Журнал «» Том 14, №5, 2021
Вернуться к номеру
Резолюція ХXIІ Національного конгресу кардіологів України (Київ, 21–24 вересня 2021 р.)
Рубрики: Кардиология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
XХІІ Національний конгрес кардіологів України був присвячений новітнім досягненням теоретичної та практичної кардіології та індивідуалізованому підходу до лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, розвитку технологій у кардіології. Особливу увагу було приділено веденню пацієнтів в умовах пандемії COVID-19.
Конгрес проходив в onsite (1500 зареєстрованих учасників) і онлайн (30 000 інтернет-підключень за період роботи) форматі.
Під час відкриття були оголошені вітання від Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України.
Під час роботи конгресу відбулись 13 пленарних, 16 секційних засідань, 23 круглі столи, 26 науково-практичних симпозіумів, 34 майстер-класи (клінічні семінари). Заслухані 254 доповіді, з яких 14 зроблені молодими вченими, та обговорені 9 стендових повідомлень. Провідними вітчизняними вченими прочитано 14 лекцій.
У рамках конгресу проведені: об’єднана сесія Європейського кардіологічного товариства (ESC) та Всеукраїнської асоціації кардіологів України (ВАКУ), об’єднане засідання Європейського кардіологічного журналу («European Heart Journal») та «Українського кардіологічного журналу», об’єднана сесія Міжнародного товариства кардіоонкології (ICOS) та ВАКУ, спільне засідання Всеукраїнської асоціації інтервенційних кардіологів України та Асоціації кардіохірургів України. У роботі конгресу взяли участь фахівці з Великої Британії, Ізраїлю, Іспанії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Сербії, США.
Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні наукові питання і проблеми кардіологічної служби, охоплювала основні досягнення, висновки та результати новітніх міжнародних та вітчизняних досліджень. Особливу увагу приділено питанням ураження серцево-судинної системи в умовах пандемії COVID-19. Для лікарів за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» організовані школи практикуючого лікаря. Традиційно розглядались питання клінічної фармакології і раціональної фармакотерапії, невідкладних станів та застосування діагностичних біомаркерів при серцево-судинних захворюваннях.
На генеральній асамблеї заслуханий звіт президента ВАКУ, академіка НАМН України, професора В.М. Коваленка про роботу асоціації. Затверджені нові нормативні документи: стандарти діагностики та лікування «Серцево-судинні захворювання», міжнародна четверта редакція визначення інфаркту міокарда, рекомендації ВАКУ з діагностики та лікування міокардитів, рекомендації з лікування фібриляції передсердь, рекомендації з лікування суправентрикулярних тахікардій, зміни до чинної класифікації серцевої недостатності. Відбулися затвердження робочої групи з фундаментальної кардіології, вибори голови ради молодих вчених ВАКУ.
Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:
— Участь в ініціативі Європейського товариства кардіологів «Атлас кардіології».
— Співпраця в міжнародних реєстрах із серцевої недостатності (G-CHF, HF III Registry), реєстрі хворих високого серцево-судинного ризику (DA Vinci), із сімейної (ScreenPro FH та EAS-FHSC) та гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії — Homozygous FH International Clinical Collaborators (HICC). Вперше аналіз Глобального світового реєстру із сімейної гіперхолестеринемії, до якого увійшла Україна, на-друкований у журналі «Lancet» 07.09.2021 р.
— Робота регіональних реперфузійних мереж, у межах яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань та фібринолітичної терапії.
— Продовження функціонування реєстру перкутанних коронарних втручань, який висвітлює найближчі та віддалені результати стентувань у пацієнтів із STEMI, NSTEMI та стабільною ішемічною хворобою серця.
— Проведення генетичного типування в міжнародних лабораторіях всіх хворих із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.
— Продовження роботи центрів із діагностики та лікування сімейних (гомозиготних та гетерозиготних) дисліпідемій у регіонах України.
— Створення та затвердження консенсусів експертів ВАКУ з ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та супутнім цукровим діабетом, а також із серцевою недостатністю і коморбідними станами.
