Журнал "Гастроэнтерология" Том 56, №2, 2022
Вернуться к номеру
Етапність лікування ускладнень гриж стравохідного отвору діафрагми
Авторы: Бабій О.М., Пролом Н.В., Шевченко Б.Ф., Тарабаров С.О., Зеленюк О.В.
ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», м. Дніпро, Україна
Рубрики: Гастроэнтерология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета: підвищення ефективності хірургічного лікування хворих з ускладненнями ГСОД.
Матеріали та методи. У відділі хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України» за період 2017–2022 рр. обстежено та проведено хірургічне лікування у 34 хворих з діагнозом ГСОД. Чоловіків — 12, жінок — 22. Середній вік 52,3 ± 3,6 року (25–68 років). Усім хворим проведено рентгенологічне, ендоскопічне і манометричне дослідження та виконано хірургічне лікування.
Результати. Згідно з Лос-Анжелеською класифікацією при ГСОД та ГЕРХ діагностовано рефлюкс-езофагіт ступеня А у 14 (41,2 %) хворих, ступеня В — у 20 (58,8 %) хворих. У 8 (23,5 %) хворих виявлені виразки стравоходу, у 3 (8,8 %) — стриктура стравоходу, у 4 (11,7 %) — стравохід Барретта. Усім хворим проведено етапне лікування. Етапність лікування при ГСОД та ГЕРХ з рефлюкс-езофагітом у поєднанні з виразкою стравоходу (n = 8): І етап — консервативна терапія, ІІ етап — антирефлюксне хірургічне лікування лапароскопічним методом. Етапність лікування при пептичній стриктурі стравоходу (n = 3): І етап — консервативна терапія з ендоскопічним скринінгом, ІІ етап — балонна гідродилатація стриктури стравоходу, ІІІ етап — антирефлюксне хірургічне лікування лапароскопічним методом. Етапність лікування при ГСОД та ГЕРХ у поєднанні зі стравоходом Барретта (верифікація діагнозу за NBI-ендоскопією та гістологічним дослідженням, n = 4): І етап — аргоноплазмова абляція зміненої слизової оболонки стравоходу, ІІ етап — антирефлюксне хірургічне лікування лапароскопічним методом. Лапароскопічно виконано кардіокрурорафію з гастроплікацією за розробленим новим способом — у 24 (70,6 %) хворих, крурорафію з фундоплікацією за Nissen-Rosetti — у 7 (20,6 %), з фундоплікацією за Toupet — у 2 (5,9 %), з фундоплікацією за Dor — у 1 (2,9 %) хворого. У віддаленому післяопераційному періоді після застосування розробленого нового способу антирефлюксної операції відмічено лише анатомічні рецидиви (n = 4), що не потребують повторних операцій, тоді як після крурорафії з фундоплікацією за Nissen-Rosetti відмічено істинні (n = 2) та функціональні (n = 3) рецидиви.
Висновки. Застосування етапного лікування у хворих з ускладненнями ГСОД і запропонованого способу антирефлюксного хірургічного лікування забезпечує усунення патологічних змін при ГСОД, відновлює фізіологічну кардію, зберігаючи анатомічні взаємовідносини діафрагми і зони стравохідно-шлункового переходу. У віддаленому післяопераційному періоді запропонований спосіб зменшує можливість розвитку неспроможності фізіологічної кардії, виникнення істинних і функціональних рецидивів ГСОД.