Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkraineNeuroGlobal


UkraineNeuroGlobal

Міжнародний неврологічний журнал №8 (110), 2019

Повернутися до номеру

Стан вегетативної нервової системи у дітей, які народилися у жінок після органозберігаючого лікування передраку і початкових стадій раку ендометрія

Автори: Єгоров О.О.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна

Рубрики: Неврологія

Розділи: Медичні форуми

Версія для друку

Метою дослідження було оцінити стан вегетативної нервової системи дітей, які народилися у матерів після органозберігаючого лікування передраку та початкових форм раку ендометрія. Матеріали та методи. В основну групу ввійшли 50 дітей, які народилися у матерів після органозберігаючого лікування передраку та початкових форм раку ендометрія, віком від 11 до 17 років. Контрольну групу становили 40 дітей, які народилися у матерів з фізіологічним перебігом вагітності і неускладненим анамнезом, віком від 11 до 17 років. Оцінювалися початковий стан вегетативної нервової системи — за даними кардіоінтервалографії та вегетативна реактивність — за результатами кліноортостатичної проби. Результати. Згідно з результатами дослідження, було встановлене вірогідне переважання вихідної ваготонії (58,7 %) у групі дітей, які народилися у матерів після органозберігаючого лікування передраку та початкових форм раку ендометрія, порівняно з контрольною групою (30,5 %). Середні показники вихідного індексу напруження у дітей основної групи становили 27,48 у.о., у контрольній групі — 36,28 у.о. У дітей, які народилися у матерів після органозберігаючого лікування передраку та початкових форм раку ендометрія, відзначалася поява варіантів вихідної симпатикотонії і гіперсимпатикотонії (17,5 %). Зниження індексу напруження у дітей основної групи обумовлене зростанням гуморальних впливів (збільшенням моди до 0,88 с) порівняно з контрольною групою (0,81 с) і дисбалансом симпатичного і парасимпатичного впливу на вихідний вегетативний тонус (вірогідне збільшення варіаційного розмаху до 0,28 с у дітей, які народилися у матерів після органозберігаючого лікування передраку та початкових форм раку ендометрія). При проведенні кардіоінтервалографії в ортоположенні виявлено вірогідне переважання надлишкової вегетативної реактивності у дітей основної групи (гіперсимпатикотонічна реактивність у 37,6 %), а також виснаження механізмів стресового реагування у 16,2 % дітей, які народилися у матерів після органозберігаючого лікування передраку та початкових форм раку ендометрія (асимпатикотонічна вегетативна реактивність). Висновки. Таким чином, у дітей встановлені вихідна гіперваготонія і вірогідне збільшення патологічних варіантів вегетативної реактивності, які свідчать про напруженість вегетативного гомеостазу. Тому вони відносяться до групи ризику за розвитком психосоматичної патології.



Повернутися до номеру