Журнал «Почки» Том 6, №2, 2017
Вернуться к номеру
Всесвітній день нирки в Україні — 2017
Рубрики: Нефрология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
З 2006 року у світі започатковано проведення Всесвітнього дня нирки (WKD — World Kidney Day), що на сьогодні вже проводиться в понад 150 країнах. Протягом 7 років кафедра нефрології і нирково-замісної терапії НМАПО імені П.Л. Шупика є організатором WKD в Україні, адреса події — http://www.worldkidneyday.org/event/wkd-in-ukraine-2/. У цьому році науково-практична конференція «Хвороби нирок і ожиріння» була проведена в пацієнт-орієнтованому напрямку в одному із найстаріших медичних закладів — Олександрівській клінічній лікарні м. Києва (заснована в 1895 році).
/71-2.jpg)
Конференцію відкрили академік НАМН України, член-кор. НАН України, проф. Любомир Антонович Пиріг — фундатор української клінічної нефрології та головний лікар Олександрівської лікарні Людмила Петрівна Антоненко. Л.А. Пиріг зупинився на історії Всесвітнього дня нирки, ініціативі кафедри нефрології та мультидисциплінарному підході в нефрології. Л.П. Антоненко привітала наближення наукових знань до практичної ланки охорони здоров’я та щиро підтримала захід.
Першу доповідь у вигляді майстер-класу зробив проф. Дмитро Дмитрович Іванов — «ХХН і ожиріння». Доповідач дав визначення терміна «ожиріння», показав його ризики для людей та зупинився на тих, хто має ХХН (зворотна епідеміологія: зайва вага тіла супроводжується кращою виживаністю в людей із ХХН), навів послідовність диференційованої антигіпертензивної терапії залежно від факторів ризику, показав ускладнення ожиріння, зокрема інфекції сечової системи.
/72-1.jpg)
Проф. Д.Д. Іванов проаналізував різний терапевтичний підхід у лікуванні інфекцій сечової системи в Україні та Європі. У нас у країні зазвичай у лікуванні циститу використовують уроантисептики, а саме фурамаг, макмірор та бісептол. Останній з огляду на європейські дані використовується обмежено. Навпаки, італійський препарат макмірор, дозволений для використання в країні-виробнику для вагітних і немовлят, досить широко призначають в Україні з 6-річного віку та жінкам.
До переваг макмірору відносять широкий спектр дії на грамнегативну, грампозитивну флору, деякі збудники гінекологічних інфекцій, тому його ефективно використовують при супутніх вульвовагінітах та для профілактичної терапії після перенесених циститів у дівчаток і жінок різних вікових груп, у тому числі тих, які страждають від цукрового діабету та ожиріння.
Досвід європейських фахівців спирається на призначення антибіотиків не лише за наявності пієлонефриту, але й при циститі та безсимптомній бактеріурії. Єдиний препарат групи нітрофуранів — нітрофурантоїн, що набагато токсичніший за фурамаг, не призначається часто. Імовірно, саме це і є причиною того, що Європа стала на порозі тотальної антибіотикорезистеності, у тому числі в лікуванні інфекцій сечових шляхів. Європейська асоціація урологів бачить вирішення проблеми у відмові від застосування будь-яких антибактеріальних засобів, по можливості, при циститах, вбачаючи альтернативу в фітопрепаратах.
Підстави для оптимізму дають дослідження з ефективного застосування як монотерапії фітонірингового препарату канефрон Н при неускладнених гострих циститах, проводиться дослідження з альтернативного призначення канефрону Н при безсимптомній бактеріурії (порівняно з фосфоміцином). Доповідачем наголошено, що проблема антибіотикорезистентності є такою актуальною в Україні, імовірно, з причини вибору як препарату першої лінії макмірору й фурамагу при лікуванні циститів. Проте закордонний досвід стає для нас досить цікавим і вже застосовується на практиці. Важливим стало й те, що канефрон Н у Німеччині вже дозволений для призначення вагітним за показаннями.
