Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Стандартизація надання стоматологічної допомоги як складова успішної клінічної практики

Стандартизація надання стоматологічної допомоги як складова успішної клінічної практики

Oral and General Health Том 5, №1, 2024

Повернутися до номеру

Ефективність застосування екстракту суміші рослинної сировини при лікуванні гінгівіту і захворювань слизової оболонки порожнини рота і глотки: огляд досліджень

Автори: Karina Schonknecht (1, 2), Anna Surdacka (3), Lesia Rudenko (4)
(1) - College of Education and Therapy in Poznan, Poland
(2) - Medical & Affairs Department, Phytopharm Klęka SA, Nowe Miasto nad Wartą, Poland
(3) - Department of Conservative Dentistry and Endodontics, Poznan University of Medical Sciences, Poznan, Poland
(4) - Aluna Publishing House, Konstancin-Jeziorna, Poland

Рубрики: Стоматологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Одночасно з інтенсивним вивченням властивостей синтетичних сполук проводиться вивчення ефективності й безпеки лікарських засобів, отриманих із природних сполук. Ці препарати роками ефективно використовуються в стоматології при лікуванні запальних станів порожнини рота й у ларингології при лікуванні запальних захворювань глотки. Предметом цієї статті є добірка досліджень, проведених із застосуванням лікарських засобів, що містять як активний компонент етанольний екстракт із суміші рослинної сировини: квіток ромашки аптечної (Matricaria recutita L.), кори дуба (Quercus spp.), листя шавлії лікарської (Salvia officinalis L.), трави арніки (Arnica spp.), кореневищ лепехи звичайної (Acorus calamus L.), трави м’яти перцевої (Mentha piperita L.), трави чебрецю (Thymus spp.). Доклінічні дослідження підтвердили, що даний рослинний екстракт має антимікробні (антибактеріальні, протигрибкові й антипротозойні), а також протизапальні, імуномодулюючі та в’яжучі властивості. У клінічних умовах підтверджено, що препарати, які містять аналізований екстракт і застосовуються в пародонтології для профілактики й комплексного лікування гінгівіту, пародонтиту, а також захворювань слизової оболонки порожнини рота (а також горла) вірусної, бактеріальної, грибкової та протозойної етіології, значно підвищують ефективність терапії, скорочують строки лікування і поліпшують якість життя пацієнтів. Вищевказані препарати при використанні в хірургічній стоматології сприяли швидшій регенерації тканин, швидшому полегшенню болю і зменшенню набряку після операції або важкого прорізування зубів. Крім того, лікарські засоби, що містять вищезгаданий екстракт, також можуть успішно використовуватися для дезінфекції ротової порожнини при різних захворюваннях зубів або слизової оболонки порожнини рота і глотки. Досліджуваний екстракт із суміші рослинної сировини, що застосовується у формі полоскання для порожнини рота та у формі для місцевого застосування з анестезином (бензокаїном), входить до складу лікарських засобів, які є відмінною альтернативою синтетичним лікам, що широко використовуються. Вони характеризуються високою ефективністю, порівнянною з ефективністю синтетичних препаратів, і вищим профілем безпеки. Результати фармакологічних і клінічних досліджень обґрунтовують їх застосування як для профілактики, так і для лікування запальних захворювань ясен, пародонта, ротової порожнини та глотки.

Intensive studies on properties of synthetic compounds are simultaneously conducted with studies on the effectiveness and safety of drugs derived from natural compounds. These drugs have been effectively used for years in dentistry, in treatment of inflammatory conditions of the oral cavity and in laryngology, in treatment of pharyngeal inflammatory conditions. The subject of this article is a compilation of studies conducted on medicinal products containing composed ethanolic extract as an active substance, and obtained from: chamomile capitulum (Matricaria recutita L.), oak bark (Quercus spp.), sage leaf (Salvia officinalis L.), arnica herb (Arnica spp.), calamus rhizome (Acorus calamus L.), peppermint herb (Mentha piperita L.), thyme herb (Thymus spp.) Preclinical studies confirmed that a particular tested plant extract exhibits antimicrobial (antibacterial, antifungal and antiprotozoal) as well as anti-inflammatory, immunomodulatory and astringent properties. Under clinical conditions, it was confirmed that drugs containing the analysed extract used in periodontology, in prevention and complex treatment of gingivitis, periodontitis as well as diseases of oral mucosa (but also the throat) of viral, bacterial, fungal and protozoal aetiology significantly improved the effectiveness of therapy, shortened the treatment and improved the patients' quality of life. The above preparations used in dental surgery contributed to faster tissue regeneration, more quickly relieved pain and swelling after a surgery or difficult dentition. Furthermore, drugs containing the above-mentioned extract can also be successfully used for oral cavity decontamination in the case of various diseases of teeth or the oral and pharyngeal mucosa. The tested composed herbal extract, applied in the form of a mouthwash and in the form for topical application with benzocaine content, is a component of drugs which are great alternatives to widely used synthetic drugs. They are characterised with high effectiveness, comparable to that of synthetic agents, and a higher safety profile. Results of pharmacological and clinical studies justify their use in both prevention and treatment of inflammatory diseases of the gums, periodontium, oral cavity and pharynx.


Ключові слова

пародонтологія; гінгівіт; пародонтит; запалення слизової оболонки порожнини рота; хірургічна стоматологія; рослинний екстракт; Стоматофіт; Дентосепт

Dentosept; Stomatofit; dental surgery; gingivitis; herbal extract; oral mucositis; periodontitis; periodontology

