Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №1, 2024

Актуальність дослідження обумовлена тим, що у весняно-осінній період нерідко зустрічається хвороба Лайма (нейробореліоз). Офіційна реєстрація хвороби Лайма в Україні ведеться з 2000 року, хоча перші випадки були виявлені в ­1990-х. У 2001–2023 рр. рівень захворюваності на Лайм-бореліоз в Україні зріс майже в 35 разів. Матеріали та методи. Автори провели ретроспективний аналіз статистичних даних щодо захворюваності на Лайм-бореліоз у 2000–2023 рр. та найбільш частих випадків інфекційної патології в дітей за цей період. Як дитячі інфекціоністи, автори наводять клінічний випадок, який нещодавно спостерігали в педіатричному інфекційному відділенні в Полтавi. ­Результати та обговорення. Діагноз Лайм-бореліозу встановлюється на основі характерної клінічної картини та серологічного підтвердження. Cерологічна верифікація має вирішальне значення в діагностиці Лайм-бореліозу та включає 2 етапи. На першому визначають титри імуноглобулінів класу M та G методом імунофлуоресцентного аналізу (ІФА). Якщо результат негативний, дослідження проводиться протягом перших 30 днів від початку симптомів, ІФА треба повторити через 4–6 тижнів після першого тесту. Якщо дослідження виконане через ≥ 30 днів з моменту появи симптомів, подальші обстеження не проводяться, необхідно розглянути альтернативний діагноз. У випадку, коли результат ІФА сумнівний або позитивний, діагноз підтверджують методом вестерн-блотинга (другий етап). Наведено клінічний випадок у дівчинки М., 6 років, яка перебувала на стаціонарному лікуванні в дитячому інфекційному відділенні КП «Перша міська клінічна лікарня» (Полтава) у березні 2023 р. з діагнозом: хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз), рання дисемінована стадія, міалгія, атралгія, підгострий перебіг, середньої тяжкості. Ацетонемічний синдром. Дефіцитна анемія 1-го ступеня. Метаболічна кардіоміопатія. Затримка мовленнєвого розвитку. Висновки. Отже, дуже важливо розпізнати прогресуючу чи ремітуючу дисеміновану форму хвороби Лайма, оскільки існують певні терапевтичні підходи, які ефективні при цьому інвалідизуючому стані.

Background. The relevance of the study is due to the frequent occurrence of Lyme disease (neuroborreliosis) in the spring-autumn period. Official record of Lyme disease in Ukraine has been conducted since 2000, although the first cases were identified in the 1990s. From 2001 to 2023, the incidence of Lyme borreliosis in Ukraine increased almost by 35 times. Materials and methods. The authors conducted a retrospective analysis of statistical data on Lyme borreliosis morbidity from 2000 to 2023 and the most common cases of infectious pathology in children during this period. As pediatric infectious disease specialists, the authors present a clinical case recently observed in the pediatric infectious unit in Poltava. Results. The diagnosis of Lyme borreliosis is made based on a characteristic clinical picture and a serological confirmation. The latter is crucial in the diagnosis of Lyme borreliosis and includes 2 stages. The first stage is the assessment of immunoglobulin M and G titers by the immunofluorescence assay (IFA). If the result is negative, further investigation is conducted within the first 30 days of symptoms onset by repeated IFA 4–6 weeks after the initial test. If the analysis is conducted ≥ 30 days after the onset of symptoms, further examinations are not carried out, and an alternative diagnosis should be suspected. In case of a doubtful or positive IFA result, the diagnosis is further confirmed by the Western blotting (the second stage). The authors present a case report of a 6-year-old girl M., hospitalized in the pediatric infectious unit of the CE “Municipal Clinical Hospital 1” (Poltava) in March 2023 with a diagnosis of Lyme disease (systemic tick-borne borreliosis), early disseminated stage, myalgia, arthralgia, subacute course, moderate severity. Acetonemic syndrome. Stage 1 deficiency anemia. Metabolic cardiomyopathy. Speech development delay. Conclusions. Therefore, it is crucial to recognize Lyme disease with a progressing or remitting disseminated form, as specific therapeutic approaches exist that are effective for this disabling condition.

діти; хвороба Лайма; профілактика; лікування

children; Lyme disease; prophylaxis; treatment

1. Крамарьов С.О., Гречуха Є.О. Актуальні питання хвороби Лайма. Огляд сучасних міжнародних рекомендацій. Актуальна інфектологія. 2019. 5. 284-289.
2. Нікітюк С.О., Климнюк С.І. Лайм-бореліоз у дітей. Здобутки клінічної і експерементальної медицини. 2020. 1. 14-25.
3. Пікуль К.В. Інфекційні енцефаліти у дітей. Світ медицини та біології. 2016. 4(58). 52-59.
4. Сміян С.І., Шкільна М.І., Регалюк В.В. та ін. Сучасні аспекти етіології, патогегезу, клінічного перебігу та лікування Лайм-артриту (огляд літератури та власні спостереження). Український ревматологічний журнал. 2018. 2. 40-45.
5. Tarianyk K.A., Lytvynenko N.V., Shkodina A.D., Kaidashev I.P. The role of circadian regulation of ghrelin levels in Parkinson’s disease (li–terature review). Wiadomosci Lekarskie. 2021. 74(7). 1750-1753. Avai–lable from: http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/20506.