— Продовження роботи освітніх ліпідних шкіл, шкіл із серцевої недостатності, проведення майстер-класів із порушень серцевого ритму, тромбозів та емболій для кардіологів та сімейних лікарів у регіонах України.
/64.jpg)
/65.jpg)
/66.jpg)
/67.jpg)
/68.jpg)
— Забезпечення співпраці з кардіохірургами, неврологами, анестезіологами-реаніматологами, судинними хірургами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами, сімейними лікарями та андрологами щодо пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних ускладнень.
— Сумісно з Асоціацією серцево-судинних хірургів продовжено впровадження алгоритму діагностики та післяопераційного ведення хворих із множинним коронарним атеросклерозом і цукровим діабетом 2-го типу, довгострокове вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби серця у хворих із гіпотиреозом після проведення аортокоронарного шунтування.
— Участь у засіданнях правління Європейського товариства кардіологів (ESC), Міжнародного (IAS) та Європейського (EAS) товариств з атеросклерозу, Європейської асоціації ритму серця (EHRA), Асоціацій з невідкладної кардіології (АССА), інтервенційної кардіології, серцевої недостатності (HFA), робочої групи ESC із кардіоваскулярної фармакотерапії (WG CVP).
— Створення алгоритмів діагностики та лікування невідкладних серцево-судинних станів та їх видання у вигляді окремих покет-книжок.
— Видання аналізу клінічних випадків та сценаріїв у невідкладної кардіології на основі сучасних національних і міжнародних рекомендацій.
— Здійснення виїздів до Луганської та Донецької областей (Маріуполь, Краматорськ, Сєвєродонецьк) для огляду хворих, програмування кардіостимуляторів та проведення конференцій із лікарями.
— Створення науково-інформаційної платформи «Cardio Hub» та сайту cardiocongress.org.ua.
— Функціонування інтернет-сайту Української асоціації фахівців із серцевої недостатності для лікарів та пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, Асоціації аритмологів України.
— Продовження видання фахових журналів: «Український кардіологічний журнал», «Артеріальна гіпертензія», «Аритмологія», «Серцева недостатність. Клінічна практика», «Medicine Review».
Водночас залишається ряд невирішених питань:
— Відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром із підйомом сегмента SТ та без нього, порушення ритму серця, легеневу артеріальну гіпертензію, гостру та хронічну серцеву недостатність, венозний тромбоемболізм.
— Не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта на державному рівні.
— Недостатня пропаганда здорового способу життя та значення чинників ризику серцево-судинних захворювань у засобах масової інформації.
— Відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення медико-соціальних чинників ризику серцево-судинних захворювань серед населення України.
— Недостатньо проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція чинників ризику у хворих на артеріальну гіпертензію.
— Обмежена кількість імплантацій кардіовертерів-дефібриляторів та пристроїв для ресинхронізуючої терапії.
— Відсутня реімбурсація лікування хворих із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, попри внесення її в перелік орфанних захворювань.
— Недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до необґрунтованого завищення даного показника в структурі смертності від хвороб системи кровообігу і спотворення статистичної звітності, що суттєво вирізняє Україну.
Під час обговорення виступів та дискусій на конгресі були визначені такі перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:
— Впровадження Державної програми профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань на 2022–2025 роки.
— Подальший перегляд стандартів профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів.
— Впровадження категорій складності серцево-судинних хвороб відповідно до рівнів надання медичної допомоги.
— Підтримка та стимулювання впровадження цифрових технологій у кардіології.
— Формування позитивної мотивації в населення щодо необхідності профілактики артеріальної гіпертензії і корекції основних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, поширення санітарно-просвітницьких матеріалів, що пропагують здоровий спосіб життя з використанням можливостей радіо, телебачення, преси. Створення методичного забезпечення для організації профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні.
— Співпраця із сімейними лікарями, неврологами, ендокринологами та нефрологами щодо пацієнтів із високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень для ефективного лікування артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень.
