Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Міжнародний неврологічний журнал Том 20, №3, 2024

Повернутися до номеру

Порушення мови: діагностика та лікування у неврологічній практиці

Автори: Дубенко О.Є. (1), Фломін Ю.В. (2, 3), Защипась Ю.П. (2), Прокопів М.М. (3), Тріщинська М.А. (4), Кавецька В.В. (5), Данько Р.В. (6)
(1) - Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
(2) - Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ, Україна
(3) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(4) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(5) - Медичний реабілітаційний центр «Модричі», с. Модричі, Львівська обл., Україна
(6) - Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни, м. Черкаси, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Порушення мовних функцій, що виникають внаслідок мозкового інсульту чи інших вогнищевих уражень головного мозку, а також при деяких нейродегенеративних захворюваннях (афазія), часто зустрічаються у неврологічній практиці і мають негативний вплив на практично всі види соціальної взаємодії та якість життя пацієнтів. Мета роботи полягала у вивченні та узагальненні відомостей світової наукової літератури щодо афазії для досягнення консенсусу серед представників різних спеціальностей та оптимізації тактики лікувально-діагностичних заходів у пацієнтів з порушеннями мови. У PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library та Google Scholar був проведений пошук публікацій за період 2001–2023 рр., що присвячені порушенням мови при неврологічних захворюваннях, діагностиці та лікуванню афазій. У статті висвітлені історичні аспекти формування сучасних уявлень про порушення мови та розглянуті основні клінічні форми афазії, їх зв’язок з топографією уражень головного мозку. Діагностичні підходи при порушеннях мови та мовлення включають оцінювання мовної продукції, розуміння мови, називання предметів, повторення, читання та письма, а також вимови та плавності мови, яке у клінічній практиці виконують лікарі-невропатологи і терапевти мови та мовлення (логопеди). На основі комплексного оцінювання мовних функцій порушення мови можна класифікувати як одну або кілька з семи основних клінічних форм афазії. Головними провісниками кращого відновлення мовних функцій є менша початкова тяжкість афазії, ранній початок лікування та достатній обсяг допомоги. Основою лікування та реабілітації при афазії є терапія мови та мовлення, яку можуть проводити як фахівці, так і родина пацієнта чи доглядальники. Роль медикаментозного лікування та неінвазивної стимуляції мозку у поліпшенні мовних функцій поки є дуже обмеженою і потребує подальших досліджень. Велике значення має навчання пацієнта та його родини певним особливостям комунікації при порушеннях мови. Майбутні стратегії лікування афазії, ймовірно, будуть полягати у комбінації поведінкового підходу з фармакотерапевтичними та нейромодуляційними втручаннями.

Language disorders resulting from cerebral stroke or other focal brain lesions, as well as from some neurodegenerative diseases (aphasia) are common in neurological practice and have a negative impact on almost all kinds of social interaction and the quality of life of patients. The aim of this work was to study and summarize the information on aphasia in the world scientific lite-rature in order to achieve a consensus among representatives of different specialties and to optimize the diagnostic and treatment strategies in patients with language disorders. We searched for publications from 2001 to 2023 on language disorders in neurological diseases, diagnosis, and treatment of aphasia in the PubMed, Clinical Key Elsevier, Cochrane Library, and Google Scholar databases. The article highlights the historical aspects of the formation of modern ideas about language disorders and considers the main clinical forms of aphasia, their relationship with the topography of brain lesions. Diagnostic approaches in speech and language disorders include assessment of speech production, speech comprehension, naming, repetition, reading and writing, in addition to pronunciation and fluency, which is performed in clinical practice by neurologists, speech and language therapists. Based on a comprehensive assessment of language functions, language impairment can be classified as one or more of the seven main clinical forms of aphasia. The main predictors of a better recovery of language functions are a milder initial severity of aphasia, an earlier initiation of treatment and an adequate scope of therapy. The basis of treatment and rehabilitation for aphasia is speech and language therapy, which can be carried out by both specialists and the patient’s family or caregivers. The role of drug treatment and non-invasive brain stimulation in improving language functions is still very limited and requires further research. Teaching patients and their family certain rules of communication taking into account present language disorders is of great importance. Future treatment strategies for aphasia are likely to consist of a combination of a behavioral approach with pharmacotherapeutic and neuromodulatory interventions.


