Журнал «» №5-6 (67-68), 2019

XХ Національний конгрес кардіологів України був присвячений новітнім досягненням теоретичної та практичної кардіології та індивідуалізованому підходу до лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та коморбідністю на основі доказової медицини.

Під час відкриття були оголошені вітання від президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради, Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України.

У роботі конгресу взяли участь близько 3800 українських лікарів та науковців, а також фахівці з Німеччини, Литви, Польщі, Великої Британії, Білорусі. Відбулось 11 пленарних, 17 секційних засідань, 19 круглих столів, 13 науково-практичних симпозіумів. Заслухано 302 доповіді, із яких 12 зроблені молодими вченими, та обговорено 72 стендових повідомлення. Провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 19 лекцій. Були проведені 2 прямі трансляції (телемости) з Університетом Святого Луки (Канзас-Сіті, США) на тему попередження атеротромботичних подій у хворих із хронічною ішемічною хворобою та супутніми захворюваннями, а також присвячених сучасним аспектам лікування хворих із гострим коронарним синдромом і цукровим діабетом.

Організовано виставку сучасних лікарських засобів, виробів медичного призначення і фахових спеціалізованих видань.

Під час конгресу була проведена прес-конференція для мас-медіа «Раптова серцева смерть як епідемія сторіччя». Для учасників конгресу (кардіологів, терапевтів, сімейних лікарів) за різними напрямками сучасної кардіології проведено 18 майстер-класів.

У рамках конгресу проведені спільне засідання Асоціації кардіологів України, Асоціації кардіохірургів України та Асоціації інтервенційних кардіологів України; спільне засідання Європейського товариства з атеросклерозу, Українського товариства з атеросклерозу та Польської ліпідної асоціації; спільне засідання аритмологів країн Східної та Центральної Європи.

Програма конгресу висвітлювала найбільш актуальні наукові питання і проблеми кардіологічної служби, охоплювала основні досягнення, висновки та результати останніх міжнародних та вітчизняних досліджень. Особливу увагу приділено питанням коморбідності та стресасоційованих розладів в умовах збройного конфлікту, які розглянуті фахівцями суміжних спеціальностей: неврологами, психологами, ендокринологами, нефрологами, акушерами-гінекологами, серцево-судинними хірургами. Для лікарів за спеціальністю «загальна практика — сімейна медицина» організовані школи практикуючого лікаря «Кардіологія для сімейних лікарів» і курс лекцій «Базисні основи аритмології». Під час окремої сесії обговорені проблеми стресасоційованих психосоматичних розладів в умовах збройного конфлікту. Традиційно розглядались питання клінічної фармакології та раціональної фармакотерапії, а також застосування діагностичних біомаркерів при серцево-судинних захворюваннях.

На генеральній асамблеї заслуханий річний звіт президента Асоціації кардіологів України академіка НАМН України В.М. Коваленка про роботу асоціації, затверджена нова класифікація міокардитів, досягнутий консенсус експертів із біомаркерів у кардіології, обговорені нові документи, що плануються до затвердження, — стандарти діагностики та лікування серцево-судинних захворювань (тромбоемболії легеневої артерії, суправентрикулярних тахікардій; цукрового діабету, переддіабету та серцево-судинних захворювань; дисліпідемій; хронічних коронарних синдромів).

Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:

— Тривала участь в ініціативі Європейського товариства кардіологів «Атлас кардіології».

— Продовження участі в міжнародних реєстрах із серцевої недостатності (G-CHF, Heart Failure III Registry), фібриляції передсердь (GARFIELD-AF), сімейних гіперхолестеринемій (ScreenPro FH та EAS-FHSC); завершення аналізу світового реєстру QUALIFY з серцевої недостатності.

— Продовження роботи «Регіональних реперфузійних мереж», у межах яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань та фібринолітичної терапії.

— Продовження ефективного функціонування «Реєстру перкутанних коронарних утручань», який висвітлює найближчі та віддалені результати стентувань у пацієнтів із STEMI, NSTEMI та стабільною ішемічною хворобою серця.

