Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

Archive Of Ukrainian Ophthalmology Том 10, №2, 2022

Back to issue

Lotep is a combination of the new glucocorticoid loteprednol etabonate 0.5% and tobramycin 0.3% for the treatment of inflammatory diseases of the anterior segment of the eye

Authors: Тетяна Чистик

Categories: Ophthalmology

Sections: Specialist manual

print version


Summary

Лотеп — це комбінація глюкокортикоїду 0,5% лотепреднолу етабонату й аміноглікозиду 0,3% тобраміцину, у якій кожний компонент доповнює і підсилює ефективність іншого. У сукупності ця комбінація забезпечує протизапальну, антибактеріальну, імуносупресивну й протиалергічну дію, зменшує ризик системних і локальних побічних небажаних явищ. Рандомізовані клінічні дослідження демонструють високу ефективність і безпеку препарату при його застосуванні для лікування запальних захворювань переднього відрізку ока.

Lotep is a combination of the glucocorticoid 0.5% loteprednol etabonate and the aminoglycoside 0.3% tobramycin in which each component complements and enhances the effectiveness of the other. Collectively, this combination provides anti-inflammatory, antibacterial, immunosuppressive and anti-allergic effects, reduces the risk of systemic and local side effects. Randomi­zed clinical trials demonstrate the high effectiveness and safety of the drug when used for the treatment of inflammatory diseases of the anterior segment of the eye.


Keywords

лотепреднолу етабонат; тобраміцин; запальні захворювання переднього відрізку ока

loteprednol etabonate; tobramycin; inflammatory di­seases of the anterior segment of the eye

Комбінації глюкокортикоїдів (ГК) із протимікробними препаратами широко застосовуються офтальмологами для лікування різної офтальмологічної патології: алергічних та інфекційно-запальних захворювань очей — дерматитів повік, блефаритів, кератитів, кератокон’юнктивітів, кон’юнктивітів, увеїтів, симпатичної офтальмії, для профілактики й лікування запальних явищ після травм і операцій, відновлення прозорості рогівки й пригнічення неоваскуляризації після перенесених кератитів, хімічних, радіаційних і термічних опіків (після повної епітелізації рогівки). Клінічно симптоми запалення ока проявляються ін’єкцією/гіперемією, подразненням, порушенням зору, болем, хемозом/набряком, виділеннями з ока, відчуттям стороннього предмета, сухістю, свербінням. Запалення може зберігатися навіть після видалення тригера і за відсутності лікування може призвести до тимчасової або постійної втрати зору [1, 2].
До останнього часу в Україні найчастіше застосовувалися комбінації на основі дексаметазону, змінювався лише протимікробний компонент — тобраміцин, гентаміцин, неоміцин і поліміксин тощо. Глюкокортикоїди — це найпотужніші універсальні протизапальні препарати, які мають виражену імуномодулювальну активність і визначають швидкість і ефективність дії таких комбінацій [3].
На сьогодні золотим стандартом у лікуванні запальних захворювань очей є топічні глюкокортикоїди, які зберігають структурну цілісність тканин ока [2, 6, 7]. Їх ефекти реалізуються за рахунок двох механізмів дії — геномного й негеномного [7]. Геномний механізм дії забезпечується шляхом зв’язування ГК з цитоплазматичним рецептором і проникнення цього комплексу в ядро клітини. Активований комплекс «ГК — рецептор» з’єднується з ДНК і стимулює утворення інформаційної РНК. У результаті трансляції РНК на рибосомах синтезуються різні регуляторні білки. Одним з найважливіших є ліпокортин, який інгібує фермент фосфоліпазу А2 і тим самим гальмує синтез простагландинів і лейкотрієнів, що відіграють ключову роль у розвитку запальної реакції. Для прояву повного геномного ефекту ГК необхідно не менше за 30 хв, причому ефект спостерігається при будь-якій терапевтичній дозі [4, 5].
Негеномний протизапальний ефект ГК пов’язують зі стабілізацією лізосомальних мембран, зменшенням проникності клітинних мембран, капілярної проникності й локального кровотоку в ділянках запалення, зниженням здатності імунних комплексів проникати через базальну мембрану, пригніченням міграції та акумуляції лейкоцитів у вогнищі запалення, гальмуванням росту фібробластів, пригніченням синтезу колагену [5, 7].
Отже, ГК забезпечують широкий спектр протизапальної дії, що, на жаль, супроводжується не менш широким спектром побічних ефектів, які включають очну гіпертензію, утворення задньої субкапсулярної катаракти, витончення рогівки й суперінфекцію умовно-патогенними мікроорганізмами [5, 9, 10]. Згідно з численними дослідженнями, підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) при застосуванні глюкокортикоїдів обумовлене низкою механізмів: пригніченням активності ферменту NO-синтази, що зменшує продукцію оксиду азоту, підвищенням епісклерального венозного тиску внаслідок вазоконстрикції, спричиненої ГК, підвищенням осмолярності водянистої вологи за рахунок зміни секреції електролітів циліарними відростками, підвищенням синтезу мукополісахаридів трабекулярної сітки і зміною організації актину в його клітинах, пригніченням фагоцитозних властивостей ендотеліальних клітин трабекулярної сітки [2, 5, 9, 11, 12].
Прагнучи звести до мінімуму небажані реакції та інші ускладнення, пов’язані з глюкокортикоїдами, професор Ніколас Бодор (Університет Флориди) і його колеги вперше розробили концепцію дизайну ретрометаболічних препаратів для офтальмологічної терапії. Це технологія створення нової молекули з кращим профілем безпеки, передбачуваним метаболізмом і покращенням властивостей вихідної молекули на основі її неактивного метаболіту. Основними завданнями в розробці нових ліків були: висока метаболічна стабільність; висока ліпофільність, розподіл у тканинах; зв’язування з рецепторами; швидка метаболічна деактивація. Дослідники синтезували з Δ1-кортієнової кислоти (неактивного метаболіту преднізолону) за допомогою хімічних замін близько 100 нових молекул, серед яких найбільш перспективною була молекула лотепреднолу етабонату (ЛЕ) [2, 13].

