Международный эндокринологический журнал Том 20, №4, 2024

Актуальність. Проблема хронічного гнійного верхньощелепного синуситу (ХГВС) у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1) є актуальною через підвищений ризик інфекцій, ускладнений перебіг захворювання, вплив на якість життя, частоту рецидивів, економічний тягар та необхідність мультидисциплінарного підходу до лікування. Вивчення нових методів терапії, зокрема пробіотиків, може покращити ефективність лікування і якість життя пацієнтів із ЦД1. Мета нашого дослідження полягала у вивченні ефективності пробіотиків у комплексному лікуванні хворих із хронічним гнійним верхньощелепним синуситом на тлі супутнього цукрового діабету 1-го типу. Матеріали та методи. Під нашим наглядом перебували пацієнти з ХГВС, частина яких мала супутній ЦД1 у стані декомпенсації. Одні хворі отримували стандартний курс терапії з мультипробіотиком, інші — без пробіотика. У частини пацієнтів загострення ХГВС не супроводжувалося іншими патологіями. Усі хворі пройшли отоларингологічне обстеження та оцінку кишкового мікробіому до і після лікування. Використовувалися інтегральні гематологічні коефіцієнти й спектрофотометричне визначення молекул середньої маси. Результати. У пацієнтів із ХГВС та ЦД1 спостерігалися дисбіоз товстого кишечника й ендогенна інтоксикація, що пов’язано зі зниженням загальної резистентності організму. Пробіотикотерапія при ХГВС в осіб із ЦД1 має низку потенційних переваг, оскільки цей тип діабету ускладнює перебіг багатьох захворювань через ослаблення імунітету та підвищену сприйнятливість до інфекцій. Хронічний синусит у пацієнтів із ЦД1 може бути особливо тяжким, і звичайні методи лікування не завжди дають бажані результати. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що для досягнення максимального ефекту пробіотикотерапії при певній нозології важливо підібрати пробіотики, що містять штами бактерій, які підтвердили свою ефективність у клінічних дослідженнях. Висновки. Результати лікування з мультипробіотиком показали значну ефективність: зниження рівня ендогенної інтоксикації, стимуляцію факторів неспецифічної резистентності та вплив на умовно-патогенну мікрофлору.

Background. The problem of chronic purulent maxillary sinusitis (CPMS) in patients with type 1 diabetes mellitus (T1DM) is relevant due to the increased risk of infections, complicated course of the disease, impact on quality of life, frequency of relapses, economic burden and the need for a multidisciplinary approach to treatment. Exploring new therapies, such as probiotics, may improve treatment efficacy and quality of life in patients with T1DM. The purpose of the work was to study the effectiveness of probiotic therapy in the comprehensive treatment of patients with CPMS and concomitant T1DM. Materials and methods. Patients with CPMS were under our supervision, some of them had concomitant decompensated T1DM. A number of patients received a standard course of therapy with a multiprobiotic, others — without a probiotic. In some cases, the exacerbation of CPMS was not accompanied by other pathologies. All patients underwent an otolaryngological examination and assessment of the intestinal microbiome before and after treatment. Integral hematological coefficients and spectrophotometric determinations of middle mass molecules were used. Results. In patients with CPMS and T1DM, dysbiosis of the large intestine and endogenous intoxication were observed, which is associated with a decrease in the general resistance of the body. Probiotic therapy in case of CPMS in patients with T1DM has a number of potential advantages, since this type of diabetes complicates the course of many diseases due to weakened immunity and increased susceptibility to infections. Chronic sinusitis in patients with T1DM can be particularly difficult, and conventional treatments do not always provide the desired results. The practical significance of the obtained results is that in order to achieve the maximum effect of probiotic therapy for a certain nosology, it is important to choose probiotics containing specific strains of bacteria that have proven their effectiveness in clinical studies. Conclusions. The results of treatment with a multiprobiotic showed significant effectiveness: a decrease in the level of endogenous intoxication, stimulation of factors of non-specific resistance and influence on conditionally pathogenic microflora.