— Продовження проведення в міжнародних лабораторіях безкоштовного генетичного типування всіх хворих із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. На вересень 2019 р. встановлений і генетично підтверджений діагноз у 19 хворих.

— Продовження роботи центрів із діагностики та лікування сімейних (гомозиготних та гетерозиготних) дисліпідемій в чотирьох регіонах України (Київ, Харків, Дніпро, Івано-Франківськ).

— Створення Громадської організації хворих із сімейною гіперхолестеринемією під патронатом Українського товариства з атеросклерозу.

— Направлення листа від Асоціації кардіологів, Українського товариства з атеросклерозу, Асоціації дитячих кардіоревматологів м. Києва і Громадської організації хворих із сімейною гіперхолестеринемією з проханням внести гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію до переліку орфанних захворювань МОЗ України.

— Продовження роботи освітніх «Ліпідних шкіл», «Шкіл із серцевої недостатності», «Шкіл з аритмології», проведення майстер-класів із порушень серцевого ритму, тромбозів та емболій для кардіологів та сімейних лікарів у регіонах України.

— Забезпечення співпраці з кардіохірургами, неврологами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами, сімейними лікарями та андрологами щодо ведення пацієнтів із високим ризиком серцево-судинних ускладнень.

— Сумісно з Асоціацією серцево-судинних хірургів продовження впровадження алгоритму періоперативної діагностики та післяопераційного ведення хворих із множинним коронарним атеросклерозом та цукровим діабетом 2-го типу, довгострокове вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби серця у хворих із гіпотиреозом після проведення аортокоронарного шунтування.

— Участь у засіданнях правління Європейського товариства кардіологів (ESC), Міжнародного (IAS) та Європейського (EAS) товариств з атеросклерозу, Європейської асоціації ритму серця (EHRA), Асоціації з невідкладної кардіології (АССА), Асоціації інтервенційної кардіології, Асоціації серцевої недостатності (HFA), робочої групи ESC з кардіоваскулярної фармакотерапії (WG CVP).

— Створення алгоритмів діагностики та лікування невідкладних серцево-судинних станів та їх видання у вигляді окремих покет-книжок.

— Нове видання розборів клінічних випадків та сценаріїв у невідкладній кардіології на основі сучасних національних і міжнародних рекомендацій.

— Продовження проведення спеціалізованого циклу «Клінічна аритмологія та електрофізіологія» на базі кафедри кардіології НМАПО.

— Здійснення виїздів до Луганської та Донецької областей (Маріуполь, Краматорськ, Сєвєродонецьк) для огляду хворих, програмування кардіостимуляторів та проведення конференцій з лікарями.

— Функціонування інтернет-сайту Української асоціації фахівців із серцевої недостатності для лікарів та пацієнтів із ХСН.

— Продовження видання фахових журналів: «Український кардіологічний журнал», «Артеріальна гіпертензія», «Аритмологія», «Серцева недостатність. Клінічна практика», «Medicine Review».

Водночас залишається низка невирішених питань:

— Не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги кардіологічним хворим і заробітної плати медичних працівників.

— Відсутнє державне страхування хворих на серцево-судинні захворювання.

— Відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром із підйомом та без підйому сегмента SТ, із порушенням ритму серця, легеневою артеріальною гіпертензією, гострою та хронічною серцевою недостатністю, венозним тромбоемболізмом.

— Не узгоджені правові стосунки лікаря й пацієнта.

— Недостатня пропаганда здорового способу життя та значення чинників ризику серцево-судинних захворювань на державному рівні в засобах масової інформації.

— Недостатньо проводяться оцінка серцево-судинного ризику та корекція чинників ризику у хворих на артеріальну гіпертензію.

— Украй недостатня кількість процедур з імплантації кардіовертерів-дефібриляторів та СРТ-пристроїв.

— Відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення медико-соціальних чинників ризику серцево-судинних захворювань серед населення України.

— Недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника в структурі смертності від хвороб системи кровообігу і спотворення статистичної звітності, що суттєво відрізняє Україну.