Лотепреднолу етабонат відкриває нові можливості в лікуванні запальних захворювань очей

Лотепреднолу етабонат являє собою складноефірний стероїд, що містить хлорметиловий ефір замість кетонової групи в положенні вуглецю 20 (рис. 1). ЛЕ зберігає високу протизапальну активність преднізолону, забезпечуючи швидкий і передбачуваний метаболізм, знижує ризик значного підвищення ВОТ та утворення катаракти, покращуючи безпеку застосування. Незв’язаний ЛЕ швидко розщеплюється локалізованими тканинними естеразами до неактивного метаболіту [2, 13, 14]. 
На відміну від дексаметазону новий глюкортикоїд — лотепреднолу етабонат має безперечні переваги. Він відзначається вираженою протизапальною активністю, за якою в 1,5 раза перевершує дексаметазон; високим ступенем ліпофільності, у 10 раз вищим за такий у дексаметазону; високою спорідненістю і здатністю до зв’язування з ГК-рецепторами людини, яка в 4,3 раза вище, ніж у дексаметазону; посиленим проникненням через біологічні мембрани, що забезпечує високу протизапальну активність; швидкою метаболічною деактивацією для підвищення безпеки застосування [2, 13]. 
Важливою характеристикою безпеки глюкокортикоїдів є терапевтичний індекс — співвідношення середньої токсичної дози (TD50) і середньої ефективної дози (ED50). Вище значення терапевтичного індексу є кращим за низьке: пацієнту доведеться прийняти набагато більшу дозу такого препарату, щоб досягти порога токсичності, ніж доза, яку приймають для досягнення терапевтичного ефекту. Для ЛЕ характерний високий терапевтичний індекс, який у 20 разів більший порівняно з іншими глюкокортикоїдами, що свідчить про кращий профіль безпеки лотепреднолу етабонату [2, 13, 15].
В експериментальному дослідженні S.S. Samudre et al. [16] доведено, що лотепреднолу етабонат є потужним глюкокортикоїдом. При введенні ЛЕ, дексаметазону, фторметолону, преднізолону ацетату кролям з переднім увеїтом, індукованим введенням ендотоксину, протягом 24 або 72 год було встановлено, що ЛЕ має найвищий ступінь поглинання ГК-рецепторами в різні часові проміжки порівняно з іншими глюкокортикоїдами й фізіологічним розчином, а також більшу протизапальну активність щодо зменшення кількості запальних клітин у стромі й епітелії рогівки (рис. 2).
Клінічна ефективність ЛЕ також була продемонстрована при лікуванні сухості очей у пацієнтів із затримкою слізного кліренсу. У пацієнтів з помірним або тяжким запаленням спостерігалася значна різниця між групами ЛЕ і плацебо після двох тижнів лікування [17].
У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні з паралельними групами на базі 14 клінік було продемонстровано, що лікування дорослих пацієнтів з гігантським папілярним кон’юнктивітом, пов’язаним з носінням контактних лінз (n = 223), 0,5% лотепреднолу етабонатом значно перевершує плацебо щодо таких клінічних ознак, як свербіж (95 % vs 81 %) і виділення з ока (87 % vs 77 %). Також спостерігалось покращання стану сосочків принаймні на один ступінь порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо (78 % vs 51 %). Обидва методи лікування добре переносилися, і ніяких серйозних несподіваних ускладнень, пов’язаних з лікуванням, зареєстровано не було. Лише у 8 з 109 пацієнтів було визначено підвищення ВОТ на 10 мм рт.ст. (7 %, усі приймали лотепреднол), який повертався до нормального рівня після припинення терапії [19].
Ефективність і безпека лікування запалення очей лотепреднолу етабонатом з приводу хірургії ока була продемонстрована в дослідженні E.J. Holland (2008). У пацієнтів з трансплантацією рогівки при переході з преднізолону на ЛЕ в післяопераційному періоді через 3 тижні лікування зниження ВОТ становило 32,6 %, через 39 тижнів — 44,9 % [18]. У дослідженні М. Amon et al. [20] призначення ЛЕ було ефективним і більш безпечним у пацієнтів із запаленням очей після хірургічного лікування катаракти порівняно з преднізолону ацетатом і дексаметазоном.

