Журнал «» Том 13, №5, 2020
Вернуться к номеру
Резолюція ХXI Національного конгресу кардіологів України (м. Київ, 22–25 вересня 2020 р.)
Рубрики: Кардиология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
XХІ Національний конгрес кардіологів України був присвячений новітнім досягненням теоретичної та практичної кардіології й індивідуалізованому підходу до лікування пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями та коморбідністю на основі доказової медицини.
Вперше конгрес проходив в форматі онлайн, за період роботи конгресу відбулось 66 277 інтернет-підключень.
Під час відкриття були оголошені вітання від президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України.
Під час роботи конгресу відбулось 9 пленарних, 14 секційних засідань, 32 круглих столи, 17 науково-практичних симпозіумів. Заслухано 212 доповідей, із яких 7 зроблено молодими вченими, та обговорено 9 стендових повідомлень. Провідними вітчизняними й іноземними вченими прочитано 7 лекцій.
У роботі конгресу взяли участь фахівці з Німеччини, Литви, Польщі, Ізраїлю, Нідерландів. В рамках конгресу проведені спільне засідання Всеукраїнської асоціації інтервенційних кардіологів України й Асоціації кардіохірургів України; спільне засідання Всеукраїнської асоціації кардіологів України (ВАКУ) та Асоціації серцево-судинних хірургів України; спільне засідання Європейського товариства з атеросклерозу, Українського товариства атеросклерозу та Міжнародної спілки експертів з ліпідології.
Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні наукові питання і проблеми кардіологічної служби, охоплювала основні досягнення, висновки та результати новітніх міжнародних і вітчизняних досліджень. Особлива увага надана питанням ураження серцево-судинної системи в умовах епідемії COVID-19. Для лікарів за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» організовані школи практикуючого лікаря. Традиційно розглядались питання клінічної фармакології й раціональної фармакотерапії та застосування діагностичних біомаркерів при серцево-судинних захворюваннях.
На генеральній асамблеї заслуханий звіт президента Всеукраїнської асоціації кардіологів України, академіка НАМН України професора В.М. Коваленка про роботу асоціації, відбулись вибори ради та ревізійної комісії ВАКУ. Президентом ВАКУ обраний академік НАМН України професор В.М. Коваленко, генеральним секретарем — професор О.Г. Несукай, віце-президентами — член-кор. НАМН України професор К.М. Амосова, член-кор. НАМН України професор О.М. Пархоменко, професор М.І. Лутай, професор О.С. Сичов, головою ревізійної комісії — д.м.н. Л.А. Міщенко. Затверджені нові нормативні документи: стандарти лікування серцево-судинних захворювань; категорії складності серцево-судинних хвороб відповідно до рівнів надання медичної допомоги; діагностично-лікувальний алгоритм при підозрі на COVID-19 ураження серцево-судинної системи; рекомендації ВАКУ з лікування дисліпідемій; консенсуси експертів ВАКУ щодо ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та з супутнім цукровим діабетом і щодо ведення пацієнтів із серцевою недостатністю та коморбідними станами; кардіореабілітаційний менеджмент пацієнтів, які перенесли гострий коронарний синдром; клінічні рекомендації щодо профілактики та лікування венозних тромбоемболій у хворих з онкопатологією; рекомендовані розрахункові норми часу на проведення функціональних досліджень.
Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:
— участь в ініціативі Європейського товариства кардіологів «Атлас кардіології»;
— співпраця у міжнародних реєстрах із серцевої недостатності (G-CHF, HF III Registry), реєстрі хворих високого серцево-судинного ризику (DA Vinci), фібриляції передсердь (GARFIELD-AF), з сімейних гіперхолестеринемій (ScreenPro FH та EAS-FHSC) та залучення України з 2020 р. до нового світового реєстру з гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії (ГоСГх) — Homozygous FH International Clinical Collaborators (HICC);
/39.jpg)
/40.jpg)
/41.jpg)
/42.jpg)
/43.jpg)
/44.jpg)
— внесення гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії до переліку орфанних захворювань МОЗ України;
— робота регіональних реперфузійних мереж, у межах яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань і фібринолітичної терапії;
— продовження ефективного функціонування реєстру перкутанних коронарних втручань, що висвітлює найближчі та віддалені результати стентувань у пацієнтів з STEMI, NSTEMI та стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС);
— проведення генетичного типування в міжнародних лабораторіях усіх хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. На вересень 2020 р. встановлений і генетично підтверджений діагноз у 26 хворих з ГоСГх. Завдяки спільній роботі Асоціації кардіологів України, Українського товариства з атеросклерозу та Пацієнтської організації хворих з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією дане захворювання в 2020 році внесено до переліку орфанних захворювань;
— продовження роботи центрів з діагностики та лікування сімейних (гомозиготних і гетерозиготних) дисліпідемій в 4 регіонах України (Київ, Харків, Дніпро, Івано-Франківськ);
— створення та затвердження консенсусів експертів ВАКУ з ведення пацієнтів з серцевою недостатністю та супутнім цукровим діабетом, а також з серцевою недостатністю і коморбідними станами;
— продовження роботи освітніх ліпідних шкіл, шкіл з серцевої недостатності, шкіл з аритмології, проведення майстер-класів з порушень серцевого ритму, тромбозів та емболій для кардіологів і сімейних лікарів в регіонах
України;
— забезпечення співпраці з кардіохірургами, неврологами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами, сімейними лікарями та андрологами щодо пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних ускладнень;
— сумісно з Асоціацією серцево-судинних хірургів продовження впровадження алгоритму діагностики та післяопераційного ведення хворих з множинним коронарним атеросклерозом і цукровим діабетом 2-го типу, довгострокове вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ІХС у хворих з гіпотиреозом після проведення аортокоронарного шунтування;
— участь у засіданнях правління Європейського товариства кардіологів (ESC), Міжнародного (IAS) та Європейського (EAS) товариств з атеросклерозу, Європейської асоціації ритму серця (EHRA), асоціацій з невідкладної кардіології (АССА), інтервенційної кардіології, серцевої недостатності (HFA), робочої групи ESC з кардіоваскулярної фармакотерапії (WG CVP);
— створення алгоритмів діагностики і лікування невідкладних серцево-судинних станів та їх видання у вигляді окремих покетбуків;
— нове видання аналізу клінічних випадків і сценаріїв у невідкладній кардіології на основі сучасних національних і міжнародних рекомендацій;
— продовження проведення спеціалізованого циклу «Клінічна аритмологія та електрофізіологія» на базі кафедри кардіології НМАПО;
— здійснення виїздів до Луганської та Донецької областей (Маріуполь, Краматорськ, Сєвєродонецьк) для огляду хворих, програмування кардіостимуляторів і проведення конференцій з лікарями;
— функціонування інтернет-сайту Української асоціації фахівців з серцевої недостатності для лікарів і пацієнтів з ХСН;
— продовження видання фахових журналів: «Український кардіологічний журнал», «Артеріальна гіпертензія», «Аритмологія», «Серцева недостатність. Клінічна практика», «Medicine Review».
Водночас залишається низка невирішених питань:
— відсутність державного статистичного реєстру хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ, порушення ритму серця, легеневу артеріальну гіпертензію, гостру та хронічну серцеву недостатність, венозний тромбоемболізм;
— неузгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта;
— недостатня пропаганда здорового способу життя та значення чинників ризику серцево-судинних захворювань у засобах масової інформації;
— недостатнє проведення оцінки серцево-судинного ризику та корекції чинників ризику у хворих на артеріальну гіпертензію;
— недостатня кількість процедур з імплантації кардіовертерів-дефібриляторів і пристроїв для ресинхронізуючої терапії;
— відсутність належної підтримки проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення медико-соціальних чинників ризику серцево-судинних захворювань серед населення України;
— недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника у структурі смертності від хвороб системи кровообігу і спотворення статистичної звітності, що суттєво відрізняє Україну.