Вступ

Ще в давнину відзначався зв’язок між станом зубів і захворюваннями інших органів. У даний час немає жодних сумнівів у тому, що існує зв’язок між поганим станом ротової порожнини і виникненням багатьох системних захворювань, таких як синусит, запалення нирок, серцеві захворювання, болі в суглобах, а наслідки запущеного запалення порожнини рота лікують не тільки стоматологи, але й інші спеціалісти-медики. Отже, стан зубів і ясен, а також різні патологічні стани порожнини рота і глотки (наприклад, тонзиліт) мають фундаментальний вплив на весь організм [1, 2].
Пацієнти часто не підтримують гігієну ротової порожнини належним чином і звертаються по консультацію тільки тоді, коли розвивається запалення. Зміни в порожнині рота погіршують якість життя пацієнтів. Найчастіше це первинні ураження, такі як папули, пухирці, садна, і вторинні ураження, такі як виразки, ерозії, тріщини або рубці. Ці зміни супроводжуються пекучим болем, сухістю і дискомфортом різного ступеня, часто неприємним запахом з рота (галітозом) або кровоточивістю. Епідеміологічні дослідження показують, що до найпоширеніших захворювань належать: мікози, дерматози (плоский лишай, пухирчатка), що вражають слизову оболонку рота, передракові стани і рак ротової порожнини, синдром «палаючого рота» (глосодинія), афтози, захворювання язика, посттравматичні зміни, алергічні запалення порожнини рота і зміни з високою імовірністю алергічної етіології [3, 4].
У стоматології, крім відомих синтетичних речовин, таких як хлоргексидин, холіну саліцилат або октенідин, є також рослинні препарати на основі рослинних екстрактів, ефірних олій або їх компонентів [5, 6]. Їх застосовують для догляду, гігієни і лікування захворювань слизової оболонки порожнини рота та глотки. Позитивні монографії Європейського комітету з рослинних лікарських засобів (РЛЗ) були опубліковані щодо такої рослинної сировині, як квітки ромашки, квітки календули, листя шавлії або кора дуба. Екстракт квіток ромашки є одним з найпоширеніших рослинних компонентів, що використовується в полосканнях для порожнини рота. Завдяки ефірному маслу (багатому на хамазулен, альфа-бісаболол) і флавоноїдам (апігенін і лютеолін) він має антиоксидантні, антибактеріальні, антипаразитарні, протигрибкові, противірусні і протизапальні властивості, пригнічує неопластичний ангіогенез [7–10].
Другим не менш поширеним компонентом рослинних лікарських засобів, що використовуються в стоматології, є листя шавлії. Ефірна олія, виділена камфора, флавоноїди, катехінові дубильні речовини і карнозол, будучи активними сполуками листя шавлії, мають дезінфікуючі, бактерицидні, фунгіцидні (в основному проти грибів Candida) [11–13], противірусні [4], в’яжучі й дубильні властивості [12, 15]. Інші рослинні компоненти, що часто використовуються: листя або квітки арніки, трава чебрецю, трава м’яти перцевої, кореневища лепехи або кора дуба. Трава арніки має протизапальну дію завдяки своїм сесквітерпеновим лактонам, які інгібують активність циклооксигенази [16]. Ефірна олія та фенольні кислоти, виявлені в траві арніки, проявляють антимікробні властивості проти грампозитивних і грамнегативних бактерій [16, 17]. Трава арніки зменшує набряк, сприяє грануляції та поліпшує місцевий кровообіг [16]. Тимол, що міститься в траві чебрецю (компонент чебрецевої олії), виявляє сильну антибактеріальну [18] і протигрибкову активність [19, 20], а фенольні кислоти, крім сильної антисептичної та місцевої анестезуючої дії на слизову оболонку, також зменшують гіперемію [11].
Екстракт і масло м’яти перцевої також відрізняються антибактеріальними [21, 22], протигрибковими [20, 21], а також противірусними, антиоксидантними, протизапальними [22] та імуномодулюючими властивостями [21]. Екстракт з кореневищ лепехи також має антибактеріальну і протигрибкову дію [23]. Дубильні речовини кори дуба і кореневищ лепехи мають сильні в’яжучі, бактерицидні й протизапальні властивості [24]. Дубильні речовини, що містяться в корі дуба, утворюють стійкі й нерозчинні комплекси з білками мікроорганізмів. Отже, вони мають бактерицидні властивості. Крім того, завдяки своєму впливу на капіляри вони мінімізують проникність судин і запобігають мікрокровотечі [11].
Рослинні лікарські засоби зазвичай доступні у вигляді полоскань для ротової порожнини, але також є у вигляді гелів, мазей, лосьйонів або спреїв.

Мета

Метою даного огляду є узагальнення доступних доклінічних і клінічних досліджень, проведених для унікальної рослинної композиції у вигляді етанольного екстракту із суміші рослинної сировини: квіток ромашки аптечної (Matricaria recutita L.), кори дуба (Quercus spp.), листя шавлії лікарської (Officinalis L.), трави арніки (Arnica spp.), кореневищ лепехи звичайної (Acorus calamus L.), трави м’яти перцевої (Mentha piperita L.), трави чебрецю (Thymus spp.). Цей екстракт включений в оригінальні рослинні лікарські засоби, які доступні під такими торговими найменуваннями: Стоматофіт (Росія, Україна), Дентосепт (Польща, Литва), а вищевказаний екстракт з речовиною, що має місцеву анестезуючу дію (анестезин (бензокаїн)), — під найменуваннями Стоматофіт A (Росія, Україна) і Дентосепт A (Польща).

Матеріали та методи

Огляд досліджень проведено шляхом пошуку в базі даних PubMed з використанням найменувань препаратів як ключових слів. Додаткові дані було знайдено через пошукову систему Google з використанням таких ключових слів: «найменування препарату + пошук + pdf» у польській, англійській, російській та українській розкладках. Дані наведені на основі зібраних матеріалів і власних матеріалів компанії АТ «Фітофарм Кленка», Польща.