Тобраміцин — ефективний компонент комбінованого засобу для лікування інфекційно-запальних захворювань очей

Залежно від дії усі антибактеріальні препарати поділяються на антибіотики з бактеріостатичною дією (тетрацикліни, макроліди, сульфаніламіди, хлорамфенікол, фузидова кислота), які затримують ріст і розмноження бактерій, і препарати з бактерицидною дією (β-лактами, фторхінолони, ванкоміцин, аміноглікозиди), при якій спостерігається загибель бактерій за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки [21].
При лікуванні запальних захворювань очей перевага надається антибактеріальним засобам, які чинять бактерицидну дію, мають широкий спектр дії, високу проникаючу здатність, низький рівень резистентності збудників, низьку токсичність, добру переносимість, а також зручність використання й дозування [2]. Усім цим умовам відповідає аміноглікозид ІІ покоління — тобраміцин.
Тобраміцин чинить бактерицидну дію, що пов’язана з порушенням синтезу білка рибосомами. Він зв’язується з полірибосомами, порушує зчитування мРНК і викликає передчасне закінчення трансляції, пригнічуючи таким чином синтез білка. Аномальні білки, що утворюються, вбудовуючись у цитоплазматичну мембрану, можуть змінювати її проникність і прискорювати проникнення аміноглікозидів усередину клітини [22].
Тобраміцин — аміноглікозидний антибіотик, який має широкий спектр дії. Він активний щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій. Доведена його активність відносно стафілококів (Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis, включно з метицилінорезистентними й пеніцилінорезистентними Staphylococcus aureus), стрептококів (зокрема, деякі бета-гемолітичні види групи А, деякі негемолітичні й деякі Streptococcus pneumonia). Серед грамнегативних бактерій Pseudomonas aeruginosa (аміноглікозиди ІІ–ІІІ поколінь), Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter spp., Haemophilus influenzae, Haemophilus aegyptius, Moraxella spp., Morganella morganii, Serratia marcescens, деякі види Neisseria [22, 23].
Вивчення ефективності аміноглікозидів дозволило встановити, що аміноглікозиди ІІ покоління гентаміцин і тобраміцин більш ефективні за неоміцин. Останній призначається місцево завжди в комбінації з іншими засобами [22, 24]. Тобраміцин і гентаміцин мають подібний спектр дії, але тобраміцин більш активний щодо Pseudomonas aeruginosa і деяких інших грамнегативних бактерій, тому перекриває спектр найбільш частих збудників очних інфекцій [25].
Ефективність і безпека призначення тобраміцину в офтальмологічній практиці для профілактики й лікування запальних захворювань, після очних операцій і травм ока доведена в кількох клінічних дослідженнях. У 12-денному дослідженні K. Kernt et al. [29] за участю 276 пацієнтів з бактеріальними запальними захворюваннями ока була доведена ефективність 0,3% тобраміцину як у формі очних крапель, так і у формі суспензії. Ерадикація збудників становила 99 і 98 % відповідно. Також відмічалась добра переносимість терапії, небажані явища не були серйозними — легкого або середнього ступеня тяжкості, і вони, як правило, не перешкоджали продовженню дослідження.
У другому дослідженні при використанні 0,3% тобраміцину в пацієнтів з кератитом, іридоциклітом, проникаючими й непроникаючими пораненнями ока, у післяопераційному періоді після хірургії катаракти й глаукоми позитивна динаміка в лікуванні була відзначена на 3–5-й день у 76 % пацієнтів, а в 98 % не було ознак кератопатії [27]. Ефективність тобраміцину показана в пацієнтів із грубими більмами рогівки в поєднанні з вторинною глаукомою, які перенесли наскрізну кератопластику з одномоментним силіконовим трубчастим мікродренуванням. Препарат мав низьку токсичність і алергенність, швидко купірував післяопераційне запалення, не викликав епітеліопатії при регенерації рогівки й сприяв якісному приживленню трансплантата [28].
У рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні L.S. Kirsch et al. [26] при лікуванні 55 пацієнтів тобраміцином або офлоксацином після хірургії катаракти була доведена порівнянна ефективність обох препаратів. 
У рандомізованому порівняльному дослідженні на базі чотирьох центрів за участю 77 пацієнтів з блефаритом і/або кон’юнктивітом порівнювалася ефективність 0,3% тобраміцину і гентаміцинової офтальмологічної мазі. Після 10-денного режиму лікування 97 % пацієнтів, які отримували тобраміцин, і 91,3 % пацієнтів, які отримували гентаміцин, були клінічно вилікувані. Дослідження антибактеріальної ефективності в кон’юнктиві показали, що тобраміцин знищував або контролював 87,8 % бактеріальних інфекцій проти 77,4 % для гентаміцину. Частота побічних реакцій становила 9,3 % при призначенні тобраміцину і 17,6 % при використанні гентаміцину.
У багатоцентровому рандомізованому дослідженні P.-Y. Robert et al. [30], що включало 1043 пацієнтів з гнійним бактеріальним кон’юнктивітом, порівнювалась ефективність 1,5% азитроміцину і 0,3% тобраміцину. Результати дослідження показали перевагу 0,3% тобраміцину: клінічна ефективність через 7 днів лікування становила 89,4 %, при застосуванні азитроміцину — 87,8 %, виділення із ока були відсутні в 96,3 і 95,1 % пацієнтів відповідно.
Отже, тобраміцин — це аміноглікозид з багаторічним досвідом застосування, який перекриває спектр найбільш частих збудників очних інфекцій. Він чинить бактерицидну дію проти багатьох грампозитивних і грамнегативних бактерій і є перспективним засобом при інфекційних запальних захворюваннях очей, травмі та в післяопераційному періоді з приводу хірургічних операцій на оці.

