Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?

Журнал «» Том 16, №1-2, 2023

Вернуться к номеру

Порушення мікробіоти кишечника у хворих на первинну артеріальну гіпертензію: можливе значення в патогенезі захворювання

Порушення мікробіоти кишечника у хворих на первинну артеріальну гіпертензію: можливе значення в патогенезі захворювання

Авторы: Коваль С.М. (1), Мисниченко О.В. (1), Пенькова М.Ю. (1), Старченко Т.Г. (1), Рєзнік Л.А. (1), Литвинов В.С. (2), Литвинова О.М. (3)
(1) — ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна
(3) — Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Рубрики: Кардиология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Мета дослідження — вивчити кількісні характеристики мікробіоти кишечника у хворих на первинну артеріальну гіпертензію (АГ) порівняно з практично здоровими особами. Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих на первинну АГ ІІ стадії, 2–3-го ступеня з нормальною масою тіла. Контрольна група складалася із 20 практично здорових осіб. Обстеження включало стандартні клінічні, лабораторні та інструментальні методи. Для визначення кількісного складу кишкової мікробіоти використовувалися: метод полімеразної ланцюгової реакції з гібридизаційно-флуоресцентною детекцією результатів у режимі реального часу та тест-система «КОЛОНО­ФЛОР-16 (біоценоз)» («Альфалаб»). Статистичний аналіз результатів проводили стандартними методами за допомогою Microsoft Excel 17.0. Результати. Встановлено суттєві порушення кількісних характеристик кишкової мікробіоти у хворих на первинну артеріальну гіпертензію порівняно з практично здоровими особами: достовірне зниження кількості Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. та Faecalibacterium prausnitzii. Висновок. Виявлений у хворих на первинну артеріальну гіпертензію дефіцит Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. та Faecalibacterium prausnitzii може свідчити про те, що порушення мікробіоти кишечника, безумовно, залучені в патогенез даного захворювання.

Background. The aim of the work is to study the quantitative characteristics of gut microbiota in patients with primary arterial hypertension compared to the practically healthy individuals. Materials and methods. Forty patients with primary arterial hypertension stage II degree 2–3 and normal body weight were examined. The control group consisted of 20 practically healthy individuals. The examination included the use of standard clinical, laboratory and instrumental methods. To determine the quantitative composition of gut miсrobiota, we used the method of real-time polymerase chain reaction with hybridization-fluorescence detection of results and the test system COLONOFLOR-16 (biocenosis) (AlfaLab). Statistical analysis of the results was carried out by standard methods using Microsoft Excel 17.0. Results. The significant changes in the quantitative characteristics of gut miсrobiota were found in patients with primary arterial hypertension compared to the healthy individuals: a significant decrease in the number of Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. and Faecalibacterium prausnitzii. Conclusions. The deficiency of Lactobacillus spp., Bifidobacterium spp. and Faecalibacterium prausnitzii detected in patients with primary arterial hypertension may indicate that disorders of the gut miсrobiota are certainly involved in the pathogenesis of this disease.


