiero S, Restivo DA. Dysphagia in neurological diseases: a literature review. Neurol Sci. 2020 Nov; 41(11):3067-3073. doi: 10.1007/s10072-020-04495-2.
3. El Halabi M, Arwani R, Parkman HP. Dysphagia in Neurological Disorders. Semin Neurol. 2023 Aug;43(4):530-539. doi: 10.1055/s-0043-1771458. Epub 2023 Aug 14. PMID: 37579785.
4. Labeit B, Michou E, Trapl-Grundschober M, Suntrup-Krueger S, Muhle P, Bath PM, Dziewas R. Dysphagia after stroke: research advances in treatment interventions. Lancet Neurol. 2024 Apr;23(4):418-428. doi: 10.1016/S1474-4422(24)00053-X.
5. Obrębowski A, Wiskirska-Woźnica B, Obrębowska Z. Zaburzenia połykania w praktyce neurologopedycznej. In: Obrębowski A (ed.). Wprowadzenie do neurologopedii. Poznań: Termedia Wydawnictwo Medyczne, 2012. Р. 369-374.
6. Wiskirska-Woźnica B. Wprowadzenie do dysfagii jako prob-lemu wielospecjalistycznego. Otolaryngologia. 2016;15(2):59-62.
7. Shaw SM, Martino R. The normal swallow: muscular and neuro-physiological control. Otolaryngol Clin North Am. 2013;46(06):937-956. 
8. Ershov VI. Dysphagia associated with neurological disorders. In: Therapy Approaches in Neurological Disorders. London: –IntechOpen; 2021.
9. Kim MJ, Park YH, Park YS, Song YH. Associations between prolonged intubation and developing post-extubation dysphagia and aspiration pneumonia in non-neurologic critically ill patients. Ann Rehabil Med. 2015;39(5):763-771. doi: 10.5535/arm.2015.39.5.763.
10. Likholetova NV, Gorbachev VI. An analysis of outcomes in respiratory therapy in patients with acute stroke. S.S. Korsakov Journal of Neurology and Psychiatry. 2018;118(6):37-42. (In Russ.). doi: 10.17116/jnevro20181186137. 
11. Muehlemann N, Jouaneton B, de Léotoing L, et al. Hospital costs impact of post ischemic stroke dysphagia: database analyses of hospital discharges in France and Switzerland. PLoS One. 2019;14: e0210313.
12. Marin S, Serra-Prat M, Ortega O, et al. Healthcare costs of post-stroke oropharyngeal dysphagia and its complications: malnutrition and respiratory infections. Eur J Neurol. 2021;28:3670-81. 
13. Marin S, Serra-Prat M, Ortega O, Clavé P. Healthcare-related cost of oropharyngeal dysphagia and its complications pneumonia and malnutrition after stroke: a systematic review. BMJ Open. 2020;10:e031629. 
14.  Lang J, Beck J, Zimmermann M, et al. Swallowing disorders as a predictor of unsuccessful extubation: a clinical evaluation. Am J Crit Care. 2008;17(6):504-510. 
15. Morone G, Iosa M, Paolucci T, Muzzioli L, Paolucci S. Relationship between body mass index and rehabilitation outcomes in subacute stroke with dysphagia. Am J Phys Med Rehabil. 2019;98:608-12.
16. Wu M-R, Chen Y-T, Li Z-X, et al. Dysphagia screening and pneumonia after subarachnoid hemorrhage: findings from the Chinese Stroke Center Alliance. CNS Neurosci Ther. 2022;28:913-21. 
17. Liang J, Yin Z, Li Z, et al. Predictors of dysphagia screening and pneumonia among patients with acute ischaemic stroke in China: findings from the Chinese Stroke Center Alliance (CSCA).Stroke Vasc Neurol. 2022;7:294-301.
18. Ouyang M, Boaden E, Arima H, et al. Dysphagia screening and risks of pneumonia and adverse outcomes after acute stroke: an international multicenter study. Int J Stroke. 2020;15:206-15.
