Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал "Здоров`я дитини" Том 19, №2, 2024

Повернутися до номеру

Дослідження рівня розвитку діалогічного мовлення учнів з інтелектуальними порушеннями як показника їхнього психічного здоров’я

Автори: O. Haiash (1), S. Mykhalska (2), S. Myronova (2), O. Bielova (2)
(1) - State Higher Educational Institution “Uzhhorod National University”, Uzhhorod, Ukraine
(2) - Kamianets-Podіlskyi Ivan Ohiienko National University, Kamianets-Podіlskyi, Ukraine

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Клінічні дослідження

Версія для друку


Резюме

Актуальність. Метою експериментального дослідження є вивчення рівнів розвитку діалогічного мовлення в дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями. Відповідно до мети наукової роботи вирішувалися наступні завдання: здійснити теоретичний аналіз проблеми вивчення; розробити критерії та показники рівнів розвитку діалогічного мовлення молодших школярів з інтелектуальними порушеннями; дослідити рівні розвитку діалогічного мовлення молодших школярів з інтелектуальними порушеннями в сучасних умовах навчання. Матеріали та методи. Застосовано теоретичний метод вивчення — аналіз наукових джерел для вирішення проблемного питання, а також емпіричний, що включав діагностичні (бесіда, спостереження, аналіз завдань, порівняння) та варіативно-статистичні (кількісний та якісний) підходи. Для визначення стану діалогічного мовлення розроблено діагностичну програму, критерії та показники розвитку діалогічного мовлення учнів з інтелектуальними порушеннями. Результати. За результатами дослідження, високого рівня розвитку діалогічного мовлення в молодших школярів з інтелектуальними порушеннями виявлено не було, достатній рівень зафіксовано в 15,4 % учнів, середній — у 39,1 %, майже половина респондентів (45,5 %) мала низький рівень. Висновки. Діти з інтелектуальними порушеннями мають значні труднощі під час самостійного формулювання запитань, відмічено слабку актуалізацію потрібних слів для надання відповідей. Під час діалогічного мовлення молодші школярі з інтелектуальними порушеннями здебільшого використовують короткі, одноманітні репліки. Їх відповіді свідчать про збіднений словниковий запас, неточне вживання слів, морфологічний та синтаксичний аграматизм. Визначений стан діалогічних навичок зумовлений недорозвиненням зв’язного мовлення, уповільненням мисленнєвих операцій, а саме: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, порівняння, систематизації; невмінням переносити набутий мовленнєвий досвід в ситуацію розмови; звуженістю вербальних контактів; пасивністю та незацікавленістю в пізнавальній діяльності; неемоційністю в процесі спілкування через несформованість вмінь використовувати на практиці інтонаційні засоби мовлення.

Background. The research was aimed at studying the levels of development of dialogical speech in primary schoolchildren with intellectual disabilities (ID). In accordance with the purpose of the research, the following tasks were implemented: to carry out a theoretical analysis of the research problem; to develop criteria and indicators of the levels of dialogical speech development in younger schoolchildren with intellectual disabilities; to investigate the state and levels of development of dialogical speech in younger schoolchildren with intellectual disabilities in modern educational conditions. Materials and methods. To determine the levels of dialogical speech development, we have created a diagnostic program, criteria, and indicators for the development of dialogical speech in students with ID. Results. According to the results of the study, the high level of development of dialogical speech among primary schoolchildren with ID was not detected, 15.4 % of students showed sufficient level, 39.1 % — average level, 45.5 % had low level. Conclusion. Children with intellectual disabilities experience difficulties in independently formulating questions, choosing the necessary words in answers. In dialogue, younger schoolchildren with IP mostly use short, monotonous lines. Their answers are characterized by poor vocabulary, inaccurate use of words, morphological and syntactic agrammatism. This state of dialogical skills is due to the underdevelopment of coherent speech and basic mental operations such as analysis, synthesis, abstraction, generalization, comparison, systematization; inability to transfer acquired skills to a conversation situation, narrowing of verbal contacts, cognitive passivity. Their speech lacks emotion due to the inability of children with IP to use intonation.


Ключові слова

діалог; рівні розвитку діалогічного мовлення; молодші школярі з інтелектуальними порушеннями; комунікативна компетентність

dialogue; levels of development of dialogical speech; primary schoolchildren with intellectual disabilities; communicative competence


