Газета «Новости медицины и фармации» №8 (695), 2019

Відвідали урочисту подію президент НАМН України, академік НАМН, член-кореспондент НАН України Віталій Цимбалюк, віце-президенти НАМН України академіки Дмитро Заболотний і Микола Тронько, члени Президії НАМН України, академік-секретар Юрій Антипкін, голов–ний вчений секретар Володимир Міхньов, академіки, член-кореспонденти, директори академічних установ тощо.

11 квітня 2019 року ювілейна конференція розпочала свою роботу з урочистого відкриття в центральному холі інституту бюста видатного лікаря й науковця Любові Малої. Святкове зібрання відкрила директор Інституту терапії, д.м.н., професор –Галина Дмитрівна Фадєєнко.

Участь в урочистому заході взяли заступник голови Харківської ОДА Михайло Черняк, голова Харківської обл–ради Сергій Чернов, учень Любові Малої народний депутат України, академік НАМН України Олександр Біловол, заступник міського голови з питань охорони здоров’я й соціального захисту населення Світлана Горбунова-–Рубан, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, генеральний директор ДНУ «НТК «Інститут монокристалів» НАН України», голова Північно-Східного наукового центру НАН України Володимир Семиноженко, племінниця Л.Т. Малої Тетяна Сверчкова, доктор габілітат медицини, завідуючий кафедрою внутрішніх хвороб і семіотики Державного університету медицини і фармації ім. Николае Тестеміцану Валерій –Істраті з дружиною (Молдова, м. Кишинів), почесні громадяни міста, керівники закладів охорони здоров’я й науково-дослідних установ, учні й шанувальники Любові Малої, а також автор бюста Л.Т. Малої — народний художник України Катіб Мамедов.

Усі присутні згадували про академіка Любов Малу як про людину-епоху, особистий внесок якої у вітчизняну медицину неможливо переоцінити. Вона була Героєм України, першим почесним громадянином міста Харкова. На її честь у Харкові названий проспект. Під керівництвом академіка Л.Т. Малої науковий заклад із кардіологічного диспансеру перетворився на Інститут терапії з потужним науковим кадровим потенціалом і лікувальною базою. Нині установа носить її ім’я.

Далі в конференц-залі Інституту відбулися демонстрація фільму про життя і діяльність академіка Л.Т. Малої, презентація оди, присвяченої Любові Трохимівні, яку написав її учень — завідуючий відділом артеріальної гіпертонії й профілактики її ускладнень С.М. Коваль, нагородження співробітників інституту за вагомий внесок у розвиток галузі, виступи артистів.

На другий день проведення конференції присутні вшанували пам’ять видатного лікаря, науковця й організатора академіка Любові Трохимівни Малої й продовжили свою роботу у форматі наукових доповідей і їх обговорення.

У рамках ювілейної конференції проведено 2 пленарні засідання й симпозіум, заслухано 34 допо–віді і 43 стендових презентації від провідних вітчизняних та іноземних вчених.

На пленарних засіданнях обговорили широке коло питань щодо діагностики, лікування, профілактики неінфекційних захворювань, а саме: вплив таких порушень обміну речовин, як гіперхолестеринемія, гіперурикемія, на перебіг і прогноз захворювань серцево-судинної системи, лікування захворювань органів кровообігу на тлі цукрового діабету й ожиріння. Багато уваги приділялось проблемам артеріальної гіпертонії, хронічної серцевої недостатності, захворювань печінки. Були обговорені питання антикоагулянтної терапії при невідкладних станах і при тривалому лікуванні, актуальність вивчення проблем старіння. Кілька доповідей стосувались вивчення поліморфізму генів у клініці внутрішніх хвороб.

У рамках конференції відбувся симпозіум «Актуальні питання діагностики та лікування коронарогенних і некоронарогенних захворювань міокарда».

Модераторами його були д.м.н., професор кафедри внутрішніх хвороб № 2 Запорізького державного медичного університету Олександр Березін, д.м.н., професор, проректор з наукової роботи Івано-Франківського національного медичного університету Ігор Вакалюк, завідуючий відділом профілактики та лікування невідкладних станів Інституту терапії, д.м.н. Микола Копиця.