19. Scrutinio D, Lanzillo B, Guida P, Passantino A, Spaccavento S, Battista P. Association between malnutrition and outcomes in patients with severe ischemic stroke undergoing rehabilitation. Arch Phys Med Rehabil. 2020;101:852-60. 
20. Huang Z-X, Gu H-Q, Yang X, Wang C-J, Wang Y-J, Li Z-X. Risk factors for in-hospital mortality among acute ischemic stroke patients in China: a nationwide prospective study. Neurol Res. 2021;43:387-95.
21. Ershov VI, Belkin AA, Zabolotskikh IB, Gorbachev VI, Gritsan AI, Lebedinskii KM, et al. Russian multicenter observational clinical study “Register of respiratory therapy for patients with stroke (RETAS)”: a comparative analysis of the outcomes of stroke during mechanical ventilation. Annals of Critical Care. 2020;4:Х-ХХ. doi: 10.21320/1818-474X-2020-4-Х-ХХ.
22. Middleton S, McElduff P, Drury P, et al. Vital sign monito–ring following stroke associated with 90-day independence: a secondary analysis of the QASC cluster randomized trial. Int J Nurs Stud. 2019;89:72-79. 
23. Pritchard KT, Hreha KP, Hong I. Dysphagia associated with risk of depressive symptoms among stroke survivors after discharge from a cluster of inpatient rehabilitation facilities. Swallowing Rehabil. 2020;3:33-44. 
24. Pacheco-Castilho AC, Miranda RPC, Norberto AMQ, et al. Dysphagia is a strong predictor of death and functional dependence at three months post-stroke. Arq Neuropsiquiatr. 2022;80:462-68. 
25. Banda KJ, Chu H, Kang XL, et al. Prevalence of dysphagia and risk ofpneumonia and mortality in acute stroke patients: a meta-analysis. BMC Geriatr. 2022;22:420.
26. Trapl M, Enderle P, Nowotny M, Teuschl Y, Matz K, Dachenhausen A, Brainin M. Dysphagia bedside screening for acute-stroke patients: the Gugging Swallowing Screen. Stroke. 2007 Nov;38(11):2948-52. doi: 10.1161/STROKEAHA.107.483933.
27. Saconato M, Chiari BM, Lederman HM, Gonçalves MI. Effectiveness of Chin-tuck Maneuver to Facilitate Swallowing in Neurologic Dysphagia. Int Arch Otorhinolaryngol. 2016 Jan;20(1):13-7. doi: 10.1055/s-0035-1564721.
28. Dziewas R, Michou E, Trapl-Grundschober M, Lal A, Arsava EM, Bath PM, et al. European Stroke Organisation and European Society for Swallowing Disorders guideline for the diagnosis and treatment of post-stroke dysphagia. Eur Stroke J. 2021 Sep;6(3):LXXXIX-CXV. doi: 10.1177/23969873211039721.
29. Cui F, Yin Q, Wu C, et al. Capsaicin combined with ice stimulation improves swallowing function in patients with dysphagia after stroke: a randomised controlled trial. J Oral Rehabil. 2020;47:1297-303.
30. Cabib C, Nascimento W, Rofes L, et al. Short-term neurophysiological effects of sensory pathway neurorehabilitation strategies on chronic poststroke oropharyngeal dysphagia. Neurogastroenterol Motil. 2020;32:e13887.
31. Gomes CA Jr, Andriolo RB, Bennett C, Lustosa SA, Matos D, Waisberg DR, Waisberg J. Percutaneous endoscopic gastrostomy versus nasogastric tube feeding for adults with swallowing disturbances. Cochrane Database Syst Rev. 2015 May 22;2015(5):CD008096. doi: 10.1002/14651858.CD008096.pub4. 
32. van Bruchem-Visser RL, Mattace-Raso FUS, de Beaufort ID, Kuipers EJ. Percutaneous endoscopic gastrostomy in older patients with and without dementia: Survival and ethical considerations. J Gastroenterol Hepatol. 2019 Apr;34(4):736-741. doi: 10.1111/jgh.14573. 
