Журнал "Гастроентерологія" Том 58, №2, 2024
Повернутися до номеру
Ефективність і безпека різних спазмолітиків при синдромі подразненого кишечника
Автори: Ткач C.М. (1), Дорофєєв А.Е. (2), Доготар В.Б. (1)
(1) - Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, м. Київ, Україна
(2) - Національний університет охорони здоров’я ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Гастроентерологія
Розділи: Медичні форуми
Версія для друку
На сьогодні в симптоматичному лікуванні синдрому подразненого кишечника (СПК) найбільш часто застосовуються спазмолітики різних груп. Хоча цей клас є фармакологічно різноманітним, вважається, що механізм дії, завдяки якому спазмолітичні засоби полегшують симптоми СПК (зокрема, біль у животі й метеоризм), реалізується через зменшення скорочень гладкої мускулатури. Крім того, вони також можуть впливати на підвищену вісцеральну чутливість. Проведено відкрите рандомізоване порівняльне дослідження з вивчення ефективності й переносимості комбінованого спазмолітика Метеоксану порівняно з іншими спазмолітиками у хворих на СПК. Обстежено 90 хворих із СПК віком від 23 до 60 років (середній вік — (38 ± 16) років), з них 57 жінок і 33 чоловіки. У всіх хворих на СПК структурна кишкова патологія була виключена при проведенні колоноскопії, а діагноз СПК був встановлений відповідно до Римських критеріїв IV. Залежно від проведеного лікування всі пацієнти були рандомізовані на 3 групи — по 30 пацієнтів у кожній. У 1-й групі застосовували мебеверин (200 мг 2 рази на день), у 2-й групі — дротаверин (по 40 мг 3 рази на день), у 3-й групі — Метеоксан (по 1 капсулі 3 рази на день). Ефективність лікування СПК у кожній групі оцінювали через 4 тижні після початку лікування за кількістю респондерів, зменшенням інтенсивності больового синдрому і метеоризму за 10-бальною візуальною аналоговою шкалою. Згідно з отриманими даними, на лікування мебеверином через 4 тижні позитивно відповіли 13 із 30 хворих (43,3 %), на лікування дротаверином — 15 із 30 хворих (50 %), а на лікування Метеоксаном — 20 із 30 хворих (66,7 %), що виявилося вірогідно вищим (Р < 0,05), ніж в інших групах. Після лікування Метеоксаном такі показники якості життя, як загальний стан здоров’я, життєва і фізична активність, були вірогідно вищими, ніж у хворих інших груп. Будь-яких значущих несприятливих побічних ефектів при лікуванні Метеоксаном виявлено не було. Отже, відкрите порівняльне дослідження підтвердило у хворих на СПК ефективність і безпеку Метеоксану, який за всіма основними показниками (кількість респондерів, інтенсивність болю, зменшення метеоризму, поліпшення якості життя) перевищував за ефективністю застосування інші спазмолітики.
Today, antispasmodics of various groups are most often used in the symptomatic treatment of irritable bowel syndrome (IBS). Although this class is pharmacologically diverse, the mechanism of action by which antispasmodics relieve symptoms of IBS (particularly abdominal pain and flatulence) is thought to be through reduction of smooth muscle contractions. In addition, they can also affect the increased visceral sensitivity. An open randomized comparative study was conducted on the effectiveness and tolerability of the combined antispasmodic Meteoxane compared to other antispasmodics in patients with IBS. Ninety participants with IBS aged from 23 to 60 (average of 38 ± 16) years were examined, 57 women and 33 men. In all patients with IBS, structural gut pathology was excluded during colonoscopy, and the diagnosis of IBS was made in accordance with the Rome IV criteria. Depending on the treatment, all patients were randomized into 3 groups, 30 patients in each. Mebeverine (200 mg 2 times a day) was used in group 1, drotaverine (40 mg 3 times a day) in group 2, and Meteoxane (1 capsule 3 times a day) in group 3. The effectiveness of IBS treatment in each group was assessed 4 weeks after the start of treatment by the number of responders, reduction in pain intensity and flatulence on a 10-point visual analog scale. According to the obtained data, 13 out of 30 patients (43.3 %) responded positively to mebeverine treatment after 4 weeks, 15 out of 30 patients (50 %) to drotaverine treatment, and 20 out of 30 patients to Meteoxane treatment (66.7 %), which was significantly higher (P < 0.05) than in other groups. After treatment with Meteoxane, such indicators of the quality of life as the general state of health, life and physical activity were significantly higher than in patients of other groups. There were no significant adverse side effects during treatment with Meteoxane. Thus, an open comparative study confirmed the effectiveness and safety of Meteoxane in patients with IBS, which in all main indicators (number of responders, pain intensity, reduced flatulence, improved quality of life) exceeded the effectiveness of other antispasmodics.
синдром подразненого кишечника; спазмолітики; флороглюцинол
irritable bowel syndrome; antispasmodics; phloroglucinol
Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.
- Bharucha AE, Ravi K, Zinsmeister AR. Comparison of selective M3 and nonselective muscarinic receptor antagonists on gastrointestinal transit and bowel habits in humans. Am J Physiol. 2010;299:G215-G219.
- Brandt LJ, Chey WD, Foxx-Orenstein AE et al. An evidence-based systematic review on the management of irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2009;104 (suppl 1):S1-S35.
- Сamilleri M, Bueno L, Andersen V, De Ponti F, Choi M, Lembo A. Pharmacologic, pharmacokinetic and pharmacogeno–mic aspects of functional gastrointestinal disorders. Gastroenterology. 2016;150:1319-1331.
- Chang L, Lembo A, Sultan S. American Gastroenterological Association Institute technical review on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1149-1172.
- Drossman DA. Functional Gastrointestinal Disorders: History, Pathophysiology, Clinical Features, and Rome IV. Gastroenterology. 2016;150(6):1262-1279.
- Ford AC, Talley NJ, Spiegel BM et al. Effect of fibre, antispasmodics, and peppermint oil in the treatment of irritable bowel syndrome: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2008;337:a2313.
- Ford A, Moayyedi P, Lacy B, Lembo A, Schiller L, Spiegel B, Quigley E. American College of Gastroenterology Monograph on the Management of Irritable Bowel Syndrome and Chronic Idiopathic Constipation. Am J Gastroenterol. 2014;109:S2-S26.
- Hungin AP, Whorwell PJ, Tac J. et al. The prevalence, patterns and impact of irritable bowel syndrome: an international survey of 40,000 subjects. Aliment Pharmacol Ther. 2003;17:643-650.
- Khalif IL, Quigley EM, Makarchuk PA et al. Interactions between symptoms and motor and visceral sensory responses of irritable bowel syndrome patients to spasmolytics (antispasmodics). J Gastrointestin Liver Dis. 2009;18:17-22.
- Ruepert L, Quartero AO, de Wit NJ et al. Bulking agents, antispasmodics and antidepressants for the treatment of irritable bowel syndrome. Cochrane Database Syst Rev. 2011 Aug 10:CD003460.
- Spiller R, Aziz Q, Creed F et al. Guidelines on the irritable bowel syndrome: mechanisms and practical management. Gut. 2007;56:1770-1798.