Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 18, №4, 2022
Вернуться к номеру
Клінічний випадок ехінококозу: особливості діагностики та лікування
Авторы: Пришляк О.Я., Процик А.Л., Кондрин О.Є., Бойчук О.П.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Ехінококоз — це паразитарне захворювання, для якого характерні тривалий малосимптомний перебіг, висока частота рецидивів, поліорганний характер ураження та тяжкі ускладнення, що в сукупності може призвести до летальних наслідків. Основним хазяїном паразита є собаки, проміжними — свійські тварини (велика рогата худоба, свині, вівці). Ріст захворюваності на ехінококоз пов’язаний з існуванням певних ендемічних регіонів. На сьогодні існує проблема ранньої діагностики, лікування і профілактики рецидивів недуги.
Мета роботи. Описати та проаналізувати випадок ехінококового ураження печінки.
Матеріали та методи. Дані клінічного спостереження, УЗД органів черевної порожнини (ОЧП), дані серологічного дослідження (імуноферментний аналіз), загальноклінічне та біохімічне дослідження крові.
Результати. Чоловік, 48 років, мешканець села в Івано-Франківській області, у 2006 році потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та отримав закриту травму живота і грудної клітки. Пацієнт був госпіталізований в хірургічне відділення центральної районної лікарні, де при оперативному втручанні виявлений розрив паренхіми печінки. З місця розриву та з черевної порожнини під час операції було вилучено декілька десятків кіст різного розміру, імовірно, паразитарного походження.
Після проведеного оперативного лікування хворого направили на консультацію до інфекціоніста. При зборі анамнезу стало відомо, що чоловік живе в сільській місцевості, працює в сільськогосподарській сфері. Упродовж декількох попередніх років влітку виїжджав у південні області України (узбережжя Азовського моря) для виконання сезонних робіт. У пацієнта був діагностований ехінококоз клінічно, підтверджений за допомогою імуноферментного дослідження, після чого упродовж 14 днів проведено протипаразитарне лікування альбендазолом. У подальшому контакт із пацієнтом був втрачений.
Через 15 років після описаного епізоду, у вересні 2021 року, цей же хворий звернувся до хірурга зі скаргами на наявність абсцесу в ділянці стегна, що був результатом застарілої травми. При об’єктивному огляді хірург звернув увагу на те, що живіт у пацієнта був візуально збільшеним в ділянці печінки. При пальпації в надчеревній ділянці виявлено великих розмірів конгломерат еластичної консистенції, що займав близько половину черевної порожнини. Для виключення септичного процесу з метастатичними абсцесами хворому було проведено загальноклінічне та біохімічне дослідження крові, УЗД ОЧП, внаслідок чого виявлено виражену еозинофілію та кісти у печінці. Після позитивного результату серологічного дослідження пацієнта направили на консультацію в Обласну клінічну інфекційну лікарню м. Івано-Франківська. За допомогою повторно виконаного УЗД ОЧП були виявлені численні багатокамерні кісти в печінці (сумарним об’ємом понад 3300 мл), у селезінці (600 мл) та перипельвікарні кісти в правій нирці. Чоловіку призначили лікування альдазолом упродовж 28 днів в амбулаторних умовах із рекомендаціями наступного звернення на консультацію в хірургічне відділення Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська. Після проведеного консервативного лікування в грудні 2021 року пацієнту було здійснено операцію з приводу видалення ехінококової кісти печінки. У післяопераційний період у чоловіка розвинулась серцева недостатність, що призвела до летального кінця.
Висновок. Ехінококоз залишається актуальною проблемою сьогодення. Даний клінічний випадок демонструє важливість ранньої діагностики захворювання для запобігання маніфестації процесу, що на пізніх стадіях може мати тяжкі ускладнення та призвести до летальних наслідків.