Огляд і дискусія

Екстракт із суміші рослинної сировини як активний компонент рослинних препаратів
Як уже згадувалося, препарати Стоматофіт і Дентосепт, доступні у вигляді концентрату для приготування розчину для полоскання порожнини рота, і Стоматофіт A і Дентосепт A, доступні у вигляді готової до використання густої рідини для безпосереднього нанесення на слизову ротової порожнини, містять рідкий екстракт із семи лікарських рослин: квіток ромашки, трави арніки, листя шавлії, кори дуба, трави чебрецю, трави м’яти перцевої та кореневищ лепехи (екстракт із суміші рослинної сировини (ЕСРС)). Крім того, Стоматофіт А (Дентосепт А) містить речовину, що має місцеву анестезуючу дію, тобто 2 % анестезину (бензокаїну), а також гідроксиетилцелюлозу і гліцерин, що підвищують в’язкість і адгезію до слизової оболонки (екстракт із суміші рослинної сировини з бензокаїном (ЕСРСБ)). Стоматофіт (Дентосепт) може бути використаний як протизапальний, антибактеріальний, дезінфікуючий і в’яжучий засіб: при запаленнях слизової оболонки порожнини рота і глотки, гінгівіті й стоматиті (включаючи глосит), пародонтиті, схильності до кровоточивості ясен і як допоміжний засіб при пародонтопатіях [25]. Стоматофіт А (Дентосепт A) також рекомендується при афтах і виразках порожнини рота (пов’язаних із зубними протезами) через місцевий аналгезуючий ефект та адгезію на місці застосування [26]. Препарат, що містить ЕСРС, був уперше дозволений для продажу в Польщі в 1987 році, тоді як препарат, що містить ЕСРСБ, — у 1992 році.
Фармакодинамічні властивості ЕСРС і ЕСРСБ
Антибактеріальні, протигрибкові й антипротозойні властивості
Було проведено безліч досліджень антибактеріальних, протигрибкових і антипротозойних властивостей ЕСРС і ЕСРСБ. Обидва варіанти препарату показали сильну бактерицидну або бактеріостатичну активність щодо грампозитивних і грамнегативних бактерий [27–29], а також грибів [27, 30–32] і найпростіших [33]. Табл. 1 включає список досліджень і чутливих штамів. Лікарські засоби, що містять ЕСРС, можуть бути використані як допоміжні засоби як для профілактики, так і для лікування інфекцій ротової порожнини і глотки бактеріальної, грибкової (включно з дріжджоподібними грибами) або протозойної етіології. Дослідження показали їхню однакову або вищу ефективність порівняно із синтетичними препаратами, такими як хлоргексидин або октенідин. Компіляція досліджень хлоргексидину і 12 розчинів для полоскання рота (Azulan, Colgate Plax Total Care, Corsodyl 0,2%, Curasept ADS 205, Стоматофіт (Дентосепт), Стоматофіт А (Дентосепт A), Eludril Classic, Listerine Total care Oral-B Pro-Expert Clinic Line, Sylveco і шавлії настойка) показала, що ЕСРС має сильніший протигрибковий ефект і діє проти ширшого спектра грибів порівняно з хлоргексидином, який вважається золотим стандартом розчинів для полоскань порожнини рота [30].
Протизапальний та імуностимулюючий ефекти
ЕСРС завдяки вмісту екстрактів кори дуба, шавлії, м’яти перцевої та квіток ромашки ефективно інгібує запальні процеси й посилює регенерацію слизової оболонки порожнини рота [8, 12, 16, 17, 23]. Імовірно, протизапальна дія екстракту пов’язана з наявністю флавоноїдів. Встановлено, що протизапальний механізм дії флавоноїдів пов’язаний з інгібуванням ферментів, які продукують ейкозаноїди, зокрема фосфоліпази A2, циклооксигенази й ліпоксигенази. Це призводить до зниження концентрації простаноїдів і лейкотрієнів. Інший механізм дії включає інгібування вивільнення гістаміну, фосфодіестерази, протеїнкіназ та активації транскриптази [34]. Протизапальний ефект також доведений клінічно [35]. ЕСРС також виявляє імуномодулюючі ефекти. Препарат, що використовується в широкому діапазоні концентрацій (0,006–0,15 %), впливав на активацію Т-лімфоцитів [36].
В’яжуча дія
Таніни, що містяться в такій рослинній сировині, як кора дуба, листя шавлії, кореневища лепехи, в основному відповідають за в’яжучу дію ЕСРС. Вони викликають коагуляцію білків, що призводить до утворення захисного бар’єру на поверхні слизової оболонки. Цей бар’єр захищає від впливу шкідливих і подразнюючих факторів, полегшуючи регенерацію тканин. Крім того, дубильні речовини мають протизапальну й анестезуючу дію [23, 24, 37].