Ключові слова

порушення мови; афазія; неврологічна практика; мозковий інсульт; терапія мови та мовлення; діагностика; лікування; реабілітація; огляд

language disorder; aphasia; neurological practice; stroke; speech and language therapy; diagnosis; treatment; rehabilitation; review


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

1. Mesulam MM, Rogalski EJ, Wieneke C, et al. Primary progressive aphasia and the evolving neurology of the language network. Nat Rev Neurol. 2014 Oct;10(10):554-69. doi: 10.1038/nrneurol.2014.159.
2. Draper B, Bowring G, Thompson C, Van Heyst J, Conroy P, Thompson J. Stress in caregivers of aphasic stroke patients: a randomized controlled trial. Clin Rehabil. 2007 Feb;21(2):122-30. doi: 10.1177/0269215506071251.
3. Berker EA, Berker AH, Smith A. Translation of Broca’s 1865 report. Localization of speech in the third left frontal convolution. Arch Neurol. 1986;43(10):1065-72. doi: 10.1001/archneur.1986.00520100069017.
4. Geschwind N, Quadfasel FA, Segarra J. Isolation of the speech area. Neuropsychologia. 1968;6(4):327-340. doi: 10.1016/0028-3932(68)90005-5.
5. Catani M, Mesulam M. The arcuate fasciculus and the disconnection theme in language and aphasia: history and current state. Cortex. 2008;44(8):953-61. doi: 10.1016/j.cortex.2008.04.002.
6. Geschwind N. Wernickeʼs contribution to the study of aphasia. Cortex. 1967 December;3(4):449-463. doi: 10.1016/S0010-9452(67)80030-3.
7. Geschwind N. The organization of language and the brain. Science. 1970 Nov 27;170(3961):940-4. doi: 10.1126/science.170.3961.940.
8. Hillis AE. Aphasia: progress in the last quarter of a century. Neurology. 2007 Jul 10;69(2):200-13. doi: 10.1212/01.wnl.0000265600.69385.6f.
9. Hickok G, Venezia J, Teghipco A. Beyond Broca: neural architecture and evolution of a dual motor speech coordination system. Brain. 2023 May 2;146(5):1775-1790. doi: 10.1093/brain/awac454.
10. Wilson SM, Schneck SM. Neuroplasticity in post-stroke aphasia: a systematic review and meta-analysis of functional imaging studies of reorganization of language processing. Neurobiol Lang. 2021;2:22-82. doi: 10.1162/nol_a_00025.
11. O’Sullivan M, Brownset S, Copland D et al. Language and language disorders: neuroscience to clinical practice. Pract Neurol. 2019;19(5):380-388. doi: 10.1136/practneurol-2018-00196.
12. Alexander МР & Benson DF. The Aphasia and Related Disturbances. In: RJ Joynt (Ed.). Clinical Neurology. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 1991. P. 1-58.
13. Kass JS, Mizrahi EM. Neurology secrets. Sixth edition. Elsevier, 2017. 531 p.
14. REhabilitation and recovery of peopLE with Aphasia after StrokE (RELEASE) Collaborators. Predictors of Poststroke Aphasia Recovery: A Systematic Review-Informed Individual Participant Data Meta-Analysis. Stroke. 2021 May;52(5):1778-1787. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.031162.
15. Godecke E, Armstrong EA, Rai T, et al. A randomized controlled trial of very early rehabilitation in speech after stroke. Int J Stroke. 2016 Jul;11(5):586-92. doi: 10.1177/1747493016641116.
16. Johnson L, Basilakos A, Yourganov G, Cai B, Bonilha L, Rorden C, Fridriksson J. Progression of Aphasia Severity in the Chronic Stages of Stroke. Am J Speech Lang Pathol. 2019 May 27;28(2):639-649. doi: 10.1044/2018_AJSLP-18-0123.
17. Fridriksson J, Hillis AE. Current approaches to the treatment of post-stroke aphasia. J Stroke. 2021 May;23(2):183-201. doi: 10.5853/jos.2020.05015.
18. Cichon N, Wlodarczyk L, Saluk-Bijak J, Bijak M, Redlicka J, Gorniak L, Miller E. Novel Advances to Post-Stroke Aphasia Pharmacology and Rehabilitation. J Clin Med. 2021 Aug 24;10(17):3778. doi: 10.3390/jcm10173778.
19. Vitti E, Hillis AE. Treatment of post-stroke aphasia: A narrative review for stroke neurologists. Int J Stroke. 2021 Dec;16(9):1002-1008. doi: 10.1177/17474930211017807.
20. Pulvermüller F, Neininger B, Elbert T, Mohr B, Rockstroh B, Koebbel P, Taub E. Constraint-induced therapy of chronic aphasia after stroke. Stroke. 2001 Jul;32(7):1621-6. doi: 10.1161/01.str.32.7.1621.
21. Fama ME, Turkeltaub PE. Treatment of poststroke aphasia: current practice and new directions. Semin Neurol. 2014 Nov;34(5):504-13. doi: 10.1055/s-0034-1396004.
22. Brady MC, Kelly H, Godwin J, Enderby P, Campbell P. Speech and language therapy for aphasia following stroke. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016, Issue 6. Art. No.: CD000425. DOI: 10.1002/14651858.CD000425.pub4.
