Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №1, 2024

Вернуться к номеру

Випадок поєднаної інфекції педикульозу та вітряної віспи в дитини: питання раціонального менеджменту

Авторы: O.V. Shvaratska, V.V. Mavrutenkov, T.V. Svyatenko, O.M. Yakunina
Dnipro State Medical University, Dnipro, Ukraine

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати


Резюме

Педикульоз та вітряна віспа, поширені в дітей, зазвичай не становлять значних проблем для діагностики та лікування. Однак повномасштабна війна, що триває в Україні, призвела до серйозних гуманітарних наслідків, включно з масовою міграцією та пошкодженням інфраструктури системи охорони здоров’я. За таких умов стандартні методи лікування, зокрема ізоляція та гігієнічні заходи, можуть бути нездійсненими. Ці виклики підкреслюють необхідність адаптації стратегій ведення пацієнтів до кризових умов. Наведено випадок поєднаної інфекції головного педикульозу та вітряної віспи, ускладненої фолікулітом, у раніше здорової дитини 10 років. Педикульоз виявлено батьками за тиждень до захворювання на вітряну віспу, вони самостійно одноразово застосували місцевий антипедикульозний засіб на основі клеаролу і диметикону. На 12-й день захворювання на вітряну віспу ми помітили гнійні елементи висипу на волосистій частині голови, сильний свербіж, наявність яєць вошей та гнид. З огляду на фолікуліт, що ускладнював застосування топічних педикуліцидів та гігієнічних процедур, випадок потребував індивідуального підходу до терапії. Останній включав цефуроксим перорально для лікування бактеріальної суперінфекції та дві дози івермектину перорально для лікування педикульозу — по 200 мкг/кг з інтервалом у тиждень, а також хлоропіраміну гідрохлорид для зменшення свербежу. Стратегія привела до ліквідації педикульозу без розвитку побічних ефектів. Цей випадок ілюструє гостру потребу в оновленні клінічних протоколів та навчанні медичних працівників оптимальним методам лікування, особливо в кризових умовах. Поєднання вітряної віспи та педикульозу призвело до розвитку бактеріальної суперінфекції, що потребувала системної антибіотикотерапії. Клінічні дослідження підтверджують ефективність перорального івермектину для лікування педикульозу у випадках, коли місцеві педикуліциди не можуть бути використані. Для запобігання ускладненням вітряної віспи та контролю епідемічних процесів рекомендується інтегрувати вакцинацію проти вітряної віспи до національного календаря щеплень. Крім того, у випадках поєднання вітряної віспи та ектопаразитарних інфекцій слід розглянути можливість системного лікування противірусними та протипаразитарними препаратами, такими як ацикловір та івермектин, для мінімізації ризику суперінфекції. Ми вважаємо доцільною державну реєстрацію перорального івермектину для лікування педикульозу, щоб формалізувати його використання в клінічній практиці.

Pediculosis and varicella, common in children, typically pose no significant diagnostic or treatment challenges. However, the ongoing full-scale war in Ukraine has led to severe humanitarian consequences, including mass migration and health care infrastructure damage. Under such conditions, standard treatment modalities, including isolation and hygiene measures, may be impracticable. These challenges underscore the need for adapting patient management strategies to crisis conditions. We report a case of a previously well 10-year-old female, presenting with pediculosis capitis and varicella co-infection, complicated by folliculitis. Pediculosis had been detected by the parents one week before the onset of varicella, and they self-administered a topical anti-pediculosis agent based on clearol and dimethicone once. On the 12th day of varicella infection, we found purulent rash elements on the scalp, severe pruritus, and presence of lice eggs and nits. Considering the evidence of folliculitis on the scalp, which complicated the use of external pediculicides and hygienic procedures, the case necessitated a tailored treatment approach. This included oral cefuroxime for bacterial superinfection, and two doses of oral ivermectin for pediculosis 200 mcg/kg one week apart, along with chloropyramine hydrochloride for pruritus management. The strategy resulted in elimination of head lice infestation with no adverse events. This case illustrates the critical need for updated clinical protocols and health care provider education on optimal treatment practices, especially in crisis contexts. The coexistence of varicella with a pediculosis infection precipitated a secondary bacterial infection requiring systemic antibacterial treatment. Clinical research provides evidence of oral ivermectin effectiveness in pediculosis treatment when topical pediculicides cannot be utilized. To mitigate varicella complications and control epidemic processes, integrating varicella vaccination into the national immunization schedule is recommended. Moreover, for cases with varicella and ectoparasitic infections, systemic treatment with antiviral and antiparasitic agents like acyclovir and ivermectin should be considered to minimize the risk of superinfection. The registration of oral ivermectin for pediculosis treatment by state health authorities is advocated to formalize its use in clinical practice.