Застосування ЕСРС і ЕСРСБ у пародонтології: результати клінічних досліджень

Лікування гінгівіту і пародонтиту
Основною причиною запалення ясен і пародонта є зубний наліт, бактеріальна біоплівка, яка при нерегулярному й неправильному видаленні створює резервуар для бактерій [38]. Недостатня гігієна порожнини рота, системні захворювання, травми й неправильне харчування сприяють розвитку інфекції. Невилікуваний гінгівіт призводить до захворювання пародонта, яке часто переходить у хронічну форму і призводить до руйнування кістки альвеолярного відростка та подальшої втрати зубів. У той час як гінгівіт є оборотним станом, пародонтит призводить до необоротних змін. Проте відповідна терапія може ефективно пригнічувати розвиток запального процесу [39]. Професійне чищення зубів — базова лікувально-профілактична процедура, що застосовується в пацієнтів із захворюванням пародонта. Проте в багатьох клінічних випадках її недостатньо, і вона має супроводжуватись фармакотерапією.
Можуть використовуватись синтетичні або рослинні лікарські засоби. У табл. 2 подано резюме з презентацією результатів клінічних досліджень, проведених для активних компонентів ЕСРС і ЕСРСБ. Проведені дослідження підтверджують ефективність тестованого екстракту при підтримці механотерапії та в рамках комплексного лікування.
Було доведено, що лікарські засоби, які містять ЕСРС і ЕСРСБ, зменшують маркери зубного нальоту і кровотечу з ясенних кишень у поєднанні з попередньою гігієнізацією під час 14-денної оцінки ефективності. Зменшується набряк ясен і зникає біль. Порушення смаку і зміна кольору зубів не спостерігалися. Обидва препарати були позитивно оцінені як лікарями, так і пацієнтами. Встановлено, що препарати можна застосовувати понад 2 тижні (проте максимальна тривалість застосування не вказана) [35].
Аналогічно в іншому дослідженні за період 14-денного застосування ЕСРС значно поліпшився стан пацієнтів з діагностованими запальними захворюваннями пародонта (такими як гінгівіт і хронічний пародонтит). Зменшилися запальні показники, і зменшилася кровоточивість ясен. Також зникли візуальні ознаки запалення в ділянці вільного ясенного краю, тобто ясна були блідо-рожевого кольору і щільно прилягали до шийки зуба [36].
Досліджувані препарати, що містять ЕСРС і ЕСРСБ, також показали антибактеріальну й протизапальну дію при комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта і повністю відновили гігієнічні умови порожнини рота, зменшили кровотечу. Обидва препарати зменшували біль. Однак ЕСРСБ, що містить бензокаїн, який має анестезуючі властивості, виявився більш ефективним для зменшення болю. Ефективність обох препаратів була подібною щодо поліпшення динаміки основних клінічних симптомів запального стану пародонта. Отже, можна зробити висновок, що обидва ЕСРС-вмісні препарати демонструють явний терапевтичний ефект при застосуванні в комплексному лікуванні та профілактиці запальних захворювань пародонта і добре переносяться пацієнтами (про побічні ефекти інформації не надходило) [40].
Також вивчався вплив застосування ЕСРС-вмісту препарату на клінічний статус пародонта й активність екзоглікозидаз (N-ацетил-Р-гексозамінідази — НЕХ і Р-глюкуронідази — PG) у рідині із зубоясенної кишені в пацієнтів із хронічним пародонтитом після процедури професійного чищення зубів. Досліджувана група додатково використовувала рослинний препарат після процедури механотерапії, тоді як конт-рольна група проходила тільки процедуру чищення.
Встановлено, що механотерапія позитивно впливає на стан пародонта, зниження активності HEX і PG було відзначено в обох групах, а додаткове полоскання рота в цьому випадку не поліпшило показники пародонта і не знизило ферментативну активність [41].
Автори також оцінили ефективність застосування ЕСРС при лікуванні хронічного катарального гінгівіту в підлітків (15–19 років), чия гігієна ротової порожнини була незадовільною, що вважалося основною причиною звернень до лікаря. Застосування препарату в досліджуваній групі значно зменшило гіперемію та набряк тканин ясен, зупинило кровоточивість [38].
Аналогічні результати були отримані дослідниками в процесі лікування дорослих пацієнтів з хронічним катаральним гінгівітом, що проявляється у вигляді кровоточивості ясен, що посилюється при чищенні зубів і вживанні твердої їжі. Показано, що включення ЕСРС-вмісного препарату до схеми первинного лікування генералізованого пародонтиту сприяє більш раннім і стабільним змінам тканин пародонта, що супроводжується позитивною динамікою періодонтальних показників. Крім того, пацієнтам подобався смак препарату, вони добре переносили його і не відчували дискомфорту при його застосуванні [42].
Також була вивчена ефективність застосування препарату у вигляді полоскання при лікуванні запалення ясен у дітей з розумовою відсталістю віком 7–16 років. Пацієнти з обмеженими можливостями набагато частіше схильні до ризику захворювань порожнини рота, включно з карієсом зубів і захворюваннями пародонта, через труднощі у виконанні основних процедур підтримки гігієни порожнини рота. Застосування препарату в даній групі пацієнтів зі стабільними гігієнічними навичками сприяло значному зниженню середнього значення гінгівального індексу протягом 10-денного спостереження [43].
Не лише лікарі, але й пацієнти стверджували, що продукти, які містять ЕСРС, є ефективними. Пацієнти відзначили високу ефективність цих препаратів щодо поліпшення стану порожнини рота при запальних захворюваннях пародонта і слизової оболонки порожнини рота. 56 % пацієнтів оцінили ефект лікування препаратом як «дуже добрий». Жоден пацієнт не зазначив, що ефективність незадовільна [44].
Порівняльні дослідження із синтетичними речовинами
Дослідження також порівнювали ефективність обох форм ЕСРС і ЕСРСБ із синтетичними лікарськими засобами, наприклад такими, що містили хлоргексидин і фурацилін як активні речовини. Метою цього дослідження була оцінка ефективності комплексного лікування симптоматичного гінгівіту при генералізованому пародонтиті середнього ступеня тяжкості. Застосування ЕСРС-вмісних препаратів для лікування симптоматичного гінгівіту у хворих на генералізований пародонтит виявилося майже вдвічі більш ефективним, ніж лікування стандартними терапевтичними дезінфікуючими засобами, такими як хлоргексидин або фурацилін [45].
Терапевтичну ефективність ЕСРС-вмісного препарату також порівнювали із синтетичними лікарськими засобами, наприклад з препаратом, що містить комбінацію метронідазолу і хлоргексидину, під час 7-денного лікування генералізованого хронічного пародонтиту. Випробувані рослинні лікарські засоби, що застосовуються при лікуванні обширного хронічного пародонтиту легкого і середнього ступеня тяжкості, чітко демонстрували протизапальну, антимікробну й антисептичну дію, а також пом’якшувальну й дезодоруючу дію. Препарат, що містить бензокаїн, також продемонстрував анестезуючу дію. Усі випробувані засоби продемонстрували значну ефективність і рекомендовані для лікування обширного хронічного пародонтиту легкого і середнього ступеня тяжкості, оскільки вони позитивно впливали на динаміку клінічних симптомів [46].
Повна дезінфекція порожнини рота
Препарат у вигляді полоскання також використовувався для полоскання зубоясенних кишень у пацієнтів із хронічним пародонтитом з метою проведення повної пероральної дезінфекції під час видалення субгінгівальних зубних відкладень. Порівняльний аналіз середніх значень клінічних показників, проведений через три місяці після завершення лікування хлоргексидином і ЕСРС-вмісним препаратом, не показав статистично значимих відмінностей. Однак біль спадав значно швидше після застосування препарату, який містить ЕСРСБ. Дослідники дійшли висновку, що застосування препарату, який містить ЕСРС, під час процедури полоскання зубоясенної кишені при видаленні субгінгівальних зубних відкладень може бути ефективною альтернативою іншим дезінфікуючим засобам, таким як хлоргексидин, що використовується для повної дезінфекції порожнини рота, особливо коли застосування продукту не викликає неприємних ефектів порівняно зі стандартними антисептиками, що використовуються з цією метою [47].
Лікування запальних процесів слизової порожнини рота
