Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Газета «Новости медицины и фармации» №8 (726), 2020

Вернуться к номеру

Чому треба знати Біблію? (Про етіологію психічних і фізичних хвороб) Тримайся моїх заповідей і живи, бережи мої настанови як зіницю ока. Приповісті Соломонові, 7: 2

Авторы: Рудковська О.Д.
Оптика «Ясний зір», м. Сторожинець, Чернівецька обл., Україна

Разделы: Справочник специалиста

Версия для печати

Біблія — богонатхненна книга. Чому Бог сказав, що найдорожче в людини — зіниця ока? Вивчаючи Біблію, ми дійшли висновку, що у величині зіниці закодо–ване душевне та фізичне благополуччя людей.

Зіниця може бути розширена і звужена (за це відповідають симпатична і парасимпатична нервові системи). Існує кірковий контроль периферичних пупіло–моторних відділів за допомогою кортико-нуклеарних шляхів [11].

Коли зіниця розширена — настрій піднесений, людина активна фізично й інтелектуально. Коли зіниця звужена — настрій, фізична й інтелектуальна активність знижені.

У здорової людини гармонійний баланс між симпатичною та парасимпатичною нервовими системами. Звуження і розширення зіниці протягом доби (розміри у кожному випадку є оптимальними для даного індивідуума) забезпечують циклічність фізіологічних процесів в організмі (тобто необхідний тонус вегетативної нервової системи).

В організмі людини все взаємо–пов’язано. Око є важливою складовою частиною оптико-вегетативної системи організму «око — гіпоталамус — гіпофіз». Завдяки стимулюючій дії світла в організмі залозами внутрішньої секреції виробляються гормони: гіпофіза, наднирників, щитоподібної залози, статеві та ін. Таким чином, очі забезпечують не тільки зір, але й гармонійний розвиток усіх органів і систем організму.

Якщо організм через кору головного мозку, гіпоталамус, ретикулярну формацію діє на розміри зіниці, то за принципом прямого зворотного зв’язку розміри зіниці також впливають на весь організм.

Наприклад, надмірне звуження зіниці (закапування пілокарпіну) може викликати у людей зі схильністю бронхоспазм, депресію, загострення хвороби Альцгеймера [21]. Надмірне розширення зіниці (закапування атропіну) може викликати тахікардію, галюцинації.

Найкращий стан душі і тіла людини досягається шляхом дотримання Божих заповідей (широка зіниця). Якщо людина переступає Закон, зіниця звужується більше, ніж у нормі, починаються хвороби (душевні та фізичні).

«Мій сину, прислухуйся до моїх слів... бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування» [Приповісті Соломонові, 4: 20–22].

Своїм вибраним — тим, хто дотримується Його заповідей — Бог посилає Святого Духа як утішителя і помічника. Плоди Святого Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, доброта, милосердя, віра, здержливість, лагідність [Послання св. ап. Павла до галатів, 5: 22, 23].

Ці плоди забезпечують людині широку зіницю (позитивний настрій, хороше мислення і велику життєву силу). Недарма у Біблії написано, що мудрість і талант — від Бога [Перше соборне послання св. ап. Івана, 5: 20; Послання св. ап. Павла до колосян, 2: 2, 3]. Якщо Бог дає бажання зробити щось корисне, то дає і сили на його реалізацію.

Коли людина черпає силу у Бога, вона стає непереможною. «Господь — мені помічник, і я не злякаюсь нікого, що зробить людина мені?» [Послання до євреїв, 13: 6]. Апостол Яків сказав, що віра без діл — мертва [Соборне послання св. ап. Якова, 2: 20]. Тому молитва, піст і добрі діла підтримують душевне та фізичне здоров’я людини (широка зіниця) [Приповісті Соломонові, 11: 17].

Давно помічено, що віруючі люди здоровіші і живуть довше, ніж атеїсти [Приповісті Соломонові, 10: 27].

Якщо людина переступає Божі заповіді, її мучать тривога, страх, сором, почуття провини, незадоволеності собою. В Біблії сказано, що праведники спокійні, а безбожним немає спокою [Припо–вісті Соломонові, 28: 1]. Тривалі негативні емоції породжують хвороби [14, 15].

Як це пов’язано із зіницею?

Є поняття стресу і дистресу. Короткотривалий стрес (розширення зіниці) корисний для організму (завдяки симпатичній нервовій системі активуються захисні резерви). Але хронічний стрес (дистрес) викликає надмірне звуження зіниці — перенапружується парасимпатична нервова система — і запускає патологічні процеси в організмі.

