Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Gastroenterology" Том 56, №3, 2022

Back to issue

Rational choice of hepatoprotectors for drug-induced liver injury

Authors: Осьодло Г.В., Бойчак М.П., Федорова О.О.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Categories: Gastroenterology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Стаття присвячена огляду даних сучасної літератури щодо застосування гепатопротекторів при медикаментозно-індукованих ураженнях печінки. Пошук літератури проведений по базах даних Scopus, Web of Science, PubMed та інших. Розглянуті фактори ризику, патогенетичні механізми пошкодження печінки, міжнародні критерії діагностики та тактики лікування медикаментозно-індукованих уражень печінки. Обґрунтовані клінічні та фармакологічні підходи до вибору гепатопротекторів при лікуванні медикаментозно-індукованих уражень печінки. Висвітлені позитивні властивості гепатопротектора адеметіоніну — холеретична, холекінетична, регенеруюча, антиоксидантна та антитоксична. Відповідно до принципів доказової медицини встановлено, що безперечною перевагою адеметіоніну в комплексному лікуванні медикаментозно-індукованих уражень печінки є його висока клінічна ефективність як засобу патогенетичного лікування холестазу, гепатоцелюлярних уражень та їх поєднань.

The article deals with a review of the current literature on the clinical use of hepatoprotectors in drug-induced liver injury. The literature was searched in Scopus, Web of Science, PubMed and other databases. Risk factors, pathogenetic mechanisms of li­ver damage, international diagnostic criteria and treatment for drug-induced liver injuries are considered. Clinical and pharmacological approaches to the choice of hepatoprotectors for the management of drug-induced liver injury are substantiated. The positive effects of ademetionine, a hepatoprotector, are highlighted — choleretic, cholekinetic, regenerating, antioxidant and antitoxic. In accordance with the principles of evidence-based medicine, it has been found that the indisputable advantage of ademetionine in the comprehensive treatment of drug-induced liver injury is its high clinical effectiveness as a mean of pathogenetic treatment of cholestasis, hepatocellular lesions and their combinations.


Keywords

медикаментозно-індуковане ураження печінки; фактори ризику; лікування; гепатопротектори; адеметіонін; аргініну глутамат, фосфатидилхолін, огляд

drug-induced liver injury; risk factors; treatment; hepatoprotectors; ademetionine; arginine glutamate; phosphatidylcholine; review