23. Dignam J, Copland D, McKinnon E, Burfein P, OʼBrien K, Farrell A, Rodriguez AD. Intensive Versus Distributed Aphasia Therapy: A Nonrandomized, Parallel-Group, Dosage-Controlled Study. Stroke. 2015 Aug;46(8):2206-11. doi: 10.1161/STROKEAHA.115.009522.
24. Harvey S, Carragher M, Dickey MW, Pierce JE, Rose ML. Dose effects in behavioural treatment of post-stroke aphasia: a systematic review and meta-analysis. Disabil Rehabil. 2022 Jun;44(12):2548-2559. doi: 10.1080/09638288.2020.1843079.
25. Brady MC, Ali M, VandenBerg K, et al. Complex speech-language therapy interventions for stroke-related aphasia: the RELEASE study incorporating a systematic review and individual participant data network meta-analysis. Southampton (UK): National Institute for Health and Care Research; 2022 Sep. PMID: 36223438.
26. Breitenstein C, Grewe T, Flöel A, et al.; FCET2EC study group. Intensive speech and language therapy in patients with chronic aphasia after stroke: a randomised, open-label, blinded-endpoint, controlled trial in a health-care setting. Lancet. 2017 Apr 15;389(10078):1528-1538. doi: 10.1016/S0140-6736(17)30067-3.
27. Greener J, Enderby P, Whurr R. Pharmacological treatment for aphasia following stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2001;2001(4):CD000424. doi: 10.1002/14651858.CD000424.
28. Zhang J, Wei R, Chen Z, Luo B. Piracetam for Aphasia in Post-stroke Patients: A Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. CNS Drugs. 2016 Jul;30(7):575-87. doi: 10.1007/s40263-016-0348-1.
29. Zhang X, Shu B, Zhang D, Huang L, Fu Q, Du G. The Efficacy and Safety of Pharmacological Treatments for Post-stroke Aphasia. CNS Neurol Disord Drug Targets. 2018;17(7):509-521. doi: 10.2174/1871527317666180706143051.
30. Berthier ML, Edelkraut L, López-González FJ, et al. Donepezil alone and combined with intensive language-action therapy on depression and apathy in chronic post-stroke aphasia: A feasibility study. Brain Lang. 2023 Jan;236:105205. doi: 10.1016/j.bandl.2022.105205.
31. Hillis AE, Beh YY, Sebastian R, et al. Predicting recovery in acute poststroke aphasia. Ann Neurol. 2018 Mar;83(3):612-622. doi: 10.1002/ana.25184.
32. Berthier ML. Ten key reasons for continuing research on pharmacotherapy for post-stroke aphasia. Aphasiology. 2020;6:824-858. doi: 10.1080/02687038.2020.1769987. 
33. Elsner B, Kugler J, Pohl M, Mehrholz J. Transcranial direct current stimulation (tDCS) for improving aphasia in adults with aphasia after stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2019 May 21;5(5):CD009760. doi: 10.1002/14651858.CD009760.pub4.
34. Shah-Basak P, Boukrina O, Li XR, Jebahi F, Kielar A. Targeted neurorehabilitation strategies in post-stroke aphasia. Restor Neurol Neurosci. 2023;41(3-4):129-191. doi: 10.3233/RNN-231344.
35. Kristinsson S, Basilakos A, den Ouden DB, et al. Predicting Outcomes of Language Rehabilitation: Prognostic Factors for Immediate and Long-Term Outcomes After Aphasia Therapy. J Speech Lang Hear Res. 2023 Mar 7;66(3):1068-1084. doi: 10.1044/2022_JSLHR-22-00347.
36. Pierce JE, OʼHalloran R, Menahemi-Falkov M, Tog-her L, Rose ML. Comparing higher and lower weekly treatment intensity for chronic aphasia: a systematic review and meta-analysis. Neuropsychol Rehabil. 2021;31:1289-313. doi: 10.1080/09602011.2017.1365730.
37.  Fridriksson J, Basilakos A, Boyle M, еt al. Demystifying the Complexity of Aphasia Treatment: Application of the Rehabilitation Treatment Specification Systemx. Arch Phys Med Rehabil. 2022 Mar;103(3):574-580. doi: 10.1016/j.apmr.2021.08.025.
38. Arnold H, Wallace SJ, Ryan B, et al. Current practice and barriers and facilitators to outcome measurement in aphasia rehabilitation: a cross-sectional study using the theoretical domains framework. Aphasiology. 2020;34(1):47-69. doi: 10.1080/02687038.2019.1678090.
39. Cavanaugh R, Kravetz C, Jarold L, et al. Is there a research-practice dosage gap in aphasia rehabilitation? American Journal of Speech-Language Pathology. 2021;30(5):2115-2129. doi: 10.1044/2021_AJSLP-20-00257.
40. Menahemi-Falkov M, Breitenstein C, Pierce JE, et al. A systematic review of maintenance following intensive therapy programs in chronic poststroke aphasia: importance of individual response analysis. Disability and Rehabilitation. 2021;44(20):5811-5826. doi: 10.1080/09638288.2021.1955303.

Повернутися до номеру