Під час обговорення виступів і дискусій на конгресі були визначені наступні перспективні напрями наукових досліджень і заходи у практичній кардіології:
— впровадження Державної програми профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань на 2021–2025 роки;
— регулярний перегляд ВАКУ стандартів профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів;
— впровадження категорій складності серцево-судинних хвороб відповідно до рівнів надання медичної допомоги;
— підтримка та стимулювання впровадження цифрових технологій у кардіології;
— формування позитивної мотивації у населення щодо необхідності профілактики артеріальної гіпертензії та корекції основних факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів, що пропагують здоровий спосіб життя, з використанням можливостей радіо, телебачення, преси. Створення методичного забезпечення для організації профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні;
— забезпечення співпраці з сімейними лікарями, неврологами, ендокринологами та нефрологами щодо пацієнтів з високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень для підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень;
— продовження співпраці з провідними фахівцями військової медицини та міністерством у справах ветеранів з метою зниження захворюваності і смертності;
— продовження проведення освітніх шкіл і майстер-класів з аритмології, венозного тромбоемболізму, серцевої недостатності, ліпідних шкіл у різних регіонах України з акцентом на освіті лікарів первинної ланки;
— подальше впровадження інвазивних і апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця, хронічної серцевої недостатності (радіочастотна абляція, багатокамерна кардіостимуляція й імплантація кардіовертерів-дефібриляторів). Продовження роботи з виявлення пацієнтів, які потребують імплантації кардіостимуляторів, кардіовертерів-дефібриляторів, пристроїв для ресинхронізуючої терапії, з метою повного забезпечення вторинної профілактики раптової серцевої смерті;
— створення нових Національних рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань, діагностики та лікування серцевої недостатності — 2021;
— створення спільних з Асоціацією анестезіологів і серцево-судинних хірургів України стандартів діагностики та надання допомоги при невідкладних серцево-судинних станах;
— створення разом з асоціаціями неврологів, анестезіологів України національних рекомендацій з лікування гіпертензивних станів;
— участь у розробці національних стандартів і протоколів щодо діагностики та лікування гострого та хронічних коронарних синдромів;
— розширення обсягу генетичного типування хворих із сімейною гіперхолестеринемією;
— продовження формування бази даних, що надходить до міжнародного ScreenPro FH та європейського EAS-FHSC реєстрів хворих із сімейною гіперхолестеринемією, та залучення регіональних центрів до формування національного реєстру хворих;
— продовження і розширення реєстру інтервенційних коронарних втручань з метою ефективного аналізу результатів роботи в клініках України;
— продовження участі ВАКУ в ініціативі Європейського товариства кардіологів «Атлас кардіології»;
— продовження участі ВАКУ в європейській ініціативі «Дефібрилятор для життя»;
— видання спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів посібників і настанов, що забезпечують етапність і спадкоємність кардіологічної та кардіохірургічної допомоги хворим;
— продовження імплементації наукових і практичних розробок щодо вдосконалення диференціальної діагностики міокардиту та інших некоронарних захворювань, зокрема кардіоміопатій, рідкісних та орфанних захворювань серця, та запровадження нових технологій фармакотерапевтичної інтервенції;
— підтримка ініціативи щодо створення експертних центрів із діагностики та лікування легеневої гіпертензії, в тому числі хірургічних центрів для лікування хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії; створення єдиного реєстру пацієнтів з легеневою гіпертензією, які потребують її специфічної терапії;
— забезпечення кваліфікованої системи відбору пацієнтів для трансплантації легень і створення рекомендацій щодо ведення пацієнтів після трансплантації;
— вивчення особливостей розвитку, перебігу та лікування серцево-судинних захворювань у осіб, які перехворіли на COVID-19;
— впровадження пацієнт-орієнтованого підходу до лікування з застосуванням паперових матеріалів і матеріалів на електронних носіях.
Матеріал надано
організаторами конгресу