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Anstee Q.A., Day C.P. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: A review of current evidence and clinical utility. J He–patol. 2012. Vol. 57. P. 1097-1109. doi: 10.1016/j.jhep.2012.04.041.
  2. Zimmerman H.J. Drug-induced liver disease. Clin Liver Dis. 2000 Feb. Vol. 4. № 1. Р. 73-96. doi: 10.1016/s1089-3261(05) 70097-0.
  3. Martínez-Uña M. et al. S-Adenosylmethionine increases circulating very-low density lipoprotein clearance in non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2015. Vol. 62. № 3. P. 673-681. doi: 10.1016/j.jhep.2014.10.019.
  4. Журавльова Л.В., Шеховцова Ю.О. Медикаментозно-індуковані ураження печінки: тактика діагностики і лікування. Сучасна гастроентерологія. 2018. № 1(99). С. 47-52.
  5. Скрипник І.М. Медикаментозно-індуковані ураження печінки в онкології. Здоров’я України 21 сторіччя: медична газета. Тематичний номер «Онкологія, Гематологія, Хіміотерапія». 2020. № 5(66). С. 41. 
  6. Кушнір І.Е. Медикаментозне ураження печінки: епідеміологія, клінічні прояви, діагностичні критерії та принципи лікування. Здоров’я України 21 сторіччя: медична газета. 2020. № 1(55). С. 10-12.
  7. Трахтенберг І.М., Андрейчин М.А., Копча В.С. Труднощі диференційної діагностики токсичних і вірусних гепатитів. Журн. НАМН України. 2011. Т. 17. № 4. С. 368-380.
  8. Недашківський С.М. Медикаментозно зумовлені ураження печінки: принципи діагностики, патологічні зміни й підходи до лікування. Медицина невідкладніх станів. 2019. № 2(97). С. 63-70. doi: 10.22141/2224-0586.2.97.2019.161644.
  9. Castell J.V., Castell M. Allergic hepatitis induced by drugs. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2006 Aug. 6(4). 258-65. doi: 10.1097/01.all.0000235898.80052.80.
  10. Дегтярева И.И. Клиническая гастроэнтерология: рук-во для врачей. М.: МИА, 2004. 616 с. 
  11. Скрипник І.М. Медикаментозні ураження печінки: аспекти доказовості та реалії медичної практики. Здоров’я України 21 сторіччя: медична газета. 2020. № 9(478). С. 37.
  12. Лекарственные поражения печени: от патогенеза к лечению / Н.Б. Губергриц та ін. Вісник клубу панкреатологів. 2020. С. 72-80. doi: 10.33149/vkp.2020.01.10.
  13. Teschke R., Schmidt-Taenzer W., Wolff A. Spontaneous reports of assumed herbal hepatotoxicity by black cohosh: is the liver-unspecific Naranjo scale precise enough to ascertain causality? Pharmacoepidemiology and drug safety. 2011 Jun. Vol. 20. № 6. Р. 567-82. doi: 10.1002/pds.2127.
  14. Бычкова О.Ю., Савченко В.М., Томина Е.Е., Картвелишвили А.Ю. Клиническая фармакология гепатотропных препаратов. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. 2011. № 975. С. 94-99. 
  15. Fontana R.J. Pathogenesis of idiosyncratic druginduced liver injury and clinical perspective. Gastroenterology. 2014. 146(4). Р. 914-928). doi: 10.1053/j.gastro.2013.12.032.
  16. Ortega-Alonso A., Stephens C., Lucena M.I., Andrade R.J. Case Characterization, Clinical Features and Risk Factors in Drug-Induced Liver Injury. Int J Mol Sci. 2016 May 12. 17(5). 714. doi: 10.3390/ijms17050714. PMID: 27187363; PMCID: PMC4881536.
  17. Pessayre D., Freneaux E. Mechanismes des hepatitics medicamentoses. Acta gastroenterol. 1988. Vol. 51(1). Р. 65-82.
  18. Fridel H.A., Goa K.L., Benfield P. S-adenosyl-L-methionine: a review of its pharmacological properties and therapeutic potentials in liver dysfunction and affective disorders in relation to its physiological role in cell metabolism. Drugs. 1989. Vol. 38. P. 389-416. doi: 10.2165/00003495-198938030-00004.
  19. Недашківський О.А., Галушко О.А., Дзюба Д.О., Крилов С.В. Медикаментозно-зумовлені ураження печінки: проблема, що маскується під різними діагнозами. Здоров’я України 21 сторіччя. 2018, листопад — грудень.
  20. Ефективність та безпечність препарату адеметіоніну в корекції функції печінки у пацієнтів зі стеатогепатитом. Результати відкритого багатоцентрового порівняльного постмаркетингового дослідження / Г.Д. Фадєєнко та ін. Сучасна гастроентерологія. 2019. № 1(105). С. 13-20.
  21. Case definition and phenotype standardization in drug-induced liver injury / G.P. Aithal et al. Clinical pharmacology and therapeutics. 2011 Jun. Vol. 89. № 6. Р. 806-15. doi: 10.1038/clpt.2011.58.
  22. Phenotypic characterization of idiosyncratic drug-induced liver injury: the influence of age and sex / M.I. Lucena et al. Lucena M.I., Andrade R.J., Kaplowitz N. et al. Hepatology (Baltimore, Md). 2009 Jun. Vol. 49. № 6. Р. 2001-9. doi: 10.1002/hep.22895.