33. Knigge MA, Thibeault SL. Swallowing outcomes after cricopharyngeal myotomy: A systematic review. Head Neck. 2018 Jan;40(1):203-212. doi: 10.1002/hed.24977.
34. Liu LWC, Andrews CN, Armstrong D, Diamant N, Jaffer N, Lazarescu A, et al. Clinical Practice Guidelines for the Assessment of Uninvestigated Esophageal Dysphagia. J Can Assoc Gastroenterol. 2018 Feb 9;1(1):5-19. doi: 10.1093/jcag/gwx008.
35. Blonski W, Kumar A, Feldman J, Richter JE. Timed Barium Swallow: Diagnostic Role and Predictive Value in Untreated Achalasia, Esophagogastric Junction Outflow Obstruction, and Non-Achalasia Dysphagia. Am J Gastroenterol. 2018 Feb;113(2):196-203. doi: 10.1038/ajg.2017.370.
36. Stroke rehabilitation in adults. London: National Institute for Health and Care Excellence (NICE); 2023 Oct 18. PMID: 38147522 (https://www.nice.org.uk/guidance/ng236/chapter/Recommendations).
37. Wirth et al. Guideline clinical nutrition in patients with stroke. Experimental & Translational Stroke Medicine. 2013;5:14. doi: 10.1186/2040-7378-5-14.
38. Crary MA, Humphrey JL, Carnaby-Mann G, Sambandam R, Miller L, Silliman S. Dysphagia, nutrition, and hydration in ischemic stroke patients at admission and discharge from acute care. Dysphagia. 2013 Mar;28(1):69-76. doi: 10.1007/s00455-012-9414-0.
39. Corrigan ML, Escuro AA, Celestin J, Kirby DF. Nutrition in the stroke patient. Nutr Clin Pract. 2011 Jun;26(3):242-52. doi: 10.1177/0884533611405795.
40. Mertl-Rötzer M. Dysphagie — Epidemiologie, Diagnostik, Therapie und Ernährungsmanagement [Dysphagia — epidemiology, diagnostics, therapy and nutrition-management]. Laryngorhinootologie. 2009 Apr;88(4):259-68;quiz 269-73. German. doi: 10.1055/s-0029-1215554. 
41. Ha L, Hauge T, Spenning AB, Iversen PO. Individual nutritional support prevents undernutrition, increases muscle strength and improves QoL among elderly at nutritional risk hospitalized for acute stroke: a randomized, controlled trial. Clin Nutr. 2010 Oct;29(5):567-73. doi: 10.1016/j.clnu.2010.01.011.
42. Magnuson B, Peppard A, Auer Flomenhoft D. Hypocaloric considerations in patients with potentially hypometabolic disease States. Nutr Clin Pract. 2011 Jun;26(3):253-60. doi: 10.1177/0884533611405673.
43. Dennis MS, Lewis SC, Warlow C. Effect of timing and method of enteral tube feeding for dysphagic stroke patients (FOOD): a multicentre randomised controlled trial. Lancet. 2005 Feb 26-Mar 4;365(9461):764-72. doi: 10.1016/S0140-6736(05)17983-5. 
44. Kalra L, Hodsoll J, Irshad S, Smithard D, Manawadu D; STROKE-INF Investigators. Association between nasogastric tubes, pneumonia, and clinical outcomes in acute stroke patients. Neurology. 2016 Sep 27;87(13):1352-9. doi: 10.1212/WNL.0000000000003151.
45. Ho CH, Lin WC, Hsu YF, Lee IH, Hung YC. One-Year Risk of Pneumonia and Mortality in Patients with Poststroke Dysphagia: A Nationwide Population-Based Study. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2018 May;27(5):1311-1317. doi: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2017.12.017.