 Розпочався симпозіум виступом професора Ігоря Вакалюка (м. Івано-Франківськ) про сучасні напрямки відновного лікування й реабілітації хворих на інфаркт –міокарда.

Він зупинився на історії поглядів щодо ведення хворих на інфаркт міокарда, зазначив заслуги Л.Т. Малої з упровадження в практичну медицину поетапного лікування й реабілітації хворих на гострий інфаркт міокарда. Загострив увагу присутніх на персоніфікованому веденні хворих з урахуванням коморбідності, віку, реакції на фізичне навантаження тощо. Було відмічено, що оптимальна модель реабілітації включає фізичні й психологічні складові, тому повинна бути комплексною, індивідуальною для кожного пацієнта й адекватною. Було підкреслено, що в лікуванні хворих на стаціонарному й амбулаторному етапах важливу роль відіграє спадкоємність. Також доповідач ознайомив присутніх з результатами впровадження «Програми клініко-психологічної реабілітації кардіологічних хворих шляхом оптимізації внутрішньої картини здоров’я», на яку отримане автор–ське свідоцтво у 2017 році. Програма включає як індивідуальні, так і групові заняття. Завданнями навчання є: комплексна підтримка й супровід пацієнтів у медичному й психологічному напрямках; підвищення інформованості хворих про серцево-судинні захворювання, психологічну компоненту захворювань; покращення реабілітації й відновного лікування хворих шляхом формування мотивації до активної участі в програмах реабілітації та заходів із вторинної профілактики; формування навиків і вмінь щодо впливу на поведінкові фактори ризику, самоконтролю стану, надання першої долікарської медичної допомоги; промоція здоров’я, здорового способу життя, підвищення відповідальності пацієнта за збереження свого здоров’я й мотивації до одужання.

З наступною доповіддю «МікроРНК у діагностиці та прогнозуванні –серцевої недостатності» виступив професор Олександр Березін (м. Запоріжжя).

У своїй презентації він розповів про використання сучасних методів діагностики й прогнозування перебігу неінфекційних захворювань. Результати нещодавніх досліджень вказують на участь мікроРНК у патогенезі різних патологічних станів, у тому числі ожиріння, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань, злоякісних новоутворень. МікроРНК являють собою клас малих некодуючих білків РНК, що є важливими регуляторами експресії генів і можуть бути використані для діагностики й лікування деяких захворювань. Широко дискутуються можливості їх застосування в таргетній терапії, але в європейських рекомендаціях зазначено категорію доказовості ІІІ, клас рекомендацій С. Показана перспективність і шляхи можливого їх використання як діагностичних і фармакологічних агентів, що особливо актуально для лікування кардіологічних хворих. Доповідач розповів про нові сучасні можливості лабораторної ідентифікації мікроРНК, наочно показав участь деяких мікроРНК у патогенезі серцевої недостатності (СН), припустив, що мікроРНК може слугувати –фенотиповим маркером СН, але уточнення ролі й місця мікроРНК у прогнозуванні перебігу СН потребує додаткових досліджень із більш високою статистичною вірогідністю.

 У повідомленні завідувача відді–ленням ядерної медицини й про–меневої діагностики ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, кандидата медичних наук Євгенії Єршової (м. Київ) «МРТ серця: ключові аспекти діагностики міо–кардиту» йшлося про те, що магнітно-резонансна томографія (МРТ) серця вважається найбільш точним і безпечним методом підтвердження діагнозу міокардиту.

МРТ дає змогу насамперед виконати верифікацію ураження міокарда, диференціальну діагностику з іншим ішемічним ушкодженням, вказати вірогідну стадію процесу й проводити контроль ефективності терапії. Доповідач продемонструвала результати особистих спостережень і дані світового досвіду діагностики міокардиту за допомогою МРТ, що підтверджені клінічно й лабораторно, визначила основні критерії МРТ-діагнозу міокардиту. Наочно продемонструвала різницю МРТ-картини при запаленні міо–карда й при хронічній ішемічній хворобі серця, кардіосклерозі, гострому інфаркті міокарда. Також вона навела показання для проведення даного дослідження.

 Продовжив симпозіум д.м.н. Микола Копиця (м. Харків) із доповіддю «Роль біомаркера SST2 у прогнозуванні перебігу інфаркту –міокарда».