Відомі «антидепресанти» — алкоголь, цигарки — тимчасово заспокоюють людину, покращують самопочуття. У короткотривалій перспективі вони розширюють зіницю, у довготривалій — надмірно звужують і тому викликають залежність (як і інші психоактивні речовини).

Тому наявність шкідливих звичок — великий ризик розвитку психічних і фізичних захворювань.

В Біблії написано, що якщо людина згрішила, їй треба допомогти стати на шлях істинний, але якщо вона не хоче покаятися, то залишити — людина сама себе знищить [Книга Йова, 33: 14–22; Книга пророка Ісаї, 48: 18–22]. Бог, коли хоче покарати людину, відбирає в неї розум [Послання до римлян, 1: 28].

Розглянемо цей постулат на прикладі психічних хвороб.

Існує біполярний афективний розлад — маніакально-депресивний психоз (МДП) [2, 10, 25]. Депресивна фаза починається з нудьги: за Біблією, зневір’я — це великий гріх [Приповісті Соломонові, 17: 22]. У такому випадку зіниця надмірно звужується, людина впадає в депресію, розвиваються алкоголізм, наркоманія та інші залежності, ледарство, ненажерливість, розпуста. Страждають пам’ять, розумові здібності. Людина стає заздрісною, байдужою, жорстокою, лякливою, сварливою, скупою, брехливою, грошолюбною. Так у Біблії охарактеризовані безбожники [Об’явлення св. Івана Богослова, 21: 8; Книга пророка Ісаї, 26: 10; Послання св. ап. Павла до Тита, 3: 2, 3]. Все може закінчитись суїцидом (знищенням себе). Дійсно, рай і пекло — всередині нас [Євангеліє від Луки, 17: 20, 21].

При МДП у глибокій депресивній фазі (дуже вузька зіниця, надмірно активна парасимпатична система) спрацьовує механізм самокомпенсації організму у вигляді активації симпатичної системи (тріада Протопопова: розширення зіниці, запори, тахікардія). Поступово депресія зникає і переходить у манію з галюцинаціями, агресією, розумовими порушеннями (тривале перенапруження симпатичної системи, надмірне розширення зіниці теж запускають патологічні процеси в організмі). Все може закінчитись суїцидом (знищенням себе). Тому МДП називають «подвійним безумством» [2]. В Біблії гординя (її можна трактувати як манію величі) також вважається великим гріхом [Приповісті Соломонові, 16: 5, 18; 29: 23; Послання св. ап. Якова, 4: 6].

Є багато перехідних, стертих форм МДП. Сучасні автори схиляються до думки, що всі психічні хвороби — це тільки варіанти МДП, і у них спільний патогенез [2, 16, 18].

Зважаючи на вищевикладене, це дійсно може бути так. На наш погляд, все закодовано у ширині зіниці. Залежно від її параметрів (тобто балансу відділів вегетативної нервової системи), особливостей організму індивідуума, спадкових схильностей, екзогенних факторів (психотравма, самотність та ін.) розвивається все різноманіття психічних хвороб (аутизм, синдром дефіциту уваги, шизофренія, анорексія, булімія, післяпологова депресія, алкоголізм, наркоманія та ін.).

Що стосується соматичних хвороб, то 80 % із них — це психосоматика (тобто вони виникають від психологічних проблем) [14, 15].

Відомо, що і артеріальна гіпертензія, і цукровий діабет, і онкологія, і ревматоїдний артрит вважаються мультифакторними захворюваннями [5], тобто їх істинної причини ніхто не знає. А запускає патологічний процес, на наш погляд, надмірно звужена зіниця (дисбаланс вегетатики): де у людини слабка ланка в організмі, там і реалізується хвороба.

Зрозуміло, чому у комплексному лікуванні більшості соматичних хвороб успішно використовується психотерапія [17, 18]: за допомогою продукування позитивних емоцій досягається розширення зіниці та покращення стану хворого.

Так, наприклад, при цукровому діабеті 1-го типу дітям ставили цілі у житті — довгострокові та короткострокові [4]. Хто твердо вірив у «світле майбутнє», в тих цукор у крові компенсувався краще, ніж у тих, хто великої мрії не мав (у першому випадку зіниця ширша, ніж у другому).

Недарма кажуть: «Ставте перед собою високі цілі і досягайте їх». Це дійсно забезпечує щасливе і довге життя (широка зіниця — позитивний настрій, високий інтелект, хороша працездатність).