46. Sutcliffe L, Flynn D, Price CI. Percutaneous Endoscopic Gastrostomy and Mortality After Stroke in England From 2007 to 2018: A Retrospective Cohort Study. Stroke. 2020 Dec;51(12):3658-3663. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.030502.
47. Zhao J, Yuan F, Song C, Yin R, Chang M, Zhang W, et al.; OPENS Trial Investigators. Safety and efficacy of three enteral feeding strategies in patients with severe stroke in China (OPENS): a multicentre, prospective, randomised, open-label, blinded-endpoint trial. Lancet Neurol. 2022 Apr;21(4):319-328. doi: 10.1016/S1474-4422(22)00010-2.
48. Warusevitane A, Karunatilake D, Sim J, Lally F, Roffe C. Safety and effect of metoclopramide to prevent pneumonia in patients with stroke fed via nasogastric tubes trial. Stroke. 2015 Feb;46(2):454-60. doi: 10.1161/STROKEAHA.114.006639.
49. Allami A, Kianimajd S, Mavandadi S, Paybast S. Evaluation of domperidone efficacy to prevent aspiration pneumonia in patients with acute ischemic stroke: a randomized clinical trial. Acta Neurol Belg. 2022 Oct;122(5):1337-1342. doi: 10.1007/s13760-022-01925-0.
50. Wang D, Lin Z, Xie L, Huang K, Ji Z, Gu C, Wang S. Impact of early protein provision on the mortality of acute critically ill stroke patients. Nutr Clin Pract. 2022 Aug;37(4):861-868. doi: 10.1002/ncp.10768.
51. Bath PM, Lee HS, Everton LF. Swallowing therapy for dysphagia in acute and subacute stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2018 Oct 30;10(10):CD000323. doi: 10.1002/14651858.CD000323.pub3.
52. Galovic M, Stauber AJ, Leisi N, Krammer W, Brugger F, Vehoff J, et al. Development and Validation of a Prognostic Model of Swallowing Recovery and Enteral Tube Feeding After Ischemic Stroke. JAMA Neurol. 2019 May 1;76(5):561-570. doi: 10.1001/jamaneurol.2018.4858.
53. Burgos R, Bretón I, Cereda E, Desport JC, Dziewas R, Genton L, et al. ESPEN guideline clinical nutrition in neurology. Clin Nutr. 2018 Feb;37(1):354-396. doi: 10.1016/j.clnu.2017.09.003.
54. Skogar ML, Sundbom M. Time trends and outcomes of gastrostomy placement in a Swedish national cohort over two decades. World J Gastroenterol. 2024 Mar 14;30(10):1358-1367. doi: 10.3748/wjg.v30.i10.1358 
55. Gauderer MW, Ponsky JL, Izant RJ. Gastrostomy without laparotomy: A pereutaneous endoscopie technique. J Pediatr Surg. 1980;15(6):872 5. doi: 10.1016/S0022--3468(80)80296-X.
56. Dietrich CG, Schoppmeyer K. Percutaneous endoscopic gastrostomy — Too often? Too late? Who are the right patients for gastro-stomy? World J Gastroenterol. 2020 May 28;26(20):2464-2471. doi: 10.3748/wjg.v26.i20.2464. 
57. Kawata N, Kakushima N, Tanaka M, Sawai H, Imai K, Hagiwara T, et al. Percutaneous endoscopic gastrostomy for decompression of malignant bowel obstruction. Dig Endosc. 2014 Mar;26(2):208-13. doi: 10.1111/den.12139. 
58. Rahnemai-Azar AA, Rahnemaiazar AA, Naghshizadian R, Kurtz A, Farkas DT. Percutaneous endoscopic gastrostomy: indications, technique, complications and management. World J Gastroenterol. 2014 Jun 28;20(24):7739-51. doi: 10.3748/wjg.v20.i24.7739.
59. Bukharin TV, Yakovenko VA, Flomin YuV, Меndel NА. Transcutaneous endoscopic gastrostomy: indications, technique, complications and results. Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):21-25. doi: 10.26779/2522-1396.2018.08.21.

Вернуться к номеру