Лотеп (оригінальна комбінація 0,5% лотепреднолу етабонату і 0,3% тобраміцину) — подвійна ефективність і безпека лікування запальних захворювань очей 

Використання комбінації кортикостероїдів і антибіотиків в одному препараті поширене при лікуванні очних запальних станів, для яких показана кортикостероїдна терапія та існує ризик поверхневої бактеріальної інфекції. Лотепреднолу етабонат є кортикостероїдом, розробленим для підтримки потужної протизапальної активності, при мінімізації ризику небажаних ефектів кортикостероїдів, таких як підвищений внутрішньоочний тиск і катаракта. Тобраміцин є аміноглікозидним антибіотиком широкого спектра дії, який вважається в цілому безпечним і добре переноситься. Також використання комбінованої терапії підвищує зручність, що може сприяти прихильності пацієнта. Тому офтальмологічна суспензія, що поєднує ЛЕ 0,5% і тобраміцин 0,3% (ЛE/T), схвалена в США і низці інших країн світу [31]. 
У багатоцентровому рандомізованому клінічному дослідженні в паралельних групах [32–34] вивчалась ефективність застосування комбінації лотепреднолу етабонату 0,5%/тобраміцину 0,3% і дексаметазону 0,1%/тобраміцину 0,3% (ДМ/Т) у хворих на блефарокератокон’юнктивіти. Це дослідження проводилось у США на базі 17 центрів (січень 2007 р. — червень 2007 р.) і в Китаї на базі 7 центрів (жовтень 2009 р. — лютий 2010 р.). У ньому брали участь дорослі пацієнти віком ≥ 18 років: 276 осіб у США (ЛЕ/Т, n = 138; ДМ/Т, n = 138) і 308 осіб у Китаї (ЛЕ/Т, n = 156; ДМ/Т, n = 152) із діагнозом блефарокератокон’юнктивіту. Усі вони отримували ЛЕ/Т або ДМ/Т 4 рази на день протягом 2 тижнів.
У дослідженні визначали тяжкість очних ознак усіх трьох компонентів захворювання: блефарит (гіперемія повік, лущення або кірочка на повіках, гіпертрофія краю повік); кон’юнктивіт (гіперемія кон’юнктиви, виділення з кон’юнктиви, хемоз кон’юнктиви); кератит (точкова епітеліальна кератопатія рогівки), використовуючи 5-бальну шкалу, де 0 — немає ознак, 1 — слідові ознаки, 2 — легкий ступінь, 3 — помірний ступінь, 4 — тяжкий ступінь. Оцінка стану й результати обстеження визначалися під час візиту 1 (день 1; вихідний рівень); візиту 2 (день 3 ± 1); візиту 3 (день 7 ± 1 (США); день 8 ± 1 (Китай)) і візиту 4 (день 15 ± 1 (США)); день 15 ± 2 (Китай)). Під час обстеження проводили клінічну оцінку очних ознак і симптомів, перевірку гостроти зору, біомікроскопію і вимірювання внутрішньоочного тиску на обох очах.
В обох групах лікування на 15-й день симптоматика блефарокон’юнктивітів зменшилася на 78 %. Однак застосування ЛЕ/Т у хворих на блефарокератокон’юнктивіт різних популяцій було більш ефективним, ніж ДМ/Т (рис. 3).
У дослідженні L. Timothy et al. [34] порівнювалось застосування комбінацій лотепреднолу етабонату 0,5%/тобраміцину 0,3% і дексаметазону 0,1%/тобраміцину 0,3% у лікуванні блефаритів. Було включено 495 суб’єктів (247 ЛЕ/Т, 248 ДМ/Т) з діагнозом блефариту. Оцінка стану й результатів обстеження визначалася під час візиту 1 (день 1; вихідний рівень); візиту 2 (день 3 ± 1); візиту 3 (день 7 ± 1 (США); день 8 ± 1 (Китай)) і візиту 4 (день 15 ± 1 (США); день 15 ± 2 (Китай)).
Після 2 тижнів лікування більшість досліджуваних очей продемонстрували покращання — зниження тяжкості окремих ознак блефариту на ≥ 1 ступінь порівняно з вихідним рівнем, а також комбінованих ознак блефаритів, без відмінностей між групами лікування (р ≥ 0,546). Середня тяжкість кожної окремої ознаки блефариту зменшувалася при кожному візиті в обох групах лікування, але більш виражено — у групі ЛЕ/Т (рис. 4).
Повне зникнення ознак блефариту (тобто 0-й ступінь для всіх ознак) було відзначено в однакових пропорціях очей у кожній досліджуваній групі на 15-й день (рис. 5), як для всіх очей (ЛЕ/T 48,1 % проти ДМ/T 42,9 %; p = 0,265), так і для підгрупи очей з найвищим ступенем тяжкості блефариту на вихідному рівні (ЛЕ/T 23,7 % проти ДМ/T 21,3 %; p = 0,828).