Треба також звернути увагу на еволюцію розмірів зіниці протягом життя людини. У дитинстві й у старості зіниця вужча, ніж у молоді та зрілі роки [11], тому діти й особи похилого віку частіше хворіють. Осінньо-весняні загострення багатьох хвороб також, на нашу думку, пов’язані зі звуженням зіниці у ці періоди року (тобто переважанням в організмі тонусу парасимпатичної нервової сис–теми).

Як офтальмолог, можу сказати, що більшість очних хвороб виникає тоді, коли зіниця вужча за вікову норму [22, 23].

Яка хвороба розвинеться у пацієнта на тлі надмірно звуженої зіниці — очна, фізична, психічна або їх комбінація — це, мабуть, прерогатива Бога.

Іноді частково блокується робота зорового аналізатора (на функціонування якого витрачається 50 % енергії мозку), щоб покращити загальний стан людини — мозок завдяки зекономленим ресурсам забезпечує більш стабільне функціонування інших органів і систем [24]. Стає зрозумілим, чому у старості в людини часто погіршується слух і нюх — блокування цих аналізаторів полегшує роботу старіючому мозку.

Чому у сучасному світі всі хвороби значно помолодшали? На нашу думку, гіподинамія, хронічні стреси і, головне, неконтрольоване використання гаджетів надмірно звужують зіницю, запускаючи патологічні процеси в організмі.

Комп’ютерна залежність: у короткотривалій перспективі зіниця розширюється (мозок одержує задоволення від нової інформації), у довготривалій — через надмірне зорове навантаження зіниця надто звужується, запускаючи хвороби очей і організму в цілому. Недарма у працівників ІТ-індустрії високі ставки — вони здоров’ям розплачуються за свою професію.

Про небезпеку (щодо фізичних і психічних хвороб) надміру інтелектуального та зорового навантаження сказано у Книзі Еклезіаста, 12: 2: «А понад усе, сину мій, будь обережний: складати багато книжок — не буде кінця, а багато навчатися — мука для тіла!»

Однією з серйозних медико-соціальних проблем сучасності є хвороба Альц–геймера (ХА) — старече слабоумство. Світові витрати на неї перевищують витрати на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет і онкологію, разом узяті [8,1 3]. Єдиної теорії щодо ХА немає. Радикальна терапія відсутня. Всі запропоновані методи лікування (замісна терапія, вакцини, генна інженерія, фізичні вправи, тренування когнітивних функцій, музична терапія та ін.) проблему не вирішили [3, 13–15, 19, 26].

Якими є фактори ризику ХА? На нашу думку, це старість, велике зорове навантаження (зазвичай це люди з вищою освітою, які багато читають), супутні захворювання (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, онкологія, хвороби очей та ін.), самотність (тобто вони частіше перебувають у депресії («Не добре бути чоловікові самотнім», Книга Буття, 2: 8)); наявність у родині випадків психічних захворювань. Всі ці чинники у сукупності дають надто вузьку зіницю, що може бути тригером ХА. Факт загострення ХА після закапування пілокарпіну [21] свідчить на користь даної гіпотези.

Чи можна покращити ситуацію (враховуючи прямий зворотний зв’язок в оптико-вегетативній системі), якщо закапувати мідріатики, носити сонцезахисні окуляри або зробити лазерний мідріаз пацієнтам на початкових стадіях ХА? Невідомо. Потрібні експериментальні дослідження (як і щодо всіх інших хвороб). Вплив на розміри зіниці повинен бути дозованим (зіничний рефлекс — дуже тонкий механізм).

Необхідно зважати на те, що у Біблії сказано: тільки у вічному житті не буде горя та хвороб [Об’явлення Івана Богослова, 21: 1–5]. Тож, можливо, ми зможемо лише пом’якшити прояви різноманітної патології, впливаючи на розміри зіниці. Хоча відомі випадки самокомпенсації організму: наприклад, синдром Еді (розширення зіниці, зазвичай однобічне; відсутність рефлексів надколінка та ахіллова сухожилля) [7, 11]. Етіологія невідома, цей стан є доброякісним, спостерігається у жінок на другому — четвертому десятилітті життя [7]. На наш погляд, причина виникнення синдрому Еді — психоемоційні та фізичні перевантаження (коли зіниця стає дуже вузькою). Ми спостерігали вказаний синдром у пацієнток після тяжких, дуже болісних пологів. Можливо, компенсаторна активація симпатичної системи (розширення зіниці — позитивний настрій, хороше самопочуття) врятувала цих пацієнток від післяпологової депресії (у них її не було) або інших хвороб.

