Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «» Том 14, №3, 2021

Вернуться к номеру

Шановні читачі!

Ну от закінчилася весна, що довго не була тепла, й почалося спекотне літо. Також спостерігається видимий відступ коронавірусної пандемії, принаймні в більшості країн Європи, а також в Україні. Лунають бравурні звіти про успіхи вакцинації в Україні. Але я думаю, що розслаблятися зарано. Можливі варіанти, найбільш несприятливі з них пов’язані з різними новими небезпечними мутаціями коронавірусу на кшталт штаму «дельта». Найбільш неприємним, на моє переконання, є те, що за період пандемії ні населення, ні влада не змінили свого ставлення до медицини й медичних працівників. Медицина як була, так і залишилася ізгоєм, і всі розмови про покращення умов, збільшення заробітної плати та пріоритетність медичних професій так і залишилися розмовами. Більше того, я переконаний, успіхи в подоланні коронавірусу в нашій країні пов’язані не із вакцинацією, а із тим, що більшість населення малосимптомно і навіть симптомно уже перехворіла на цю хворобу, навіть не звертаючись до лікаря, і в нашій країні виробився більш-менш поширений колективний імунітет. При цьому серцево-судинні захворювання, які і надалі залишаються основною причиною смертності та інвалідизації населення, не тільки відійшли на другий план, а взагалі стали забуватися. Немає сенсу говорити про здоровий спосіб життя, профілактику та контроль факторів ризику серцево-судинних захворювань. Це все вже давно поза порядком денним офіційної медицини. Ці мої роздуми абсолютно не означають, що необхідно відмовлятися від вакцинації. Я сам перехворів і, незважаючи на високий титр антитіл, знаходжусь на етапі між першою та другою дозою вакцини. Хочу нагадати, що пандемія піде, а серцево-судинні захворювання залишаться з нами. Не слід втрачати пильності та концентрації щодо важливого.
Незважаючи на карантинні обмеження, у травні в Одесі у змішаному режимі (онлайн і офлайн) нам вдалося провести щорічну триденну конференцію, присвячену артеріальній гіпертензії. Ми змінили її традиційну назву з «Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні» на «Міжнародний досвід у діагностиці і лікуванні артеріальної гіпертензії». Нам здається, вийшло непогано. Ми запросили до участі сімох провідних експертів із різних країн світу (США, Франція, Польща, Сербія, Болгарія), забезпечили не тільки трансляцію їх виступів, а й сесію запитань та відповідей та широку дискусію. Проєкт резолюції конференції та фотозвіт подані у матеріалах цього номера журналу.
У цьому номері ви знайдете традиційні матеріали: статті, огляди, лекції та дайджест новин. Не буду переказувати зміст — його легко знай-ти, перегорнувши цю сторінку. 
Від себе хотів би додати декілька роз’яснень щодо деяких формальних змін, які стосуються нашого журналу. Я думаю, що це відомо нашим читачам, і ми на цьому завжди наголошували: журнал «Артеріальна гіпертензія» є результатом співпраці Видавничого дому «Заславський» і Всеукраїнської антигіпертензивної асоціації. Однак сучасні вимоги до наукових журналів потребують деяких формальних кроків. Правління асоціації вирішило надати офіційну підтримку журналу (офіційний термін — endorsement), а також оголосити, що журнал є кооперованим виданням асоціації (офіційний термін — affiliated). Також ми звернулися до Міжнародного товариства судинного здоров’я (International Society of Vascular Health, http://isvh.net/) за подібною підтримкою, і нам обіцяли її надати. Така кооперація, на нашу думку, дозволить просунути журнал не тільки серед українських читачів, але і на міжнародній арені.
Як завжди, будемо вдячні вам за конструктивну критику, рекомендації, публікації, клінічні випадки.
З найкращими побажаннями,
Юрій Сіренко


Вернуться к номеру