Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ
день перший
день другий

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ
день перший
день другий

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International neurological journal Том 18, №6, 2022

Back to issue

Effect of pharmacological cardioversion (amiodarone) on the neurological symptoms and cognitive functions of patients with paroxysmal atrial fibrillation

Authors: S.M. Stadnik
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine

Categories: Neurology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою нашої роботи було оцінити вплив успішної фармакологічної кардіоверсії аміодароном на неврологічну симптоматику та когнітивні функції в пацієнтів із пароксизмом фібриляції передсердь. Матеріали та методи. Сто шістнадцять хворих із когнітивними розладами на фоні пароксизму фібриляції передсердь були розподілені на 2 групи залежно від призначеної терапії: група 1 (контроль ритму) — 87 осіб, яким для відновлення синусового ритму проводили фармакологічну кардіоверсію аміодароном; група 2 (контроль частоти серцевих скорочень) — 29 пацієнтів, яким відновлення синусового ритму не виконували через наявність протипоказань. Результати. У хворих із відновленим синусовим ритмом спостерігалося більш виражене регресування неврологічної симптоматики порівняно з групою контролю ритму. На фоні відновлення синусового ритму відзначено значне покращення всіх когнітивних функцій: пам’яті, уваги, швидкості мовлення, зорово-просторового та симультаного гнозису, мовленнєвої активності, а також емоційного статусу. Поліпшення показників центральної та церебральної гемодинаміки визначалося насамперед за відновленням ритму та зниженням частоти серцевих скорочень. Позитивна клінічна динаміка в процесі відновлення синусового ритму поєднувалася зі статистично достовірним зниженням умісту прозапальних цитокінів, що свідчило про зменшення активності імунного запалення. Висновки. Відновлення синусового ритму покращує неврологічну симптоматику, сприяє зниженню вираженості когнітивних та афективних розладів у хворих із пароксизмом фібриляції передсердь за рахунок зменшення гіперсимпатикотонії, покращення систоло-діастолічних характеристик лівого шлуночка, скоротливої функції міокарда лівого шлуночка, центральної гемодинаміки, функціонального стану мозкового кровотоку, зниження активності імунного запалення.

Background. The purpose of our work was to evaluate the effect of successful pharmacological cardioversion (amiodarone) on the neurological symptoms and cognitive functions in patients with paroxysmal atrial fibrillation. Materials and methods. One hundred and sixteen patients with cognitive disorders on the background of paroxysmal atrial fibrillation were divided into 2 groups depending on the prescribed therapy: group 1 (rhythm control) — 87 people who underwent pharmacological cardioversion with amiodarone to restore sinus rhythm; group 2 (heart rate control) — 29 patients who did not restore sinus rhythm due to contraindications. Results. In patients who achieved restoration of sinus rhythm, a more pronounced regression of neurological symptoms was observed compared to those in the rhythm control group. Against the background of restored sinus rhythm, a significant improvement in all cognitive functions was noted: memory, attention, speaking rate, visual spatial and simultaneous gnosis, speech activity, as well as emotional status. An improvement in the parameters of central and cerebral hemodynamics was determined primarily by the actual restoration of rhythm and a decrease in heart rate. Positive clinical dynamics in the process of restoration of sinus rhythm was combined with a statistically significant decrease in proinflammatory cytokines, which indicated a decrease in the activity of immune inflammation. Conclusions. Restoration of sinus rhythm improves neurological symptoms, helps reduce the severity of cognitive and affective disorders in patients with paroxysmal atrial fibrillation by reducing hypersympathicotonia, improving systolic and diastolic characteristics of the left ventricle, left ventricular contractility, central hemodynamics, functional state of cerebral blood flow, reducing the activity of immune inflammation.


Keywords

когнітивні розлади; фібриляція передсердь; фармакологічна кардіоверсія; аміодарон

cognitive disorders; atrial fibrillation; pharmacological cardioversion; amiodarone


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. 2011 ACCF/AHA/HRS Focused Update on the Management of Patients with Atrial Fibrillation (Updating the 2006 Guideline). A Report of the American College of Cardiology Foundation. American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 2011. 123. 104-123. doi: 10.1161/CIR.0b013e3181fa3cf4.
2. Sabatini T., Frisoni G.B., Barbisoni P. et al. Atrial fibrillation and cognitive disorders in older people. J. Am. Geriatr. Soc. 2000. 48(4). 387-390. doi: 10.1111/j.1532-5415.2000.tb04695.x.
3. Деревнина Е.С., Акимова Н.С., Мартынович Т.В. Когнитивные нарушения при фибрилляции предсердий на фоне сердечно-сосудистых заболеваний. Анналы аритмологии. 2013. 10. 87-94. doi: 10.15829/1728-8800-2013-2-58-62.
4. Kilander L., Andrén B., Nyman H. et al. Atrial Fibrillation is an Independent Determinant of Low Cognitive Function: a Cross-Sectional Study in Elderly Men. Stroke. 1998. 29. 1816-1820. doi: 10.1161/01.STR.29.9.1816.
5. Kneeland P.P., Fang M. Statins and cognitive decline in older adults with normal cognition or mild cognitive impairment. Patient Preference and Adherence. 2010. 4. 51-60. doi: 10.2147/ppa.s6101.
6. Fogari R., Zoppi A. Antihypertensive drugs and fibrinolytic function. Am. J. Hypertens. 2006. 19(12). 1293-1299. doi: 10.1016/j.amjhyper.2006.04.013.
7. Белова А.Н. Шкалы, тесты и опросники в неврологии и нейрохирургии: Руководство для врачей и научных работников. Москва, 2004. 432 с.

Back to issue