Багато захворювань слизової оболонки рота проявляються ушкодженням епітелію, що призводить до виникнення вторинної інфекції пошкодженої ділянки, запальних симптомів і болю. Рослинні препарати з антимікробними властивостями успішно застосовуються для лікування запалення слизової оболонки ротової порожнини.
Клінічні випробування із застосуванням ЕСРС і ЕСРСБ показали, що екстракти сприяють ремісії симптомів запалення слизової оболонки порожнини рота. У більшості пролікованих пацієнтів симптоми, такі як гіперемія і/або набряк і біль, минали через 714 днів після початку лікування, а клінічне поліпшення спостерігалося вже на 2-й або 3-й день [48]. Аналогічні результати було досягнуто при місцевому застосуванні ЕСРСБ при лікуванні пошкоджень слизової оболонки порожнини рота. Молодші пацієнти продемонстрували клінічне поліпшення, тобто повну регенерацію тканин, раніше (на 2-й день лікування), ніж пацієнти старшого віку (після 7 днів лікування). Хворі з хронічними запаленнями слизової оболонки порожнини рота, такі як плоский лишай або некротичний виразковий стоматит, одужали через 21 день [49].
У дослідженнях, що порівнюють ЕСРСБ з препаратом, що містить холіну саліцилат як активну речовину, оцінювали анестезуючу ефективність і функціональні властивості рослинного препарату в пацієнтів з ерозивними ураженнями й виразками слизової оболонки порожнини рота. В обох групах виразки в ротовій порожнині зменшувалися в розмірі й біль послаблювався. Крім того, не було зафіксовано статистично значущих відмінностей результатів між групами. Пацієнти оцінили обидва препарати як ефективні для лікування ерозивних уражень і виразок у ротовій порожнині. На їхню думку, вони сприяли швидшому загоєнню, зниженню болю, пов’язаного з ураженням, і не викликали побічних ефектів [50].
Крім того, ЕСРС має позитивний ефект при лікуванні уражень слизової оболонки ротової порожнини в пацієнтів зі знімними зубними протезами. Препарати, що містять ЕСРС та ЕСРСБ, сприяли загоєнню протезних виразок, полегшували біль і повністю усунули ураження слизової оболонки в період від 3 до 14 днів лікування залежно від обширності уражень [51].
Афтозний стоматит
Ефективність ЕСРСБ у лікуванні рецидивуючого афтозного стоматиту також була перевірена в іншому порівняльному дослідженні (проводилося порівняння дії ЕСРСБ і 0,05% розчину хлоргексидину). Було встановлено, що порівняно з хлоргексидином рослинний препарат одразу знімав біль і повна епітелізація відбувалася на 2 дні раніше (на 5-й день) [52].
Дослідження, що порівнює ефективність ЕСРСБ з препаратом, що містить холіну саліцилат і цеталконію хлорид як активну речовину, у пацієнтів з рецидивуючим афтозним стоматитом, виявило значне поліпшення клінічного стану ерозій, поступове зникнення еритематозних ареол і швидке загоєння уражень після застосування обох препаратів. Явних відмінностей в ефективності цих препаратів не було, але ЕСРСБ характеризувався вищим профілем безпеки [53].
Вищезгадане дослідження ефективності ЕСРСБ при лікуванні уражень слизової оболонки ротової порожнини також показало, що хронічне рецидивуюче запалення слизової оболонки порожнини рота з афтозом вимагає 7-денної терапії [49].
Такі результати, тобто зменшення болю на 2-й день лікування і повне відновлення на 5-й день, спостерігалися також у пацієнтів з афтозним стоматитом, яким призначали препарати з ЕСРС [54].
Герпетичний стоматит
Результати досліджень підтверджують дуже сприятливий вплив рослинних препаратів, що містять ЕСРС, при лікуванні герпетичного стоматиту. Дане вірусне захворювання ясен може бути викликане наявністю вірусів простого герпесу HSV1 або HSV2, які стають активними при зниженні імунітету організму і спричиняють гінгівіт або стоматит (gingivostomatitis herpetica).
Спостерігається сприятливий ефект застосування ЕСРС та ЕСРСБ при герпетичному стоматиті. Після одномісячного лікування відзначено повне відновлення й поліпшення показників стану пародонта [55].
Щодо лікування гострого герпетичного стоматиту в дітей віком 3–4 роки було виявлено, що ЕСРСБ ефективний вже після 5 днів терапії. Спостерігалося зниження еластазної активності та збільшення вмісту лізоциму в ротовій рідині, що вказує на підвищений антимікробний захист у ротовій порожнині. Крім того, підвищена уреазна активність свідчить про те, що лікування досліджуваним препаратом значно поліпшує стан гігієни ротової порожнини дітей і сприяє нормалізації мікробіоти [56].
Використання ЕСРС у хірургічній стоматології
Препарати, що містять ЕСРС або ЕСРСБ як активні речовини, є високоефективними в хірургічній стоматології після хірургічних процедур та утрудненого прорізування молярів нижньої щелепи.
Препарат для полоскання рота, що містить ЕСРС, застосовували перед екстракцією зуба для обробки в ділянці втручання. Після екстракції на післяопераційну рану наносили препарат, що містить ЕСРСБ, у вигляді пов’язки. Препарат також наносили на ясенні каптури при важкому прорізуванні зубів мудрості на нижній щелепі. У пацієнтів, які отримували препарати до і після екстракції зуба, не спостерігалося жодних післяопераційних ускладнень. У разі ускладненого прорізування зубів мудрості нижньої щелепи набряк тканин спостерігався протягом приблизно 1 або 2 днів, біль у більшості пацієнтів зменшувався вже через 2 або 3 дні лікування. Для обох практик ЕСРС- або ЕСРСБ-вмісні препарати виявились високоефективними, що проявляється у швидшому зменшенні запалення, зменшенні набряку тканин після хірургічної процедури, швидшому позбавленні больових відчуттів і відсутності алергічних реакцій [57].
Що стосується вагітних жінок, які проходили лікування з приводу важкого прорізування нижніх зубів мудрості, було показано, що препарат з ЕСРСБ, який використовується як місцевий лікарський засіб для лікування й полегшення болю і запальних симптомів, пов’язаних з важким прорізуванням нижніх зубів мудрості, є ефективним вибором, особливо в жінок, для яких антибіотики й анестетики протипоказані через ранній термін вагітності (перший триместр) та її перебіг [58].
Використання ЕСРС і ЕСРСБ у додатковому лікуванні різних патологій, спричинених одонтогенною інфекцією
Як згадувалося раніше, існує зв’язок між стоматологічними інфекціями та системними захворюваннями. Поширення запального процесу в основному залежить від наявності первинної інфекції в порожнині рота. Вона поширюється через фасції, так що бактерії проникають у кровотік і досягають різних ділянок тіла [59].
Потенційне використання в лікуванні інфекційних захворювань, викликаних Helicobacter pylori
Інфекції Helicobacter pylori зустрічаються в 40–50 % дорослого населення в розвинутих країнах і до 90 % — у країнах, що розвиваються [60, 61]. H.pylori може викликати хронічний гастрит, виразку шлунка і дванадцятипалої кишки та деякі види раку шлунка [61, 62]. Інфекція H.pylori також є фактором ризику утворення атеросклеротичних бляшок, сприяючи тим самим розвиток серцево-судинних захворювань [61–64]. Було зазначено, що ротова порожнина є своєрідним резервуаром для H.pylori і створює потенційний ризик рецидиву виразки шлунка або дванадцятипалої кишки [65].
Препарати, що містять ЕСРС і ЕСРСБ, виявилися ефективними проти штамів H.pylori, виділених із зубоясенних кишень і бляшок сонної артерії. ЕСРСБ показав вищу ефективність проти H.pylori [65].
Потенційне використання в лікуванні бактеріальних інфекцій при серцево-судинних захворюваннях
Заремба та ін. припускають наявність зв’язку між бактеріями, що викликають пародонтит, і коронарним атеросклерозом [66]. Оскільки анаеробні бактерії, бувши одним з етіологічних факторів пародонтального захворювання, можуть бути присутніми в атеросклеротичній бляшці, аналізували чутливість анаеробних бактерій, виділених з атеросклеротичних бляшок сонної артерії, до препаратів з ЕСРС.
Тестований екстракт був високоефективним проти всіх тестованих анаеробних мікроорганізмів, грамнегативних бактерій і грампозитивних бактерій, проти останніх препарат був ефективнішим. Ізоляти грамнегативних бацил видів Tannerella forystia виявилися найбільш чутливими до ЕСРС. Що стосується грампозитивних бактерій, ізоляти Micromonas micros виявляли чутливість до препарату. Варто уточнити, що концентрації препарату, які використовуються в дослідженні, були від 3 до 100 разів нижчими, ніж ті, що використовуються в повсякденній клінічній практиці [67].

