Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал №8 (110), 2019

Повернутися до номеру

Вітчизняний досвід застосування полісомнографії для діагностики снозалежних дихальних розладів у передчасно народжених дітей

Автори: Костюкова Д.М.(1, 2), Шунько Є.Є.(2), Бабінцева А.Г.(3)
(1) — Національна дитяча спеціалізована лікарня «ОХМАТДИТ», м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(3) — Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Вступ. Золотим стандартом діагностики патологічних станів під час сну та снозалежних дихальних розладів визнана полісомнографія (ПСГ). Метою даної роботи було оцінити характер сну та визначити частоту розвитку й типи снозалежних дихальних розладів у передчасно народжених дітей (ПНД) з перинатальною патологією на основі даних ПСГ. Матеріали та методи. Проведене проспективне лонгітудинальне когортне одноцентрове дослідження із залученням 61 ПНД з гестаційним віком (ГВ) 24–36 тижнів. У І групу дослідження ввійшло 16 дітей з ГВ 24–28 тижнів, у ІІ групу — 33 дитини з ГВ 29–32 тижні, у ІІІ групу — 12 дітей з ГВ 33–36 тижнів. Усім дітям проведене ПСГ за допомогою діагностичної полісомнографічної системи Philips Respironics Alice LDE 6 під час фізіологічного сну з реєстрацією показників дихання, серцевої діяльності, функціональної активності головного мозку, стану сну — неспання та відеозаписом. Результати. Середня тривалість дослідження у І групі становила 322,0 [281,5; 358,9] хвилини, у ІІ групі — 340,0 [304,0; 367,0] хвилини, у ІІІ групі — 310,8 [285,9; 328,0] хвилини, Median-test: Me overall = 330,0; χ2 = 8,0, p = 0,0181; KW-test: H (2, N = 61) = 3,92, p = 0,1408. Результати проведеної роботи продемонстрували відсутність статистично значущої різниці щодо значень індексу пробудження (AI), який відображує частоту переривання (розірвання) сну, між усіма трьома групами дослідження, але звертає на себе увагу тенденція до меншого значення даного показника у дітей з гестаційним віком 33–36 тижнів (ІІІ група) порівняно з І та ІІ групами дослідження. Оцінка показника RDI.AS засвідчила найбільш високі його значення у дітей І групи дослідження та тенденції до меншого значення даного показника у дітей ІІ та ІІІ групи дослідження (відповідно 13,9 [6,9; 24,8] еп/год, 5,7 [3,7; 12,9] еп/год та 3,0 [1,9; 20,0] еп/год). Слід зауважити, що показник RDI.QS у дітей, які народилися при терміні гестації 24–28 тижнів, статистично значущо перевищував значення даного показника у дітей з гестаційним віком 29–32 тижні та у дітей з гестаційним віком 33–36 тижнів за відсутності статистичної значимості між ІІ та ІІІ групами дослідження. Оцінка снозалежних дихальних розладів (SBAS) засвідчила максимальні значення даного показника у групі дітей, які народилися при терміні гестації 24–28 тижнів (І група). Виражені тенденції до меншого значення даного показника порівняно з І групою дослідження відмічені у групі дітей з гестаційним віком 29–32 тижні (ІІ група) та з гестаційним віком 33–36 тижнів (ІІІ група). Відповідно до результатів роботи, максимальна частота епізодів OA відмічалася у дітей, які народилися при терміні гестації 24–22 тижні (І група). Тенденції до меншої частоти розвитку апное даного типу під час сну встановлено у дітей ІІ та ІІІ групи дослідження порівняно з І групою за відсутності статистичної значущості між даними двома групами дослідження (відповідно 10,0 [4,0; 14,0], 6,5 [2,0; 17,0] та 5,0 [1,0; 25,0], Median-test: Me overall = 7,0; χ2 = 1,61, p = 0,4463; KW-test: H (2, N = 56) = 0,4, p = 0,8165). Результати дослідження засвідчили відсутність статистично значущої різниці щодо частоти епізодів CA та MIXA між усіма трьома групами дослідження. Важливим показником, що характеризує стан дитини під час сну, є рівень сатурації кисню. Висновки. Власний досвід проведення ПСГ як складової комплексного нейромоніторингу ПНД засвідчив доцільність її застосування з метою своєчасної діагностики порушень дихання уві сні, особливо у групі дітей, які народилися раніше 28-го тижня гестації. Виявлення немовлят з ризиком незрілого кардіореспіраторного контролю за допомогою ПСГ надає можливість у подальшому провести патогенетично обґрунтовану корекцію лікувального комплексу для попередження розвитку епізодів, загрозливих для життя (ALTE), а також опосередковано сприяти фізіологічному дозріванню всіх структур головного мозку.



Повернутися до номеру