Крім того, автори дослідження виявили, що застосування комбінації ЛЕ/Т чинить менший вплив на ВОТ порівняно з комбінацією ДМ/Т. Пацієнти, які отримували комбінацію ДМ/Т, відзначали підвищення ВОТ на ≥ 5 мм рт.ст. у 2 рази частіше, ніж пацієнти, які отримували комбінацію ЛЕ/Т (рис. 6).
Автори дослідження зробили висновки, що застосування комбінації ЛЕ/Т при запальних захворюваннях переднього відрізка ока демонструє вищу ефективність порівняно з комбінацією ДМ/Т, а також кращий профіль безпеки.
У рандомізованому подвійному замаскованому паралельному груповому дослідженні J.D. Bartlett et al. [31] порівнювався комфорт і переносимість комбінації лотепреднолу етабонату 0,5%/тобраміцину 0,3% (Лотеп) і дексаметазону 0,1%/тобраміцину 0,3% (Тобрадекс) у 306 здорових волонтерів, яким призначали ЛЕ/Т або ДМ/Т по 4 рази на день протягом 28 днів. Оцінювали сім параметрів комфорту/переносимості (біль, печіння, подразнення, свербіж, відчуття стороннього предмета, сухість і світлочутливість). Первинною кінцевою точкою була різниця на 4-му тижні порівняно із застосуванням штучної сльози на початковому етапі, потім порівнювали з використанням парадигми неповноцінності (рис. 7).
Результати дослідження показали, що волонтери, які отримували Лотеп, частіше повідомляли про кращі оцінки очного комфорту/переносимості порівняно зі штучною сльозою, ніж ті, хто отримував ДM/T. Були виявлені деякі статистично значимі відмінності між Лотепом і ДМ/Т для кожного вимірюваного параметра. Комфорт і переносимість Лотепу пов’язані з включенням до складу повідону (як лубриканту) і гліцерину (як зволожувача).
Слід відзначити, що комбінація 0,5% лотепреднолу етабонату і 0,3% тобраміцину є оригінальною розробкою компанії Bausch+Lomb, і аналоги комбінації відсутні. У США комбінація відома під назвою Зайлет (Zylet®), вона була схвалена до застосування в офтальмологічній практиці в 2004 р., в Україні зареєстрована під назвою Лотеп. Лотеп вже є на українському ринку. Лотеп привернув увагу офтальмологів як оригінальною комбінацією, де на повну силу проявляє себе новий глюкортикоїд — лотепреднолу етабонат, так і комфортністю й переносимістю застосування. 
Лотеп чинить високу протизапальну й протимікробну дію, покращує профіль безпеки і переносимість при лікуванні запальних захворювань переднього відрізку ока [23, 31, 34, 35]. Його призначення необхідне при стероїдчутливих запальних захворюваннях очей, при яких показані кортикостероїди і є поверхнева бактеріальна очна інфекція або існує ризик бактеріальної очної інфекції. Він використовується при запальних захворюваннях пальпебральної і бульбарної частин кон’юнктиви, рогівки й переднього сегмента очного яблука, таких як: алергічний кон’юнктивіт, розацеа, поверхневий точковий кератит, кератит, викликаний вірусом оперізуючого герпесу, ірит, цикліт і деякі інфекційні кон’юнктивіти, при яких ризик застосування стероїдів незначний порівняно з користю від зменшення набряку й запалення; при хронічному передньому увеїті й пошкодженнях рогівки хімічними, радіаційними і термічними опіками або сторонніми тілами. Застосування кортикостероїдів у комбінації з протиінфекційними засобами також показане у випадках, коли існує високий ризик виникнення поверхневої очної інфекції або є підозра, що в око потрапила потенційно небезпечна кількість бактерій [23].
Лотеп може призначатися не тільки дорослим пацієнтам, але й дітям від 0 років, що свідчить про високу безпеку лікарського засобу. Застосування Лотепу просте — по 1–2 краплі в кон’юнктивальний мішок ураженого ока кожні 4–6 годин. Протягом перших 24–48 годин дозування можна збільшувати на 1 краплю кожні 1–2 години. Частоту слід зменшувати поступово, відповідно до покращання клінічних ознак [23]. Перед застосуванням препарат слід енергійно збовтати, бо Лотеп є суспензією [23].