Висновки

Подані результати дослідження доводять високу ефективність препаратів, що містять як активний компонент етанольний екстракт із суміші рослинної сировини: квіток ромашки аптечної (Matricaria recutita L.), кори дуба (Quercus spp.), листя шавлії лікарської (Salvia officinalis L.), трави арніки (Arnica spp.), кореневищ лепехи звичайної (Acorus calamus L.), трави м’яти перцевої (Mentha piperita L.), трави чебрецю (Thymus spp.).
Доклінічні дослідження підтвердили антибактеріальні, протигрибкові й антипротозойні властивості ЕСРС і ЕСРСБ, а також їх протизапальний, імуномодулюючий і в’яжучий ефекти. Це було підтверджено в клінічних дослідженнях, які показали, що препарати, які містять ЕСРС і ЕСРСБ, що використовуються при профілактиці та комплексному лікуванні гінгівіту й пародонтиту, а також при захворюваннях слизової оболонки порожнини рота та глотки вірусної, бактеріальної, грибкової та протозойної етіології, підвищили ефективність терапії та скоротили терміни лікування. Результати дослідження також доводять імунокорегуючий ефект ЕСРС, який сприяє його застосуванню в профілактиці та комплексній терапії гінгівіту й пародонтиту. Крім того, лікарські засоби, що містять вищезгаданий екстракт, також можуть бути успішно використані для дезінфекції ротової порожнини при різних захворюваннях зубів, слизової оболонки порожнини рота і глотки. Ці препарати можуть бути застосовані в хірургічній стоматології, оскільки вони сприяють швидкій регенерації тканин, швидше знімають біль і набряк після операції або утрудненого прорізування зубів.
Тому можна дійти висновку, що ЕСРС як у формі полоскання для порожнини рота, так і у формі з додаванням анестезину (бензокаїну), тобто ЕСРСБ, є цінними високоефективними лікарськими засобами з високим профілем безпеки. Вони виявляють комплексні антимікробні, протизапальні, в’яжучі, дезінфікуючі й анестезуючі властивості, бувши безцінною альтернативою синтетичним препаратам, що широко використовуються при лікуванні захворювань ясен і пародонта, а також при запаленнях слизової оболонки порожнини рота, включно з афтозним і герпетичним стоматитом, і в хірургічній стоматології, тому що в багатьох дослідженнях ці препарати характеризувалися високою ефективністю, порівнянною із синтетичними препаратами, і мали більш високий профіль безпеки. Отримані результати показують, що застосування ЕСРС-вмісних препаратів дозволило значно скоротити терміни лікування і поліпшити показники якості життя. Проведені дослідження також показують, що застосування вищезгаданих препаратів підвищує стійкість до вірусних інфекцій, знижує ризик бактеріальних ускладнень і накопичення патогенної мікрофлори на слизовій оболонці ротової порожнини. Ці спостереження виправдовують застосування препаратів ЕСРС як у стоматологічної практиці, так і під час лікування фарингіту та інфекцій верхніх дихальних шляхів.
Надалі може бути розглянуто застосування препаратів ЕСРС для профілактики серцево-судинних захворювань, включно з атеросклерозом, що пов’язаний з патологічною бактеріальною флорою, а також для ерадикації H.pylori. Однак ці сфери застосування потребують подальших досліджень.