  23. Mitochondrial superoxide dismutase and glutathione peroxidase in idiosyncratic drug-induced liver injury / M.I. Lucena et al. Hepatology (Baltimore, Md). 2010 Jul. Vol. 52. № 1. Р. 303-12. doi: 10.1002/hep.23668.
  24. ACG Clinical Guideline: the diagnosis and management of idiosyncratic drug-induced liver injury / N.P. Chalasani et al. Am J Gastroenterol. 2014. Vol. 109(7). P. 950-966. doi: 10.1038/ajg.2014.131.
  25. Скрипник І.М., Маслова Г.С. Роль S-адеметіоніну у профілактиці хіміотерапевтично-індукованих уражень печінки у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання. Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2021. Т. 21. Вип. 4 (76). С. 63-67. DOI: 10.31718/2077-1096.21.4.63.
  26. Dissecting the molecular pathophysiology of drug-induced liver injury / Н. Ye et al. World J Gastroenterol. 2018. № 24(13). Р. 1373-1385. doi: 10.3748/wjg.v24.i13.1373.
  27. Tajiri K., Shimizu Y. Practical guidelines for diagnosis and early management of drug-induced liver injury. World J Gastroenterol. 2008. № 14(44). Р. 6774-85. doi: 10.3748/wjg.14.6774.
  28. International Journal of Research in Medical Sciences / Saigal S. et al. Int J Res Med Sci. 2019 Jun. № 7(6). Р. 2482-2493. www.msjonline.org.
  29. Leise M.D., Poterucha J.J., Talwalkar J.A. Drug-induced liver injury. Mayo Clin Proc. 2014. Vol. 89. № 1. P. 95-106. doi: 10.1016/j.mayocp.2013.09.016.
  30. Navarro V.J., Khan I., Björnsson E. Liver injury from herbal and dietary supplements. Hepatology. 2007. Vol. 65. № 1. P. 363-373. doi: 10.1002/hep.28813.
  31. Devarbhavi H. An Update on Drug-induced Liver Injury. J Clin Exp Hepatol. 2012. № 2. Р. 247-259. doi: 10.1016/j.jceh.2012.05.002.
  32. ACG Clinical Guideline: The Diagnosis and Management of Idiosyncratic Drug-Induced Liver Injury / P. Naga et al. The American Journal of gastroenterology. 2014. doi: 10.1038/ajg.2014.131.
  33. Drug-induced liver injures analisis of 461 residences submitted to the Spanish registry a 10-years period / R. Andrade et al. Gastroenterology. 2005. Vol. 129. Р. 512-521. doi: 10.1016/j.gastro.2005.05.006.
  34. Danan G. et al. RUCAM in drug and herb induced liver injury: the update. Int J Mol Sci. 2016. Vol. 17. № 1. P. 14. doi: 10.3390/ijms17010014.
  35. Stramentinoli G. Pharmacologic aspects of S-adenosylmethionine. Pharmacokinetics and pharmacodynamics. Am J Med. 1987. Vol. 83(5A). P. 35-42. doi: 10.1016/0002-9343(87)90849-7.
  36. Marino G., Limmerman H.J. Management of druge-induced liver disease. Cur Gastr Reports. 2007. Vol. 3. P. 38-48. doi: 10.1007/s11894-001-0039-y.
  37. EASL Clinical Practice Guidelines: Drug-induced liver injury. J Hepatol. 2019. Jun. № 70(6). doi: 10.1016/j.jhep.2019.02.014.
  38. Krenzelok E.P. The FDA Acetaminophen Advisory Committee Meeting — what is the future of acetaminophen in the United States: the perspective of a committee member. Clin Toxicol (Phila). 2009. № 47(8). Р. 784-9. doi: 10.1080/15563650903232345.
  39. Steroid and Ursodesoxycholic Acid Combination Therapy in Severe Drug-Induced Liver Injur / A. Wree et al. Digestion. 2011. № 84. Р. 54-59. doi: 10.1159/000322298.
  40. Скрипник І.М. Гепатопротекторні засоби в сучасній гепатології. Consilium Medicum Ukraina. 2007. № 5(1). С. 11-15.
  41. Скрипник І.М., Мельник Т.В., Потяженко М.М. Клінічна гепатологія. Полтава: Дивосвіт, 2007. 424 с. 
  42. Гепатопротекторна терапія хронічних захворювань печінки / І.І Дегтярьова, М.М. Козачок, Т.В. Куц, Г.В. Осьодло. Ліки України. 2004. С. 100-103.
  43. Осьодло Г.В., Федорова О.О. Комбінований захист печінки — основа сучасної гепатопротекції. Рациональная фармакотерапия. 2016. № 2(39). С. 45-52. 
  44. Бабак О.Я., Фролов В.М., Харченко Н.В. Глутаргин — фармакологическое действие и клиническое применение. Харьков; Луганск: Элтон, 2005. 456 с.
  45. Tisdale J.E., Milr D.A. Drug-Induced Diseases: Рrеvеntiоn, Detection, and Mаnаgеmеnt. Am. Soс. of Health-System Pharm. 2010. Р. 771-796.
  46. CSH guidelines for the diagnosis and treatment of drug-induced liver injury / Yue-cheng Yu, Yi-min Mao et al. Hepatol Int. 2017. № 11. Р. 221-241. doi: 10.1007/s12072-017-9793-2. 
  47. Губергриц Н.Б., Агапова Н.Г. Клиническая эффективность комбинации эссенциальных фосфолипидов и глутаргина при хроническом абдоминальном ишемическом синдроме. Новости медицины и фармации. 2013. № 473. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/37169.
  48. Чернова В.М. Токсические поражения печени: современные взгляды и подходы к терапии. Гострі та невідкладні стани у практиці лікаря. 2011. № 2(26). URL: https://urgent.com.ua/ru/archive/2011/2 %2826 %29/article-373/