Висновки

— Лотеп — це комбінація глюкокортикоїду 0,5% лотепреднолу етабонату та аміноглікозиду 0,3% тобраміцину, у якій кожний компонент доповнює і підсилює ефективність іншого. У сукупності ця комбінація забезпечує протизапальну, антибактеріальну, імуносупресивну й протиалергічну дію, зменшує ризик системних і локальних побічних небажаних явищ. 
— Лотепреднолу етобонат 0,5% розроблений із застосуванням оригінальної технології дизайну ретрометаболічного лікарського засобу, є похідним преднізолону. Чинить виражену протизапальну активність, яка перевищує активність дексаметазону. Тобраміцин 0,3% — аміноглікозид з багаторічним досвідом застосування, з широким спектром бактерицидної антибактеріальної дії, перекриває спектр найбільш частих збудників очних інфекцій. Включення до складу повідону (як лубриканту) і гліцерину (як зволожувача) забезпечує комфорт і добру переносимість Лотепу.
— Результати численних рандомізованих клінічних досліджень демонструють високу клінічну ефективність і безпеку Лотепу, за якими він перевершує комбінацію ДМ/Т, що дозволяє рекомендувати його як новий інструмент для покращення лікування пацієнтів із запальними захворюваннями переднього відрізку ока, у тому числі дітей від 0 років.

