Журнал «Здоровье ребенка» Том 19, №1, 2024

Актуальність. Метою дослідження стало визначення ультраструктури клітин м’язової оболонки стінки жовч­ного міхура мишей при використанні урсодезоксихолевої кислоти. Матеріали та методи. Методом простої рандомізації тварини були розподілені на 2 групи: експериментальну (n = 17) — миші, які отримували урсодезоксихолеву кислоту в дозі 100,0 мг/кг, та контрольну (n = 13) — інтактні тварини (дистильована вода). Проведено гістологічний та ультраструктурний аналіз зразків стінки жовчного міхура мишей. ­Результати. Мітотичні фігури міоцитів стінки дна (1,794 ± 0,103 %) та тіла (1,607 ± 0,095 %) жовчного міхура в експериментальній групі виявлялися вірогідно частіше порівняно з контрольною групою мишей (0,946 ± 0,058 % та 0,873 ± 0,061 %) (р < 0,01). Кількість мітохондріальних крист (5,32 ± 0,39 мкм/мкм2) після введення урсодезоксихолевої кислоти вірогідно перевищувала таку в контрольній групі (2,04 ± 0,15 мкм/мкм2) (р < 0,01). Зростання ядерної активності фібробластів за рахунок деконденсації хроматину та збільшення частки ядерних пор спостерігалося під впливом урсодезоксихолевої кислоти (0,106 ± 0,007 проти 0,253 ± 0,018; р < 0,01). Суттєве збільшення кількості інтерстиціальних клітин Кахаля в м’язовій оболонці дна та тіла жовчного міхура зареєстровано після використання урсодезоксихолевої кислоти (4,61 ± 0,37 мм–2 проти 2,77 ± 0,23 мм–2) (р < 0,01). Висновки. Запропонована нами гіпотеза підтверджена наявністю гістологічних ознак гіперплазії лейоміоцитів та зростанням ядерної активності фібробластів у м’язовій оболонці стінки жовчного міхура мишей після дії урсодезоксихолевої кислоти. Надлишкова активація гіпер­пластичних процесів у лейоміоцитах має неврегульований характер при введенні урсодезоксихолевої кислоти. Підсилення апоптозу гладких міоцитів спостерігається після застосування урсодезоксихолевої кислоти. Стимуляція моторики жовчного міхура за допомогою урсодезоксихолевої кислоти може бути пов’язана зі збільшенням кількості інтерстиціальних клітин Кахаля у м’язовій оболонці дна та тіла жовчного міхура.

Background. The aim of the research was to determine the ultrastructure of the cells of the muscle wall of the mice gallbladder under the influence of ursodeoxycholic acid. Materials and methods. The animals were divided into 2 groups: experimental (n = 17) — mice which received ursodeoxycholic acid at a dose of 100.0 mg/kg and control (n = 13) — intact ones (distilled water). Histological and ultrastructural analyses of gallbladder wall samples of mice were performed. Results. Mitotic figures of myocytes in the wall of the gallbladder bottom (1.794 ± 0.103 %) and body (1.607 ± 0.095 %) in the experimental group of mice were significantly more frequent compared to the controls (0.946 ± 0.058 % and 0.873 ± 0.061 %) (p < 0.01). Enhancing nuclear activity of fibroblasts due to chromatin decondensation and an increase in the number of nuclear pores were observed after the action of ursodeoxycholic acid (0.106 ± 0.007 vs. 0.253 ± 0.018) (p < 0.01). A considerable increase in the number of interstitial cells of Cajal in the muscular membrane of the bottom and body of the gallbladder was noted after the injection of ursodeoxycholic acid (4.61 ± 0.37 mm–2 vs. 2.77 ± 0.23 mm–2) (p < 0.01). Conclusions. Our hypothesis was confirmed by the presence of histological signs of leiomyocyte hyperplasia and an increase in the nuclear activity of fibroblasts in the muscle wall of the mice gallbladder as a result of ursodeoxycholic acid use. Excessive activation of hyperplastic processes of leiomyocytes has an unsettled nature after the injection of ursodeoxycholic acid. An increase in apoptosis of smooth myocytes is observed under the influence of ursodeoxycholic acid. Stimulation of gallbladder wall motility with ursodeoxycholic acid might be associated with an increase in the number of interstitial cells of Cajal in the muscular membrane of the bottom and body of the gallbladder.

ультраструктура; жовчний міхур; миші; ­лейоміоцити; фібробласти; клітини Кахаля; урсодезоксихолева кислота

ultrastructure; gallbladder; mice; leiomyocytes; fibroblasts; interstitial cells of Cajal; ursodeoxycholic acid

