Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал №8 (110), 2019

Повернутися до номеру

Холінергічна стратегія медико-соціальної реабілітації дітей з мінімальною мозковою дисфункцією

Автори: Мартинюк В.Ю., Борщенко Т.В., Майструк О.А., Чернова О.В.
ДЗ «Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Вступ. Мінімальна мозкова дисфункція (ММД) — актуальна і складна проблема сучасності, що торкається як медичного, так і педагогічних, психологічних, соціальних аспектів. ММД розглядається в межах дизонтогенетичних форм патології — як дифузна церебральна дизрегуляція, обумовлена затримкою дозрівання асоціативних зв’язків між різними відділами ЦНС. Серед неврологічних проявів ММД найчастіше трапляються розлади координації рухів, утруднення при виконанні дрібних і тонких рухів, зокрема під час написання букв, цифр. Нейромідин (іпідакрин гідрохлорид) — це препарат, що має біологічно вигідну комбінацію двох молекулярних ефектів — блокади калієвої проникності мембрани та інгібування холінестерази. Останніми роками підтверджена роль нейромідину в підвищенні рівня нейротрофічних факторів (BDNF, NGF), що сприяє активації процесів нейропластичності. Мета дослідження: оцінка ефективності нейромідину в медико-соціальній реабілітації дітей шкільного віку з клінічними проявами ММД. Матеріали та методи. Діти віком 10–12 років. Основна група: 22 дитини (хлопчики — 15, дівчата — 7). Діти з рівнем інтелекту на межі вікової норми — 2, достатнім інтелектом — 20. Контрольна група: 20 дітей (хлопчики — 16, дівчата — 4). З рівнем інтелекту відповідно 6/20 та 14/20. Окрім загально-клінічних даних неврологічного і психічного статусів, проводилося нейропсихологічне обстеження: мнемотропна дія (запам’ятовування 10 слів); інтелектуальний розвиток (тест Векслера); загальний психічний стан (клінічна бесіда); депресивний стан (шкала Гамільтона); психоемоційний стан (тест САН); особистісний розвиток (ДВОР та тест «Мотивація успіху та страх невдачі»). Нейромідин призначали в дозі 20 мг два рази на день протягом 10 днів, далі по 20 мг три рази на день протягом 50 днів. Результати. Вищі психічні функції: мислення, пам’ять, увага зазнали позитивних змін у межах стандартної похибки (1–2 одиниці). Кількісний аналіз когнітивно-мнестичних функцій не зазнав змін, але суттєво змінилася якість функцій, що покращило спроможність засвоєння нового матеріалу та прискорення темпів розвитку дефіцитарних функцій. На фоні лікування значно покращився емоційний стан, зменшилися прояви невротичності, тривожно-депресивного розладу, що поліпшило соціалізацію і комунікативні процеси з однолітками та в побуті, зросла толерантність до вимог батьків. Висновки. Нейромідин сприяє покращенню психоневрологічних функцій, що впливає на поліпшення стосунків у структурі «батьки — дитина» та взаємодії у структурі «дитина — соціум», а також «дитина в навчальному процесі».



Повернутися до номеру