Резюме
Контрактури — це втрата рухомості суглобів, що викликана структурними змінами некісткової тканини — м’язів, зв’язок та сухожиль. Вони розвиваються, коли ці зазвичай еластичні тканини замінюються нееластичними. Все це призводить до вкорочення та твердіння цих тканин та викликає жорсткість, деформацію суглобів та втрату їх рухомості, іноді повну. Робота присвячена загальному огляду етіології та епідеміології контрактур великих суглобів. Розглядаються фактори ризику формування контрактур та заходи запобігання їм, а також методи лікування контрактур на різних етапах їх розвитку. Наведено протокол обстеження пацієнтів із контрактурами, вказані основні моменти при досліджені, на які треба звернути увагу, а також можливі методи дослідження, що включають не тільки огляд хворих, але й візуальні (магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика) та біомеханічні методи з визначення пасивного та активного обсягу рухів та сили м’язів контралатеральних суглобів. Надані основні ознаки м’язових та спастичних (нервово-м’язових) контрактур та підходи до їх лікування. Коротко описані консервативні фізіотерапевтичні методи лікування, що в основному полягають у пасивному розтягуванні контрактованого суглоба, та показання до хірургічних методів лікування. Наведені показання щодо застосування ін’єкцій колагенази.
Contractures are a loss of joint mobility caused by structural changes in non-bone tissue — muscles, ligaments and tendons. They develop when these normally elastic tissues are replaced by inelastic ones. All this leads to shortening and hardening of these tissues and causes stiffness, deformity of joints and a loss of their mobility, sometimes completely. The work deals with a general overview on the etiology and epidemiology of large joint contractures. Risk factors for the formation of contractures and measures to prevent them are considered, as well as treatment regimens at different stages of contractures development. A protocol for examining patients with contractures is given, the main points during the examination to which the attention should be paid are indicated, and possible research methods are listed, including not only examination of patients, but also visual (magnetic resonance imaging, ultrasound) and biomechanical techniques for determining passive and active volumes of movements and strength in the muscles of contralateral joints. The main signs of muscle and spastic (neuromuscular) contractures and approaches to their treatment are given. Conservative physiotherapy methods that mainly consist in passive stretching of the contracted joint, and indications for the use of surgical methods of treatment are briefly described. Indications for the use of collagenase injections are given.
Список литературы
1. Коваленко А.П., Камаева О.В., Полещук Ю.Р., Ковлен Д.В. Шкалы и тесты в реабилитации и лечении пациентов со спастичностью верхней конечности. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2020. 120(4). 107-114. doi:10.17116/jnevro2020120041107.
2. Коваленко А.П., Мисиков В.К., Искра Д.А., Кошкарев М.А., Синельников К.А. Шкала Тардье в диагностике спастичности. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2019. 119 (9). 83-90. Doi: 10.17116/jnevro201911909183.
3. Araco A., Caruso R., Araco F., Overton J., Gravante G. Capsular contractures: a systematic review. Plast. Reconstr. Surg. 2009. 124(6). 1808-1819. doi: 10.1097/PRS.0b013e3181bf7f26.
4. Degreef I. Collagenase Treatment in Dupuytren Contractures: A Review of the Current State Versus Future Needs. Rheumatol. Ther. 2016. 3(1). 43-51.
5. Descatha A., Jauffret P., Chastang J.F., Roquelaure Y., Leclerc A. Should we consider Dupuytren’s contracture as work-related? A review and meta-analysis of an old debate. BMC Musculoskelet Disord. 2011. 12. 96. Doi: 10.1186/1471-2474-12-96.
6. Fergusson D., Hutton B., Drodge A. The epidemiology of major joint contractures: a systematic review of the literature. Clin. Orthop. Relat. Res. 2007. 456. 22-9. doi: 10.1097/BLO.0b013e3180308456.
7. Gnass I., Bartoszek G., Thiesemann R., Meyer G. Joint contractures in older age. A systematic literature review [German]. Z. Gerontol. Geriatr. 2010. 43(3). 147-157.
