Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №2, 2024

Актуальність. На тлі пандемії коронавірусної хвороби, асоційованої з SARS-CoV-2, у всьому світі у дітей реєструвалась значна кількість випадків хвороби, яка за клінічною картиною нагадувала хворобу Кавасакі і, зрештою, отримала назву «мультисистемний запальний синдром у дітей (MIS-C), асоційований з SARS-CoV-2». Мета. Порівняти клінічну картину, лабораторні показники та дані інструментального дослідження дітей з кавасакіподібним фенотипом MIS-C та з MIS-C з фенотипом шоку з випадками, які відповідали критеріям Центру з контролю та профілактики захворюваності (СDC) США. Матеріали та методи. У статті наведені результати ретроспективного аналізу історій хвороби 20 дітей віком від 2,5 до 16 років з кавасакіподібним фенотипом MIS-C та з MIS-C з фенотипом шоку, що пов’язані з коронавірусною інфекцією SARS-CoV-2, які перебували на стаціонарному лікуванні в КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2» протягом 2002–2021 років. Результати. За симптомами та патологічними станами ми розділили дітей на 2 групи. До I групи ввійшли діти з клінічними ознаками, які мали схожість із синдромом Кавасакі (n = 8). Вони були класифіковані як пацієнти з кавасакіподібним фенотипом MIS-C. Лише у цій групі виникли такі ускладнення, як розширення та аневризми коронарних артерій. ІІ групу становили пацієнти, які були класифіковані як MIS-C з фенотипом шоку (n = 12). Вони мали більший відсоток ураження систем організму. У пацієнтів цієї групи частіше виникали ускладнення у вигляді шоку, плевриту та перитоніту. Крім того, у хворих з фенотипом шоку визначався вищий рівень лейкоцитів та нейтрофілів (p = 0,043; p = 0,047), а також вищий показник нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення (p = 0,05) порівняно з пацієнтами з кавасакіподібним фенотипом. Висновки. Наші результати вказують на те, що мультисистемний запальний синдром, пов’язаний з SARS-CoV-2 у дітей, характеризується широким спектром клінічних, лабораторних та інструментальних ознак. Крім того, наші результати підкреслюють, що діти з особливостями, які відповідають MIS-C з фенотипом шоку, як правило, мають тяжчий перебіг захворювання та більшу кількість ускладнень.

Background. In the context of coronavirus diseases 2019 (COVID-19) pandemic associated with severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2), a significant number of cases resembling Kawasaki disease in children have been reported worldwide and eventually termed “multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with SARS-CoV-2”. Objective: to compare the clinical presentation, laboratory fin­dings, and instrumental examination data in children with Kawasaki-like MIS-C phenotype and MIS-C with a shock phenotype with cases, which met the US Centers for Disease Control and Prevention criteria. Materials and methods. The article presents the results of a retrospective analysis of the disease histories in 20 children aged 2.5 to 16 years with a Kawasaki-like MIS-C phenotype and with MIS-C with a shock phenotype associated with SARS-CoV-2 infection who were hospitalized in the MNPE “Kyiv City Children’s Clinical Hospital 2” in 2002–2021. Results. Patients were divided into 2 groups according to symptoms and pathological conditions. Group I included children with clinical signs similar to the Kawasaki disease (n = 8). They were classified as those with Kawasaki-like MIS-C phenotype. Complications such as coronary artery dilatations and aneurysms occurred only in this group. Group II consisted of patients (n = 12) who were classified as those with MIS-C with a shock phenotype. Children in this group had a higher number of involved organ systems, were more likely to have shock, pleuritis, peritonitis, and a higher prevalence of abdominal pain. Furthermore, they exhibited elevated levels of leukocytes and neutrophils (p = 0.043; p = 0.047), along with a higher neutrophil-to-lymphocyte ratio (p = 0.05), compared to the patients with Kawasaki-like phenotype. Conclusions. Our results suggest that multisystem inflammatory syndrome associated with SARS-CoV-2 in children is characterized by a wide range of clinical, laboratory and instrumental signs. Moreover, our findings highlight that children with features that correspond to MIS-C with a shock phenotype tend to have a more severe course of the disease and a higher rate of complications.

діти; пандемія; коронавірусна хвороба; SARS-CoV-2; мультисистемний запальний синдром у дітей; фенотипи синдрому; наслідки

children; pandemic; coronavirus disease; SARS-CoV-2; multisystem inflammatory syndrome in children; syndrome phenotypes; consequences

1. Tiwari V., Daniel A.A. Multisystem Inflammatory Syndrome in Children: A Year in Review. Eur. J. Rheumatol. 2022 Jul. 9(3). 167-175. https://doi.org/10.5152/eurjrheum.2022.21114.
2. Dolhnikoff M., Ferranti J.F.,  de Almeida Monteiro R.A., Duarte-Neto A.N.,  Gomes-Gouvêa M.S., Viu Degaspare N., et al. SARS-CoV-2 in cardiac tissue of a child with COVID-19-related multisystem inflammatory syndrome. Lancet Child Adolesc Health. 2020 Oct. 4(10). 790-794. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(20)30257-1.
3. National Center for Immunization and Respiratory Diseases (NCIRD). February 8, 2021.
4. Godfred-Cato S., Abrams J.Y., Balachandran N., Jaggi P., Jones K., Rostad C.A., et al. Distinguishing Multisystem Inflammatory Syndrome in Children From COVID-19, Kawasaki Disease and Toxic Shock Syndrome. Pediatr. Infect. Dis. J. 2022 Apr 1. 41(4). 315-323. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000003449.
5. Waseem M., Shariff M.A., Tay E.T., Mortel D., Savadkar S., Lee H., et al. Multisystem Inflammatory Syndrome in Children. J. Emerg. Med. 2022 Jan. 62(1). 28-37. https://doi.org/10.1016/j.jemermed.2021.07.070.
6. Godfred-Cato S., Bryant B., Leung J., Oster M.E., Conklin L., Abrams J., et al. COVID-19-Associated Multisystem Inflammatory Syndrome in Children — United States, March-July 2020. MMWR Morb. Mortal Wkly Rep. 2020 Aug 14. 69(32). 1074-1080. https://doi.org/10.15585/mmwr.mm6932e2.
7. Silva Luz M., Lemos F.F.B., Rocha Pinheiro S.L., Marques H.S., de Oliveira Silva L.G., Calmon M.S., et al. Pediatric multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19: Insights in pathogenesis and clinical management. World J. Virol. 2023. 12(3). 193-203. PMID: 37396702. DOI: 10.5501/wjv.v12.i3.193.
8. Dufort E.M., Koumans E.H., Chow E.J., Rosenthal E.M., Muse A., Rowlands J., et al. Multisystem inflammatory syndrome in children in New York state. N. Engl. J. Med. 2020. 383. 347-58. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2021756.
9. COVID-19: Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) clinical features, evaluation, and diagnosis. Available at: Centers for Disease Control and Prevention Health Alert Network (HAN) Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with coronavirus disease 2019 (COVID-19). Available at: https://emergency.cdc.gov/han/2020/han00432.asp.
10. Belay E.D., Abrams J., Oster M.E., et al. Trends in Geographic and Temporal Distribution of US Children With Multisystem Inflammatory Syndrome During the COVID-19 Pandemic. JAMA Pediatr. 2021. 175(8). 837-845. PubMed.
11. Multisystem inflammatory syndrome in children and adolescents with COVID-19. Scientific Brief. WHO 15.5.2020 1.