— Продовження співпраці з провідними фахівцями військової медицини та міністерством у справах ветеранів із метою зниження захворюваності і смертності.
— Подальше проведення майстер-класів з аритмології, венозного тромбоемболізму, із серцевої недостатності, ліпідних шкіл у різних регіонах України з акцентом на освіту лікарів первинної ланки.
— Активне впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця, хронічної серцевої недостатності (радіочастотна абляція, багатокамерна кардіостимуляція та імплантація кардіовертерів-дефібриляторів). Продовження роботи з виявлення пацієнтів, які потребують імплантації кардіостимуляторів, кардіовертерів-дефібриляторів, пристроїв для ресинхронізуючої терапії з метою повного забезпечення вторинної профілактики раптової серцевої смерті.
— Створення нових національних рекомендацій із профілактики серцево-судинних захворювань, кардіостимуляції та ресинхронізаційної терапії, діагностики та лікування серцевої недостатності.
— Створення спільних з Асоціацією анестезіологів та серцево-судинних хірургів Україні стандартів діагностики та надання допомоги при невідкладних станах.
— Створення разом з асоціаціями неврологів, анестезіологів України національних рекомендацій із лікування гіпертензивних станів.
— Участь у розробці національних стандартів і протоколів щодо діагностики та лікування гострого та хронічних коронарних синдромів.
— Продовження досліджень органопротекторних властивостей біологічно активних сполук рослинного походження (біофлавоноїду кверцетину у внутрішньовенній і таблетованих формах) в умовах пандемії COVID-19 та впровадження їх результатів у клінічну практику.
— Розширення генетичного типування хворих із сімейною гіперхолестеринемією.
— Продовження досліджень із визначення ранніх маркерів атеросклеротичного ураження судин, ролі певних клітинних субпопуляцій у патогенетичних механізмах розвитку гострих і хронічних форм ішемічної хвороби серця, аритмій серця, артеріальної гіпертензії, пошуку нових інформативних молекулярно-генетичних маркерів серцево-судинної патології.
— Продовження формування бази даних, що залучаються до міжнародного ScreenPro FH та європейського EAS-FHSC реєстрів хворих із сімейною гіперхолестеринемією, та залучення регіональних центрів до формування Національного реєстру.
— Впровадження інноваційних ліпідознижуючих лікарських засобів із парентеральним шляхом введення, включно з модуляцією інтерференції РНК.
— Розробка і впровадження методів регенеративної медицини в лікування хворих з кардіоміопатіями.
— Вивчення особливостей патогенезу та клінічного перебігу уражень серцево-судинної системи у хворих (в тому числі медичних працівників), які перенесли COVID-19-інфекцію, та розробка принципів діагностики, лікування та прогнозування розвитку ускладнень.
— Продовження і розширення реєстру інтервенційних коронарних втручань з метою ефективного аналізу результатів роботи.
— Продовження участі ВАКУ в ініціативі Європейського кардіологічного товариства «Атлас кар-діології».
— Продовження участі ВАКУ у Європейській ініціативі «Дефібрилятор для життя».
— Видання спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів посібників та настанов, які забезпечують етапність та спадкоємність кардіологічної та кардіохірургічної допомоги хворим.
— Продовження імплементації наукових і практичних розробок щодо вдосконалення диференціальної діагностики міокардиту та інших некоронарних захворювань, зокрема кардіоміопатій, рідкісних та орфанних захворювань серця та запровадження нових технологій фармакотерапевтичної інтервенції.
— Підтримка ініциативи щодо створення експертних центрів із діагносткии та лікування легеневої гіпертензії, у тому числі хірургічних центрів для лікування хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії; створення єдиного реєстру пацієнтів із легеневою гіпертензією, які потребують специфічної її терапії.
— Забезпечення кваліфікованої системи відбору пацієнтів для трансплантації серця і легень та створення рекомендацій щодо їх спостереження.
— Введення пацієнторієнтованого підходу до лікування із впровадженням матеріалів на електронних носіях в єдиній інформаційній медичній системі.
Матеріал наданий організаторами конгресу