синусит; пробіотик; цукровий діабет; мікро­біом товстої кишки; гематологічні індекси; молекули середньої маси

sinusitis; probiotic; diabetes mellitus; colon microbiome; hematological indices; middle mass molecules

1. Naclerio R, Mullol J, Stevens WW. A Decade of Clinical Advances in Chronic Rhinosinusitis: 2012–2022. J Allergy Clin Immunol Pract. 2023 Jan;11(1):43-50. doi: 10.1016/j.jaip.2022.10.030.
2. Passali D, Passali GC, Piemonte M. et al. The management of chronic rhinosinusitis in clinical practice: An International Survey. J Biol Regul Homeost Agents. 2021 Jan-Feb;35(1, Suppl. 2):45-50. doi: 10.23812/21-1supp2-9.
3. Rosenfeld RM, Piccirillo JF, Chandrasekhar SS, Brook I, Ashok Kumar K, et al. Clinical practice guideline (update): adult sinusitis. Otolaryngol Head Neck Surg. 2015 Apr;152(2 Suppl):S1-S39. doi: 10.1177/0194599815572097.
4. Fokkens WJ, Lund VJ, Hopkins C, et al. European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps 2020. Rhinology. doi: 10.4193/Rhin20.600.
5. Ceballos Cantu JC, Alobid I, Mullol J. Current evaluation and management of patients with chronic rhinosinusitis and nasal po–lyps. Expert Rev Clin Immunol. 2022 Dec;18(12):1253-1263. doi: 10.1080/1744666X.2022.2128767.
6. Brar T, Marks L, Lal D. Insights into the epigenetics of chronic rhinosinusitis with and without nasal polyps: a systematic review. Front Allergy. 2023 May 22;4:1165271. doi: 10.3389/falgy.2023.1165271.
7. Halderman A, Lane AP. Genetic and Immune Dysregulation in Chronic Rhinosinusitis. Otolaryngol Clin North Am. 2017 Feb;50(1):13-28. doi: 10.1016/j.otc.2016.08.009.
8. Viksne RJ, Sumeraga G, Pilmane M. Antimicrobial and Defense Proteins in Chronic Rhinosinusitis with Nasal Polyps. Medicina (Kaunas). 2023 Jul 6;59(7):1259. doi: 10.3390/medicina59071259.
9. Turner JH, Soudry E, Nayak JV, Hwang PH. Survival outcomes in acute invasive fungal sinusitis: a systematic review and quantitative synthesis of published evidence. Laryngoscope. 2013 May;123(5):1112-8. doi: 10.1002/lary.23912.
10. Talati VM, Brown HJ, Kim YJ, Allen-Proctor MK, Gattuso P, et al. Histopathologic Features of Chronic Rhinosinusitis in Diabetic Patients. Otolaryngol Head Neck Surg. 2023 Jul;169(1):157-163. doi: 10.1002/ohn.246.
11. Dudde F, Barbarewicz F, Zu Knyphausen A, Henkel KO. Chronic Maxillary Sinusitis Caused by an Aspergilloma in the Context of Inadequately Treated Type II Diabetes Mellitus. In Vivo. 2023 May-Jun;37(3):1379-1383. doi: 10.21873/invivo.13220.
12. Weinstock MS, Shaffer AD, Stapleton AL. Predictors of sinonasal disease onset, progression, and severity in pediatric cystic fibrosis patients. Am J Otolaryngol. 2021 Sep-Oct;42(5):103016. doi: 10.1016/j.amjoto.2021.103016.
13. Diwakar J, Samaddar A, Konar SK, Bhat MD, Manuel E, et al. First report of COVID-19-associated rhino-orbito-cerebral mucormycosis in pediatric patients with type 1 diabetes mellitus. J Mycol Med. 2021 Dec;31(4):101203.
14. Manji F, Lam JC, Meatherall BL, Church D, Missaghi B. Severe facial necrosis in a type 1 diabetic patient secondary to mucormycosis masquerading as an internal maxillary artery occlusion: a case report. BMC Infect Dis. 2019 Feb 22;19(1):184. doi: 10.1186/s12879-019-3822-9.
15. Carey IM, Critchley JA, DeWilde S, Harris T, Hosking FJ, Cook DG. Risk of Infection in Type 1 and Type 2 Diabetes Compared With the General Population: A Matched Cohort Study. Diabetes Care. 2018;41:513-521. doi: 10.2337/dc17-2131.