Під час обговорення виступів та дискусій на конгресі були визначені такі перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:

— Наполягати на впровадженні державної програми профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань на 2020–2025 роки.

— Регулярний (кожні 4 роки) перегляд стандартів профілактики, діагностики та лікування серцево-судинних захворювань згідно з європейськими рекомендаціями.

— Порушення клопотання перед МОЗ щодо необхідності продовження створення уніфікованих національних рекомендацій і стандартів щодо діагностики і лікування основних серцево-судинних захворювань.

— Постійне формування позитивної мотивації в населення щодо необхідності профілактики артеріальної гіпертензії та корекції основних чинників ризику розвитку серцево-судинних захворювань, розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів, що пропагують здоровий спосіб життя, із використанням можливостей радіо, телебачення, преси. Створення методичного забезпечення для організації профілактики серцево-судинних захворювань на державному рівні.

— Забезпечення співпраці з сімейними лікарями, неврологами, ендокринологами та нефрологами щодо ведення пацієнтів із високим ризиком кардіоваскулярних ускладнень для підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень.

— Із метою зниження захворюваності, смертності, збільшення середньої тривалості життя в умовах наслідків бойових дій продовження співпраці з провідними фахівцями військової медицини.

— Продовження проведення освітніх шкіл і майстер-класів з аритмології, венозного тромбоемболізму, серцевої недостатності, ліпідних шкіл у різних регіонах України з акцентом на освіті лікарів первинної ланки.

— Подальше впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця, хронічної серцевої недостатності (радіочастотна абляція, багатокамерна кардіостимуляція та імплантація кардіовертерів-дефібриляторів). Продовження роботи з виявлення пацієнтів, які потребують імплантації кардіостимуляторів, кардіовертерів-дефібриляторів, пристроїв для ресинхронізуючої терапії, із метою повного забезпечення вторинної профілактики раптової серцевої смерті.

— Створення спільних з Асоціацією анестезіологів та серцево-судинних хірургів України стандартів діагностики та надання допомоги при невідкладних серцево-судинних станах.

— Створення разом з асоціаціями неврологів, анестезіологів України національних рекомендацій з лікування гіпертензивних станів.

— Розширення обсягу генетичного типування хворих із сімейною гіперхолестеринемією.

— Продовження формування бази даних, що надходить до міжнародного ScreenPro FH та європейського EAS-FHSC реєстрів із сімейною гіперхолестеринемією, та розширення залучення регіональних центрів до формування Національного реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією.

— Внесення до переліку орфанних захворювань МОЗ України сімейної гіперхолестеринемії, що дозволить пацієнтам отримувати державне фінансування для проведення лікування дорогими лікарськими засобами.

— Продовження і розширення «Реєстру інтервенційних коронарних втручань» із метою ефективного аналізу результатів роботи в клініках України.

— Продовження участі Всеукраїнської асоціації кардіологів України в ініціативі Європейського товариства кардіологів «Атлас кардіології».

— Продовження участі в європейській ініціативі «Дефібрилятор для життя».

— Видання спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів посібників та настанов, які забезпечують етапність та наступність кардіологічної та кардіохірургічної допомоги хворим.

— Продовження імплементації наукових і практичних розробок щодо вдосконалення диференційної діагностики міокардиту та інших некоронарних захворювань, зокрема кардіоміопатій, рідкісних та орфанних захворювань серця, та запровадження нових технологій фармакотерапевтичної інтервенції.

— Підтримання ініціативи щодо створення експертних центрів із діагностики та лікування легеневої гіпертензії, у тому числі хірургічних центрів для лікування хронічної тромбоемболічної легеневої гіпертензії.

— Сприяння створенню єдиного реєстру пацієнтів із легеневою гіпертензією, які потребують специфічної її терапії.

— Забезпечення кваліфікованої системи відбору пацієнтів для трансплантації легень та підтримання створення рекомендацій щодо ведення пацієнтів після трансплантації.

Матеріал наданий організаторами конгресу