Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International neurological journal Том 18, №6, 2022

Back to issue

Regarding the importance of hyperhomocysteinemia in the development of cerebrovascular and cardiovascular pathology

Authors: Зозуля І.С. (1), Волосовець А.О. (1), Безсмертна Г.В. (2)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — НДІ реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького НМУ ім. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

У роботі подані результати вивчення частоти гіпергомоцистеїнемії в здорових людей і хворих з ішемічним інсультом і транзиторними ішемічними атаками, висвітлено взаємодію гіпергомоцистеїнемії з іншими факторами ризику. Визначено їх роль у прогресуванні цереброваскулярних захворювань і вплив на їх тяжкість. З’ясовано вплив вікових і статевих чинників на поширеність метаболічних факторів, зокрема гіпергомоцистеїнемії.

Thіs article presents the results of studying the frequency of hyperhomocysteinemia in healthy people and patients with ischemic stroke and transient ischemic attacks. Also, the interaction of hyperhomocysteinemia with other risk factors is clarified. Their role in the progression of cerebrovascular disease and its severity is considered. The influence of age and sex factors on the prevalence of metabolic factors, in particular hyperhomocysteinemia, was determined.


Keywords

гіпергомоцистеїнемія; цереброваскулярні захворювання; кардіоваскулярна патологія

hyperhomocysteinemia; cerebrovascular diseases; cardiovascular pathology


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Андрушко І.І. Рівень гомоцистеїну та статус вітамінів (В12,В6,В2) у практично здорових підлітків та з циркуляторною дистонією, зв’язок з ліпідними факторами ризику та станом серцево-судинної системи. Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. Т. 1/1. № 7. С. 55-59.
2. Андрушко І.І., Сєркова В.Е., Пентюк О.О. Гіпергомоцистеїнемія у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та її зв’язок з важкістю перебігу. Укр. каріол. журнал. 2003. № 2. С. 52-56. 
3. Зозуля І.С., Шевчук В.І., Безсмертна Г.В. Гіпергомоцистеїнемія та інші метаболічні предиктори розвитку і перебігу ішемічного інсульту. Київ, 2011. 165 с.
4. Зозуля І.С., Волосовець А.О. Сучасні фактори ризику гострого ішемічного інсульту: методичні рекомендації. 2019.
5. Калашникова А.А., Добрынина Л.А., Устюжанина М.К. Гипергомоцистеинемия и поражение головного мезга. Неврологический журнал. 2004. Т. 9. № 3. С. 48-54.
6. Карнацький В.М., Ревенко І.Я. Медико-соціальні проблеми цереброваскулярних хвороб в Україні. Український кардіологічний журнал. 2011. № 1. С. 85-91.
7. Махро А.В., Булыгина Е.Р., Болдырев А.А. Нейрохимия. 2007. № 1. С. 127-132.
8. Міщенко Т.С., Міщенко В.Н. Современная диагностика и лечение неврологических заболеваний. Київ: Здоров’я України, 2014. С. 645. 
9. Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Андрушко І.І., Постовітенко К.П. Метаболізм гомоцистеїну та його роль в патології. Укр. біохім. журнал. 2003. Т. 75. № 1. С. 5-17.
10. Федин А.И., Ефимов В.С., Кашежева А.З., Кромл М.А. Гипергомоцистеинемия как фактор риска инсульта. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. Приложение «Инсульт». 2002. Т. 102. № 6. С. 26-28.
11. Тунева Е.О., Бычкова О.Н., Болдырев А.А. Бюлл. эксп. биологии и мед. 2003. Т. 136. № 8. С. 184.
12. Welch G., Loscalzo J. New Еngl. J. Med. Genet. 1998. 34. 427.
13. Wald D.S., Law M., Morris J.K. Homocysteine and cardiovascular disease: evidence on causality from a meta-analysis. BMJ. 2002. Vol. 23. № 325(7374). Р. 1202.
14. Stampfer M.J., Malmow V.R., Willecit W.E. et al. J. Am. Med. Assoc. 1992. 268. Р. 877.
15. Stein J., McBride P. Arch. Intern. Med. 1998. 158. 1301.
16. Stranss J.J., Dowey L., Ward M., Pentieva K., McHulty H. B-vitamins, homocysteine metabolism and CVD. Proc. Nurz. Soc. 2004. № 63(4). Р. 597-603.
17. Genser D. Cardiovasc. Rev. Rep. 2004. 24(5). 235.
18. Graham M. J. Am. Med. Assoc. 1997. 277(22). Р. 1775.
19. Hirsch S., de la Maja P., Mendoza L., Petermann M. et al. Endotelial function in nealthy younger and older hyperhomocystei-nemic subjects. Am. Geriatr. Soс. 2002. № 50(6). Р. 1019-1023.
20. Kim W.K., Pal. Neurosci Lett. 1996. 2016–2017.
21. Lypez-Tarres N., Barja. Rev. Geriatr. Gerontol. 2008. 43. 252.
22. Bordirev A.A., Johnson Р. J. Alzheimers Dis. 2007. 11. 1.
23. Molloy A.M. Fatale and homocysteine interrelationships including genetics of the relevant enzymes. Curr. Opin. Lipidol. 2004. № 5(1). Р. 49-57.
24. MсCully K. Atherogenesis. An. Clin. Lab. Sci. 1993. 23. 477.

Back to issue