Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Тrauma" Том 23, №3, 2022

Back to issue

Analysis of the results of vibration therapy for immobilization contractures in patients after extra-articular fractures of the upper limb

Authors: Тяжелов О.А. (1), Фіщенко В.О. (2), Карпінська О.Д. (1), Карпінський М.Ю. (1), Хасавнех Айхам Адлі Мохаммад (2)
(1) — ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», м. Харків, Україна
(2) — Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, м. Вінниця, Україна

Categories: Traumatology and orthopedics

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба. Ліктьовий суглоб є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. Ліктьовий суглоб дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ліктьовому суглобі відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. У роботі розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ліктьового суглоба, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов’язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Матеріали та методи. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. І група пацієнтів — термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. ІІ група пацієнтів — термін обмеження рухливості ліктьового суглоба від 90 до 180 діб. Пацієнтам проводили курс вібротерапії тривалістю 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Результати. Для розробки іммобілізаційних контрактур ліктьового суглоба поєднали метод низькочастотного локального вібраційного впливу з вправами з елементами постізометричної релаксації. Проведений аналіз даних вібротерапії показав, що пацієнти, у яких контрактури сформувалися після короткої (до 1,5 місяця) іммобілізації, краще відповідають на вібраційну розробку, приріст розгинання становить близько 50 % від початкового рівня, обсяг згинальних рухів збільшується до 30 %. У пацієнтів з контрактурами після тривалої іммобілізації понад 3 місяці розробка йде дуже повільно, досягнуті обсяги рухів дуже далекі від нормальних. Приріст згинання/розгинання в ліктьовому суглобі не перевищує 20 %. ­Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ліктьовому суглобі й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур.

Background. Stability and congruence are important prerequisites for the effective functioning of the elbow joint. The elbow joint is one of the most mobile joints in the body and plays a major role in accurate positioning of the upper limb in space and ensuring coordinated movements of the hand. The elbow joint is very vulnerable and prone to post-traumatic and postoperative limitation of movements. Indications for the treatment of contractures or limitation of movements in the elbow joint are relative and depend on the patient’s assessment of functional deficits. Any given mobility limitation can have different effects on different people depending on discomfort and desired activity level. The paper examines the effect of low-frequency vibration and postisometric relaxation on elbow contracture, which occurred due to long-term immobilization after surgical intervention for extra-articular fractures of the humerus, radius and ulna, as well as the humerus condyle. In all injuries, there was no damage to the joint tissues. Materials and methods. The results of vibrotherapy in 2 groups of patients were analyzed: in the first group, the term of limitation of joint mobility was 21 to 45 days, in the second one — 90 to 180 days. The patients underwent a course of vibrotherapy lasting 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. Results. To eliminate immobilization contractures of the elbow joint, the method of low-frequency local vibration influence was combined with exercises with elements of postisometric relaxation. The analysis of vibrotherapy data showed that patients whose contractures were formed after a short (up to 1.5 months) immobilization better responded to vibration, an increase in extension was about 50 % from baseline, the volume of flexion movements increased to 30 %. In patients with contractures after long-term immobilization for more than 3 months, the progress is very slow, the achieved range of motion is very far from normal. An increase in elbow flexion/extension does not exceed 20 %. Conclusions. Low-frequency local vibration to develop movements in the elbow joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation are a progressive method for eliminating immobilization contractures, including old ones. These procedures, in most cases, do not lead to the normalization in the range of motions, but give a positive impetus to further recovery by classical methods of mechanical and physical therapy. Low-frequency vibration is the mechanism that starts the recovery process, so it is advisable to begin it as soon as possible after the termination of therapeutic immobilization. This work is the first in a comprehensive approach to the study of the influence of low-frequency vibration on the recovery after immobilization contractures.


Keywords

перелом верхньої кінцівки; іммобілізаційні контрактури; низькочастотна вібрація; постізометрична релаксація

upper extremity fracture; immobilization contractures; low-frequency vibration; postisometric relaxation