16. Christen U, Kimmel R. Chemokines as Drivers of the Autoimmune Destruction in Type 1 Diabetes: Opportunity for Therapeutic Intervention in Consideration of an Optimal Treatment Schedule. Front Endocrinol (Lausanne). 2020 Oct 19;11:591083. doi: 10.3389/fendo.2020.591083.
17. ElSayed NA, Aleppo G, Aroda VR, Bannuru RR, Brown FM, et al., on behalf of the American Diabetes Association. 16. Diabetes Care in the Hospital: Standards of Care in Diabetes-2023. Diabetes Care. 2023 Jan 1;46(Suppl 1):S267-S278. doi: 10.2337/dc23-S016.
18. Siljander H, Honkanen J, Knip M. Microbiome and type 1 diabetes. EBioMedicine. 2019;46:512-521. doi: 10.1016/j.ebiom.2019.06.031.
19. Mokhtari P, Metos J, Babu PVA. Impact of type 1 diabetes on the composition and functional potential of gut microbiome in children and adolescents: Possible mechanisms, current knowledge, and challenges. Gut Microbes. 2021;13:1926841. doi: 10.1080/19490976.2021.1926841.
20. Zheng P, Li Z, Zhou Z. Gut microbiome in type 1 diabetes: A comprehensive review. Diabetes Metab Res Rev. 2018;34:e3043. doi: 10.1002/dmrr.3043.
21. Di Vincenzo F, Del Gaudio A, Petito V, Lopetuso LR, Scaldaferri F. Gut microbiota, intestinal permeability, and systemic inflammation: a narrative review. Intern Emerg Med. 2023 Jul 28. doi: 10.1007/s11739-023-03374-w.
22. Airola C, Severino A, Porcari S, Fusco W, Mullish BH, et al. Future Modulation of Gut Microbiota: From Eubiotics to FMT, Engineered Bacteria, and Phage Therapy. Antibiotics (Basel). 2023 May 8;12(5):868. doi: 10.3390/antibiotics12050868.
23. Pyndus VB, Pyndus TO. Content of middle mass molecules and erythrocyte intoxication index in blood while experimental allergic alveolitis under adrenalin myocardial injury and correction of the injury by thiotriazoline. J Educ Health Sport [Internet]. 2015 Feb 28;5(2):319-25. Available from: https://apcz.umk.pl/JEHS/article/view/2701.
24. Zemlyak OS, Babinets LS, Halabitska IM. The role of endotoxicosis and inflammation in deepening the pancreatic functional insufficiency in chronic pancreatitis in combination with type 2 diabetes. Pol Merkur Lekarski. 2023;51(3):207-215. doi: 10.36740/Merkur202303104.
25. Franco-Duarte R, Černáková L, Kadam S, Kaushik KS, Salehi B, et al. Advances in Chemical and Biological Methods to Identify Microorganisms — From Past to Present. Microorganisms. 2019 May 13;7(5):130. doi: 10.3390/microorganisms7050130.
26. Lagier JC, Hugon P, Khelaifia S, Fournier PE, La Scola B, Raoult D. The rebirth of culture in microbiology through the example of culturomics to study human gut microbiota. Clin Microbiol Rev. 2015 Jan;28(1):237-64. doi: 10.1128/CMR.00014-14.
27. Gajdács M, Spengler G, Urbán E. Identification and Antimicrobial Susceptibility Testing of Anaerobic Bacteria: Rubik’s Cube of Clinical Microbiology? Antibiotics (Basel). 2017 Nov 7;6(4):25. doi: 10.3390/antibiotics6040025.
28. Mikhieiev AO, Bendas VV, Sydorchuk LI, Yakovychuk ND, Sydorchuk II. Peculiarities of violation of the taxonomic composition in the contents of the colon cavity in chronic obstructive bronchitis. International scientific and practical conference “Topical tendencies of science and practice”. Edmonton, Canada. 2021. 281-285.
29. Mazur OO, Pashkovska NV, Levytska SA, Plaksivy OG, Kalutsky IV, et al. Qualitative and quantitative composition of the microbiota of the contents of the colon cavity in patients with type 1 diabetes mellitus, patients with chronic purulent sinusitis. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2015;2:37-42 (in Ukrainian). Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_2_9.