  49. Чернова В.М., Кушнір І.Е. Патогенетичні механізми і терапевтичні аспекти внутрішньопечінкового холестазу при хронічних захворюваннях печінки. Сучасна гастроентерологія. 2013. № 6(74). С. 100-107.
  50. Beuers U., Boberg K.M., Chapman R.W. et al. EASL Clinical Practice Guidelines: management of cholestatic liver diseases. J Hepatol. 2009. № 51(2). Р. 237-267. doi: 10.1016/j.jhep.2009.04.009.
  51. Guo T., Chang L., Xiao Y., Liu Q. S-adenosyl-L-methionine for the treatment of chronic liver disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2015. Vol. 10. Published online. 2015. Mar 16. doi: 10.1371/journal.pone.0122124.
  52. Role of Ademetionine (S-Adenosylmethionine) in Cyclosporin-Induced Cholestasis / S. Neri et al. Clin Drug Invest. 2002. № 22(3). Р. 191-5.
  53. The use of SAMe in chemotherapy indised liver injury / B. Vincenzi et al. Clinical Reviews in Oncology/Hematology. 2018. № 130. Р. 70-7. doi: 10.1016/j.critrevonc.2018.06.019.
  54. Skrypnyk I., Maslova G. S-ademetionine effectively prevents drug-induced liver injury in overweight patients with acute leukemia. J Hepatology. 2018. Vol. 68. P. 587.
  55. Ткач С.М. Эпидемиология, патогенез, диагностика и лечение медикаментозно-индуцированных поражений печени. Здоров’я України. 2018. № 2. С. 31-33.
  56. S-adenosylmethionine (AdoMet) supplementation for treatment of chemotherapy induced liver injury / D. Santini et al. Anticancer Res. 2003. № 23(6D). Р. 5173-9. 
  57. Kidd P.M. Phosphatidylcholine: A Superior Protectant Against Liver Damage. Alternative Medicine Review: a Journal of Clinical Therapeutic. 1996. № 1(4). Р. 258-274.
  58. Скрипник І.М., Маслова Г.С. Роль S-адеметіоніну у профілактиці хіміотерапевтично-індукованих уражень печінки у хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання. Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2021. Т. 21. Вип. 4(76). С. 63-67. doi: 10.31718/2077-1096.21.4.63. 
  59. Reshef R., Cohen I., Shiller M. Does ursodeoxycholic acid have a place in the treatment of amiodarone-induced cholestasis? J Clin Gastroenterol. 1994. Vol. 18. № 2. P. 177-178. doi: 10.1136/pgmj.73.856.75.
  60. Mohankumar N., Ranjan P., Kumari A. Drug-induced liver injury: diagnosing (and treating) it early. J Fam Pract. 2015. Vol. 64. № 10. P. 634-644.
  61. Piotrowicz A., Polkey M., Wilkinson M. Ursodeoxycholic acid for the treatment of flucloxacillin-associated cholestasis. J Hepatol. 1995. Vol. 22. № 1. P. 119-120. doi: 10.1016/0168-8278(95) 80272-x.
  62. Beuers U. Drug Insight: mechanisms and sites of action of ursodeoxycholia acid in cholestasis. Nature Clinical Practice. Gastroenterol. Hepatol. 2006. Vol. 3. P. 318-328. doi: 10.1038/ncpgasthep0521.
  63. International note: second malignant neoplasms in children: a multicenter study of the Polish Pediatric Leukemia/Lymphoma Group / J.R. Kowalczyk et al. Med. Pediatr. Oncol. 2002. Jun. 38(6). Р. 421.
  64. Kuntz E., Kuntz H.-D. Hepatology. Principles and Practice. Heidelberg: Springer Medizin Verlag, 2006. 906 p.
  65. Nathwani R.A., Kaplowitz N. Drug hepatotoxicity. Clin Liver Dis. 2006. № 10. Р. 207-217. doi: 10.1016/j.cld.2006.05.009.
  66. Yi-Shin Huang. The Therapeutic Efficacy of Ursodeoxycholic Acid (UDCA) in Drug-Induced Liver Injury: Results of a Randomized Controlled Trial. URL: https://www. gastrojournal.org/article/S0016-5085(10)63727-4/pdf.
  67. Evaluating the effectiveness and safety of ursodeoxycholic acid in treatment of intrahepatic cholestasis of pregnancy: A meta-analysis (a prisma-compliant study) / X. Kong et al. Medicine. 2016. № 95(40). Р. 1-9. doi: 10.1097/MD.0000000000004949.
  68. Veterans Affairs Cooperative Study 391 Group. II. Veterans Affairs Cooperative Study of polyenylphosphatidylcholine in alcoholic liver disease / C.S. Lieber et al. Alcohol Clin Exp Res. 2003 Nov. Vol. 27. № 11. Р. 1765-72. doi: 10.1097/01.ALC.0000093743.03049.80.
  69. Drugs and herbs given to prevent hepatotoxicity of tuberculosis therapy: systematic review of ingredients and evaluation studies / Q. Liu et al. BMC Public Health. 2008. № 8. Р. 365. doi: 10.1186/1471-2458-8-365.
  70. Liu X., Li X. An Observation of Essentiale’s Effects on the Liver Protection during the Medical Treatment of Tuberculosis. Journal of Clinical Pulmonary Medicine. 2002. № 7(1). Р. 18-9.
  71. Liver Tox: a website on drug-induced liver injury / J.H. Hoofnagle et al. Hepatology. 2013. № 57(3). Р. 873-874. doi: 10.1002/hep.26175.

Back to issue