Список літератури

1. Kozlowska M., Streit D., Kozlowski P., Cuch B. [Analysis of oral hygiene-related habits and behaviours]. J. Edu. Health Sport. 2015. 5(9). 95-101 (in Polish).
2. Niedzielska I., Wziątek-Kuczmik D. [The effects of dentogenic infection foci on internal organ disease — literature review]. Chir. Pol. 2007. 9(2). 92-96 (in Polish).
3. Konopka T., Mendak M. [Prevalence of Oral Mucosal Di-seases in Patients of Specialistic Clinic in Wroclaw in the Years 1992–2003]. Dent. Med. Probl. 2004. 41(4). 717-725 (in Polish).
4. Gorska R., Nowak M. [Selected issues about diagnosis and treatment of the oral mucose membrane]. Pol. Przegl. Otorynola-ryngol. 2017. 2(6). 14-22. doi: 10.5604/01.3001.0010.1026 (in Polish).
5. Kwiatkowska A., Mielczarek A., Gajewski T. [The use of essentials oils in oral hygiene products]. Nowa Stomatol. 2017. 3. 148-155 (in Polish).
6. Kozlowski Z., Konopka T. [Selected Problems from Pharmacotherapy of Oral Mucosa Diseases]. Dent. Med. Prob. 2004. 41. 119-123 (in Polish).
7. Sokovic M., Glamoclija J., Marin P.D., Brkic D., van Griensven L.J. Antibacterial effects of the essential oils of commonly consumed medical herbs using an in vitro model. Molecules. 2010. 15. 7532-7546.
8. Grys A., Kania M., Baraniak J. [Chamomile — common herb plant with multiple phytochemical properties]. Post. Fitoter. 2014. 2. 90-93 (in Polish).
9. Kędzia B. [Antimicrobial Activity of Chamomile and Its Components]. Herba Polonica. 1991. 37. 29-38 (in Polish).
10. Kędzia A. [Effect of alcoholic extract of chamomile flowers (AZULAN) on anaerobic bacteria]. Herba Polonica. 1999. 4(45). 362-367 (in Polish).
11. Koper J., Szczerba J., Pulawska M., Zajdel D. The use of medicinal plants in dental treatment. Herba Polonica. 2010. 1(56). 97-107.
12. Ghorbani A., Esmaeilizadeh M. Pharmacological properties of Salvia officinalis and its components. J. Tradit. Complement. Med. 2017. 7. 433-440.
13. Badiee P., Nasirzadeh A.R., Motaffaf M. Comparison of Salvia officinalis L. essential oil and antifungal agents against candida species. J. Pharm. Technol. Drug Res. 2012. 1. 7.
14. Tada M., Okuno K., Chiba K., Ohnishi E., Yoshii T. Antiviral diterpens from Saliva officinialis. Phytochemistry. 1994. 35. 539-541.
15. Baricevic D., Sosa S., Della-Loggia R., Tubaro A., Simonowska B., Krasna A., Zupanacic A. Topical anti-inflammatory activity of Salvia officinalis L. leaves: the relevance of ursolic acid. J. Ethnop. 2001. 75. 123-132.
16. Kriplani P., Guarve K., Baghael U.S. Arnica montana L. — a plant of healing: review. J. Pharm. Pharmacol. 2017. 69. 925-945.
17. Iauk L., Lo Bue A.M., Milazzo I., Rapisarda A., Blandino G. Antibacterial activity of medicinal plant extracts against periodontopathic bacteria. Phytother. Res. 2003. 17. 599-604.
18. Kalemba D., Kunicka A. Antibacterial and antifungal properties of essential oils. Curr. Med. Chem. 2003. 10. 813-829.
19. Imelouane B., Amhamdi H., Wathelet J.P., Wathelet M., Ankit M., Khedid K., El Bachiri A. Chemical composition and antimicrobial activity of essential activity of essential oil of Thymus vulgaris from Eastern Marocco. Int. J. Agricult. Biol. 2009. 2. 205-208.
20. Sokovic M.D., Vukojevic J., Marin P.D., Brkic D.D., Vajs V., van Griensven L.J.L.D. Chemical composition of essential oils of Thymus and Mentha species and their antifungal activities. Molecules. 2009. 14. 238-249.
21. McKay D., Blumberg J.B. A review of the bioactivtiy and potential healthy benefits of peppermint tea (Mentha piperita L.). Phytother. Res. 2006. 20. 619-633.
22. Li Y., Liu Y., Ma A., Bao Y., Wang M., Sun Z.L. In vitro antiviral, anti-inflammatory, and antioxidant activities of the ethanol extract of Mentha piperita L. Food Sci. Biotechnol. 2017. 26. 1675.
23. Phongpaichit S., Pujenjob N., Rukachaisirikul V., Ongsakul M. Antimicrobial activities of the crude methanol extract of Acorus calamus Linn. Songklanakarin J. Sci. Technol. 2005. 27(Suppl. 2). 517- 523.
24. Deryabin D.G., Tolmacheva A.A. Antibacterial and Anti-Quorum Sensing Molecular Composition Derived from Quercus cortex (Oak bark). Extract Molecules. 2015. 20. 17093-108.
25. Dentosept. Summary of Product Characteristics [https://pub.rejestrymedyczne.csioz.gov.pl/Pobieranie.ashx?type=1768. Access 05.03.2021] (in Polish).
26. Dentosept A. Summary of Product Characteristics [https://pub.rejestrymedyczne.csioz.gov.pl/ProduktSzczegoly.aspx?id=1769. Access 05.03.2021] (in Polish).
27. Kędzia A. [The effect of Dentosept on anaerobic bacteria isolated from gingival pockets]. Czas Stomatol. 2000. 53(8). 479-484 (in Polish).
28. Kędzia A. [The activity of Dentosept A against anaerobic bacteria isolated from infections of oral cavity]. Post. Fitoter. 2006. 1. 11-15 (in Polish).
29. Sender-Janeczek A., Kędzia A., Kwiatowska M., Ziętek M. Antimicrobial efficacy of Dentosept® and 0,1% chlorhexidinegluconate on anaerobic bacteria. J. Stomatol. 2013. (66). 774-786.
30. Moroz J., Kurnatowski P. The in vitro activity of selected mouthrinses on standard strains of fungi. Ann. Parasitol. 2017. 63. 331-339.
31. Radwan-Oczko M., Kędzia A., Michalak A. [The activity of Dentosept A against yeast-like fungi]. Protet. Stomatol. 2013. 63. 262-271 (in Polish).
32. Kędzia A., Kochanska B., Potjanowska M., Kędzia A.W., Wojtaszek-Slominska A., Wierzbowska M., Kwapisz E. Activity of Dentosept on yeastlike fungi responsible for infections of oral cavity. Pol. J. Envir. Stud. 2008. 17. 9-13.
33. Moroz J., Kurnatowska A.J., Kurnatowski P. The in vitro activity of selected mouthrinses on the reference strains of Trichomonas tenax and Entamoeba gingivalis. Annals of Parasitology. 2019. 65(3). 257-265. doi: 10.17420/ap6503.208.
34. Rathee P., Chaudhary H., Rathee S., Rathee D., Kumar V., Kohli K. Mechanism of action of flavonoids as anti-inflammatory agents: a review. Inflamm. Allergy Drug Targets. 2009. 8. 229-35. 
35. Wysokinska-Miszczuk J., Kusa-Podkanska M., Ziętek M. [Evaluation of the effectiveness of Dentosept preparations]. In house study report, Lublin 2008 (in Polish).
36. Zidra S.I., Chirkova T.D., Morozova L.V., Emilenko G.I., Ulyanova M.A., Gorchakova N.K. The preparation“Stomotofit (Dentosept)” and its Use for the CombinedTreatment of Parodontitis. 2002,“Krasnogorskleksredstva” Moscow State Medical Stomotological University, Moscow, Russia [http://www.dentosept.info/download/dentospet-research-Zidra2002.pdf Access 05.03.2021].
37. Szalewski L., Szalewska M., Wojcik D., Bozyk A., Berger M. [Natural herbs used in dentistry]. e-Dentico. 2015. 2(54). 102-108 (in Polish).