Bibliography

  1. The Merck Manuals Online Medical Library. Eye Disorders. 2012. 
  2. Timothy L. Comstock and Heleen H. DeCory. Review Article. Advances in Corticosteroid Therapy for Ocular Inflammation: Loteprednol Etabonate. Journal of Inflammation. Vol. 2012. 11 p. doi:10.1155/2012/789623.
  3. Fung A., Tran T., Lim L. et al. Local delivery of corticosteroids in clinical ophthalmology: A review. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/ceo.13702.
  4. Sadik C.D., Luster A.D. Lipid-cytokine-chemokine cascades orchestrate leukocyte recruitment in inflammation. J. Leukocyte Biol. 2012. 91(2). 207-215.
  5. Schäcke H., Döcke W.-D., Asadullah K. Mechanisms involved in the side effects of glucocorticoids. Pharmacol. Ther. 2002. 96. 23-43.
  6. Sendrowski D.P., Jaanus S.D., Semes L.P. et al. Anti-inflammatory drugs. Bartlett J.D., Jaanus S.D., eds. Clinical Ocular Pharmacology. St. Louis, MO: Elsevier, 2008. 221-244. 
  7. Abelson M.B., Sleeper A. Insights on anti-inflammatories: a look at what we know about the efficacy and safety of steroids and NSAIDs. Rev. Ophthalmol. 2005. 12. 1-5.
  8. Buttgereit F., Stahn C. Genomic and nongenomic effects of glucocorticoids. Nat. Clin. Pract. Rheumatol. 2008. 10. 525-53.
  9. McGhee C.N., Dean S., Danesh-Meyer H. Locally administered ocular corticosteroids: benefits and risks. Drug Saf. 2002. 25. 33-55. 
  10. Comstock T.L., Sheppard J.D. Loteprednol etabonate for inflammatory conditions of the anterior segment of the eye: twenty years of clinical experience with a retrometabolically designed corticosteroid. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 2018. 19. 4. 337-353. DOI: 10.1080/14656566.2018.1439920.
  11. Литвиненко А.В. Загальні принципи системної глюкокортикостероїдної терапії. Укр. пульмонологічний журнал. 2014. № 1. С. 60-64. 
  12. Остроумова О.Д., Ших Е.В., Реброва Е.В., Рязанова А.Ю., Мошетова Л.К. Лекарственно-индуцированная глаукома. Вестник офтальмологии. 2020. 136(2). 107-116. 
  13. Chowdhury P., Borah J.M. Soft Glucocorticoids: Eye-Targeted Chemical Delivery Systems (CDSs) and Retrometabolic Drug Design: A Review. INTECH. 2012. DOI: 10.5772/48380. 
  14. Bodor N., Buchwald P. Ophthalmic drug design based on the metabolic activity of the eye: soft drugs and chemical delivery systems. AAPS J. 2005. 7(4). E820-833.
  15. Muller P.Y., Milton M.N. The determination and interpretation of the therapeutic index in drug development. Nature Reviews Drug Discovery. 2012. Vol. 11. № 10 (24 August). P. 751-761. DOI:10.1038/nrd3801.
  16. Samudre S.S., Lattanzio F.A., Williams P.B., Sheppard J.D. Comparison of topical steroids for acute anterior uveitis. J. Ocul. Pharmacol. Ther. 2004. 20. 533-547.
  17. Pflugfelder S.C., Maskin S.L., Anderson B. et al. A randomized, double-masked, placebo-controlled, multicenter comparison of loteprednol etabonate ophthalmic suspension, 0.5%, and placebo for treatment of keratoconjunctivitis sicca in patients with delayed tear clearance. J. Ophthalmol. 2004. 138. 444-57.
  18. Holland E.J., Djalilian A.R., Sanderson J.P. Attenuation of ocular hypertension with the use of topical loteprednol etabonate 0.5% in steroid responders after corneal transplantation. Cornea. 2009. 28. 1139-43.
  19. Friedlaender M.H., Howes J. A double-masked, placebo-controlled evaluation of the efficacy and safety of loteprednol etabonate in the treatment of giant papillary conjunctivitis. The Loteprednol Etabonate Giant Papillary Conjunctivitis Study Group. Am. J. Ophthalmol. 1997. 123. 455-64.
  20. Amon М., Busin М. Loteprednol etabonate ophthalmic suspension 0.5 %: efficacy and safety for postoperative anti-inflammatory use. Int. Ophthalmol. 2012 Oct. 32(5). 507-17. doi: 10.1007/s10792-012-9589-2.