У Біблії сказано, що Бог за гріхи надолужить людям на лоні їх нащадків [Вихід, 34: 6, 7; Повторення Закону, 5: 9, 10; 7: 9, 10]. Точний механізм цієї обітниці невідомий. Але спеціалісти знають, що у депресивних мам народжуються депресивні діти, які погано розвиваються, сумні та мляві [9]. Ми вважаємо, що в них, як і в матерів, зіниця вужча за вікову норму (відсутність гармонії всіх систем в організмі).

У сучасному світі невпинно збільшується частота депресивних розладів — люди забули Бога. Тому не дивно, що зростає і кількість новонароджених з вадами розвитку — фізичного та психічного.

Люди повинні народжуватись, виховуватись і жити в любові, тому що написано: «Улюблені — любим одне одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога! Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» [Перше соборне послання св. ап. Івана, 4: 7, 8].

Для того, щоб людина перебувала в гармонії з собою і Богом, важливо, щоб не тільки вчинки, але й думки в неї були чистими: «...брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи що-будь похвальне, — про те думайте!» [Послання св. ап. Павла до филип’ян, 4: 8]. Людей з раннього дитинства треба привчати до здорового способу життя, щоб не розвивались шкідливі звички: «Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і дух Божий у вас пробуває. Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог» [Перше послання св. ап. Павла до коринтян, 3: 16].

Дуже важливо робити добрі справи, «щоб ті, хто ввірував в Бога, дбали про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й корисне!» [Послання св. ап. Павла до Тита, 3: 8].

Треба застосовувати у житті і звичайні засоби психологічного регулювання: спорт, фізичну працю (розумні навантаження), спілкування з приємними людьми, домашніми тваринами, раціональне харчування, хобі, медитацію, мистецтво, мандрівки. Все це дарує позитивні емоції (розширює зіницю) і теж укріплює фізичне і психічне здоров’я. Недарма у Біблії Бог багато разів закликає людей: «Радійте!»

Тож у любій стресовій ситуації не треба впадати у відчай: допоможуть віра в Бога, позитивне мислення, добрі справи, здоровий спосіб життя.

Древні латиняни вважали, що у здоровому тілі — здоровий дух. На наш погляд, оскільки здоров’я людини залежить від її думок, слів і вчинків, то дух визначає фізичний стан людини. Як філософська –категорія дух — первинний, матерія — вторинна.

В Біблії написано: «Спочатку було Слово... і Бог було Слово» [Євангеліє від Івана, 1: 1]. Тому і Всесвіт, і людина створені за Словом Божим.

Ми — Божі діти і повинні жити за Його законами, щоб мати ресурси — душевні і фізичні — правильно пройти життєві –випробування і стати гідними вічного життя. А для цього треба знати Слово Боже — вивчати Біблію.

Висновки

1. На підставі вивчення Біблії запропонована гіпотеза, що у величині зіниці закодоване душевне і фізичне благополуччя людей.

2. Очі є важливою складовою частиною оптико-вегетативної системи організму. Тому очі забезпечують не тільки зір, але й гармонійний розвиток усього організму.

3. Найкращий стан душі і тіла людини досягається дотриманням Божих заповідей (оптимальний баланс між симпатичною і парасимпатичною нервовими системами — широка зіниця).

4. Якщо людина переступає Закон або не справляється з психологічними проблемами, починаються хвороби (надмірна активація парасимпатичної нервової системи — зіниця вужча за вікову норму).

5. Запропоновано експериментально дослідити (враховуючи принцип прямого зворотного зв’язку в оптико-вегетативній системі організму), чи покращиться душевний і фізичний стан пацієнтів з різноманітною патологією при консервативному або оперативному (лазерний мідріаз) розширенні зіниць.

6. Зазначено важливість вивчення Біблії та дотримання Божих заповідей для психічного і фізичного здоров’я людей та їх нащадків.