Ключевые слова

вітряна віспа; педикульоз; лікування; ацикловір; івермектин; діти

varicella; pediculosis, treatment; acyclovir; ivermectin; children


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Chaban O.S., Khaustova O.O. Medical and psychological consequences of war distress in Ukraine: what do we expect and what should be taken into account when providing medical aid? Ukrainian Medical Journal. 2022. 4(150). 1-11 ( in Ukrainian). doi: 10.32471/umj.1680-3051.150.232297.
2. Mironyuk І.S., Slabkiy G.О., Shcherbinska О.S., Bilak-Lukianchuk V.J. Consequences of the war with the russian federation for the public health of Ukraine. Reproductive Health of Woman. 2022. 8(63). 26-31 (in Ukrainian). doi: 10.30841/2708-8731.8.2022.273291.
3. Ryoo S., Hong S.J., Chang T.H., Shin H., Park J.Y. et al. Prevalence of head louse infestation among primary schoolchildren in the Republic of Korea: nationwide observation of trends in 2011–2019. Parasites, Hosts and Diseases. 2023. 61(1). 53-59. doi: 10.3347/PHD.22134.
4. Padzik M., Oledzka G., Gromala-Milaniuk A., Kopec E., Hendiger E.B. The Impact of the COVID-19 Pandemic on the Prevalence of Head Lice Infestation among Children Attending Schools and Kindergartens in Poland. Journal of Clinical Medicine. 2023. 12(14). 4819. doi: 10.3390/jcm12144819.
5. Nasirian H., Ahmadi S.A.Y. Pediculus capitis (Anoplura: Pedicullidae) infestation in preschool and primary school students and the community: a global-scale evidence review. Int. J. Trop. Insect. Sci. 2024. doi: 10.1007/s42690-023-01129-w.
6. Diniz L.M.O., Maia M.M.M., Oliveira Y.V., Mourão M.S.F., Couto A.V. et al. Study of Complications of Varicella-Zoster Virus Infection in Hospitalized Children at a Reference Hospital for Infectious Di–sease Treatment. Hospital Pediatrics. 2018. 8(7). 419-425. doi: 10.1542/hpeds.2017-0086.
7. Göksügür S.B., Bekdaş M., Işık C., Saraç E.G., Demircioğlu F. A Case Report of Septic Arthritis Following Varicella. Journal of Pediatric Infection. 2015. 9. 34-7. doi: 10.5152/ced.2013.1512.
8. Lee K.G., Cheng M.O. Varicella-zoster infection with secondary bacteremia and extensive facial abscesses. Med. J. Malaysia. 2012 Oct. 67(5). 529.
9. Walsh T.R., Gales A.C., Laxminarayan R., Dodd P.C. Antimicrobial Resistance: Addressing a Global Threat to Humanity. PLoS Med. 2023. 20(7). e1004264. doi: 10.1371/journal.pmed.1004264.
10. Murray C.J.L., Ikuta K.S., Sharara F., Swetschinski L., Aguilar G.R. et al. Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. The Lancet. 2022. 399(10325). 629-655. doi: 10.1016/S0140-6736(21)02724-0.
11. Durand L., Sachs P., Lemaitre C., Lorrot M., Bassehila J. et al. NSAIDs in paediatrics: caution with varicella! Int. J. Clin. Pharm. 2015 Dec. 37(6). 975-977. doi: 10.1007/s11096-015-0184-2.
12. Quaglietta L., Martinelli M., Staiano A. Serious infectious events and ibuprofen administration in pediatrics: a narrative review in the era of COVID-19 pandemic. Ital. J. Pediatr. 2021 Jan 29. 47(1). 20. doi: 10.1186/s13052-021-00974-0.
