Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий
Коморбідний ендокринологічний пацієнт
Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Морфологічне становлення щитоподібної залози
Авторы: Процак Т.В., Забродська О.С.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Розглядаються особливості ембріогенезу щитоподібної залози (ЩЗ) в пре- та постнатальному періодах розвитку, оскільки, відштовхуючись від специфічних властивостей розвитку ЩЗ, можна навести чіткі паралелі щодо її еволюції в подальшому та пояснити закономірності тієї чи іншої вади розвитку.
Зачаток органа виникає в зародка ще на 3–4-му тижні ембріогенезу у вигляді вип’ячування стінки глотки між 1–2 зябровими кишенями, яке росте вздовж цих кишень у вигляді епітеліального тяжу. На рівні 3–4-ї пари зябрових кишень дане утворення зазнає біфуркації і тим самим дає початок правій і лівій часткам майбутньої залози. У подальшому первинний епітеліальний тяж атрофується і його залишком є перешийок ЩЗ, який з’єднує праву й ліву частки. З п’ятого тижня розвитку зачаток, який представлений епітеліальними клітинами, набуває порожнинної форми. Із ротоглоткою зародка ця порожнина пов’язана щитоподібно-язиковою протокою. На початковій стадії розвитку зачаток залози виглядає як група ентодермальних клітин, яку оточує мезенхіма й первинна капілярна сітка. Клітини епітелію швидко проліферують, і на восьмому тижні в залозі міститься тканина, що поділяє її на фрагменти. Цікаво, що на 10–11-му тижні внутрішньо–утробного розвитку, коли плід має довжину близько 7 см, можна спостерігати початок первинної секреції ЩЗ. Під її капсулою з’являються фолікули, у яких вже є фолікулярні клітини або клітини типу А.
Звичайно, менше виявляється клітин типу В. Це пояснюється тим, що в обох типів клітин є власні стовбурові компоненти, що мають властивість переходити один в одне. З 12-го тижня розвитку права частка залози має фолікулярну структуру, а ліва стане такою ж через 2 тижні. З 16-го тижня гестаційого періоду ендокринний апарат плода є диференційованим і сформованим повністю.
Відповідно, майже увесь перший триместр і декілька тижнів другого триместру ЩЗ ще не виконує своєї функції, а синтезує відповідні гормони материнський організм. Тому з настанням вагітності секреція гормонів зростає, щоб компенсувати вимоги жінки та виношування плода. У момент з 18-го по 20-й тиждень у ЩЗ знаходяться переважно фолікули середніх розмірів і починають формуватись великі фолікули. Починаючи вже з 21-го по 32-й тиждень вагітності ЩЗ відзначається підвищеною функціональністю, а саме: її фолікулярний шар зростає до великих розмірів, а епітелій починає відшаровуватись, виникає резорбція колоїдної речовини. Так стрімко працює залоза до 35-го тижня внутрішньоутробного розвитку, а з 36-го тижня у майбутньої дитини починають проявлятися перші симптоми гіпофункції ЩЗ. У цей момент паренхіма органа складається вже з великих фолікулярних клітин, які стягнуті гомогенним колоїдом.
Інтерфолікулярний шар розташовується груповими скупченнями, сполучна тканина строми сформована помірно. Представлений етап є підготовчим періодом до постнатального функціонування ЩЗ. Протягом цього часу зберігається закономірність функціонування правої частки. У випадку невдалого формування залози, або її непередбаченого розташування виникає низка різноманітних аномалій.
Здебільшого у вищих ссавців також атрофується й проксимальний відділ залози, який знаходиться зазвичай у ділянці кореня язика. Зачатки часток стрімко розростаються, утворюючи пухкі плетива епітеліальних клітин, які своїми кінцями галузяться. Пізніше ці клітини метаморфують у Т-тиреоцити. Останні об’єднуються у фолікули, між якими вростає мезенхіма з кровоносними судинами та нервами.
Таким чином, однією із найголовніших і найнеобхідніших залоз внутрішньої секреції можна вважати ЩЗ. Здавна її вважають ще й посередником між емоціями та думками. Продукуючи важливі гормони, залоза заслужено названа «замковим каменем ендокринної арки».