Список литературы

1. Біблія. Українське біблійне товариство.
2. Аведисова А.С. Маниакально-депрессивный психоз — биполярное расстройство — аффективный спектр: смена парадигм. Журн. неврологии и психиатрии. 2012. № 11. С. 21-28.
3. Березуцкий В.И. Музыкальная терапия в лечении болезни Альцгеймера. Міжнар. неврологічний журн. 2019. № 3. С. 77-85.
4. Будрейко Е.А. Сахарный диабет 1-го типа у детей: особый подход к инсулинотерапии с учетом патогенеза заболевания. Укр. мед. часопис. 2017. № 6. С. 69-73.
5. Букач О.П. Динаміка гострофазових показників у хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з абдомінальним ожирінням, цукровим діабетом типу 2 та артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму гена Т-786С е NOS під впливом лікування. Міжнар. ендокринологічний журнал. 2018. Т. 14, № 1. С. 20-25.
6. Букач О.П., Федів О.І., Сидорчук Л.П. Зміни ліпідного обміну у хворих на ревматоїдний артрит із супутньою артеріальною гіпертензією, абдомінальним ожирінням та цукровим діабетом типу 2 залежно від поліморфізму гена Т-786С ендо–теліальної оксиду азоту синтази. Міжнар. ендокринологічний журнал. 2017. Т. 13, № 1. С. 79-84.
7. Вэндер Д.Ф., Голт Д.А. Секреты офтальмологии: Пер. с англ. Под общей ред. Ю.С. Астахова. М.: Медпресс-информ, 2005. 462 с.
8. Гаврилова С.И., Колыхалов И.В., Кулик А.С. и др. Опыт клинического применения меманталя у пациентов с умеренной и тяжелой стадиями болезни Альцгеймера. Журн. неврологии и психиатрии. 2016. № 2. С. 52-57.
9. Грабчак О.В. Особливості соціально-психологічної роботи з жінками, що страждають на постнатальну депресію. Збірник наук. праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2015. № 17.
10. Демецкая А. Мания: болезнь или хобби? Фармацевт-практик. 2016. № 6. С. 48.
11. Живков Е., Денев В., Големинова Р. Глазные симптомы в общей диагностике. София: Медицина и физкультура, 1967. 367 с.
12. Зуєв К.О. Особливості баріатричного впливу Стифімолу у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією. Міжнар. ендокринологічний журн. 2017. Т. 13, № 8. С. 596-603.
13. Козин С.А., Макаров А.А. Новые биомаркеры и лекарственные мишени для диагностики и терапии болезни Альцгеймера (молекулярные детерминанты цинкзависимой олигомеризации β-амилоида). Журн. неврологии и психиатрии. 2015. № 1. С. 5-9.
14. Колыхалов И.В. Современные подходы к оптимизации терапии болезни Альцгеймера. Журн. неврологии и психиатрии. 2016. № 6. С. 87-92.
15. Купріненко Н. Церебролізин у лікуванні легкого та помірного ступеня тяжкості хвороби Альцгеймера: Огляд. Міжнар. неврологічний журн. 2015. № 3. С. 188-194.
16. Малиночка А. Страждає душа, а плаче тіло, або всі хвороби «від голови»? Порадниця. 2020. № 21. С. 6.
17. Оглоблина Н. Несмеяна XX века. Загадки и тайны. 2020. № 10. С. 8.
18. Омельченко М.А., Румянцев А.О., Каледа В.Г. Динамика психопатологических симптомов ультравысокого риска манифестации шизофрении у больных с непсихотическими психическими расстройствами юношеского возраста. Журн. неврологии и психиатрии. 2016. № 2. С. 16-21.
19. Осадчий А. Базисная терапия болезни Альцгеймера: современные тенденции. Укр. мед. часопис. 2019. Т. 1, № 1. С. 2-5.
20. Пантелеева Г.П., Олейчик И.В., Новоженова Т.Е., Соколов А.В. Клинический опыт и перспективы использования азенапина для купирования острых эндогенных психозов. Журн. неврологии и психиатрии. 2015. № 2. С. 21-29.
21. Рудковська О.Д., Заморський І.І. До питання про доцільність лікування первинної відкритокутової глаукоми пілокарпіном. Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского гос. мед. университета им. С.И. Георгиевского. 2008. Т. 144, часть II. С. 51-53.
22. Rudkovska O. Refraction and Accom–modation in the Etiopathogenesis of Eye Di–seases. Collection of scientific articles. LAP LAMBERT Academic Publishing, Saarbrucken, Deutschland. 2013. 75 p.
23. Rudkovska O. Weakness of Accommodation is a Trigger for Eye Diseases. LAP LAMBERT Academic Publishing RU, Saarbrucken, Deutschland. 2017. 85 p.
24. Рудковська О.Д. Розсіяний склероз: новий погляд на етіопатогенез та лікування. Міжнар. неврологічний журн. 2019. № 6. С. 42-45.
25. Тахташова Д.Р. Клинико-психопатологический анализ структуры маниакального эпизода биполярного аффективного расстройства у больных с суицидальным поведением. Експерим. і клін. медицина. 2014. № 1. С. 139-143.
26. Холин В.А., Бачинская Н.Ю. Практические аспекты применения мемантина в лечении альцгеймеровской деменции. Міжнар. неврологічний журн. 2016. № 1. С. 90-94. 

Вернуться к номеру