1. Cheng K., Ashby D., Smyth R.L. Ursodeoxycholic acid for cystic fibrosis-related liver disease. Cochrane Database Syst. Rev. 2017. 9. СD000222. doi: 10.1002/14651858.CD000222.pub4.
2. Efe C., Taşçilar K., Henriksson I. et al. Validation of Risk Scoring Systems in Ursodeoxycholic Acid-Treated Patients with Primary Biliary Cholangitis. American Journal of Gastroenterology. 2019. 114(7). 1101-1108. doi: 10.14309/ajg.0000000000000290.
3. Harms M.H., van Buuren H.R., Corpechot Ch. et al. Ursodeoxycholic acid therapy and liver transplant-free survival in patients with primary biliary cholangitis. Journal of Hepatology. 2019. 71(2). 357-365. doi: 10.1016/j.jhep.2019.04.001.
4. Bodeа N., Grebeb A., Kerksiekc А. et al. Ursodeoxycholic acid impairs atherogenesis and promotes plaque regression by cholesterol crystal dissolution in mice. Biochemical and Biophysical Research Communications. 2016. 478(1). 356-62. doi: 10.1016/j.bbrc.2016.07.047.
5. Tabibian J.H., Lindor K.D. Ursodeoxycholic Acid Treatment in Primary Sclerosing Cholangitis. Primary Sclerosing Cholangitis. 2017. doi: 10.1007/978-3-319-40908-5_11.
6. Abaturov О.E., Babych V.L. The efficacy of the use of ursodeoxycholic acid in functional disorders of the gall bladder and sphincter of Oddi in children. World of Medicine and Biology. 2019. 67 (1). 7-11. doi: 10.26724/2079-8334-2019-1-67-7 (in Ukrainian).
7. Abaturov О.E., Babych V.L. Drug modulation of activity of microRNA generation in functional disorders of the gallbladder and Oddi’s sphincter in children. Child’s Health. 2019. 2(14). 53-59. doi: 10.22141/2224-0551.14.2.2019.165544 (in Ukrainian).
8. Abaturov A.E., Babych V.L. Influence of choleretic therapy on the microRNA-4714-3p expression level in children with functional disorders of the gallbladder and Оddi’s sphincter. Medicni Perspektivi. 2019. 24(4). 43-50. doi: 10.26641/2307-0404.2019.4.189196.
9. Abaturov A.E., Babych V.L. Drug regulation of microRNA. Child’s Health. 2023. 8(18). 40-51. doi: 10.22141/2224-0551.18.8.2023.1657 (in Ukrainian).
10. Sakamoto T., Morishita A., Nomura T. et al. Identification of –microRNA profiles associated with refractory primary biliary cirrhosis. Mol. Med. Rep. 2016 Oct. 14(4). 3350-6. doi: 10.3892/mmr.2016.5606.
11. Kim D.J., Chung H., Ji S.C. et al. Ursodeoxycholic acid exerts hepatoprotective effects by regulating amino acid, flavonoid, and fatty acid metabolic pathways. Metabolomics. 2019. 15. 30. doi: 10.1007/s11306-019-1494-5.
12. Abaturov A.E., Babych V.L. The world of microRNAs of the hepatobiliary system. Child’s Health. 2021. 1(16). 122-131. doi: 10.22141/2224-0551.16.1.2021.226462 (in Ukrainian).
13. Hayes C.N., Chayama K. MicroRNAs as Biomarkers for Liver Disease and Hepatocellular Carcinoma. Int. J. Mol. Sci. 2016 Feb 24. 17(3). 280. doi: 10.3390/ijms17030280.
14. Letelier P., Riquelme I., Hernández A.H. et al. Circulating –MicroRNAs as Biomarkers in Biliary Tract Cancers. Int. J. Mol. Sci. 2016 May. 17(5). 791. doi: 10.3390/ijms17050791.
15. López-Riera M., Conde I., Castell J.V., Jover R. A Novel –MicroRNA Signature for Cholestatic Drugs in Human Hepatocytes and Its Translation into Novel Circulating Biomarkers for Drug-Induced Liver Injury Patients. Toxicological Sciences. 2020. 2(173). 229-43. doi: 10.1093/toxsci/kfz138.
16. Wasik U., Kempinska-Podhorodecka A., Bogdanos D.P. et al. Enhanced expression of miR-21 and miR-150 is a feature of anti-mitochondrial antibody-negative primary biliary cholangitis. Mol. Med. 2020. 26(8). doi: 10.1186/s10020-019-0130-1.
17. Abaturov A.E., Vysochyna I.L., Babych V.L., Dosenko V.E. Re–gulation of microRNA expression level by choleretic therapy in functional disorders of the gallbladder and Оddi’s sphincter in children. Wiadomości Lekarskie. 2020. 73(1). 41-45. doi: 10.36740/WLek202001107.
18. Krist B., Florczyk U., Pietraszek-Gremplewicz K., Józkowicz A., Dulak J. The Role of miR-378a in Metabolism, Angiogenesis, and Muscle Biology. International Journal of Endocrinology. 2015. Article ID 281756. 13 p. doi: 10.1155/2015/281756.
19. Sarkisov D.S., Perova Y.L. Microscopic technique. Moscow: Medicine; 1996. 542 p. (in Russian).
20. Kuo J. Electron microscopy: methods and protocols. Totowa, New Jersey: Humana Press Inc; 2007. 608 p.
21. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals Used for Experimental and Other Scientific Purposes. 1986. European Treaty Series 123. Strasbourg, France: Council of Europe.
22. Law of Ukraine. On the protection of animals from cruelty [Electronic resource]. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine (VVR). 2006. Available from: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 (in Ukrainian).