Ключевые слова

первинна артеріальна гіпертензія, мікробіота кишечника

primary arterial hypertension; gut microbiota

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.16.1-2.2023.349

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Williams B., Mancia G., Spiering W., et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension: The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Society of Hypertension (ESH). European Heart Journal. 2018. 39 (Iss. 33). 3021-3104. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339.
2. Unger T., Borghi C., Charchar F., et al. 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension. 2020. 75. 1334-1357. DOI: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15026.
3. Сиренко Ю.Н. Гипертоническая болезнь и артериальные гипертензии. Киев, 2011. 352 с.
4. Hall M.E., Hall J.E. Pathogenesis of hypertension. Hypertension: A Companion to Braunwald’s Heart Disease. Еd. G.L. Bakris, M.J. Sorrentino. 3rd ed. Fhiladelphia: Elsevier, 2018. P. 33-52. 
5. Коваль С.М., Резнiк Л.А., Старченко Т.Г., Пенькова М.Ю., Мисниченко О.В. Гендернi вiдмiнностi характеру харчування хворих працездатного вiку з ожирiнням та артерiальною гiпертензiєю. Проблеми ендокринної патологiї. 2021. № 3. С. 47-51. 
6. Коваль С.М., Рєзнік Л.А., Милославський Д.К., Старченко Т.Г., Пенькова М.Ю. Особливості харчування чоловіків з абдомінальним ожирінням та артеріальною гіпертензією. Проблеми ендокринної патології. 2020. № 4. С. 66-70.
7. Фадєєнко Г.Д., Ісаєва Г.С., Рєзнік Л.А. Роль харчових волокон у профілактиці серцево-судинних захворювань. Серце та судини. 2016. № 4. С. 104-109.
8. Коваль С.М., Снiгурська I.O. Роль кишкової мiкробiоти в патогенезi цукрового дiабету 2 типу: огляд лiтератури. Медичнi перспективи. 2021. № 4. С. 22-30. 
9. Stange E.F. Gut microbiome, metabolic syndrome, and atherosclerosis. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. Third edition. Edited by: A. John Camm, Thomas F. Luscher, Gerald Mauer, Patrick W.Serruys. Oxford University press, 2019. Р. 1082-1085. 
10. Rosano G. The gut and cardiovascular diseases. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. Third edition. Edited by: A. John Camm, Thomas F. Luscher, Gerald Mauer, Patrick W. Serruys. Oxford University press, 2019. Р. 1090-1093. 
11. Obeid S., Melroy Miranda M., Luscher T.F. Gut microbiota and coronary artery disease. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. Third edition. Edited by: A. John Camm, Thomas F. Luscher, Gerald Mauer, Patrick W. Serruys. Oxford University press, 2019. Р. 1085-1090. 
12. Коваль С.М., Юшко К.О., Снігурська І.О. Кишкова мікробіота та артеріальна гіпертензія (огляд літератури). Запорожский медицинский журнал. 2020. № 22 (4). С. 561-567. DOI: 10.14739/2310-1210.2020.4.208409.
13. Коваль С.М., Снігурська І.О., Юшко К.О. Філотипи мікробіоти кишечника у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням. Патологія. 2020. Т. 17. № 3(50). С. 313-318. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1237.2020.3.221771.
14. Verhaar B.J.H., Prodan A., Nieuwdorp M., Muller M. Gut Microbiota in Hypertension and Atherosclerosis: A Review Nutrients. 2020. 12. 2982. doi:10.3390/nu12102982.
15. Dan X., Mushi Z., Baili W., Han Lin, Enqi Wu. Diffe-rential Analysis of Hypertension-Associated Intestinal Microbiota. Int. J. Med. Sci. 2019. 16(6). 872-881. doi: 10.7150/ijms.29322.
16. Qi D., Nie X.-L., Zhang J.-J. The effect of probiotics supplementation on blood pressure: a systemic review and meta-analysis. Lipids in Health and Disease. 2020. 19. 79. https://doi.org/10.1186/s12944-020-01259-x.
17. Yang T., Magee K.L., Colon-Perez L.M. Impaired butyrate absorption in the proximal colon, low serum butyrate and diminished central effects of butyrate on blood pressure in spontaneously hypertensive rats. Acta Physiol. (Oxf.). 2019. 226 (2). e13256. doi: 10.1111/apha.13256.
18. Toral M., Romero M., Rodriguez-Nogales A., Jimenez R., Robles-Vera I., Algieri F., Duarte J. Lactobacillus fermentum improves tacrolimus-induced hypertension by restoring vascular redox state and improving eNOS coupling. Molecular Nutrition & Food Research. 2018. 62. e1800033. https://doi.org/10.1002/mnfr.201800033.
19. Kang Y., Cai Y. Gut microbiota and hypertension: From pathogenesis to new therapeutic strategies. Clin. Res. Hepatol. Gastroenterol. 2018. 42(2). 110-117. doi: http://doi.org/10.1016/j.clinre.2017.09.006.
20. Santisteban M.M., Qi Y., Zubcevic J., Кim S., Yang T. et al. Hypertension-Linked Pathophysiological Alterations in the Gut. Circ. Res. 2017 January 20. 120(2). 312-323. doi: 10.1161/CIRCRESAHA.116.309006.
21. Cook K.L., Chappell M.C. Gut dysbiosis and hypertension: is it cause or effect? Journal of Hypertension. 2021. 39. 1768-1770.
22. Toral M., Robles-Vera I., De la Visitación N., Romero M., Yang T., Sánchez M., Duarte J. Critical role of the interaction gut microbiota — sympathetic nervous system in the regulation of blood pressure. Frontiers in Physiology. 2019. 10. 231. https://doi.org/10.3389/ fphys.2019.00231.
23. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування. За ред. В.М. Коваленка, М.І. Лутая, Ю.М. Сіренка, О.С. Сичова. 5-те вид., переробл. і доповн. К.: Моріон, 2021. 320 с.
24. Dustin D. Heeney, Mélanie G. Gareau, Maria L. Marco. Intestinal Lactobacillus in health and disease, a driver or just along for the ride? Curr. Opin. Biotechnol. 2018. 49. 140-147. doi: 10.1016/j.copbio.2017.08.004.
25. Kim S., Goel R., Kumar A., Qi Y., Lobaton G., Hosaka K., et al. Imbalance of gut microbiome and intestinal epithelial barrier dysfunction in patients with high blood pressure. Clinical Science (London, England). 2018. 132(6). 701-718. https://doi.org/10.1042/CS20180087.
26. Raveschot C., Cudennec B., Coutte F., Flahaut C., Fremont M., Drider D., Dhulster P. Production of Bioactive Peptides by Lactobacillus Species: From Gene to Application. Front. Microbiol. 2018. 9. 2354. doi: 10.3389/fmicb.2018.02354.
27. Liu H., Wang J., He T., Becker S., Zhang G., Li D., Ma X. Butyrate. A Double-Edged Sword for Health? Adv. Nutr. 2018. 9 (1). 21-29. doi: 10.1093/advances/nmx009.
28. Gomez-Arango L.F., Barrett H.L., McIntyre H.D., Callaway L.K., Morrison M., Dekker Nitert M. Increased systolic and diastolic blood pressure is associated with altered gut microbiota composition and butyrate production in early pregnancy. Hypertension. 2016. 68(4). 974-981. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.07910.

Вернуться к номеру