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. Adolfsson L. Post-traumatic stiff elbow. EFORT Open Rev. 2018 May 21. 3(5). 210-216. doi: 10.1302/2058-5241.3.170062. 
2. Bidonde J., Busch A.J., Spuy I., Tupper S., Kim S.Y., Boden C. Whole body vibration exercise training for fibromyalgia. Cochrane Database Syst. Rev. 2017. doi: 10.1002/14651858.CD011755.pub2.
3. Carpenter C.V., Amirfeyz R. Continuous passive motion following elbow arthrolysis. J. Hand Surg. Am. 2014. 39. 350-352.
4. Doornberg J.N., Ring D., Jupiter J.B. Static progressive splinting for posttraumatic elbow stiffness. J. Orthop. Trauma. 2006. 20. 400-404. 
5. Games K.E., Sefton J.E.M., Wilson A.E. Whole-Body Vibration and Blood Flow and Muscle Oxygenation: A Meta-Ana-lysis. J. Athl. Train. 2015. 50(5). 542-549. doi: 10.4085/1062-6050-50.2.09
6. Harvey L.A., Katalinic O.M., Herbert R.D., Moseley A.M., Lannin N.A., Schurr K. Stretch for the treatment and prevention of contractures. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2017, Issue 1. Art. No.: CD007455. DOI: 10.1002/14651858.CD007455.pub3 
7. Higgs Z.C., Danks B.A., Sibinski M., Rymaszewski L.A. Outcomes of open arthrolysis of the elbow without post-operative passive stretching. J. Bone Joint Surg. [Br.] 2012. 94-B. 348-352. [PubMed] [Google Scholar]
8. Khan K.M., Scott A. Mechanotherapy: how physical therapists’ prescription of exercise promotes tissue repair. Br. J. Sports Med. 2009 Apr. 43(4). 247-52. doi: 10.1136/bjsm.2008.054239. 
9. Lindenhovius A.L., Doornberg J.N., Brouwer K.M., et al. A prospective randomized controlled trial of dynamic versus static progressive elbow splinting for posttraumatic elbow stiffness. J. Bone Joint Surg. [Am.] 2012. 94-A. 694-700. 
10. Lindenhovius A.L., van de Luijtgaarden K., Ring D., Jupiter J. Open elbow contracture release: postoperative management with and without continuous passive motion. J. Hand Surg. Am. 2009. 34. 858-865. 
11. Mellema J.J., Lindenhovius A.L., Jupiter J.B. The posttraumatic stiff elbow: an update. Curr. Rev. Musculoskelet. Med. 2016. 9. 190-198
12. Nagai T., Bates N.A., Hewett T.E., Schilaty N.D. Effects of Localized Vibration on Knee Joint Position Sense in Individuals with Anterior Cruciate Ligament Reconstruction. Clin. Biomech (Bristol, Avon). 2018. 55. 40-44. doi: 10.1016/j.clinbiomech.2018.04.011
13. Ng J.L., Kersh M.E., Kilbreath S., Knothe Tate M. Establishing the Basis for Mechanobiology-Based Physical Therapy Protocols to Potentiate Cellular Healing and Tissue Regeneration. Front. Physiol. 2017. 8. 303. doi: 10.3389/fphys.2017.00303.. 
14. Novotny S.A., Eckhoff M.D., Eby B.C., Call J.A., Nuckley D., Lowe D.A. Musculoskeletal response of dystrophic mice to short term, low intensity, high frequency vibration. J. Musculoskelet. Neuronal Interact. Author manuscript; available in PMC 2020 Mar 14.
15. O’Driscoll S.W., Giori N.J. Continuous passive motion (CPM): theory and principles of clinical application. J. Rehabil. Res. Dev. 2000. 37. 179-188.
16. Peelukhana S.V., Goenka S., Kim B., Kim J., Bhattacharya A., Stringer K.F., Banerjee R.K. Effect of higher frequency components and duration of vibration on bone tissue alterations in the rat-tail model. Ind. Health. 2015. 53(3). 245-259. doi: 10.2486/indhealth.ih-2014-0117 
17. Prabhu R.K.R., Swaminathan N., Harvey L.A. Passive movements for the treatment and prevention of contractures. Cochrane Database of Systematic Reviews 2013, Issue 12. Art. No.: CD009331. DOI: 10.1002/14651858.CD009331.pub2
18. Skalsky A.J., McDonald C.M. Prevention and management of limb contractures in neuromuscular diseases. Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. 2012 Aug. 23(3). 675-87. doi: 10.1016/j.pmr.2012.06.009.
19. Taylor N.F., Dodd K.J., Damiano D.L. Progressive resistance exercise in physical therapy: a summary of systematic reviews. Phys. Ther. 2005 Nov. 85(11). 1208-23. PMID: 16253049. 
20. Tseng S.-C., Shields R.K. Limb segment load inhibits the recovery of soleus h-reflex after segmental vibration in humans. J. Mot. Behav. 2018. 50(6). 631-642. doi: 10.1080/00222895.2017.1394259
21. Veltman E.S., Doornberg J.N., Eygendaal D., van den Bekerom M.P. Static progressive versus dynamic splinting for posttraumatic elbow stiffness: a systematic review of 232 patients. Arch. Orthop. Trauma Surg. 2015. 135. 613-617. 

Back to issue