Журнал «» Том 15, №1-2, 2022
Вернуться к номеру
Амлодипін для боротьби із циркадними коливаннями артеріального тиску
Рубрики: Кардиология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Артеріальна гіпертензія є найпотужнішим фактором ризику серцево-судинних захворювань, у тому числі інсульту, ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності, хронічної хвороби нирок, захворювання аорти та периферичних артерій [1]. Артеріальний тиск (АТ) демонструє класичну модель добових коливань із підвищенням вранці, що відповідає підвищеному ризику серцево-судинних подій приблизно в цей час доби [2]. Тому важливо зрозуміти механіку цього біологічного годинника та уточнити схеми антигіпертензивної терапії таким чином, щоб ранковий підйом артеріального тиску (РПАТ) знаходився під контролем, а пов’язаний із цим ризик серцево-судинних подій знижувався. У наступному огляді обговорюється роль і доказова база перевіреної часом молекули амлодипіну в боротьбі із РПАТ.
Пояснення механізмів серцево-судинних циркадних ритмів
Судинні захворювання як дрібних, так і великих артерій вважаються не лише наслідками, а й головною причиною збільшення РПАТ, обставини, що створює замкнуте коло в серцево-судинному континуумі [3, 4]. Різні механізми, пов’язані з цим спостереженням, наведено нижче.
Активація різних пресорних нейрогуморальних факторів, у тому числі симпатичної нервової системи та ренін-ангіотензинової системи, відбувається рано-вранці. Підвищена симпатична активність, особливо альфа-адренергічного компонента, підвищує тонус судин в артеріях малого опору і може сприяти ранковому підйому АТ [1].
Активність реніну плазми, рівень ангіотензину II і альдостерону збільшуються перед пробудженням, а потім ще більше наростають та сприяють підвищенню АТ [1]. Дисфункція барорефлексів у великих артеріях, яка є більш вираженою в ранкові години, може сприяти циркадним варіаціям [1].
Фармакологaічний контроль ранкового підвищення артеріального тиску
Ефект лікування для зниження АТ у ранкові години має два відмінні (хоч і не пов’язані між собою) аспекти: необхідність адекватного контролю рівня АТ вранці та вплив лікування на динамічну зміну АТ [5]. Перший тісно пов’язаний із тривалістю антигіпертензивної дії ліків; враховуючи, що прийом антигіпертензивної терапії зазвичай відбувається вранці, втрата ефективності препаратів в останні години періоду дозування у разі недостатнього 24-годинного контролю неминуче призведе до погіршення контролю АТ у ранкові години, що є частим явищем серед пацієнтів з гіпертонічною хворобою [5]. Декілька факторів можуть мати значення щодо впливу конкретних препаратів на ранковий АТ.
Тривалість антигіпертензивної дії
Хоча для більшості антигіпертензивних препаратів, що застосовуються сьогодні, зниження антигіпертензивного ефекту протягом годин, що передують наступній ранковій дозі, є поступовим, залишається ймовірність, що у разі застосування препаратів, які забезпечують неповний 24-годинний ефект, прогресуюче зниження концентрації препарату протягом години, коли оцінюють РПАТ, може сприяти значному ранковому підвищенню АТ [5].
Взаємозв’язок між варіабельністю та рівнем артеріального тиску
Поганий контроль АТ в останні години ефекту препаратів короткої дії може сприяти значним короткочасним змінам АТ (наприклад, РПАТ) відповідно до відомого прямого зв’язку між рівнем та варіабельністю АТ [5].
Час прийому ліків
Обидва вищевказані механізми можуть мати значення при розгляді «хронобіологічного» підходу, заснованого на прийомі антигіпертензивних препаратів перед сном, особливо короткої дії [5]. Антигіпертензивний ефект блокаторів кальцієвих каналів тривалої дії, таких як амлодипін, залежить від базового рівня АТ, при цьому вищі амбулаторні показники АТ знижуються інтенсивніше, а нічний АТ зменшується не так сильно, і, таким чином, ранковий сплеск АТ значно зменшується [1].
Ефективність амлодипіну для контролю ранкового підйому артеріального тиску: короткий огляд доказів
У дослідженні, у якому порівнювали антагоніст кальцію тривалої дії амлодипін із блокатором рецепторів ангіотензину середньої тривалості дії валсартаном у монотерапії, лише перший значно знижував ранковий систолічний АТ (САТ), тоді як обидва препарати однаково знижували нічний САТ. Отже, зниження РПАТ було більш значимим у пацієнтів, які отримували амлодипін (–6,1 проти +4,5 мм рт.ст., P < 0,02) [6]. Цікаві результати отримані в іншому дослідженні, де порівнювали монотерапію високими дозами (10 мг) амлодипіну із комбінацією аліскірену та амлодипіну (150/5 мг). Згідно з результатами, висока доза амлодипіну контролювала ранковий АТ і зменшувала РПАТ краще, ніж доза аліскірену із амлодипіном [7]. Квон та співавтори у своїй роботі порівняли лозартан з амлодипіном і виявили, що останній мав більшу тенденцію викликати згладжений РПАТ [8].