38. Surzhansky S.K., Trofimiec J.K., Woskriesienska O.J., Szendrik N.N., Szelakowa I.P. [The use of the herbal preparation “Stomatofit” in the treatment of chronic gingivitis]. Collection of Articles. 2011. 2. 203-207 (in Russian).
39. Ezzo P.J., Cutler C.W. Microorganisms as risk indicators for periodontal disease. Periodontol. 2000. 2003. 32. 24-35. doi: 10.1046/j.0906- 6713.2003.03203.x. PMID: 12756031.
40. Kuprin P.V. [Report from an open, comparative, randomized post- research study on the efficacy and safety of the herbal medicinal preparation “Stomatofit A” in the comprehensive treatment of periodontitis and oral mucosa in phase IV]. Mod. Dentist. 2010. 4. 45-50 (in Russian).
41. Pietruska M., Sobaniec S., Skurska A., Dolinska E., Knas M., Kurowski P., Pietruski J., Cechowska-Pasko M. [Evaluation of Dentosept® mouthrinse effect on periodontal status and on the activity of exoglycosidases in crevicular fluidinpatientswithchronic periodontitis]. Czas Stomatol. 2009. 62(4). 254-261 (in Polish).
42. Surzhansky S.K., Trofimets E.K. [Clinical efficacy of the combined drug “Stomatofit” in the comprehensive treatment of gene-ralized periodontitis]. Mod. Dentist. 2011. 1. 53-55 (in Russian).
43. Gerreth K., Borysewicz-Lewicka M. [Efficiency of Dentosept mouthrinse in the treatment of gingivitis in intellectually disabled patients]. Dental Forum. 2009. 1. 45-49 (in Polish).
44. Chirkova T.D. [Report on the fourth phase of an open post-marketing comparative randomized study of the efficacy and safety of the Stomatofit A phytochemical in the complex treatment of inflammatory diseases of the periodontium and oral mucosa]. Moscow State Medical and Dental University. Moscow, 2009 (in Russian).
45. Nemesh O.M., Shylivskyy I., Honta Z.M., Pupin T.I. [The use of the medicine Stomatofit and Stomatofit A in the treatment of the symptomatic gingivtis with generalized parodontitis in the second phase of the ponderosity]. Mod. Dentist. 2011. 3. 69-71] (in Russian).
46. Gazhva S.I., Pillipenko D.I., Shkarednaya O.V., Mienshikova U.V. [Clinical efficacy in the treatment of conservative mild and moderate chronic widespread periapical inflammation with the use of various pharmacological preparations]. Clinic Dentist. 2011. 3. 34-36 (in Russian).
47. Konopka T., Karolewska E., Rzeszut A. [Clinical evaluation of Dentosept in full mouth disinfection]. Czas Stomat. 2010. 63(1). 34-40 (in Polish).
48. Ron G.I., Chernysheva N.D. [The use of Stomatofit in the treatment of diseases of the oral mucosa]. Ural State Medical Aca-demy, Yekaterinburg, Ther. Dentist. 2010. 1. 5 (in Russian).
49. Anisimowa I.W., Nagajewa M.O. [Clinical and laboratory justification for the local application of the herbal preparations “Stomatofit” and “Stomatofit A” in the comprehensive treatment of diseases of the oral mucosa]. Today’s Dentistry. 2010. 95. 23 (in Russian).
50. Sender-Janeczek A., Kwiatkowska M. [Effectiveness of preparations Dentosept A® and Sachol® in treatment of aphthous stomatitis of the oral cavity — patient evaluation based on a questionnaire survey]. Mag. Stomatol. 2016. 6. 78-82 (in Polish).
51. Kasperski J., Trzeciak H., Jaroszuk-Rogal M., Wyszynska M. [Influence of Dentosept and Dentosept A preparations on denture sores in patients using removable full and partial dentures]. Mag. Stomatol. 2011. 6. 121- 124 (in Polish).
52. Zakirova I.D., Kiekbaeva E.R. Changes in the quality of life of patients with retaining aphthosis statomit use in the treatment of the product “Stomatofit A”. Eu. Sc. J. 2020. 1(53). 44-45 (in Russian).
53. Sender-Janeczek A., Kwiatkowska M. [Therapeutic efficacy of the Dentosept A® Phytopharm Klęka S.A.) and Sachol® (Jelfa S.A.) in patients with recurrent aphthous stomatitis]. Nowa Stomatol. 2015. 20. 105-109 (in Polish).
54. Kabirova M.F., Usmanova I.N., Khafizova A.Kh., Aznabayeva G.M. [Combination therapy with Stomatofit for young adults with recurrent aphthous stomatitis]. Health, Demography, Ecology of The Finno-Ugric Peoples. 2015. 3. 41-42 (in Russian).
55. Kusa-Podkanska M., Wysokinska-Miszczuk J. [Dentosept and Dentosept A used for the treatment of Gingivostomatitis herpe-tica — case report]. Stomatol. Wspolcz. 2010. 17. 16-19 (in Polish).
56. Shpak S.V., Kovalchuk V.V., Khodorczuk I.V. [The use of the preparation “Stomatofit A” in the complex treatment of acute herpetic stomatitis in children aged 3–4 years]. Clin. Tests. 2012. 19. 10-11 (in Russian).
57. Janas A., Grzesiak-Janas G., Olszewski D. [Results of treatment of some diseases in dental surgery with Dentosept and Dentosept A]. Porad. Stomatol. 2008. 10. 249-252 (in Polish).
58. Lewandowski B., Maresch-Lewandowska M., Joanna Wojnar J., Dymek M. [Dentosept A preparation in the local treatment of difficult eruption of lower wisdom tooth]. Mag. Stomatol. 2010. 10. 58-61 (in Polish).
59. Piekoszewska-Ziętek P., Turska-Szybka A., Olczak-Kowal-czyk D. [Odontogenic infections — review of the literature]. Nowa Stomatol. 2016. 2. 120-134. doi: 10.5604/14266911.1208252.
60. Knigge K.L. [The role of Helicobacter pylori in diseases of the digestive system]. Med. Po. Dypl. 2002. 11. 79 (in Polish).
61. Lękowska-Kochaniak A. [Mechanism of the pathogenic activity of Helicobacter pylori]. Post. Microbiol. 1994. 33. 447 (in Polish).
62. Wroblewski L.E., Peek R.M. Jr, Wilson K.T. Helicobacter pylori and Gastric Cancer: Factors That Modulate Disease Risk. Clin. Microbiol. Rev. 2010. 23. 713-739.
63. De Luis D., Lahera M., Canton R., Boixeda D., San Roman A.L., Aller R., de La Calle H. Association of Helicobacter pylori infection with cardiovascular and cerebrovascular disease in diabetes patients. 1998. 21. 1129.
64. Pienięzek P., Karczewska E., Duda A., Tracz W., Paso-wicz M., Konturek S.J. Association of Helicobacter pylori infection with coronary heart disease. J. Physiol. Pharmacol. 1999. 50. 743-751.
65. Kędzia A., Wierzbowska M., Kufel A. [The activity of Dentosept and Dentosept A against Helicobacter pylori rods]. Post. Fitoter. 2007. 1. 1-7 (in Polish).
66. Zaremba M., Gorska R., Suwalski P. [Assessment of the incidence of bacteria associated with periodontal disease in atherosclerotic coronary artery plaque]. Czas Stomatol. 2005. 58. 293-311 (in Polish).
67. Kędzia A., Wierzbowska M., Kufel A., Ciecierski M. [Activity of Dentosept, Entosept A and Salviasept against microaerophilic bacteria isolated from the carotid atherosclerotic plaque]. Post. Fitoter. 2012. 1. 11-14 (in Polish).
 
Редакційний переклад з англійської мови.
Оригінал статті надрукований у 
Wiad. Lek. 2021. 74(7). 1737-1749 
і доступний за посиланням:
https://wiadlek.pl/wp-content/uploads/archive/2021/WLek202107131.pdf

Повернутися до номеру