Актуальність проблеми обумовлена відсутністю оптимальних терапевтичних підходів, недостатньою персоніфікованістю лікування, особливо в пацієнтів високого ризику. Показано, що, незважаючи на успіхи в лікуванні гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST шляхом швидкої реперфузії й системного фібринолізу, у значної частини пацієнтів виникає ремоделювання лівого шлуночка серця, що призводить до розвитку СН і підвищує ризик смерті. Підвищена концентрація біомаркера SST2 вказує на високий ризик розвитку несприятливих результатів, госпіталізації і навіть смерті у хворих на інфаркт міо–карда. Своєчасне визначення й моніторинг рівня SST2 дозволяє запобігти розвитку СН, знизити ризик раптової смерті й повторної госпіталізації. У відділі проведене дослідження, метою якого було визначення ролі SST2 у патогенетичних механізмах серцево-судинних ускладнень при гострому інфаркті міокарда протягом 6 місяців і його ролі в оптимізації лікування бета-адреноблокаторами. Автор детально зупинився на умовах проведення дослідження, статистичній обробці даних, отриманих результатах і впровадженні їх у практику.

 Із доповіддю «Фактори, що впли–вають на толерантність до фізичного навантаження у хворих на –ішемічну хворобу серця» виступила д.м.н., професор кафедри кардіології та функціональної діагностики ХМАПО Лариса Яковлєва (м. Харків).

Вона розповіла про показники, що впливають на потребу міокарда в кисні, і фактори, що діють на максимальну потребу, а саме: вік, стать, фізична тренованість, тютюнопаління, стан серцево-судинної системи, а також генетичні фактори (поліморфні генетичні маркери). Цих маркерів описано близько 39, і вони впливають на переносимість фізичного навантаження в 66 %. Доповідач звернула увагу на основні етапи вивчення можливостей коронарного кровотоку в спокої й при навантаженні в людей із різними ступенями звуження коронарних артерій. Нагадала, що у 2018 році на конгресі Європейської асоціації кардіологів були затверджені рекомендації щодо реваскуляризації міо–карда й консенсус з інфаркту міокарда. Також ознайомила з власними дослідженнями з вивчення зв’язку поліморфізму генів АПФ (I/D) і еNOs (T-786-C) із показниками, що визначають толерантність до фізичного навантаження у хворих із мультифокальним атеросклерозом. Результати дослідження показали, що у хворих на ішемічну хворобу серця наявність у генотипі D-алелі поліморфізму вказаних генів асоціюється з більш низьким показником максимального споживання кисню при виконанні проби з дозованим фізичним навантаженням.

У наступній доповіді к.м.н. Ігоря –Полівенка, завідувача відділенням інтервенційної кардіології ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України», була подана статистика черезшкірних коронарних втручань (ЧКВ) при інфаркті міокарда в лікувальних закладах м. Харкова за 3 роки.

За даними автора, кількість ЧКВ збільшилась з 275 на 1 млн населення у 2016 році до 449 у 2018 році. Основна кількість ЧКВ проводиться в Інституті хірургії й Харківській обласній лікарні. Доповідач розповів про сучасні рекомендації Європейської асоціації кардіологів і кардіохірургів 2018 року, у яких затверджений алгоритм дій медичного персоналу при наданні допомоги при інфаркті міокарда залежно від симптоматики, часу від початку серцевої події. Відзначив відмінності рекомендацій 2017 і 2018 років. І. Полівенок зауважив, що на сьогодні дискутується питання: скільки ставити стентів, у який термін від початку захворювання, чи має перевагу стентування перед аортокоронарним шунтуванням тощо.

Доповідач зазначив, що на сьогодні відпрацьовано 4 стратегії реваскуляризації хворих із гострим інфарктом міокарда: 1) повна реваскуляризація під час первинної процедури; 2) стадійна процедура з реваскуляризацією інших артерій до виписки; 3) стадійна процедура, коли реваскуляризація виконувалась протягом кількох тижнів після виписки; 4) реваскуляризація тільки інфарктзалежної артерії. Але він підкреслив, що жодне втручання не виключає постійної медикаментозної терапії.