Прогностичні наслідки ранкового контролю АТ
Група досліджень підтверджує незалежний зв’язок РПАТ із ураженням органів-мішеней, цереброваскулярними ускладненнями та смертністю [5]. Наприклад, виражений РПАТ підвищує ризик інсульту незалежно від 24-годинного контролю АТ [9]. РПАТ також був причетний до виникнення гіпертонічної хвороби серця, альбумінурії у діабетиків, нестабільності атеросклеротичних бляшок тощо [1, 10, 11]. Таким чином, суворий контроль АТ у ранкові години за допомогою таких препаратів, як амлодипін, може значно зменшити прояви ураження органів-мішеней.
Амлодипін: прихильність до лікування
Амлодипін, що має тривалий період напіввиведення, додає зручностей при режимі дозування один раз на добу, що робить його найкращим вибором порівняно з іншими доступними блокаторами кальцієвих каналів (такими як ніфедипін), які потребують дворазового або триразового дозування через короткий період напіввиведення [12, 13].
Наріжним каменем у лікуванні таких хронічних захворювань, як артеріальна гіпертензія, є забезпечення високої прихильності до лікування. Завдяки своєму безпечному профілю побічних ефектів амлодипін забезпечує добру прихильність до лікування. Також на зворотній частині блістера є надруковані надписи послідовно розташованих днів тижня, щоб забезпечити оптимальне дотримання прийому препарату. Такі прості заходи допомагають досягти цільового прийому лікарських засобів у пацієнтів, які використовують велику кількість медичних засобів, або у пацієнтів похилого віку, які навряд чи будуть вести суворий облік щоденного споживання ліків [14].
Висновки
РПАТ є складним явищем, яке залежить від кількох механізмів, серед яких симпатична активація відіграє центральну роль. Цей стан тісно пов’язаний з ураженням органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію. Тому вибір препарату, підкріплений надійними науковими доказами та перевірений клінічною практикою, може забезпечити кращі довгострокові результати для цієї групи населення. Амлодипін завдяки своїй тривалості дії ефективно знижує РПАТ, а наявність блістерних упаковок, які забезпечують прихильність до лікування, робить його одним із найкращих варіантів, доступних сьогодні для лікаря.
Список литературы
1. Kario K. Morning surge in blood pressure and cardiovascular risk: evidence and perspectives. Hypertension. 2010 Nov. 56(5). 765-73.
2. Muller J.E., Tofler G.H., Stone P.H. Circadian variation and triggers of onset of acute cardiovascular disease. Circulation. 1989. 79. 733-743.
3. Kario K. Vascular damage in exaggerated morning surge in blood pressure. Hypertension. 2007. 49. 771-772.
4. Kario K. Preceding linkage between a morning surge in blood pressure and small artery remodeling: an indicator of prehypertension? J. Hvpertens. 2007. 25. 1573-1575.
5. Bilo G., Grillo A., Guida V., Parati G. Morning blood pressure surge: pathophysiology, clinical relevance and therapeutic aspects. Integrated Blood Pressure Control. 2018. 11. 47-56. doi: 10.2147 IBPC.S130277
6. Eguclii K., Kario K., Hoshide Y. et al. Comparison of valsartan and amlodipine on ambulatory and morning blood pressure in hypertensive patients. Am. J. Hvpertens. 2004. 17. 112-117.
7. Mizuno H., Hoshide S., Fukutomi M., Kario K. Differing effects of aliskiren amlodipine combination and high-dose amlodipine monotherapy on ambulatory blood pressure and target organ protection. J. Clin. Hypertens. 2016. 18. 70-78.
8. Kwon H.M., Shin J.W., Lim J.S., Hong Y.H., Lee Y.S., Nam H. Comparison of the effects of amlodipine and losartan on blood pressure and diurnal variation in hypertensive stroke patients: a prospective, randomized, double-blind, comparative pa-rallel study. Clin. Ther. 2013. Dec. 35(12). 1975-82.
9. Kario K., Pickering T.G., Umeda Y. et al. Morning surge in blood pressure as a predictor of silent and clinical cerebrovascular disease in elderly hypertensives: a prospective study. Circulation. 2003. 107. 1401-1406.
10. Gosse P., Lasserre R., Minifie C., Lemetayer P., Clemen-ty J. Blood pressure surge on rising. J. Hypertens. 2004. 22. 1113-1118.
11. Caramori M.L., Pecis M., Azevedo M.J. Increase in nocturnal blood pressure and progression to microalbuminuria in diabetes. N. Engl. J. Med. 2003. 348. 261-262.
12. Burges R.A., Dodd M.G., Gardiner D.G. Pharmacologic profile of amlodipine. Am. J. Cardiol. 1989 Nov 7. 64( 17). 101-181; discussion 181-201.
13. Khan K.M., Patel J., Schaefer T.J. Nifedipine. [Updated 2021 Aug 11]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL). StatPearls Publishing, 2022 Jan. Available from: www.ncbi.nhn.nih.gov/books/NBK537052.
14. Bosworth H.B., Granger B.B., Mendys P., Brindis R., Burkholder R., Czajkowski S.M., et al. Medication adherence: a call for action. American Heart Journal. 2011. 162(3). 412-424. doi: 10.1016/j.ahj .2011.06.007.