  21. Singleton Р., Sainsbury D. Dictionary of Microbiology and Molecular Biology. 3rd edition. John Wiley & Sons Ltd, 2006.
  22. Чекман І.С., Бєленічев І.Ф., Бухтіярова Н.В. Клініко-фармакологічна характеристика сучасних антимікробних засобів: навчально-методичний посібник для студентів 3–4-х курсів медичних факультетів. Запоріжжя: ЗДМУ, 2019. 111 с.
  23. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Лотеп, краплі очні, суспензія, 0,5 %/0,3 % 5 мл, Р.П. № UA/18426/01/01.
  24. Лоскутов И.А. Некоторые аспекты фармакотерапии в офтальмологи. РМЖ. 1999. № 1. С. 11.
  25. Майчук Д.Ю. Инфекционные заболевания глазной поверхности (конъюнктивиты и кератоконъюнктивиты). https://eyepress.ru/article.aspx?8499.
  26. Kirsch L.S., Jackson W.B., Goldstein D.A., Discepola M.J. Perioperative ofloxacin vs. tobramycin: efficacy in external ocular adnexal sterilization and anterior chamber penetration. Can. J. Ophthalmol. 1995 Feb. 30(1). 11-20.
  27. Шульгіна Н.А., Догадова Л.П., Мельников В.Я., Негода В.І. Аміноглікозиди і їх раціональне використання при запальних захворюваннях очного яблука. Клінічна офтальмологія. 2012. № 1. С. 36.
  28. Каспаров А.А., Полунін Г.С., Маложен С.А. Застосування антибіотика Тобрекс в післяопераційному лікуванні хворих, які перенесли наскрізну кератопластику з одномоментним трубчастим мікродренуванням. Нове в офтальмології. 2004. № 2. С. 52-54.
  29. Kernt K., Martinez M.A., Bertin D., Stroman D., Cupp G., Martínez C., Tirado M., Guasch J. A clinical comparison of two formulations of tobramycin 0.3% eyedrops in the treatment of acute bacterial conjunctivitis. Eur. J. Ophthalmol. 2005. 15(5). 541-9.
  30. Robert P.-Y., Bourcier T., Meddeb-Ouertani A., Khairallah M., Zaghloul K., Amraoui A., Bhagat Y., Pop M., Cochereau I. Efficacy assessment of azithromycin 1.5% eye drops versus tobramycin 0.3% on clinical signs of purulent bacterial conjunctivitis. J. Fr. Ophtalmol. 2010. Apr. 33(4). 241-8.
  31. Bartlett J.D., Holland E.J., Usner D.W., Paterno M.R., Comstock T.L. Tolerability of loteprednol/tobramycin versus dexamethasone/tobramycin in healthy volunteers: results of a 4-week, randomized, double-masked, parallel-group study. Curr. Med. Res Opin. 2008. 24. 2219-2227. doi: 10.1185/03007990802231981.
  32. White E.M., Macy J.I., Bateman K.M., Comstock T.L. Comparison of the safety and efficacy of loteprednol etabonate 0.5%/tobramycin 0.3% with dexamethasone 0.1%/tobramycin 0.3% in the treatment of blepharokeratoconjunctivitis. Curr. Med. Res. Opin. 2008. 24. 287-296. doi.org/10.1185/030079908X253898. 
  33. Chen M., Gong L., Sun X., Gu Y., He X., Qu J. A multicenter, randomized, parallel-group, clinical trial comparing the safety and efficacy of loteprednol etabonate 0.5%/tobramycin 0.3% with dexamethasone 0.1%/tobramycin 0.3% in the treatment of Chinese patients with blepharokeratoconjunctivitis. Curr. Med. Res. Opin. 2012. 28. 385-394. doi.org/10.1185/03007995.2012.659723.
  34. Timothy L. Comstock & Heleen H. DeCory. Loteprednol Etabonate 0.5%/Tobramycin 0.3% Compared with Dexamethasone 0.1%/Tobramycin 0.3% for the Treatment of Blepharitis. Ocular Immunology and Inflammation. 2017. 25. 2. 267-274. DOI: 10.3109/–09273948.2015.1115879.
  35. Comstock T.L., Sheppard J.D. Loteprednol etabonate for inflammatory conditions of the anterior segment of the eye: twenty years of clinical experience with a retrometabolically designed corticosteroid. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 2018. 19. 4. 337-353. DOI: 10.1080/14656566.2018.1439920.

Back to issue