Доповідь д.м.н. Ганни Ісаєвої, заві–дувача відділення профілактики –неінфекційних захворювань ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (м. Харків) «Персоналізовані підходи до профілактики серцево-судинних захворювань: сучасні можливості та перспективи» була присвячена факторам ризику прогресування неінфекційних захворювань і факторам ризику, що підлягають обов’язковій корекції з метою покращання результатів лікування.

У виступі наведені міжнародні дані про можливості корекції різних факторів ризику, реальну прихильність пацієнтів до зміни фізичної активності в різних вікових групах.

На підставі результатів досліджень 2016 року показано, що 100% ефективність корекції метаболічних порушень неможлива навіть при дотриманні найбільш жорстких умов. Сучасна стратегія профілактики й лікування неінфекційних захворювань базується на індивідуальних генетичних факторах, особ–ливостях навколишнього сере–довища й індивідуальному досвіді пацієнта. Доповідач зупинилась на деяких аспектах еволюції людини, на мутаціях генів, що обумовлюють харчову поведінку й схильність до підвищеної маси тіла. Завдяки дослідженням, виконаним останнім часом, виявлений поліморфізм гена ADRB2, що кодує бета-адренергічні рецептори в організмі людини. Як відомо, ці рецептори вбудовані в мембрану клітини, за їх допомогою передається сигнал, що збуджує або гальмує вплив симпатико-адреналової системи на функції й обмінні процеси в різних органах. Добре вивчені два основні поліморфізми та їх зв’язок з ожирінням. Зроблений аналіз публікацій з вивчення поліморфізму деяких генів, що зумовлюють появу й прогресування таких метаболізм-асоційованих станів і захворювань, як цукровий діабет, інсулінорезистентність, гіпертонічна хвороба, астма, ожиріння. Автор ознайомила слухачів із результатами власних досліджень щодо впливу фізичного навантаження, дієтичних обмежень, корекції факторів ризику на нормалізацію маси тіла й рівня ліпідів крові залежно від виявленого поліморфізму деяких генів. За результатами дослідження встановлено, що пацієнти неохоче змінюють звичний спосіб життя, значимість вивчених поліморфізмів проявляється тільки при значній фізичній активності, зміни в генах ADRB2 і ADRB3 дозволяють пацієнтам при підвищенні фізичного навантаження домагатися покращання рівнів ліпідів крові й зміни маси тіла.

 Із заключною доповіддю «Особ–ливості поліморфізму Т786С гена ендо–теліальної NO-синтази в пацієнтів зі STEMI» виступила кандидат медичних наук, старший науковий співробітник відділу профілактики та лікування невідкладних станів ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» –Ольга Петюніна (м. Харків).

Вона доповіла про результати проведеного у відділі дослідження щодо можливих асоціацій між поліморфізмом Т786С гена eNOS і різними клініко-анамнестичними характеристиками хворих на інфаркт міо–карда з елевацією сегмента ST, а також несприятливим ремоделюванням лівого шлуночка через 6 місяців після події. Відомо, що оксид азоту відіграє в організмі людини дуже важливу роль: сприяє вазодилатації, має протизапальні й антитромботичні властивості, може зменшувати ріст гладком’язових клітин. У доповіді показано асоціацію поліморфного генотипу 786СС гена eNOS із тютюнопалінням, наявністю цукрового діабету. За результатами дослідження встановлено, що інфаркт міокарда в пацієнтів — носіїв поліморфізму 786СС гена eNOS у 2,58 раза частіше розвивається за наявності цукрового діабету 2-го типу, у 2,28 раза — у тих, які палять, у 2,28 раза — у віці до 55 років, у 3,03 раза — за наявності нестабільної стенокардії, що передує події. До того ж поліморфізм 786СС гена eNOS є незалежним предиктором несприятливого ремоделювання лівого шлуночка через 6 місяців спостереження.

Виступи кожного доповідача супроводжувалися змістовними презентаціями й викликали жвавий інтерес в учасників зібрання, що підтверджується великою кількістю додаткових питань і емоційним обговоренням.

У цілому конференція була проведена на високому організаційному рівні.

Присутні висловили вдячність за отриману корисну інформацію, а головне, практичні рекомендації, висловили надію, що напрацювання науковців будуть упроваджені в практику охорони здоров’я з метою зниження –захворюваності –населення.

За підсумками роботи наукової конференції була прийнята резолюція.