Доцент кафедри нефрології Олена Іванівна Таран виступила з цікавою доповіддю «Сучасні уявлення про ураження нирок при ожирінні». Доповідач докладно розповіла про ризики, що несе ожиріння, подала інформацію стосовно розвитку ХХН, охарактеризувала методи лікування та профілактики при таких станах із практичної точки зору нефролога та лікаря загальної практики.
Віктор Григорович Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, виступив із доповіддю «Доступність ранніх прогностичних біомаркерів нирок — основа своєчасної профілактики й персоналізованої медицини». Ця програма була започаткована за сприяння кафедри нефрології та НЗТ НМАПО імені П.Л. Шупика в містах Києві та Дніпрі та стала успішним проектом, зокрема, для виявлення хронічних хвороб нирок у вагітних.
Завідувач кафедри загальної практики — сімейної медицини професор Олексій Миколайович Корж запропонував до уваги присутніх дуже змістовну доповідь «Профілактика ХХН у пацієнтів із метаболічним синдромом». Метаболічний синдром нерідко є основою для розвитку цукрового діабету 2-го типу й подальшого формування діабетичної хвороби нирок. Як розірвати цей ланцюг, призначити правильне лікування та профілактизувати ускладнення, ви може дізнатися в повній версії доповіді на порталі YouTube.
Доцент кафедри нефрології та НЗТ, декан терапевтичного факультету НМАПО імені П.Л. Шупика Стела Вікторівна Кушніренко викликала жвавий інтерес лікарів доповіддю «Ожиріння і гіперурикемія». Підвищення сечової кислоти було блискуче висвітлене у віковому аспекті з багатьма клінічними випадками, що яскраво ілюстрували проблему ожиріння та його ускладнень.
К.б.н. Олександр Олександрович Мельник вже вдруге виступив перед нефрологічною спільнотою після успішного дебюту на конференції REENA у вересні 2016 із класичною презентацією «Метаболічний синдром і ураження нирок». Учасники конференції мали змогу поглибити свої знання щодо лабораторних підходів та нюансів визначення різних сторін метаболічного синдрому з позицій сучасної діагностики.
Лікар нефрологічного відділення Олександрівської лікарні Наталія Олександрівна Коломійчук зробила доповідь «Метаболічний синдром і ХХН (клінічний випадок)», у якій охарактеризувала практичну сторону нефрологічної практики. Наведений випадок став предметом класичного мультидисциплінарного розбору, що потребував глибоких знань лікарів Олександрівської лікарні.
Доцент Тетяна Борисівна Бевзенко виступила із спільною з проф. Оленою Олександрівною Дядик, проф. Дмитром Дмитровичем Івановим та проф. Іриною Юріївною Головач доповіддю «Подагра: сучасні підходи до діагностики та лікування (майстер-клас)». Сучасні настанови EULAR, дискусійні питання, морфологічна характеристика уражень, сучасна терапія були всебічно висвітлені в цій –доповіді.
Доцент Тетяна Василівна Буднік виступила із доповіддю «Можливості медикаментозної корекції сечокам’яної хвороби», в котрій зазначила, що сучасний комплексний підхід до дослідження уролітіазу дозволив розглядати метаболічний синдром як фактор ризику й вважати сечокам’яну хворобу (СКХ) компонентом метаболічного синдрому. Також було нагадано, що комбіновані препарати цитрату натрію і цитрату калію вважають універсальними для лізису уратних і метафілактики кальцієвих конкрементів згідно з останніми рекомендаціями EAU (2013).
Залишаючи певну інтригу щодо детального змісту доповідей, ми спрямовуємо читачів до ресурсу компанії GT-medical, яка надала технічну допомогу в організації Всесвітнього дня нирки, що дозволило всі виступи подати на відеоканалі — https://www.youtube.com/playlist?list=PLuu-cvt9TXX5ntD_i4tNteJ0wzLm75dW.
Матеріал надано оргкомітетом
конференції
/73-1.jpg)