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. State standard of primary general education for children with special educational needs. Resolution of August 21, 2013 No. 607. Kyiv (in Ukrainian). Available from: https://zakon.rada.gov.ua.
  2. Chebotaryova O.V. A typical educational program. Mykola Yarmachenko Institute of Special Pedagogy and Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2021 (in Ukrainian). Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0121729-21#Text.
  3. Van der Wilt F., Bouwer R., Van der Veen C. Dialogic classroom talk in early childhood education: The effect on language skills and social competence. Learning and Instruction. 2022. 77. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0959475221000815.
  4. Ganych D., Oliynyk I. Dictionary of linguistic terms. Kyiv: Higher School; 1985 (in Ukrainian).
  5. Vashulenko M. Ukrainian language and speech in primary school: methodical manual. Kyiv: Education; 2006 (in Ukrainian).
  6. Linell P. Dialogue, dialogicality and interactivity. A conceptually bewildering field? Language and Dialogue. 2017. 7(3). 301-336. doi: 10.1075/ld.7.3.01lin.
  7. Bielova О. The state of development of components of speech rea–diness of older preschool children with speech disorders. Special Education. 2021. 1(42). 137-189. Available from: https://www.journals.vu.lt/special-education/article/view/25427.
  8. Bielova О. Speech of Six-year-old Children with Logopathology: Features and State of Development. Psycholinguistics. 2023. 34(1). 50-84. Available from: https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/1329.
  9. Bielova O., Konopliasta S. Functionality of oral and articulatory praxis in older preschool children with logopathology. Child’s Health. 2023.18(6). 410-416. doi: 10.22141/2224-0551.18.6.2023.1627.
  10. Chobanian A., Boriak O., Kolyshkina A., Chebotariova O., Bodarieva M. Preschoolers with Intellectual Disabilities: Research in Communicative Competence. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. 13(4). 347-361. doi: 10.18662/brain/13.4/392.
  11. Tyshchenko V. The intellectual component in the structure of language learning activities in children with normal and impaired mental development. Theory and practice of modern speech therapy: a collection of scientific works. Kyiv: Actual education; 2004. 230-238 (in Ukrainian).
  12. Brodin J. Intervention of communication in children with intellectual disabilities. 2009. Available from: http://su.diva-portal.org/smash/record.jsf?pid=diva2:227737.doc.
  13. Elijošienė I. Vaikai, turintys intelekto sutrikimų. Specialiojo ugdymo pagrindai. Šiauliai: Šiaulių universitetas; 2003. 260-273.
  14. Vavina L. Development of coherent speech of students of grades 5–9 of the auxiliary school: science and method: manual. Kyiv: Vizavi; 2001 (in Ukrainian).
  15. Arkhipova S., Grishina O., Minaeva N. The formation of the coherent speech of junior schoolchildren with intellectual disabilities by means of animation-based therapy. Revista Inclusiones. 2019. 6. 47-62.
  16. Polišenská K., Kapalková S., Novotková M. Receptive language skills in Slovak-speaking children with intellectual disability: Understan–ding words, sentences, and stories. Journal of Speech, Language, and Hearing Research. 2018. 61(7). 1731-1742.
  17. Gligorović M., Buha N., Dobrota-Davidović N. Receptive speech in children from six to nine years of age. Specijalna Edukacija i Rehabilitacija. 2019. 17(1). 9-31.
  18. Weigand E. Dialogue: The complex whole. Language and Dialogue. 2021. 11 (3). 457-486. doi: 10.1075/ld.00106.wei.
  19. Xu Y., Aubele J., Vigil V., Bustamante A.S., Kim Y.-S., Warschauer M. Dialogue with a conversational agent promotes children’s story comprehension via enhancing engagement. Child Development. 2022. 93. e149-e167. doi: 10.1111/cdev.13708.
  20. Belyaeva O. Development of dialogical speech of elementary school students: educational and methodological guide. Mykolaiv: –OIPPO; 2009 (in Ukrainian).
  21. Vaskivska H., Palamar S., Poriadchenko L. Psycholinguistic Aspects of Formation of Culture of Dialogical Communication. Psycholinguistics. 2019. 26(2). 11-26. doi: 10.31470/2309-1797-2019-26-2-11-26.
  22. Van der Wilt F., de Moor M., van der Veen C. The direction of the relation between oral communicative competence and social preference in early childhood classrooms, and the role of dialogic classroom talk. Learning and Instruction. 2023. 86. 101783. doi: 10.1016/j.learninstruc.2023.101783.
  23. Dubovyk S. Development of students’ dialogic speech in Ukrainian language lessons. Elementary School. 2002. 7. 14-22 (in Ukrainian).
  24. Peters M.A., Besley T. Models of dialogue. Educational Philosophy and Theory. 2019. doi: 10.1080/00131857.2019.1684801.
  25. Kalmykova L., Kharchenko N., Kyuchukov H., Mysan I. The Influence of Speech and Language Competency of Preschoolers on the Success of Further L1 Acquisition and Speech Development at School: Results of a Comparative Psycholinguistic Analysis. Preschool Education: Global Trends. 2022. 2. 7-37. doi: 10.31470/2786-703X-2022-2-7-37.
  26. Ponomaryova K.I. Formation of speech competence of younger schoolchildren in Ukrainian language lessons. Primary Education. 2009. 40. 3-5 (in Ukrainian).
  27. Hostyn I., Daelman M., Janssen M.J., Maes B. Describing dialogue between persons with profound intellectual and multiple disabilities and direct support staff using the scale for dialogical meaning making. Journal of Intellectual Disability Research. 2010. 54(8). 679-690. doi: 10.1111/j.1365-2788.2010.01292.x.
  28. Flink A.R., Thunberg G., Nyman A., Broberg M., Johnels J.Å. Augmentative and alternative communication with children with severe/profound intellectual and multiple disabilities: speech language pathologists’ clinical practices and reasoning. Disability and Rehabilitation: Assistive Technology. 2022. doi: 10.1080/17483107.2022.2137252.
  29. Purba N., Handini M., Yetti E. Development of Media Vocabulary Cards to Improve the Speech Competence of Children with Intellectual Disabilities. International Journal of Multidisciplinary and Current Research. 2018. 6. doi: 10.14741/ijmcr/v.6.4.6.
  30. Han M., Song M., Kim S.J. Acoustic Voice Analysis in Children with Speech Sound Disorder and Intellectual Disability. Annals of Child Neurology. 2023. 32. doi: 10.26815/acn.2023.00318.

Повернутися до номеру