13. Antunes J.J., Dias S.S., Monteiro R.M.P.C., Martins A.M. Cutaneous varicella zoster virus infection: an association with ibuprofen? Einstein (Sao Paulo). 2019 Oct 10. 17(4). eAI4809. doi: 10.31744/einstein_journal/2019AI4809.
14. Kuo N., Su N., Hou S., Kang Y. Effects of acetaminophen and ibuprofen monotherapy in febrile children: a meta-analysis of randomized controlled trials. Archives of Medical Science. 2022. 18(4). 965-981. doi: 10.5114/aoms/140875.
15. Varicella. Clinical guidelines, evidence based. State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine [Internet]. Kyiv; 2016. 38 р. (in Ukrainian). Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_vv.pdf.
16. Guideline 00606. Chickenpox. Guidelines based on evidence-based medicine. Created by DUODECIM Medical Publications, Ltd. [Internet]. 17 p. (in Ukrainian). Available from: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3422.
17. Sammons H.M., Choonara I. Learning Lessons from Adverse Drug Reactions in Children. Children. 2016. 3(1). 1. doi: 10.3390/children3010001.
18. Aniline in finger paints: health impairments for children shouldn’t be expected according to current understanding: BfR Opinion No 034/2023 of 24 July 2023 [Internet]. BfR-Stellungnahmen. 2023. 34. 27. doi: 10.17590/20230829-153821-0.
19. DeMarini D.M., Carreón-Valencia T., Gwinn W.M. et al. Carcinogenicity of some aromatic amines and related compounds. The Lancet Oncology. 2020. 21(8). 1017-1018. doi: 10.1016/S1470-2045(20)30375-2.
20. González F., Rojas P. Is acyclovir effective for the treatment of varicella in children and adolescents? Medwave. 2018. 18(6). e7268. doi: 10.5867/medwave.2018.06.7268.
21. Adesoye A., Nwachukwu L., Adigun M., Oladele A. Varicella-Zoster Virus Infection in Children and Adolescents. U.S. Pharmacist. 2014. 39(5). 39-43.
22. Blair R.J. Varicella Zoster Virus. Pediatr. Rev. 2019. 40(7). 375-377. doi: 10.1542/pir.2017-0242.
23. Chickenpox (Varicella). For Healthcare Professionals [Internet]. Сenters for Disease Control and Prevention. 2022. Available from: https://www.cdc.gov/chickenpox/hcp/index.html.
24. Chosidow O., Giraudeau B., Cottrell J., Izri A., Hofmann R. et al. Oral ivermectin versus malathion lotion for difficult-to-treat head lice. N. Engl. J. Med. 2010. 362(10). 896-905. doi: 10.1056/NEJMoa0905471.
25. Ameen M., Arenas R., Villanueva-Reyes J., Ruiz-Esmenjaud J., Millar D., Domínguez-Dueñas F. et al. Oral ivermectin for treatment of pediculosis capitis. Pediatr. Infect. Dis. J. 2010 Nov. 29(11). 991-993.
26. Tebruegge M., Pantazidou A., Curtis N. Oral ivermectin for the treatment of pediculosis capitis. Pediatr. Infect. Dis. J. 2011 Apr. 30(4). 362-363. doi: 10.1097/INF.0b013e31820ea00c.
27. Ahmad H.M., Abdel-Azim E.S., Abdel-Aziz R.T. Assessment of topical versus oral ivermectin as a treatment for head lice. Dermatol. Ther. 2014 Sep-Oct. 27(5). 307-310. doi: 10.1111/dth.12144.
28. Sanchezruiz W.L., Nuzum D.S., Kouzi S.A. Oral ivermectin for the treatment of head lice infestation. Am. J. Health Syst. Pharm. 2018 Jul. 75(13). 937-943. doi: 10.2146/ajhp170464.
29. Gunning K., Kiraly B., Pippitt K. Lice and Scabies: Treatment Update. Am. Fam. Physician. 2019. 99(10). 635-642.

Вернуться к номеру