8. Gracies J.M. Pathophysiology of spastic paresis. Paresis and soft tissue changes. Muscle Nerve. 2005. 31(5). 535-551.
9. Gudmundsson K.G., Arngrimsson R., Sigfusson N., Bjornsson A., Jonsson T. Epidemiology of Dupuytren’s disease: clinical, serological, and social assessment: The Reykjavik Study. J. Clin. Epidemiol. 2000. 53(3). 291-296. DOI: 10.1016/s0895-4356(99)00145-6].
10. Katalinic O.M., Harvey L.A., Herbert R.D., Moseley A.M., Lannin N.A., Schurr K. Stretch for the treatment and prevention of contractures. Cochrane Database Syst. Rev. 2010. 8(9). CD007455.
11. Lanting R., Broekstra D.C., Werker P.M., van den Heuvel E.R. A systematic review and meta-analysis on the prevalence of Dupuytren disease in the general population of Western countries. Plast. Reconstr. Surg. 2014. 133(3). 593-603. DOI: 10.1097/01.prs.0000438455.37604.0f.
12. Laurin J., Gondin J., Dousset E., Decherchi P. Effect of tenotomy on metabosensitive afferent fibers from tibialis anterior muscle. Exp. Brain Res. 2008. 186(1). 87-92. doi: 10.1007/s00221-007-1210-y.].
13. Layton T., Nanchahal J.F. Recent advances in the understanding of Dupuytren’s disease. F1000 Res. 2019. 8. F1000 Faculty Rev-231. doi: 10.12688/f1000research.17779.1.
14. McLachlan E.M., Chua M. Rapid adjustment of sarcomere length in tenotomized muscles depends on an intact innervation. Neurosci Lett. 1983. 35(2). 127-133.
15. Patrick E., Ada L. The Tardieu Scale differentiates contracture from spasticity whereas the Ashworth Scale is confounded by it. Clin. Rehabil. 2006. 20(2). 173-182.
16. Pingel J., Bartels E.M., Nielsen J.B. New perspectives on the development of muscle contractures following central motor lesions. J. Physiol. 2017. 595(4). 1027-1038.
17. Pohl M., Mehrholz J. A new shoulder range of motion screening measurement: its reliability and application in the assessment of the prevalence of shoulder contractures in patients with impaired consciousness caused by severe brain damage. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2005. 86(1). 98-104.
18. Prabhu R.K., Swaminathan N., Harvey L.A. Passive movements for the treatment and prevention of contractures. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. 12. CD009331.
19. Roby-Brami A., Jarrassé N., Parry R. Impairment and Compensation in Dexterous Upper-Limb Function After Stroke. From the Direct Consequences of Pyramidal Tract Lesions to Behavioral Involvement of Both Upper-Limbs in Daily Activities. Front. Hum. Neurosci. 2021. 15. 662006. doi: 10.3389/fnhum.2021.662006.].
20. Skalsky A.J., McDonald C.M. Prevention and management of limb contractures in neuromuscular diseases. Phys. Med. Rehabil. Clin. N. Am. 2012. 23(3). 675-687. doi:10.1016/j.pmr.2012.06.009.
21. Tan J., Chen J., Zhou J., Song H., Deng H., Ao M., Luo G., Wu J. Joint contractures in severe burn patients with early rehabilitation intervention in one of the largest burn intensive care unit in China: a descriptive analysis. Burns Trauma. 2019. 7. 17.
22. Vanderwee K., Grypdonck M., De Bacquer D., Defloor T. The identification of older nursing home residents vulnerable for deterioration of grade 1 pressure ulcers. Journal of Clinical Nursing. 2009. 18(21). 3050-3058. doi: 10.1111/j.1365-2702.2009.02860.x.
23. Zafonte R., Elovic E.P., Lombard L. Acute care management of post-TBI spasticity. J. Head Trauma Rehabil. 2004. 19(2). 89-100.